Постанова

від 29.10.2020 по справі 712/10515/17

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1648/20Головуючий по 1 інстанції Справа № 712/10515/17 Категорія: 304090000 Марцішевська О. М. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року Черкаський апеляційний суд в складі:

суддівВініченка Б.Б., Карпенко О.В., Сіренка Ю.В. за участю секретаря Любченко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Благодійного фонду Розвиток Черкащини , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінстрим , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ Ліга-2020 про визнання договорів недійсними та скасування рішення про реєстрацію права власності, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2017 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із вказаним позовом.

В мотивування поданого позову посилалися на те, що 31 липня 2007 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_2 було укладено Генеральну кредитну угоду №010/02- 18/1026-07, згідно з п. 1.1 та п. 1.2. ВАТ Райффайзен Банк Аваль зобов`язався надавати ОСОБА_2 кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї угоди, при цьому загальний розмір позичкової заборгованості не повинен перевищувати 40000, 00 (сорок тисяч) доларів США або еквівалента у гривнях чи євро.

Також, 31 липня 2007 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №010/02-18/1026- 07п, згідно з яким ОСОБА_3 як поручитель взяла на себе зобов`язання перед ВАТ Райффайзен Банк Аваль відповідати по зобов`язанням, що виникають з умов Генеральної кредитної угоди №010/02-18/1026-07.

31 липня 2007 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки №010/02-18/1026-07з1, відповідно до п. 1.1. якого забезпечувалася вимогу ВАТ Райффайзен Банк Аваль , що випливає з Генеральної кредитної угоди №010/02-18/1026-07 від 31 липня 2007 року та кредитних договорів, укладених в межах Генеральної кредитної угоди. Предметом іпотеки була квартира АДРЕСА_1 , право власності на яку належало ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 06.02.2006 та свідоцтва про право власності від 02.06.1993.

Пізніше, 26 січня 2012 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_2 в рамках Генеральної кредитної угоди №010/02- 18/1026-07 було укладено кредитний договір №010/02-18/1026/04-12.

Згідно з п. 1.1. цього Договору ОСОБА_2 , як позичальнику, було надано кредит у формі не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 290851,47 гривень. Відповідно п. 1.2. кінцевим терміном погашення кредиту була визначена дата січня 2022 року. У зв`язку із скрутним матеріальним становищем, проблемами із здоров`ям та втратою роботи, ОСОБА_2 перестав виконувати у повному обсязі взяті на себе зобов`язання по кредитному договору №010/02-18/1026/04-12.

Станом на 04.12.2015 заборгованість по сумі кредиту перед банком становила 287042,51 гривні, заборгованість за процентами - 205640,54 гривні.

Це вбачається з Вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором від 11.12.2015 за №114-0-0-00/15-58537.

В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на їхню адресу проживання прийшло повідомлення про те, що 28 грудня 2016 року всі права вимоги за Генеральною кредитною угодою №010/02-18/1026-07 були відступлені ПАТ Комерційний банк Фінансовий партнер .

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Фінансовий партнер та Товариство з обмеженою відповідальністю Фінстрим уклали договір від 28 грудня 2016 року про відступлення права вимоги за договором іпотеки, згідно якого право вимог Генеральною кредитною угодою №010/02-18/1026-07 від 31.07.2007, Додатком № Генеральної кредитної угоди №010/02-18/1026-07 від 31.07.2007 Кредитний договір №010/02-18/1026/04-12 від 26.01.2012, перейшло від ПАТ Комерційний Фінансовий партнер до ТОВ Фінстрим .

У цей же день, 28 грудня 2016 року, Товариство з обмеженою відповідали Фінстрим укладає з Благодійним фондом Розвиток Черкащини Договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, згідно якого Благодійний фонд Розвиток Черкащини набув право вимоги за Генеральною кредитною угодою №010/02-18/10; від 31.07.2007р., Додатком №4 до Генеральної кредитної угоди №010/02-18/1026-0; 31.07.2007р. Кредитний договір №010/02-18/1026/04-12 від 26.01.2012р., та, як зазначено в договорі - набув статусу Іпотекодержателя за Договором іпотеки.

Тобто за один день (28 грудня 2016 року) право вимоги перейшло від ВАТ Райффайзен Банк Аваль - ПАТ Комерційний банк Фінансовий партнер - ТОВ Фінстрим - Благодійний фонд Розвиток Черкащини .

Окрім цього, 28 грудня 2016 року між ТОВ Фінстрим та Благодійним фондом Розвиток Черкащини було укладено договір відступлення права вимоги, згідно п. 2.1. якого ...в порядку та на умовах, визначеним Договором, Первісний кредитор відступає за плату Новому кредитору належні йому Вимоги за Кредитним договором та Договором забезпечення, а Новий кредитор із Первісного кредитора як сторону - кредитора у Кредитному договорі, Договорі забезпечення, та приймає на себе всі його прав та обов`язки за кредитним договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору вартість Прав вимоги, що відступаються (відчужуються) в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Позивачі вважають, що правочин, укладений 28 грудня 2016 року між ТОВ Фінстрим та Благодійним фондом Розвиток Черкащини Договір відступлення права вимоги є договором факторингу. Проте, згідно вимог чинного законодавства Благодійний фонд Розвиток Черкащини не може бути фактором при укладанні Договору про відступлення права вимоги, оскільки не являється фінансовою установою. Незаконність спірних правочинів, за якими Благодійний фонд Розвиток Черкащини набув права кредитора за кредитним договором та іпотекодавця за договором іпотеки потягнула незаконність спірного рішення про реєстрацію за ним права власності на предмет іпотеки, яка в подальшому без законних підстав була відчуженна за спірним договором купівлі-продажу, чим порушене право власності позивачів на АДРЕСА_1 .

Просили суд визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги за Кредитним договором до боржника ОСОБА_2 , укладеного 28 грудня 2016 року між ТОВ Фінстрим та Благодійним фондом Розвиток Черкащини ; визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги за Договором іпотеки до іпотекодавців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , укладеного 28 грудня 2016 року між ТОВ Фінстрим та Благодійним фондом Розвиток Черкащини щодо предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_1 ; скасувати рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. від 21 лютого 2017 року про державну реєстрацію права власності Благодійного фонду Розвиток Черкащини на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між Благодійним фондом Розвиток Черкащини та ОСОБА_1 від 11 травня 2017 року, стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 лютого 2020 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ Ліга-2020 .

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2020 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено.

Визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги за Кредитним договором до боржника ОСОБА_2 , укладений 28 грудня 2016 року між ТОВ Фінстрим та Благодійним фондом Розвиток Черкащини .

Визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги за Договором іпотеки до іпотекодавців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , укладений 28 грудня 2016 року між ТОВ Фінстрим та Благодійним фондом Розвиток Черкащини щодо предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_1 .

Скасовано рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. від 21 лютого 2017 року про державну реєстрацію права власності Благодійного фонду Розвиток Черкащини на квартиру АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між Благодійним фондом Розвиток Черкащини та ОСОБА_1 від 11 травня 2017 року.

Стягнуто з Благодійного фонду Розвиток Черкащини , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінстрим на користь ОСОБА_2 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1060,40 грн., по 353,40 грн. з кожного.

Стягнуто з Благодійного фонду Розвиток Черкащини , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінстрим на користь ОСОБА_3 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 640 грн., по 213 грн. з кожного.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з укладенням договору про відступлення права вимоги відбулася заміна первісного кредитора, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на Благодійний фонд Розвиток Черкащини , який не включений до фінансових установ у розумінні Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг та не може надавати фінансові послуги, у тому числі і у формі факторингу.

Оспорюваний договір відступлення прав вимоги від 28.12.2016 року має ознаки договору факторингу, оскільки за цим договором Благодійний фонд Розвиток Черкащини передало грошові кошти ТОВ Фінстрим як клієнту, за що отримало право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а ТОВ Фінстрим як клієнт, отримавши грошові кошти, передав право вимоги до боржника і сплатив за отримані кошти. Цією платою є різниця між розміром заборгованості 790 726,93 грн і сплаченою фактором сумою 275 399 грн, тобто розмір грошової вимоги значно перевищує ціну її відступлення.

Позовні вимоги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки підлягають до задоволення, оскільки спірний правочин відступлення права вимоги за договором іпотеки є похідним від договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, тому також підлягає визнанню недійсним на підставі статті 548 ЦК України, порушення прав позивачів договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки полягає у відступленні права вимоги до позивачів як іпотекодавців до нового іпотекодержателя без законних підстав.

Позовні вимоги про скасування рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. від 21 лютого 2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям нового розділу) на квартиру АДРЕСА_1 підлягають до задоволення, оскільки вказане рішення прийняте на підставі договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, визнаного недійсним та порушує право власності позивачів на вказану квартиру шляхом припинення цього права власності не на підставі і у спосіб, встановлений законом.

Оскільки право розпорядження майном належить виключно власнику та судом першої інстанції встановлено незаконність набуття права власності відповідача Благодійного фонду Розвиток Черкащини на квартиру АДРЕСА_1 , що тягне за собою відсутність законних підстав для реалізації відповідачем права розпорядження зазначеною квартирою, у зв`язку з цим суд дійшов висновку, що вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири між Благодійним фондом Розвиток Черкащини та ОСОБА_1 , посвідчений 11 травня 2017 року приватним нотаріусом ЧМНО Романій Н.В. підлягає до задоволення.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що рішення суду прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення ухвалене за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а тому просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В мотивування апеляційної скарги вказувала, що судом першої інстанції допущено дві помилки у фактичних обставинах справи, а саме розглянуто та задоволено позов осіб, права яких оспорюваними договорами не порушені, внаслідок чого вони не мають права оспорювати у судовому порядку договір між ТОВ Фінстрим та Благодійним фондом Розвиток Черкащини укладений 28.12.2016 року і який має назву Відступлення права вимоги , та визнано ТОВ Фінстрим фінансовою установою.

Вказує, що позивачі не є учасниками договору та не є особами права яких порушені оспорюваним договором, відповідно вони не мають права на його оскарження.

Крім того, ТОВ Фінстрим не був фінансовою установою, яка мала право надавати кредити фізичним особам, станом на 28.12.2016 року, тому позивачі не є клієнтами банку, а заміна кредитора не фінансової установи на іншого кредитора відбулася в межах встановлених ст. 515 ЦК України правил і не тягне за собою порушення прав позивачів та не потребує їхньої згоди.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду в повній мірі відповідає даним вимогам закону.

31 липня 2007 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_2 було укладено Генеральну кредитну угоду №010/02- 18/1026-07, згідно з п. 1.1 та п. 1.2. яких ВАТ Райффайзен Банк Аваль зобов`язувався надавати ОСОБА_2 кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї угоди, при цьому загальний розмір позичкової заборгованості не повинен перевищувати 40000, 00 (сорок тисяч) доларів США або еквівалента у гривнях чи євро.

31 липня 2007 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №010/02-18/1026-07п, згідно з яким ОСОБА_3 як поручитель взяла на себе зобов`язання перед ВАТ Райффайзен Банк Аваль відповідати по зобов`язанням, що виникають з умов Генеральної кредитної угоди №010/02-18/1026-07.

31 липня 2007 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки №010/02-18/1026-07з1, відповідно до п. 1.1. якого забезпечувалася вимогу ВАТ Райффайзен Банк Аваль , що випливає з Генеральної кредитної угоди №010/02-18/1026-07 від 31 липня 2007 року та кредитних договорів, укладених в межах Генеральної кредитної угоди. Предметом іпотеки являлась квартира АДРЕСА_1 , право власності на яку належало ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 06.02.2006 та свідоцтва про право власності від 02.06.1993. відповідно до п. 1.3 даного договору ринкова вартість предмета іпотеки визначена стороною в сумі 390 114 грн.

26 січня 2012 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_2 в рамках Генеральної кредитної угоди №010/02-18/1026-07 було укладено кредитний договір №010/02-18/1026/04-12. Згідно п. 1.1. цього Договору ОСОБА_2 , як позичальнику, було надано кредит у формі не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 290851,47 гривень. Відповідно п. 1.2. кінцевим терміном погашення кредиту була визначена дата січня 2022 року.

26 січня 2012 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_3 в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/02-18/1026-07 було укладено договір поруки №010/02-18/1026/04-12п. Згідно п. 1.1. цього Договору ОСОБА_3 зобов`язується перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Кредитного договору.

Станом на 04.12.2015 заборгованість по сумі кредиту перед банком становила 287042,51 гривні, заборгованість за процентами - 205640,54 гривні, що вбачається з Вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором від 11.12.2015 за №114-0-0-00/15-58537.

28 грудня 2016 року між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ПАТ КБ Фінансовий партнер укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки. Також всі права вимоги за Генеральною кредитною угодою №010/02-18/1026-07 були відступлені Публічному акціонерному товариству Комерційний банк Фінансовий партнер .

28 грудня 2016 року між ПАТ КБ Фінансовий партнер та ТОВ Фінстрим укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки. Також всі права вимоги за Генеральною кредитною угодою №010/02-18/1026-07 були відступлені ТОВ Фінстрим .

28 грудня 2016 року між ТОВ Фінстрим та Благодійний фонд Розвиток Черкащини укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки. Всі права вимоги за Генеральною кредитною угодою №010/02-18/10 від 31.07.2007, Додатком №4 до Генеральної кредитної угоди №010/02-18/1026-07 31.07.2007, Кредитний договір №010/02-18/1026/04-12 від 26.01.2012, що укладений між ПАТ Райффайзен Банк Аваль , з однієї сторони та ОСОБА_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а також ОСОБА_4 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з іншої сторони, яки посвідчений 31.07.2007 року Міняйло І.П. , приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу зареєстрованим № 5023, який виступає в якості забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з Кредитного договору.

28 грудня 2016 року між ТОВ Фінстрим та Благодійним фондом Розвиток Черкащини було укладено договір відступлення права вимоги, згідно п. 2.1. якого ...в порядку та на умовах, визначеним Договором, Первісний кредитор відступає за плату Новому кредитору належні йому Вимоги за Кредитним договором та Договором забезпечення, а Новий кредитор зі Первісного кредитора як сторону - кредитора у Кредитному договорі, Договорі забезпечення, та приймає на себе всі його прав та обов`язки за кредитним договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору вартість Прав вимоги, що відступаються (відчужуються) в порядку та на умовах, передбачених Договором. .

В п. 1.1. договору визначено терміни, які вживаються в договорі: "Генеральна кредитна угода" - Генеральна кредитна угода № 010/02-18/1026-07 від 31.07.2017 р., укладена між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та брожником з додатками, а також додаткові угоди до неї; "Право вимоги" - право грошової вимоги Первісного кредитора до боржника на дату відступлення прав вимоги за Кредитним договором щодо погашення заборгованості за кредитом, за процентами за користування кредитом, комісіями, неустойкою та іншими платежами, визначенимиКредитним договором, розрахунок заборгованості божника за Кредитним договором станом на дату відступлення права вимоги міститься у додатку № 1 до Договору; "Кредитний договір" - Додаток № 4 до Генеральної кредитної угоди № 010/02-18/1026-07 від 31.07.2017 р. Кредитний договір № 010/02-18/1026/04-12 від 26.01.2012 р., укладені між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та брожником з додатками, а також додаткові угоди до них.

Відповідно до п.2.1 договору про відступлення права вимоги в порядку та на умовах, визначених Договором, Первісний кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за Кредитним договором та Договором забезпечення, а Новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону кредитора у Кредитному договорі, Договорі забезпеченнята приймає на себе всі його права та обов`язки за Кредитним договором. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору вартість Прав вимоги, що відступаюється (відчужуються) в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 3.1 даного договору загальна вартість Прав Вимоги за договором становить 275 399 грн.

Пунктом 3.2 договору про відступлення права вимоги від 28 грудня 2016 року передбачено, що новий Кредитор зобов`язується сплатити Первісному кредитору вартість Прав Вимоги, вказану в п. 3.1 договору, шляхом переказу коштів на рахунок Первісного кредитора № НОМЕР_1 в ПАТ Фінансовий Партнер , МФО 380872, ЄДРПОУ 40176983. Кошти в сумі 275 399 грн. будуть зараховані в рахунок оплати за відступлення права Вимоги згідно Попереднього договору про порядок здійснення уступки права грошової вимоги від 27.12.2016 року укладеного між Первісним та Новим Кредитором.

Пунктом 8.1 даного договору визначено, що після підписання Договору всі попередні переговори в ньому: листування, попередні договори, протоколи про наміри і будь-які інші усні або письмові домовленості Сторін з питань, які так або інакше стосуються Договору, втрачають силу та не можуть прийматися до уваги при тлумаченні умов Договору.

Додаткові угоди, додатки до Договору, а також Акт приймання-передачі документації є невід`ємними частинами Договору (пункт 8.2 договору).

Відповідно до розрахунку заборгованості від 28 грудня 2016 року у Додатку 1 до Договору відступлення права вимоги від 28.12.2016р. заборгованість боржника за первісним кредитором становить 790 726, 93 грн. та складається з заборгованості за кредитом - 262 042,51 грн., заборгованість за процентами - 271 436,22 грн., заборгованість за пенею - 257 248,20 грн. (а.с.34 т.2)

28 грудня 2016 року між ТОВ Фінстрим та Благодійним фондом Розвиток Черкащини було укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, згідно п. 1.1. якого в зв`язку з укладенням сторонами Договору відступлення права вимоги від 28.12.2016р. за Генеральною кредитною угодою № 010/02-18/1026-07 від 31.07.2017 р.,Додатком № 4 до Генеральної кредитної угоди № 010/02-18/1026-07 від 31.07.2017 р. Кредитним договором № 010/02-18/1026/04-12 від 26.01.2012 р., що укладений між Первісним кредитором та боржником ОСОБА_2 Іпотекодержатель передає, а Новий Іпотекодержатель приймає всі права вимоги за Іпотечним договором , що укладений між Первісним кредитором, (як Іпотекодержателем) та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (як Іпотекодавцями) і посвідчений 31.07.2007р. приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Міняйло І.П., який виступає в якості забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з Кредитного договору. З моменту укладання цього договору Новий кредитор набуває статусу Іпотекодержателя за Договором іпотеки.

27.02.2017р. приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 34044213, 2100.2017 року проведено державну реєстрацію права власності квартири АДРЕСА_1 за суб`єктом БФ Розвиток Черкащини на підставі договору іпотеки від 31.07.2007р., договору про зміни до договору іпотеки від 31.07.2007р., договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 28.12.2016р.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 11.05.2017 Благодійний Фонд Розвиток Черкащини реалізував належну йому квартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , дата державної реєстрації права власності 11.05.2017р.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 199942233 від 12.02.2020 року з 24 січня 2020 року квартира АДРЕСА_1 є власністю ТОВ ЛІГА-2020 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, у власність юридичної особи, серія та номер: 100, 101 виданий 16.01.2020, видавник: засвідчено сторонами (із засвідченням справжності підпису нотаріально, ПН Алексєєва І.Ю. ) та внесено запис на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50826973 від 27.01.2020 ОСОБА_7 .

Відповідно до листа від 24.06.2020 № 10259/16-9 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг повідомлено про те, що БФ Розвиток Черкащини (код ЄДРПОУ 38843477) до реєстру не внесено, статусу фінансової установи, свідоцтва та ліцензії не отримувало.

Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України від 07 грудня 2000 року №2121-III Про банки і банківську діяльність , у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

У статті 350 Господарського кодексу України факторинг визначений як передання чи зобов`язання банку передати грошові кошти за плату в розпорядження іншої сторони, яка відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої сторони.

У статті 1077 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231 до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Таким чином, у Цивільному кодексі України, як вбачається зі змісту його статей 512, 1077, проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу.

Відповідно до статей 512-518 Цивільного кодексу України можна зробити такий висновок щодо суб`єктного складу правочинів з відступлення права вимоги: відповідно до статті 2 цього Кодексу учасниками цесії можуть бути будь-яка фізична або юридична особа.

Разом з тим, із частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України, статті 350 Господарського кодексу України та частини п`ятої статті 5 Закону України Про банки і банківську діяльність вбачається, що суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (частина друга статті 1079 Цивільного кодексу України), фактора, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя статті 1079 Цивільного кодексу України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.

У статті 350 Господарського кодексу України зазначено, що фактором може бути лише банк, разом з тим, у пункті 1 частини 1 статті 1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , норми якого є спеціальними, вказано, що фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг. У частинах першій, другій статті 7 Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

Як встановлено судом БФ Розвиток Черкащини (код ЄДРПОУ 38843477) до реєстру не внесено, статусу фінансової установи не має.

Щодо розмежування за предметом договору, то під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Цивільний кодекс України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (статті 515 Цивільного кодексу України). Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За змістом пункту 11 частини першої статті 4 Закону факторинг є фінансовою послугою.

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Якщо право вимоги відступається за номінальною вартістю без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина третя статті 656 Цивільного кодексу України).

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається.

Згідно з частиною першою статті 1084 Цивільного кодексу України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Також розмежування розглядуваних договорів здійснюється за їх формою: правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору (стаття 513 Цивільного кодексу України). Оскільки факторинг визначено пунктом 3 частини першої статті 49 Закону України Про банки і банківську діяльність кредитною операцією, вимоги до такого договору визначені у статті 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг .

Так, судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до змісту п. 1.1 договору про відступлення права вимоги від 28 грудня 2016 року, первісний кредитор ТОВ Фінстрим уступило грошову вимогу до боржника в розмірі 790 726,93 грн (що визначено у додатку 1 до договору про відступлення права вимоги) в обмін на грошові кошти в розмірі 275 399 грн, які новий кредитор БФ Розвиток Черкащини сплатив останньому, тобто за умовами договору про відступлення права вимоги фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що уклавши договір відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ Фінстрим отримав фінансування у розмірі 275 399 грн., а БФ Розвиток Черкащини в свою чергу, укладаючи вказаний договір набув право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається, і ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги.

Така різниця виразилася в отриманні БФ Розвиток Черкащини від первісного кредитора права грошової вимоги первісного кредитора до боржника, строк платежу за яким настав, а також сплаті інших платежів, які виникли на підставі укладеного між первісним кредитором та боржником кредитного договору.

З урахуванням викладеного, укладений між ТОВ Фінстрим та БФ Розвиток Черкащини оспорюваний договір за своєю юридичною природою (незважаючи на його назву як договір про відступлення права вимоги) є договором факторингу. Цесія (уступка права вимоги) є одним з обов`язкових елементів відносин факторингу. Проте сама по собі назва оспорюваного у даній справі договору не змінює його правової природи.

Фактором у даному виді договорів може бути банк або інша фінаносова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові операції, однак БФ Розвиток Черкащини не включений до фінансових установ у розумінні Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , а тому не може надавати фінансові послуги, у тому числі і у формі факторингу.

Вказане узгоджується із висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Положеннями статті 203 ЦК України передбачений перелік вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Обов`язковість доведення наявності факту порушення спірною угодою прав та/або інтересів позивачів, які не є сторонами правочину, узгоджується з позицією Пленуму Верховного Суду України, викладеною в абзаці 5 пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними .

Колегія суддів звертає увагу на те, що внаслідок укладення зазначених договорів у позивачів вибуло нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1 , тобто дані договори призвели до порушення права власності позивачів на дане майно.

За змістом частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а оспорювані договора про відступлення прав вимоги суперечать наведеним вище приписам цивільного законодавства України щодо суб`єктного складу договору факторингу, а тому вони підлягають визнанню недійсними відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України.

Доводи апеляційної скарги даних висновків суду не спростовують.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині того, що судом першої інстанції помилково вказано, що ТОВ Фінстрим є фінансовою установою, водночас товариство таким не являється, що видно зі змісту рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.07.2020 року у спарві №712/16740/19, не впливає на висновки суду по суті спору та не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.

Порушень норм процесуального права та не дотримання норм матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи судом першої інстанції або які б давали підстави для обов`язкового скасування рішення суду, колегія суддів не встановила.

Європейський суд з прав людини вказав, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують і не свідчать про наявність підстав для скасування чи зміни рішення суду, апеляційний суд у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 268, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 29 жовтня 2020 року.

Судді: