Постанова

від 20.10.2020 по справі 904/675/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2020 Справа № 904/675/19

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Кощеєва І.М., Широбокової Л.П..

при секретарі судового засіданні: Мацекос І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Техно-Трейд" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2019 у справі №904/675/19 (суддя Бєлік В.Г., повне рішення складено 02.05.2019)

за позовом першого заступника прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпро в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Техно-Трейд", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення плати в сумі 146 619 грн

ВСТАНОВИВ:

- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2019 у справі №904/675/19 позов першого заступника прокурора Дніпропетровської області, пред`явлений в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті задоволено, з Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Транспортна компанія "Техно-Трейд" на користь позивача стягнуто 146 619 грн плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо встановлення перевищення нормативно допустимого вагового (осьового) навантаження транспортного засобу відповідача під час здійснення державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області габаритно-вагового контролю, щодо здійснення цього контролю посадовими особами позивача в межах наданих їм повноважень, щодо допустимості використання позивачем ваг, на яких проводилось зважування автомобіля відповідача, щодо несвоєчасного внесення відповідачем плати за проїзд дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, параметри якого перевищують нормативні, щодо правомірного врахування позивачем загальної відстані, пройденої транспортним засобом відповідача від місця завантаження до місця розвантаження, а також щодо наявності, у даному випадку, повноважень у прокурора на представництво у суді інтересів держави;

- не погодившись з рішенням суду, ТОВ "Транспортна компанія "Техно-Трейд" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на вихід суду за межі заявлених прокурором позовних вимог, порушення норм процесуального права та неповне встановлення обставин справи просить це рішення скасувати та залишити позов без розгляду;

- у поданій скарзі йдеться про те, що при винесенні рішення господарський суд вийшов за межі заявлених прокурором позовних вимог про стягнення з відповідача плати за проїзд на користь Державної служби України з безпеки на транспорті, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування сплачується перевізниками або стягується за рішенням суду на користь Державного бюджету України, а не на користь центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, що Державна служба України з безпеки на транспорті є уповноваженим органом, який не обмежений законом самостійно реалізовувати свої права та захищати інтереси в суді, про те, що в матеріалах справи наявний її кошторис, який передбачає виділені з Державного бюджету України грошові кошти на судові витрати, про те, що прокурором не надані докази звернення з листом до уповноваженого органу з роз`ясненням про наявність у нього повного обсягу процесуальної дієздатності та необхідності належного виконання своїх функцій щодо захисту інтересів держави, про те, що судом помилково встановлено, що транспортний засіб напівпричіп-паливоцистерна Felbinder TSA 23.3-1, державний номерний знак НОМЕР_1 належить відповідачу, про те, що додаток №3 "Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів", складений посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області втратив свою чинність, про те, що відповідно до талону №889 від 16.05.2018 було проведено зважування транспортного засобу, державний номерний знак НОМЕР_2 , без напівпричепу-паливоцистерни, що ставить під сумнів правильність результатів зважування та встановлених за його результатом параметрів ваги транспортного засобу відповідача, про те, що жодний документ, складений посадовими особами за результатами зважування, не містить інформацію, яким саме видом вимірювального (зважувального) обладнання проведений процес зважування та визначені габаритно-вагові параметри фактичної маси і навантаження на осі та чи є сертифікованою площадка, де відбулося зважування транспортного засобу ТОВ "Техно-Трейд", про те, що засвідчена копія сертифіката перевірки типу серії СТ №000438 від 27.11.2017 на автоматичний прилад для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-AS2-PW1A, надана Управлінням на запит представника відповідача, не є підтвердженням, що саме цей засіб зважування був використаний посадовими особами Управління під час рейдової перевірки транспортного засобу відповідача, про те, що направлення на рейдову перевірку №003743 від 11.05.2018 видане строком з 14.05.2018 до 16.05.2018, що є граничним строком його дії, разом з цим перевірка була проведена 16.05.2018, тобто по закінченню строку дії вказаного направлення, про те, що долучений до позовної заяви "Щотижневий графік проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області у період з 14.05.2018 по 20.05.2018" містить інформацію про місця перевірки у Кіровоградській області, зокрема "автомобільна дорога М-12 Стрий - Кіровоград - Знам`янка 703 км, 716 км+405, 724 км+800", натомість перевірка габаритно-вагового контролю транспортного засобу відповідача була проведена не у визначеному місці перевірки згідно з наведеним графіком, а на ділянці "автомобільна дорога М-12 Стрий - Кіровоград - Знам`янка 724 км+600", а також про те, що наданий позивачем розрахунок №207 до акту №00029483 від 16.05.2018 суперечить п. 31-1 постанови Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" тому, що у розрахунку вказана пройдена відстань 951 км, в той час як від точки завантаження до точки зважування складає 568 км, від точки зважування до місця розвантаження - 383 км, розрахунок виконаний за трьома нормативами вагових параметрів, а саме: загальна маса, навантаження на одиночну та навантаження на строєну вісь, що призвело до нарахування провізної плати у надмірному розмірі в сумі 4 707,45 євро;

- представник скаржника з`явився в судове засідання, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити;

- прокурор вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що зважування транспортного засобу (тягача) марки Volvo модель FH 12, державний номерний знак НОМЕР_3 , та напівпричепу марки Felbinder TSA 23.3-1, державний номерний знак НОМЕР_4 , які на підставі свідоцтв про державну реєстрацію транспортних засобів належать на праві власності ТОВ "Транспортна компанія "Техно-Трейд" здійснено за допомогою автоматичного приладу для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь 030T-AS-PWIA, який відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки та Сертифікату перевірки типу №UA.TR.113-0115-17 від 20.12.2017, на те, що належність зазначених транспортних засобів відповідачу підтверджується товарно-транспортною накладною №361045 від 15.05.2018, наданою під час габаритно-вагового контролю водієм та матеріалами, складеними за результатами здійснення вказаної перевірки, а саме: довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 16.05.2018, актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №061376 від 16.05.2018, актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0002943 від 16.05.2018, розрахунком плати за проїзд №207 від 16.05.2018, талоном про зважування №889 від 16.05.2018, на те, що посилання прокурора та суду на транспортний засіб - напівпричіп марки Felbinder TSA 23.3-1, державний номерний знак НОМЕР_5 замість правильного НОМЕР_4 фактично є технічною опискою, яка не впливає на правильність винесеного судового рішення, на те, що габаритно-ваговий контроль у пересувному пункті контролю проводився за затвердженим графіком, на попередньо визначених ділянках дороги із відповідними погодженнями Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області, Державним підприємством "Кіровоградський облавтодор", Управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області та Відділу безпеки дорожнього руху Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, на те, що документи, які складаються за результатом здійснення габаритно-вагового контролю, не містять відомостей про технічні засоби, якими здійснювався такий контроль тому, що складаються за затвердженою формою і не містять графи, які б визначали марку, модель та заводський номер вимірювально-зважувального обладнання, на те, що посилання відповідача на відсутність акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом є необгрунтованими, оскільки такий акт №061376 від 16.05.2018 та розрахунок плати за проїзд №207 були предметом оскарження відповідачем в адміністративній справі №0440/6032/18, на те, що хибними є твердження відповідача стосовно здійснення габаритно-вагового контролю по закінченню строку дії направлення на рейдову перевірку з огляду на те, що воно видане 11.05.2015, містить інформацію про місце проведення перевірки, а саме: автомобільна дорога М-12 "Стрий - Тернопіль - Кіровоград - Знам`янка 724 км + 600" та період її здійснення з 14 по 16 травня 2018 року, а відтак контроль проведений в останній день встановленого періоду, на те, що висновки господарського суду про правомірність врахування посадовими особами Укртрансбезпеки відстані всього маршруту є обґрунтованими, оскільки відповідачем підтверджений факт проходження його транспортним засобом за відсутності відповідного дозволу або документу про внесення плати за проїзд двох відстаней, а саме: від місця завантаження до місця зважування - 568 км та від місця зважування до місця розвантаження - 383 км, що в сумі складає 951 км, а також на те, що доводи відповідача стосовно наявності у прокурора обов`язку роз`яснювати контролюючому органу його власні повноваження або спонукати його до вчинення дій є безпідставними, адже жодним нормативно-правовим актом не встановлено таких повноважень прокурора;

- прокурор з`явився в судове засідання, заперечив проти апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

- позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання позивач повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога прокурора, заявлена в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ТОВ "Транспортна компанія "Техно-Трейд" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 146 619 грн.

В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що 16.05.2018 при проведенні рейдової перевірки у пересувному пункті габаритно-вагового контролю автомобільна дорога М 12 Стрий - Тернопіль - Кіровоград - Знам`янка 724 км + 600 державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області проведено зважування автомобіля (тягача) марки Volvo модель FH 12, державний номерний знак НОМЕР_3 , та напівпричепу марки Felbinder TSA 23.3-1, державний номерний знак НОМЕР_4 . Відповідно до товарно-транспортної накладної № 3610415 від 15.05.2018 автомобільним перевізником мінеральних добрив у цистерні визначено ТОВ "Транспортна компанія "Техно-Трейд".

За наслідками габаритно-вагового контролю складено акт № 0002943 від 16.05.2018 про перевищення транспортним засобом встановлених вагових обмежень повної маси, а саме: 48,12 тонн при допустимих 40 тонн та осьових навантажень - на одиночну вісь 11,6 тонн при нормативно допустимих 11 тонн на строєну вісь 29,38 тонн при допустимих 22 тонни. Вказане підтверджується талоном про зважування транспортного засобу №889 від 16.05.2018.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами Управлінням здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №207, відповідно до якого пройдена відстань складає 951 км, загальна маса автомобіля 48,12 тонн, навантаження на одиничну вісь 11,67 тонн, навантаження на строєну вісь 29,38 тонн, габарити перевищують нормативно допустимі, а саме: ширина - 2,6 м, висота - 4 м, довжина - 22 м, плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи, склала 4 707,45 євро.

Станом на 16.05.2018 за офіційним курсом гривні до євро, встановленого Національним банком України плата становила 146 619 грн.

З метою усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт Управлінням внесено ТОВ "Транспортна компанія "Техно-Трейд" припис №0061441, який був отриманий водієм транспортного засобу особисто.

Разом з листом №27-1-03/1670 від 17.05.2018 відповідачу направлений примірник акту №0002943 від 16.05.2018, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №207 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 16.05.2018, а також повідомлено ТОВ "Транспортна компанія "Техно-Трейд" про необхідність сплати протягом 30 календарних днів коштів за проїзд великоваговим транспортним засобом з перевищенням нормативних параметрів без відповідного дозволу, про що повідомити управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області.

Як зазначає прокурор, відповідач не здійснив в добровільному порядку оплату за проїзд у сумі 146 619 грн у встановленому законом порядку та в строк, визначений в повідомленні Укртрансбезпеки №27-1-03/1670 від 17.05.2018.

Викладені обставини слугували визначальними для звернення прокурора з позовом до господарського суду про стягнення з ТОВ "Транспортна компанія "Техно-Трейд" 146 619 грн.

При зверненні до суду прокурор посилався на положення ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, а саме: здійснення ним представництва інтересів держави в суді в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті як органу, який уповноважений здійснювати функції із захисту майнових інтересів держави у спірних відносинах, але належним чином не здійснюють захист інтересів держави представницькими засобами.

Ст. 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ч. 2 ст. 2 Кодексу передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст.ст. 167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

У судовому процесі, зокрема у господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Отже, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та від 27.02.2019 у справі №761/3884/18.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні №4-рп/2008 від 01.04.2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої і судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ч. 4 ст. 23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Аналіз положень ст. 53 Кодексу у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", на території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

П. 6 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Держаного бюджету України в частині доходів є, зокрема, плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Отже, плата за проїзд, несплачена у встановлені чинним законодавством строки набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п. 3 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Пп. 15, 27 п. 5 Положення передбачено, що Уктрансбезпека здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З аналізу наведених положень вбачається, що Державна служба України з безпеки на транспорті має повний обсяг процесуальної дієздатності щодо захисту майнових інтересів держави, оскільки відповідні повноваження передбачені ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" та пп. 15, 27 п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.

Звертаючись до суду з цим позовом прокурор зазначив, що Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

При цьому прокурором вказано, що Державна служба України з безпеки на транспорті маючи відповідні повноваження не вживає належних та ефективних заходів цивільно-правового характеру щодо стягнення з відповідача в судовому порядку заборгованості перед Державним бюджетом України з плати за проїзд.

На підтвердження нездійснення позивачем належних заходів щодо захисту інтересів держави прокурор додав до позовної заяви лист Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області №27-13/5379 від 29.12.2018, адресований першому заступнику прокурора Дніпропетровської області, в якому позивач виклав вказані вище обставини справи, зазначив, що плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування та відповідно до ст. 29 Бюджетного кодексу України належить до спеціального фонду Державного бюджету України. Враховуючи вищевикладене, позивач просив прокурора розглянути можливість щодо представництва інтересів держави в особі Укртрансбезпеки в суді з питання стягнення плати за проїзд великовагових транспортних засобів відносно ТОВ "Транспортна компанія "Техно-Трейд".

Отже, Укртрансбезпека була обізнана про можливе порушення інтересів держави, що полягає у ненадходженні до Державного бюджету України плати у сумі 146 619 грн за проїзд автомобільними дорогами великоваговим транспортним засобом, про що свідчить її лист на адресу прокурора.

Разом з тим, протягом тривалого часу позивач не вживав заходів зі звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів.

Вказане є свідченням бездіяльності та неналежного виконання Укртрансбезпекою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави.

В листі №05/1-59вих-19 від 14.02.2019 прокуратура Дніпропетровської області повідомила Державну службу України з безпеки на транспорті, що прокуратурою прийнято рішення про представництво в Господарському суді Дніпропетровської області інтересів держави в особі вказаного державного органу шляхом пред`явлення позову до ТОВ "Транспортна компанія "Техно-Трейд" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 146 619 грн.

Отже, прокурором дотримано вимоги ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Слід зазначити, що сумніви у своїй компетенції не є достатньою причиною для незвернення відповідного органу держави до суду з відповідним позовом, що в свою чергу також зумовлювало необхідність звернення прокурора з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність у прокурора обґрунтованих підстав для представництва та захисту інтересів держави в суді.

З огляду на викладене підстави для залишення позову прокурора без розгляду відсутні.

Щодо дотримання порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Згідно з ч. 3 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

За приписами ч. 3 ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

П. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994 передбачено, що перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Згідно з п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до п. 3 Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

П.п. 12, 13 Порядку передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених п. 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Згідно з п. 14 Порядку рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

За приписами п. 20 Порядку виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Відповідно до п. 31 Порядку за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт. Припис підлягає обов`язковому виконанню в зазначений у ньому строк. Про виконання припису уповноважена особа суб`єкта господарювання повинна письмово повідомити керівникові органу державного контролю. Припис складається за формою згідно з додатком 6 у двох примірниках, один з яких видається уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007.

Відповідно до п.п. 3 п. 2 Порядку великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

П.п. 4 п. 2 Порядку визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

П. 15 Порядку встановлено, що контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

За приписами п. 26 Порядку кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

П. 27 Порядку передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на день проведення розрахунку.

Згідно з п. 28 Порядку плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до п. 30 Порядку плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

П. 31 1 Порядку встановлено, що рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Кодексу належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: встановлення органами державного контролю на автомобільному транспорті факту перевищення транспортним засобом ТОВ "Транспортна компанія "Техно-Трейд" нормативних вагових параметрів, відсутності у перевізника дозволу щодо узгодження умов і режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень та документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, обґрунтованості розрахунку заявленої до стягнення плати за проїзд, невнесення її відповідачем в добровільному порядку у встановлений законодавством строк та ненадання відповідачем належних і допустимих доказів, які б спростували вказане порушення, господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене підстави для скасування рішення господарського суду відсутні.

Доводи скаржника стосовно ненадання прокурором доказів звернення з листом до уповноваженого органу з роз`ясненням про наявність у нього повного обсягу процесуальної дієздатності та необхідності належного виконання своїх функцій щодо захисту інтересів держави визнані колегією суддів безпідставними тому, що чинним законодавством не передбачено обов`язку прокурора щодо роз`яснення уповноваженому державному органу з питань захисту майнових інтересів держави його повноважень.

Посилання скаржника на помилкове встановлення господарським судом належності відповідачу напівпричепу-паливоцистерни FELDBINDER TSA 23.3-1, державний номерний знак НОМЕР_1 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вважає це опискою, допущеною судом при виготовленні рішення, натомість належність відповідачу (тягача) марки Volvo модель FH 12, державний номерний знак НОМЕР_3 , та напівпричепу марки Felbinder TSA 23.3-1, державний номерний знак НОМЕР_4 , щодо яких була проведена рейдова перевірка, підтверджується товарно-транспортною накладною №361045 від 15.05.2018, наданою під час габаритно-вагового контролю водієм та матеріалами, складеними за результатами здійснення вказаної перевірки, а саме: довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 16.05.2018, актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0002943 від 16.05.2018, розрахунком плати за проїзд №207 і талоном про зважування №889 від 16.05.2018.

Доводи скаржника про те, що направлення на рейдову перевірку №003743 від 11.05.2018 видане строком з 14.05.2018 до 16.05.2018, тому перевірка була проведена 16.05.2018 по закінченню строку дії цього направлення колегією суддів визнані необґрунтованими, оскільки прийменники "до" і "по" визначають кінцеву календарну дату чинності чи виконання чого-небудь та розрізняються лише сферами свого використання: "до" закріплений за офіційно-діловим стилем, а "по" - за розмовним. Інколи, щоб увиразити входження певної дати до встановленого терміну, додається прислівник "включно", між тим його вживання поряд з останньою датою не доречне.

Відтак, кінцева дата 16.05.2018 входить до визначеного часового терміну, тому вона є останнім днем дії направлення на рейдову перевірку №003743 від 11.05.2018.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №910/9096/18.

Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на неправильно визначену у розрахунку відстань перевезення - 951 км з огляду на те, що господарським судом встановлена обставина проходження транспортним засобом відповідача за відсутності відповідного дозволу або документу про внесення плати за проїзд двох відстаней, а саме: від місця завантаження до місця зважування - 568 км та від місця зважування до місця розвантаження - 383 км, що в сумі складає 951 км, тому розрахунок плати за проїзд відповідає положенням п. 31 1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Інші доводи скаржника не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення місцевого господарського суду, спростовуються вищевикладеним і не впливають на юридичну оцінку обставин справи.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2019 у справі №904/675/19 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови з підстав, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України;

- повна постанова складена 30.10.2020

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя Л.П. Широбокова