Постанова

від 26.10.2020 по справі 913/201/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2020 р. Справа №913/201/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Дучал Н.М., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Довбиш А.Ю.,

за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - Матвєєва Т.С., свідоцтво серія РН№1633 від 21.05.2019 року, ордер серія ВК№1010802 від 30.09.2020 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Кам`янської сільської ради, с.Кам`янка Новопсковського району Луганської області, (вх.№2225Л/1-40) на рішення Господарського суду Луганської області від 28.07.2020 року у справі №913/201/20

за позовом Державної екологічної інспекції у Луганській області, м.Сєвєродонецьк, Луганська область,

до Кам`янської сільської ради, с.Кам`янка Новопсковського району Луганської області,

про стягнення збитків у сумі 211690,16 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2020 року Державна екологічна інспекція у Луганській області звернулась до Господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Кам`янської сільської ради на користь держави шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 211690,16 грн., яку просила перерахувати за наступними реквізитами: населений пункт - Кам`янська/с.Кам`янка; отримувач - УК у Новоп.р-ні/с. Кам`янка/24062100; код отримувача - 37942461; банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.); номер рахунку (IBAN) - UA218999980333189331000012230; код класифікації доходів бюджету - 24062100; найменування коду класифікації доходів бюджету - грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 28.07.2020 року у справі №913/201/20 (суддя Шеліхіна Р.М., повний текст рішення складено та підписано 07.08.2020 року) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Кам`янської сільської ради на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства у сумі 211690,16 грн., зарахувавши кошти за наступними реквізитами: населений пункт - Кам`янська/с.Кам`янка; отримувач - УК у Новоп.р-ні/с. Кам`янка/24062100; код отримувача - 37942461; банк отримувача Казначейство України, номер рахунку (IBAN) - UA218999980333189331000012230 код класифікації доходів бюджету - 24062100, найменування коду класифікації доходів бюджету - грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнуто з Кам`янської сільської ради на користь Державної екологічної інспекції у Луганській області судові витрати у сумі 3175,35 грн.

Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Господарського суду Луганської області від 28.08.2020 року у справі №913/201/20 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не перевірено та не надано належної оцінки тій обставині щодо відкриття Новопсковським ВП ГУНП в Луганській області кримінального провадження за №12018130510000267 від 20.07.2018 року. Не надано належного обґрунтування тому, хто саме провів розорювання земельної ділянки, що з урахуванням відкритого кримінального провадження ставить під сумнів наявність вини в діях Кам`янської сільської ради Новопсковського району Луганської області. Зобов`язуючи відповідача сплатити збитки на користь держави, внаслідок порушення природоохоронного законодавства Державна екологічна інспекція виходила з того, що Кам`янська сільська рада є розпорядником земельної ділянки, на якій розташований заказник. Однак, таке твердження позивача та суду, апелянт вважає помилковим, оскільки у зв`язку зі змінами в чинному законодавстві розпорядником земельних ділянок не вилучених, не викуплених, не наданих у власність і в користування (тих, що перебувають у запасі), на яких розташовані території та об`єкти природно-заповідного фонду і які розташовані за межами населених пунктів є Кабінет Міністрів України як розпорядник земельних ділянок державної власності. Так, земельна ділянка на якій розташований заказник Кам`янський належить до земель державної власності і не належить до сфери управління Кам`янської сільської ради, оскільки вона є органом місцевого самоврядування і розпорядником земель комунальної власності. Відтак, обов`язки щодо додержання режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду ландшафтного заказника Кам`янський у Кам`янської сільської ради відсутні.

Скаржник наполягає на тому, що сільська рада не входить до переліку осіб, які згідно зі ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, так як сільська рада не є установою, яка фактично заподіяла шкоду та порушила вимоги охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Апелянт заперечує проти розміру збитків, поки вони не будуть підтверджені відповідною експертизою і вважає оскаржуване рішення передчасним, так як на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018130510000267 від 20.07.2018 року за фактом самовільного зайняття земельної ділянки ландшафтного заказника триває.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 року відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача; встановлено строк на протязі якого позивач має право подати відзиви на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі; справу призначено до розгляду в судове засідання і роз`яснено учасникам справи шляхи реалізації відповідного права.

15.10.2020 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9843), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвала суду від 21.09.2020 року була направлена учасникам справи рекомендованими листами 22.09.2020 року за адресами, зазначеними в апеляційній скарзі і отримана позивачем - 28.09.2020 року та відповідачем - 28.09.2020 року, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які долучено до матеріалів справи.

При цьому, в ухвалі суду від 21.09.2020 року запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду; визначено, що явка представників учасників справи не є обов`язковою; роз`яснено учасникам справи право на їх участь у судовому засіданні та шляхи реалізації такого права.

Разом з тим, позивач у судове засідання не з`явився, про причини не з`явлення суд не повідомив.

Частина 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначає, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні 26.10.2020 року представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням Луганської обласної ради від 24.02.2012 року №10/63 Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення Кам`янський , територію загальною площею 515,4626 га, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Кам`янській сільській раді Новопсковського району Луганської області, оголошено ландшафтним заказником місцевого значення Кам`янський .

Наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області від 21.03.2012 року №5 затверджено Положення про ландшафтні заказники місцевого значення Донцівський , Кам`янський , ботанічний заказник місцевого значення Новорозсошанський , ботанічні пам`ятки природи місцевого значення Ганнівський ліс , Новочервоненська (а.с.26-31) (далі-Положення).

Пунктом 1.6 Положення встановлено, що заказник Кам`янський передається під охорону власникам або користувачам земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів: Кам`янській сільській раді, ДП Старобільське ЛМГ .

Згідно Положення, на землях заказника, серед іншого, забороняється розміщення та будівництво об`єктів та споруд, знищення та пошкодження форм рельєфу та геологічних відслонень, розорювання земель, за винятком заходів по обмеженню розповсюдження лісових та степових пожарів, знищення чи пошкодження дерев, чагарників, у тому числі випалювання трав`яної рослинності та її залишків (п.3 Положення).

Відповідно до охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища Луганської області від 04.04.2012 року №2782, Держуправління охорони навколишнього природного середовища ресурсів в Луганській області передає Кам`янській сільській раді в особі сільського голови ОСОБА_1 під охорону природно-заповідний об`єкт ландшафтний заказник місцевого значення Кам`янський загальною площею 515,4626 га (а.с.24).

В охоронному зобов`язані вказано, що Кам`янська сільська рада бере під охорону вищевказаний об`єкт і зобов`язується зберігати його. Забезпечує дотримання заповідного режиму на території та екологічних вимог при використанні природних ресурсів згідно зі статтею 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища . На територіях та об`єктах природно-заповідного фонду обмежується або забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням, передбаченим Положенням про них. Відповідно до ст.64 Закону України Про природно-заповідний фонд України особи, винні у порушенні заповідного режиму, несуть відповідальність, встановлену законодавством.

На підставі наказу від 10.12.2018 року №362/01-01-04 Про здійснення перевірок центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та направлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Кам`янською сільською радою Новопсковського району Луганської області від 13.05.2019 року №341/01-03-19 Державною екологічною інспекцією у Луганській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у частині делегованих повноважень органів виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища. Період перевірки 13.05.2019 року - 17.05.2019 року.

За результатами перевірки, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Луганської області складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Кам`янською сільською радою Новопсковського району Луганської області №175.

Вказаний акт підписаний посадовими особами Державної екологічної інспекції та головою Кам`янської сільської ради - В.Плисом та отриманий ним. Будь-яких зауважень та заперечень вказаний акт не містить.

Згідно акту перевірки, встановлено, що на території Кам`янської сільської ради знаходиться ландшафтний заказник місцевого значення Кам`янський , оголошений рішенням Луганської обласної ради від 24.02.2012 року №10/3, загальною площею 515,4626 га, який розташований поруч з с.Кам`янка Новопсковського району і входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання і є складовою частиною світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під охороною.

У ході проведення перевірки, на території ландшафтного заказника місцевого значення Кам`янський встановлено відсутність єдиних знаків і аншлагів, межі в натурі не винесені та зафіксовано факт використання земельної ділянки площею 4,5 га, яка знаходиться поблизу вул.Лісна, с.Кам`янка, не за цільовим призначенням (розорювання земельної ділянки), що призвело до знищення природної рослинності заказника.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Луганської області Манговим І.Ю. на Плиса Віталія Івановича - голову Кам`янської сільської ради, складено протокол від 15.05.2019 року №000716 про адміністративне правопорушення щодо відсутності інформаційних та охоронних знаків при в`їзді на територію ландшафтного заказника місцевого значення Кам`янський

З метою усунення встановлених перевіркою порушень, Державною екологічною інспекцією у Луганській області винесено припис від 17.05.2019 року №175.

Постановою Новопсковського районного суду від 03.07.2019 року в адміністративній справі №420/897/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.91 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення правил охорони та використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду ) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 255,00 грн.

У подальшому, Державною екологічною інспекцією у Луганській області на адресу Кам`янської сільської ради надіслано претензію від 18.07.2019 року №63/4-11-19 про сплату збитків у сум 211690,16 грн., розрахованих на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу , затвердженої наказом Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року №963.

Клопотанням від 26.07.2019 року №360 відповідач просив Державну екологічну інспекції скасувати претензію, у зв`язку з тим, що по факту використання земельної ділянки на території заказника не за цільовим призначенням відкрито кримінальне провадження.

Відповідно до ст.20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , до компетенції Державної екологічної інспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про природно-заповідний фонд.

Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань, зокрема, має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, а також, розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, складати протоколи про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення, у випадках, передбачених законом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ".

Згідно абз. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Відповідно п. ґ , п. й ч. 1 ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , до компетенції Державної екологічної інспекції у Луганській області належить пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Частина 2 ст.413 Господарського кодексу України визначає, що господарська діяльність на територіях і об`єктах природно-заповідного фонду України, курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних та інших територіях і об`єктах, віднесених законодавством до таких, що особливо охороняються, здійснюється відповідно до вимог правового режиму цих територій і об`єктів, встановлених законом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до статей 43, 44, 45 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва). Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Згідно абз.3 ч.1 ст.5 Закону України Про природно-заповідний фонд України завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Частиною 3 статті 7 Закону України Про природно-заповідний фонд України передбачено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Заказниками, згідно ч.1 ст. 25 Закону Про природно-заповідний фонд України , оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Положенням про ландшафтні заказники місцевого значення Кам`янський встановлено, що на землях заказника, зокрема, забороняється розміщення та будівництво об`єктів та споруд, знищення та пошкодження форм рельєфу та геологічних відслонень, розорювання земель, за винятком заходів по обмеженню розповсюдження лісових та степових пожарів, знищення чи пошкодження дерев, чагарників, у тому числі випалювання трав`яної рослинності та її залишків (п.3 Положення).

Частина 3 ст. 26 Закону України Про природно-заповідний фонд України встановлює, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Так, охоронним зобов`язанням, зареєстрованим в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища Луганської області від 04.04.2012 року №2782, Держуправління охорони навколишнього природного середовища ресурсів в Луганській області передало Кам`янській сільській раді в особі сільського голови ОСОБА_1 під охорону природно-заповідний об`єкт - ландшафтний заказник місцевого значення Кам`янський загальною площею 515,4626 га.

Це охоронне зобов`язання у встановленому порядку не скасовано і не визнано недійсним. При цьому, в охоронному зобов`язанні вказано, що власником або користувачем земельних ділянок, природних ресурсів, водних та інших об`єктів є Кам`янська сільська рада.

Судом першої інстанцій встановлено, що спір у даній справі виник у зв`язку з виявленням факту відсутності єдиних знаків і аншлагів, не винесення та відсутності фіксації меж в натурі, а також встановлення факту розорювання земельної ділянки площею 4,5 га на території ландшафтного заказника місцевого значення Кам`янський на території, переданій Кам`янській сільській раді під охорону, та покладанням відповідальності у вигляді стягнення з відповідача шкоди за порушення норм природоохоронного законодавства.

Згідно ч.1 ст.64 Закону України Про природно-заповідний фонд України порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у:

а)нецільовому використанні територій та об`єктів природно-заповідного фонду, порушенні вимог проектів створення та організації територій природно-заповідного фонду (п.а ч.2 ст. 64 вказаного Закону).

Пунктом к ч.2 ст.68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у невиконанні вимог охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають особливій охороні, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України.

Частиною 1 ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). 3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду.

Організація і забезпечення охорони та захисту об`єктів природно-заповідного фонду, які передбачають здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону ландшафтного заказника, зокрема, від знищення та пошкодження форм рельєфу та геологічних відслонень, розорювання земель та інших пошкоджень, покладається на власника або користувача.

Порушення вимог щодо забезпечення охорони та захисту об`єктів природно-заповідного фонду, є підставою для покладення на власника або користувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював використання земельної ділянки площею 4,5 га, яка знаходиться поблизу вул. Лісна, с.Кам`янка, не за цільовим призначенням (розорювання земельної ділянки), що призвело до знищення природної рослинності заказника, оскільки визначальним є факт порушення правил заповідного режиму (охорона, забезпечення, організація), що спричинило завдання державі збитків внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (розорювання земельної ділянки) на підконтрольній користувачу території.

Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо необхідності дослідження обставини порушеного кримінального провадження за №12018130510000267 від 20.07.2018 року.

Обов`язок щодо забезпечення охорони природно-заповідного фонду, покладено саме на користувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту природно-заповідного фонду. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють використання земельної ділянки заповідного фонду не за цільовим призначенням (розорювання земельної ділянки), а й користувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження природних об`єктів, оголошених заказником від використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (розорювання земельної ділянки) заповідного фонду.

Вина особи, яка заподіяла шкоду підтверджується тим, що територія ландшафтного заказника не була належним чином організована - були відсутні єдині знаки і аншлаги, межі в натурі не винесені, між тим, з охоронного зобов`язання, яке покладено на Кам`янську сільську раду, вбачається, що саме сільська рада повинна була це зробити.

Протиправна поведінка доводиться тим, що відповідальна особа - Кам`янська сільська рада, не виконала обов`язку щодо організації території заказника, як того вимагає Закон.

Наявність шкоди підтверджується актом перевірки Державної екологічної інспекції у Луганській області №175 і розрахунком позивача, вчиненого у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року за №963.

Причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою підтверджується належними та допустимими доказами, наданими позивачем у порядку ст.ст. 73-74, 76-80, 86 Господарського процесуального кодексу України. Розорювання земельної ділянки на території ландшафтного заказника Кам`янський відбулося в результаті бездіяльності Кам`янської сільської ради в сфері організації території природно-заповідного фонду.

Щодо заперечень апелянта проти розміру збитків, а саме необхідність їх підтвердження відповідною експертизою, то колегія суддів їх відхиляє з огляду на те, що відповідач не позбавлений і не обмежений у своєму праві здійснити дії щодо проведення експертизи. Натомість, матеріали справи не містять відомостей, що відповідач у суді першої інстанції наполягав на експертизі.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, здійснив перевірку розміру заявлених до стягнення збитків і дійшов правомірного висновку, що проведений позивачем розрахунок є вірним і відповідає нормам чинного законодавства.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наявними в матеріалах справи документами та вчинені при довільному тлумаченні наявних між сторонами правовідносин.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, фактичним обставинам справи, рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення Господарського суду Луганської області від 28.07.2020 року у справі №913/201/20 без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Кам`янської сільської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 28.07.2020 року у справі №913/201/20 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30 жовтня 2020 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя Н.М. Дучал

Суддя І.А. Шутенко