Ухвала

від 28.10.2020 по справі 904/2166/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

28.10.2020м. ДніпроСправа № 904/2166/20

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Владимиренко І.В. розглянувши заяву Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСОН" (49000, м. Дніпро, вул. Рогальова, 28; ЄДРПОУ 24423171) про визнання грошових вимог у розмірі 1 209 457 305,86 грн.

Представники:

від боржника представник не з`явився

розпорядник майна Шевченко В.Є. посв. № 1231 від 24.07.13р.

від ТОВ "Ідленс" представник Тютюнник В.А. ордер АЕ № 1035213 від 09.09.20р.

від ТОВ "Інторекс" представник Тютюнник В.А. ордер АЕ № 1035215 від 09.09.20р.

від ТОВ "Декса Союз" представник Тютюнник В.А. ордер АЕ № 1035212 від 09.09.20р.

від АТ КБ "Приватбанк" представник Труфанова О.С. дов. № 4532-К-Н-О від 30.10.20р.

від ПрАТ "Фортуна" представник не з`явився

від ТОВ КУА "Фінансовий Капітал" представник не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 13.05.2020р. відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСОН" (49000, м. Дніпро, вул. Рогальова, 28; ЄДРПОУ 24423171). Визнані грошові вимоги ТОВ "АРТ-ПРЕСТІЖ" в загальній сумі 13 582 143, 34 грн. (основний борг - 11 095 409,00 грн., 3% річних - 794 310,00 грн., інфляційні збитки - 1 692 424,34 грн.). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів. Розпорядником майна ТОВ "ДІКСОН" призначено арбітражного керуючого Шевченко Віталія Євгеновича (свідоцтво №1231 від 24.07.13р., адреса офісу: 49070, м. Дніпро, вул. Короленко, 19, офіс 3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ). Призначено попереднє засідання суду на 23.06.2020р. о 10:00год.

14.05.2020р. на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі № 904/2166/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСОН" (49000, м. Дніпро, вул. Рогальова, 28; ЄДРПОУ 24423171), № 64786.

01.06.2020р. до суду від арбітражного керуючого Козирицького А.С. надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2020р.

02.06.2020р. справу № 904/266/20 направлена до Центрального апеляційного господарського суду.

16.06.2020р. до суду від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" надійшла заява про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСОН" у розмірі 1 209 457 305,86 грн.

На даний час справа № 904/2166/20 до господарського суду Дніпропетровської області не поверталась.

Ухвалою господарського суду від 22.06.2020р. відкладено вирішення питання щодо прийняття заяви Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК"" з грошовими вимогами до боржника до розгляду, до повернення матеріалів справи № 904/2166/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСОН" (49000, м. Дніпро, вул. Рогальова, 28; ЄДРПОУ 24423171) до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.20р. заяву арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича про відмову від апеляційної скарги - задоволено. прийнято відмову арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича від апеляційної скарги. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2020 у справі № 904/2166/20 - закрито.

17.07.2020р. справу № 904/2166/20 повернуто до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду від 20.07.20р. призначено попереднє засідання суду на 09.09.2020р. о 12:45год.

Ухвалою господарського суду від 20.07.20р. прийнято заяву Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСОН" в загальному розмірі 1 209 457 305,86 грн. до розгляду в попередньому засіданні, яке призначено на 09.09.2020р. о 12:45год.

Ухвалою господарського суду від 09.09.20р. відкладено попереднє засідання суду на 07.10.2020р. о 15:00год. Зобов`язано: ТОВ "Ідленс", ТОВ "Інторекс" , ТОВ "Дека Союз", АТ КБ "Приватбанк", ПрАТ "Фортуна", ТОВ "КУА "ФІНАНСОВИЙ КАПІТАЛ", що дії від власного імені за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду "Сігма Фонд" Недиверсифікаційного виду закритого типу, ТОВ "КУА "ФІНАНСОВИЙ КАПІТАЛ", що дії від власного імені за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду "Інвестмент Рінейсенс" Недиверсифікаційного виду закритого типу - надати суду всі документи підтверджуючи заявлені кредиторські вимоги до боржника (оригінали для огляду, засвідчені належним чином копії до матеріалів справи), пояснення щодо погашення або непогашення боржником кредиторських вимог. Розпорядника майна - повідомити всіх виявлених кредиторів про час і місце судового засідання, докази повідомлення надати суду.

Ухвалою господарського суду від 07.10.2020р. відкладено судове засідання з розгляду заяви Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСОН" в загальному розмірі 1 209 457 305,86 грн. на 21.10.2020р. о 14:30год. Зобов`язано АТ КБ "Приватбанк" - надати суду всі документи підтверджуючи заявлені кредиторські вимоги до боржника (оригінали для огляду, засвідчені належним чином копії до матеріалів справи), пояснення щодо погашення або непогашення боржником кредиторських вимог, детальний розрахунок заявлених кредиторських вимог з урахуванням заперечень боржника та розпорядника, надіслати на адресу боржника та розпорядника майна всі документальні докази в тому числі детальний розрахунок заявлених кредиторських вимог, докази надсилання надати суду; розпорядника майна та боржника - надати суду повідомлення щодо розгляду кредиторських вимог АТ КБ "Приватбанк" з урахуванням поданих документальних доказів та детального розрахунку заявлених кредиторських вимог. Явку учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання визнано обов`язковою.

19.10.20р. до суду від кредиторів ТОВ "Інторекс", ТОВ "Ідленс" та ТОВ "Декса Союз" надійшли заперечення на заяву АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про визнання грошових вимог до ТОВ "ДІКСОН". Судом заперечення прийняті до відома.

20.10.20р. до суду від розпорядника майна надійшло повідомлення про результати розгляду вимог АТ КБ "ПРИВАТБАНК". Судом повідомлення прийнято до відома.

21.10.20р. до суду від кредиторів ТОВ "ДІКСОН" надійшло заперечення на заяву АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про визнання грошових вимог до ТОВ "ДІКСОН". Судом заперечення прийнято до відома.

Ухвалою господарського суду від 21.10.2020р. усне клопотання представника АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про відкладення розгляду заяви з грошовими вимогами на іншу дату - задоволено. Відкладено судове засідання з розгляду заяви Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСОН" в загальному розмірі 1 209 457 305,86 грн. на 28.10.2020 об 15:00. Зобов`язано: АТ КБ "Приватбанк" - надати суду всі документи підтверджуючи заявлені кредиторські вимоги до боржника (оригінали для огляду, засвідчені належним чином копії до матеріалів справи), пояснення щодо погашення або непогашення боржником кредиторських вимог, детальний розрахунок заявлених кредиторських вимог з урахуванням заперечень боржника та розпорядника, надіслати на адресу боржника та розпорядника майна всі документальні докази в тому числі детальний розрахунок заявлених кредиторських вимог, докази надсилання надати суду. Розпорядника майна та боржника - надати суду повідомлення щодо розгляду кредиторських вимог АТ КБ "Приватбанк" з урахуванням поданих документальних доказів та детального розрахунку заявлених кредиторських вимог. Явку учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання визнано обов`язковою.

26.10.20р. до суду від ТОВ "ДІКСОН" надійшли додаткові заперечення на заяву АТ КБ "Приватбанк" з кредиторськими вимогами до боржника. Судом додаткові заперечення прийняті до відома.

26.10.20р. до суду від АТ КБ "Приватбанк" надійшла заява про подання доказів до заяви від 15.06.20р. з вимогами до боржника. Судом докази прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Розглянувши в судовому засіданні 28.10.20р. заяву Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСОН" в загальному розмірі 1 209 457 305,86 грн., повідомлення розпорядника майна, заслухавши присутніх учасників провадження у справі про банкрутство, господарський суд встановив наступне.

Між ПАТ КБ ПРИВАТБАНК та ТОВ ДІКСОН було укладено кредитний договір № 2Д092Г від 18.05.2006 року (зі змінами й доповненнями).

Відповідно до п.п. А.1., А.2, 1.1., 2.1.2 кредитного Договору № 2Д092Г від 18.05.2006 року (в редакції Договорів про внесення змін від 24.07.2015р.) АТ КБ "ПриватБанк" за наявності вільних грошових коштів зобов`язався надати TOB "ДІКСОН" кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом 11 060 000 грн. на поповнення обігових коштів не пізніше 5 днів з моменту надання ТОВ "ДІКСОН" розрахункових документів на використання кредиту, в обмін на зобов`язання TOB "ДІКСОН" щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни.

Згідно п .п. 1.2 А.3. Кредитного договору в редакції Договору про внесення змін від 15.01.2016 року термін повернення кредиту згідно з графіком був визначений - 15.01.2017 року.

Відповідно до п .п. А 6, А.7, А8, 4.1., 4.2., 4.3., кредитного договору у редакції договору про внесення змін від 129.12.2014 року) за користування кредитом ТОВ ДІКСОН повинно сплатити відсотки у розмірі 12%, а у разі порушення Позичальником умов договору сплачуються відсотки у розмірі 24%.

Відповідно до п А 12 та п 4.7. Договору в редакції про внесення змін від 29.12.2014 року Позичальник сплачує Банку винагороду за користування кредитом. Винагорода розраховуються на підставі формули зазначеної у договорі.

На виконання умов даного Кредитного договору АТ КБ "ПриватБанк" надав TOB "ДІКСОН" кредит АТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що Позичальника виникла перед Банком заборгованість з повернення кредиту, сплати процентів за його користування, а також було зараховано винагороду й пеню за Кредитним договором за період з 16.01.2017 р. по 12.05.2020 р. (дату, що передує даті відкриття справи про банкрутство).

Кредитор у заяві про визнання кредиторських вимог, зазначає, що заборгованість ТОВ "ДІКСОН" за Кредитним договором № 2Д092Г від 18.05.2006 року зі змінами та доповненнями складає 240 321 828, 23 грн. з яких: 10 233 489, 32 грн. - заборгованість за кредитом, 8 073 502, 83 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 140 268 293,88 грн. - заборгованість за винагородою (п. 4.7. Кредитного договору), 81 746 542, 20 грн. - пеня.

АТ КБ "ПриватБанк" посилається у заяві про визнання кредиторських вимог на ст. 75 ГПКУ та зазначає, що вимоги підтвердженні рішенням суду у справі № 904/5971/17 і є такими, що не підлягають доказуванню. Також АТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що судове рішення у справі № 904/5971/17 чинне і ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2020р. було закрито апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2019р. у справі № 904/5971/17.

Крім того АТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що Кредитний договір № 2Д092Г від 18.05.2006 року забезпечується Договором іпотеки від 28.12.2011 року. Відповідно до умов договору іпотеки забезпеченням є майнові права на об`єкт нерухомості, що стане власністю Іпотекодавця після завершення будівництва, а саме житловий комплекс з вбудовано-прибудованими торгівлельно-офісними приміщеннями та паркінгом в районі буд 27, 29 по вул. Шевченка в місті Дніпропетровську. Вартість предмету іпотеки відповідно до договору про іпотеку складає 66 205 162 грн.

Між ПАТ КБ ПРИВАТБАНК та ТОВ ДІКСОН було укладено кредитний договір № 2Д096Г від 20.10.2009р. (зі змінами й доповненнями).

Відповідно до п.п. А.1., А.2, 1.1., 2.1.2 кредитного Договору №2Д096Г від 20.10.2009р. (у редакції Договору про внесення змін від 20.01.2015 року) АТ КБ "ПриватБанк" за наявності вільних грошових коштів зобов`язався надати TOB ДІКСОН кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом 56 221 738 грн. на поповнення обігових коштів не пізніше 5 днів з моменту надання ТОВ " ДІКСОН" розрахункових документів на використання кредиту, в обмін на зобов`язання TOB ДІКСОН щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни.

Згідно п. .п. 1.2 А.3. Кредитного договору в редакції Договору про внесення змін від 15.01.2016 року термін повернення кредиту згідно з графіком був визначений - 15.01.2017 року.

Відповідно до п .п. А 6, А.7, А8, 4.1., 4.2., 4.3., кредитного договору у редакції договору про внесення змін від 20.01.2015 року) за користування кредитом ТОВ ДІКСОН повинно сплатити відсотки у розмірі 12%, а у разі порушення Позичальником умов договору сплачуються відсотки у розмірі 24% .

Відповідно до п. А 12 та п. 4.7. Договору в редакції про внесення змін від 29.12.2014 року Позичальник сплачує Банку винагороду за користування кредитом. Винагорода розраховуються на підставі формули зазначеної у договорі.

На виконання умов даного Кредитного договору АТ КБ "ПриватБанк" надав TOB "ДІКСОН" кредит АТ КБ ПРИВАТБАНК зазначає, що Позичальника виникла перед Банком заборгованість з повернення кредиту, сплати процентів за його користування, а також було зараховано винагороду й пеню за Кредитним договором за період з 16.01.2017 р. по 12.05.2020 р. (дату, що передує даті відкриття справи про банкрутство).

Кредитор у заяві про визнання кредиторських вимог, зазначає, що заборгованість ТОВ "ДІКСОН " за Кредитним договором № 2Д096Г від 20.10.2009р. (зі змінами й доповненнями) складає 277 958 727,14 грн.: 5 617 817, 28 грн. - заборгованість за кредитом, 13 417 547,38 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 118 880 461, 55грн. - заборгованість за винагородою (п. 4.7. Кредитного договору), 140 042 900,93 грн. - пеня.

АТ КБ ПРИВАТБАНК просить включити вимоги за кредитним договором № 2Д096Г від 20.10.2009р (зі змінами й доповненнями) у розмірі 137 915 826,21 грн. - ( заборгованість за кредитом, процентами, винагородою)- четверта черга задоволення; 140 042 900,93 грн. - пеня - шоста черга задоволення.

Між ПАТ КБ ПРИВАТБАНК та ТОВ ДІКСОН було укладено кредитний договір № 4 Д11300И від 04.05.2011 р. (зі змінами й доповненнями).

Відповідно до п.п. А.1., А.2, 1.1., 2.1.2 кредитного Договору № 4 Д11300И від 04.05.2011 р. (у редакції Договору про внесення змін від 03.10.2012 року від 01.10.2014 року року) АТ КБ "ПриватБанк" за наявності вільних грошових коштів зобов`язався надати TOB ДІКСОН кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом 300 000 000 грн. на поповнення обігових коштів не пізніше 5 днів з моменту надання ТОВ " ДІКСОН" розрахункових документів на використання кредиту, в обмін на зобов`язання TOB ДІКСОН щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни.

Згідно п.п. 1.2 А.3. Кредитного договору в редакції Договору про внесення змін від 30.05.2016 року термін повернення кредиту згідно з графіком був визначений - 30.05.2016 року.

Відповідно до п. А.10. Договору в редакції про внесення змін від 22.07.2015 року Позичальник сплачує Банку винагороду за користування кредитом. Винагорода розраховуються на підставі формули зазначеної у договорі.

АТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що відбулось погашення кредитного договору та відсотків, але залишився борг з погашення заборгованості за винагороду за користування кредитом та пеня, за період з 15.09.2016 р. по 12.05.2020 року (дату, що передує даті відкриття справи про банкрутство) на суму 701 478 975, 53грн.

Між ПАТ КБ ПРИВАТБАНК та ТОВ ДІКСОН було укладено кредитний договір № 4Д11572И від 27.12.2011 р. (зі змінами й доповненнями).

Відповідно до п.п. А.1., А.2, 1.1., 2.1.2 кредитного Договору № 4Д11572И від 27.12.2011 р (у редакції Договору про внесення змін від 03.10.2012 року від 01.10.2014 року) АТ КБ "ПриватБанк" за наявності вільних грошових коштів зобов`язався надати TOB ДІКСОН кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом 31 000 000 грн. на поповнення обігових коштів не пізніше 5 днів з моменту надання ТОВ "ДІКСОН" розрахункових документів на використання кредиту, в обмін на зобов`язання TOB ДІКСОН щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни.

Згідно п.п. 1.2 А.3. Кредитного договору в редакції Договору про внесення змін від 30.05.2016 року термін повернення кредиту згідно з графіком був визначений - 30.05.2016 року.

Відповідно до п. А.10. Договору в редакції про внесення змін від 22.07.2015 року Позичальник сплачує Банку винагороду за користування кредитом. Винагорода розраховуються на підставі формули зазначеної у договорі.

АТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що відбулось погашення кредитного договору та відсотків, але залишився борг з погашення заборгованості за винагороду за користування кредитом й пеню за Кредитним договором за період з 15.09.2016 р. по 12.05.2020 року (дату, що передує даті відкриття справи про банкрутство) на суму 522 117 751,07грн.

Також АТ КБ "ПриватБанк" заявлено до ТОВ Діксон забезпечені кредиторські вимоги за зобов`язаннями у яких боржник не позичальником, а є майновим поручителем.

Всього забезпечених вимог до ТОВ Діксон , як до майнового поручителя за зобов`язаннями інших осіб заявлено АТ КБ ПриватБанк на загальну суму 629 270 487,09грн.

Щодо суми заборгованості за кредитом суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. А.1., А.2, 1.1., 2.1.2 кредитного Договору № 2Д092Г від 18.05.2006 року (в редакції Договорів про внесення змін від 24.07.2015р.) АТ КБ "ПриватБанк" за наявності вільних грошових коштів зобов`язався надати TOB "ДІКСОН" кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом 11 060 000 грн. на поповнення обігових коштів не пізніше 5 днів з моменту надання ТОВ "ДІКСОН" розрахункових документів на використання кредиту, в обмін на зобов`язання TOB "ДІКСОН" щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни.

Згідно п .п. 1.2 А.3. Кредитного договору № 2Д092Г від 18.05.2006 року в редакції Договору про внесення змін від 15.01.2016 року термін повернення кредиту згідно з графіком був визначений - 15.01.2017 року.

Відповідно до п.п. А.1., А.2, 1.1., 2.1.2 кредитного Договору №2Д096Г від 20.10.2009р. (у редакції Договору про внесення змін від 20.01.2015 року) АТ КБ "ПриватБанк" за наявності вільних грошових коштів зобов`язався надати TOB ДІКСОН кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом 56 221 738 грн. на поповнення обігових коштів не пізніше 5 днів з моменту надання ТОВ " ДІКСОН" розрахункових документів на використання кредиту, в обмін на зобов`язання TOB ДІКСОН щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни.

Згідно п .п. 1.2 А.3. Кредитного договору в редакції Договору про внесення змін від 15.01.2016 року термін повернення кредиту згідно з графіком був визначений - 15.01.2017 року.

На виконання умов Кредитних договорів АТ КБ ПриватБанк надав ТОВ "ДІКСОН" кредити, що підтверджується доданими виписками за рахунками Кредитного договору, однак, ТОВ "ДІКСОН" порушило взяті на себе зобов`язання з повернення кредитів та сплати процентів за його користування згідно, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками за рахунками, на яких обліковується заборгованість за Кредитним договором, у зв`язку з чим у Позичальника виникла перед Банком заборгованість з повернення кредиту, сплати процентів.

Так, за договором № 2Д092Г від 18.05.2006 року заборгованість за кредитом складає 10 233 489,32грн. та 8 073 502,83грн. та є забезпеченою майном боржника згідно Договору іпотеки від 28.12.2011року; заборгованість про процентам за користування кредитом, за договором №2Д096Г від 20.10.2009р. заборгованість за кредитом складає 5 617 817,28грн. та 13 417 547,38грн. заборгованість про процентам за користування кредитом.

Щодо нарахувань пені, штрафу та винагороди суд зазначає наступне.

Згідно п. 5.1. кредитних договорів при порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2., 4.1, 4.2., 4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6 цього Договору позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Також п. 5.8 кредитного договору № 2Д092Г від 18.05.2006 року встановлено, що у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн. + 5 % від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від сплати страхових платежів та платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Кредитором за кредитним договором № 2Д092Г від 18.05.2006 року заявлено пеню в розмірі 81 746 542,20грн., штраф1 000,00грн. та штраф (відсоток від суми заборгованості). За кредитним договором №2Д096Г від 20.10.2009року заявлено пеню в розмірі 140 042 900,93грн.

Згідно приписів статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною першою статті 199 Господарського кодексу України встановлено, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин також застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно із частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до ст. ст. 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 525 ЦКУ Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вказані вимоги АТ КБ ПриватБанк до ТОВ Діксон щодо нарахування пені та штрафу підлягають визнанню в повному обсязі, оскільки Боржник допустив порушення умов кредитного договору та включенню до 6 черги задоволення.

АТ КБ ПриватБанк заявлено до Боржника винагороду за кредитними договорами № 2Д092Г від 18.05.2006 року та №2Д096Г від 20.10.2009р. в загальному розмірі 229 357 274,03грн.

Боржник проти винагороди заперечує, оскільки, положення кредитних договорів № 2Д092Г від 18.05.2006 року та №2Д096Г від 20.10.2009р., які передбачають сплату Позичальником винагороди, фактично передбачають встановлення подвійної плати за користування кредитом, зокрема, у вигляді фіксованої процентної ставки на основну суму кредиту та у вигляді збільшення суми кредиту в залежності від зміни офіційного курсу гривні до долару США, що фактично покладає валютні ризики, пов`язаних зі зміною курсу гривні до долару США, на боржника. Такі ризики звичайно виникають у разі отримання кредитів у іноземній валюті, проте кредит надавався в українській гривні, тому таке покладання валютних ризиків суперечить засадам розумності та справедливості.

Також боржник вказує, що кредитними договорами встановлено оплату за користування кредитом двома паралельними способами, а саме проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки в розмірі 12% та винагорода за користування кредитом згідно п.п. А10, 4.5., 4.6 договору, сплата якої визначена у формулі та залежить від коефіцієнта зміни курсу гривні до долара США, що в свою чергу не відповідає вимогам змінюваної процентної ставки, встановленої ст. 1056-1 ЦК України. Таким чином, оскільки за користування кредитом кредитним договором встановлений фіксований розмір процентів, то умови кредитного договору щодо оплати за користування кредитом, які визначено відповідним формулами та залежить від коефіцієнта зміни курсу гривні до долара США, по суті встановлюють інший спосіб оплати за користування кредитом, ніж нарахування процентів на основну суму боргу, що суперечить статтям 1048, 1054, 1056-1 ЦК України.

Боржник також зазначив, що сума винагороди за користування кредитом значно перевищує суму отриманого кредиту та договорами не визначено, за які саме послуги банку встановлена винагорода, оскільки кредитними договором передбачено, що саме за користування кредитом боржник вже сплачує річні відсотки.

Судом встановлено, що між АТ КБ ПриватБанк та ТОВ Діксон між сторонами укладені 2 договори № 2Д092Г від 18.05.2006 року та №2Д096Г від 20.10.2009р., які за своїм змістом та правовою природою є договорами кредиту, які підпадають під правове регулювання норм ст. ст. 1054-1065 ЦК України та ст. ст. 345-346 ГК України.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно з ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За умовами кредитних договорів № 2Д092Г від 18.05.2006 року та №2Д096Г від 20.10.2009р. (із внесеними змінами згідно додаткових угод) окрім фіксованого розміру процентів за користування кредитом, боржник зобов`язався сплачувати банку винагороду за користування кредитом згідно п. 4.7., що визначаються за формулою. При невиплаті винагороди за користування кредитом у визначену дату, винагорода вважається простроченою.

Відповідно до п 4.7. Позичальник сплачує Банку винагороду за користування кредитом у розмірі, згідно формули. Винагорода за користування кредитом розраховується на дату передбачену п. 1.2. цього договору для остаточного повернення кредитних коштів у день дострокового повного виконання зобов`язань за цим Договором або у день повного фактичного виконання зобов`язань. Сума винагороди за користування кредитом сплачується понад суму процентів, що належить до сплати згідно з цим Договором у строк, встановлений у п.1.2. цього Договору або у день повного погашення.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Судом встановлено, що при укладенні Кредитних договорів між Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Діксон було погоджено предмет, умови кредитування, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту відповідно до норм ч.2 статті 345 Господарського кодексу України.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд звертає увагу, що сторони при укладенні спірних договорів були вільні у виборі контрагентів та визначенні умов договору, на свій розсуд приймали дані правочини на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши Кредитні договори, а тому всі умови спірних Договорів з моменту їх укладення стають однаково обов`язковими для виконання сторонами.

Оскільки презумпція правомірності кредитних договорів № 2Д092Г від 18.05.2006 року та №2Д096Г від 20.10.2009р. превалює над запереченнями Боржника, то суд приходить до висновку, що грошові вимоги в частині сум заборгованості за винагородою за кредитними договорами № 2Д092Г від 18.05.2006 року та №2Д096Г від 20.10.2009р. в загальному розмірі 229 357 274,03грн. підлягають визнанню в повному обсязі.

Щодо заявлених зобов`язань Боржника перед АТ КБ ПриватБанк за кредитними договорами №4Д11300И від 04.05.2011 року та №4Д11572И від 27.11.2011 року, господарським судом встановлено.

Зокрема вимоги Кредитора, до Боржника за Кредитним договором №4Д11300И від 04.05.2011року в сумі 701 478 975,53грн., з яких: -330 304 039,28грн. заборгованість за винагородою (п.4.7 кредитного договору), -371 174 936,25грн. пеня.

Вимоги Кредитора, до Боржника за Кредитним договором №4Д11572И від 27.12.2011року в сумі 52 217 751,07грн., з яких: -24 478 124,58грн. заборгованість за винагородою (п.4.7 кредитного договору), 27 739 626,49грн. пеня.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Вказана норма кореспондується, також зі ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 593 ЦК України встановлено, що право застави припиняється у разі: припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Частиною 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 7 Закону України "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

За приписами ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі: набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ч. ч. 1, 3, 4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку", сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Відповідно ст. 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Отже, виходячи з положень ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", законодавцем визначена можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань.

Шлях позасудового врегулювання, визначений в ст. 36 Закону України "Про іпотеку", вважається завершеним після проведення реєстрації права власності як юридичного факту. Названим вище Законом чітко визначаються умови можливості проведення позасудового врегулювання і його наслідки: це - визначення такого шляху в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя, наявність заборгованості боржника, яка зумовлює відповідне право на застосування такого шляху і наслідок його завершення - недійсність інших вимог до боржника.

Таким чином, Законом встановлено спосіб задоволення вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі, зокрема, відповідного застереження в іпотечному договорі. Цей спосіб реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. Після набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, якою забезпечено згідно іпотечного договору усі існуючі борги позичальника, вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Дана правова позиція викладена, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 20.12.2016 у справі N 914/3604/15 та від 02.10.2017 у справі N 908/2517/16.

Суд зазначає наступне, оскільки в 2016році АТ КБ ПРИВАТБАНК, відповідно до вимог ст. 37 Закону України Про іпотеку , здійснив звернення стягнення на предмет іпотеки, які забезпечували виконання зобов`язань за цими кредитними договорами, що належали майновим поручителям: ТОВ Декса Союз , ТОВ Ідленс та ТОВ Інторекс , шляхом визнання права власності за собою на нерухоме майно, то є підстави вважати, що зобов`язання за кредитними договорами №4Д11300И від 04.05.2011 року та №4Д11572И від 27.11.2011 року є недійсними, відповідно до ст. ст. 36 Закону України Про іпотеку ( в редакції, яка діяла на час звернення на предмет іпотеки).

Тому відповідно до ст. 36 Закону України Про іпотеку ( в редакції, яка діяла на час звернення на предмет іпотеки), після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

На підставі вищенаведеного, всі зобов`язання ТОВ Діксон перед АТ КБ ПриватБанк за кредитними договорами №4Д11300И від 04.05.2011 року та №4Д11572И від 27.11.2011 року є припиненими.

Щодо визнання забезпечених кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк" слід зазначити наступне.

АТ КБ "ПриватБанк" заявлено до ТОВ Діксон забезпечені кредиторські вимоги за зобов`язаннями у яких боржник не є позичальником, а є майновим поручителем. Всього забезпечених вимог до ТОВ Діксон , як до майнового поручителя за зобов`язаннями інших осіб заявлено АТ КБ ПриватБанк на загальну суму 629 270 487,09грн., за наступними договорами:

- за Договором застави частки у статутному капіталі (корпоративних прав) №ДЗ-2П051Г/DZ від 16.06.2016 року в забезпечення виконання зобов`язань ПП Планета (і.к. ЄДРЮОФОПГФ 32499556) за Кредитним договором №2П051Г/DZ від 11.06.2014 року. Предмет застави: 100% частка у статутному фонді ПП Планета , заставною вартістю 105 500 000,00 грн. (п. п. 1,6 Договору застави); Заявлена сума кредиторських вимог 1 019 171,61грн. (розмір зобов`язання позичальника згідно Державного реєстру обтяжень рухомого майна розмір основного зобов`язання);

- за Договором застави частки у статутному фонді №2Т046Г/DZ від 16.06.2016 року в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ Терем (і.к. ЄДРЮОФОПГФ 32062250) за Кредитним договором №2Т046Г від 11.06.2014 ; предмет застави: 20% частка у статутному фонді ТОВ Терем , заставною вартістю 32 101 392,58 грн. (п.п. 1,6 Договору застави); Заявлена сума кредиторських вимог 616 078,68 грн. (розмір зобов`язання позичальника згідно Державного реєстру обтяжень рухомого майна розмір основного зобов`язання);

- за Договором застави інвестиційних сертифікатів №2П042Г//DZ4 від 02.03.2016 року в забезпеченні виконання зобов`язання ТОВ Приватбуд (і.к.ЄДРЮОФОПГФ 3154 0655) за Кредитним договором №2П042Г від 18.12.2008 року; предмет застави: інвестиційні сертифікати Пайового венчурного інвестиційного фонду Технології Інвест недиверсифікованого виду закритого типу ТОВ КУА Фінансовий капітал , бездокументарні, 29 шт. заставною вартістю 23 231 985,55 грн. (п.п. 1,6 Договору застави); Заявлена сума кредиторських вимог 389 002 795, 00 грн. (розмір зобов`язання позичальника згідно Державного реєстру обтяжень рухомого майна розмір основного зобов`язання);

- за Договором застави акцій №ДЗ10-2Н006Г від 14.03.2016 року в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ Нікабудсервіс (і.к. ЄДРЮОФОПГФ 34052245) за Кредитним договором №2Н006Г від 25.04.2014 року; предмет застави: акції ПАТ ЗНВКІФ Стандарт Преміум , іменні прості, бездокументарні, 18896 шт., заставною вартістю 23 657 792 грн. (п.п. 1,5 Договору застави); Заявлена сума кредиторських вимог 236 107 034,00 грн. (розмір зобов`язання позичальника згідно Державного реєстру обтяжень рухомого майна розмір основного зобов`язання);

- за Договором застави інвестиційних сертифікатів №ДЗ-8 2А044Г від 22.10.2015 року в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ Аполло-Н (і.к. ЄДРЮОФОПГФ 34129134) за Кредитним договором №2А044Г від 12.07.2006 року; предмет застави: інвестиційні сертифікати Пайового венчурного інвестиційного фонду Сигма Фонд недиверсифікованого виду закритого типу ТОВ КУА Фінансовий капітал , бездокументарні, 30 шт., заставною вартістю 2 525 407,80 грн. (п.п.1,6 Договору застави); Заявлена сума кредиторських вимог 2 525 407,80 грн., що відповідає вартості предмету застави.

Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч.1, статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За змістом частини першої статті 584 ЦК України, частини першої статті 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України "Про заставу").

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про застава", застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно статті 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про заставу" Предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Згідно до ст.20 Закону України Про заставу передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

У разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов`язання, забезпеченого заставою.

Відповідно до ст.23 Закону України Про заставу встановлено, що При заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права, або в інший спосіб, не заборонений законом, у тому числі шляхом продажу права вимоги третій особі. Заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави. .

Згідно ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21.10.2019, забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

У пункті 26 постанови від 17.06.2020 у справі № 905/2028/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду на підставі аналізу частини другої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства дійшов висновку про те, що вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави. За вказаного суд касаційної інстанції визнав правильним висновок апеляційного господарського суду про те, що вимоги кредитора є забезпеченими лише в частині вартості предмета застави, а залишок вимог вважається незабезпеченим.

За наведеними вище положеннями законодавства заставодержатель має право задовольнити всі свої забезпечені заставою вимоги до боржника за рахунок майнового поручителя у розмірі вартості фактичної реалізації предмета майнової поруки, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством.

Отже, виражений у грошовій формі розмір зобов`язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов`язань боржника, які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору.

АТ КБ "ПриватБанк" до матеріалів справи надано докази наявності заборгованості позичальників за основними кредитними договорами, за які поручився своїм майном Боржник. Таким чином, забезпечені вимоги АТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ Діксон підлягають частковому визнанню, оскільки заявлені суми по ТОВ Приватбуд (і.к. ЄДРЮОФОПГФ 3154 0655) за Кредитним договором №2П042Г від 18.12.2008 року; ТОВ Нікабудсервіс (і.к. ЄДРЮОФОПГФ 34052245) за Кредитним договором №2Н006Г від 25.04.2014 року перевищують вартість предмету застави.

Також підлягають визнанню витрати по сплаті судового збору в розмірі 4204,00 грн. (1 черга задоволення) та 240 000,00грн. витрати по сплаті судового збору по справах №904/5971/17 (4 черга задоволення) щодо визнання даних сум не заперечували боржник, арбітражний керуючий та інші кредитори.

Щодо строку заявлення АТ КБ Приватбанк кредиторських вимог до боржника, господарським судом встановлено наступне.

Ухвалою суду від 13.05.2020р. відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСОН" (49000, м. Дніпро, вул. Рогальова, 28; ЄДРПОУ 24423171).

14.05.2020р. на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі № 904/2166/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСОН" (49000, м. Дніпро, вул. Рогальова, 28; ЄДРПОУ 24423171), № 64786.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутств конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Строк для заявлення кредиторських вимог відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутств становить 12.06.2020року включно.

Відповідно до ст. 251 ЦКУ Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

16.06.2020р. до суду від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" надійшла заява про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКСОН" у розмірі 1 209 457 305,86 грн., що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції канцелярії суду.

23.06.2020 року АТ КБ ПРИВАТБАНК направив до суду заяву про подання доказів, так у заяві представник АТ КБ ПРИВАТБАНК зазначив, що надає докази подання 15.06.2020 року заяви АТ КБ ПРИВАТБАНК з вимогами до боржника в установу зв`язку ( пошту) ТОВ НОВА ПОШТА - для відправлення до канцелярії за адресою м. Дніпро, вул. В. Винниченка ( Куйбишева), 1 Дніпропетровська обл. - копії експрес накладної ТОВ Нова пошта від 15.06.2020 року № 59000523679988 та чеків про оплату даного поштового відправлення. Однак вказана квитанція не містить інформації кому і що було направлено відправлення, відсутній опис вкладення саме того, що фактично відправлялось.

Крім того у експрес-накладеній 59000523679988 у розділі відправник зазначена приватна особа Трофанова Олена Сергіївна, а в розділі Одержувач зазначена ОСОБА_1 канцелярія. Таким чином фактичного доказу того, що відправник АТ КБ ПРИВАТБАНК 15.06.2020р. направляв заяву до боржника не надано.

Відповідно до п. 8.2. умов надання послуг затверджених ТОВ Нова Пошта, які розміщені на сайті https://novaposhta.ua/uploads/misc/doc/Terms_of_Service.pdf Інформація про Відправника: для юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців - назва (ЄДРПОУ) / П. І. Б, адреса / відділення і номер мобільного телефону контактної особи з урахуванням п. 9.2 Умов.

Відповідно до п 8.3 умов надання послуг затверджених ТОВ Нова Пошта зазначається місто доставки відправлення.

Відповідно до п 8.4 умов надання послуг затверджених ТОВ Нова Пошта зазначається Інформація про Одержувача: для юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців - назва (ЄДРПОУ) / П.І.Б., адреса / відділення та номер мобільного телефону контактної особи; для фізичних осіб - П. І. Б., адреса /відділення номер мобільного телефону.

Відповідно до п 8.5 умов надання послуг затверджених ТОВ Нова Пошта зазначається Інформація про відправлення: кількість місць; фактична й об`ємна вага; оголошена вартість; опис вмісту.

Таким чином можна зробити висновок, що експрес-накладна 59000523679988 не підтверджує факт відправки заяви від імені АТ КБ ПРИВАТБАНК до господарського суду у відведений для цього законом строк.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Отже, АТ КБ ПРИВАТБАНК заявив свої вимоги вже після спливу 30 денного строку, то його вимоги 4-ї черги визнаються конкурсними, без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів ТОВ Діксон .

За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За змістом частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: 1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; 2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); 3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; 5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; 6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Зазначені вимоги є конкурсними, оскільки виникли до дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошові вимоги залишаються повністю неоплаченими з боку Боржника, у зв`язку з фактичною неплатоспроможністю.

З огляду на обґрунтованість вимог АТ КБ "ПриватБанк", яка подана до господарського суду після спливу строку на їх заявлення, визначеного приписами ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання його конкурсним кредитором з грошовими вимогами до ТОВ "Діксон", без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів ТОВ Діксон .

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вирішив визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк у розмірі 4 204,00 грн. (1 черга задоволення вимог кредиторів), 211 290 281,22 грн. (4 черга задоволення вимог кредиторів без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), 173 892 273,08 грн. (6 черга задоволення вимог кредиторів).

Грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк у розмірі 753 696 726,60 грн. (заборгованість за винагородою та пенею за кредитним договором №4Д11572И від 27.11.2011р. та за кредитним договором №4Д11300И від 04.05.2011) відхилити.

Окремо внести до реєстру грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк в розмірі 66 205 162,00грн., як забезпечені заставою (іпотекою) майна Боржника, для позачергового задоволення вимог за кредитним договором № 2Д092Г від 18.05.2006 року.

Окремо внести до реєстру грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк в розмірі 1 019 171,61грн., як забезпечені заставою (іпотекою) майна Боржника, для позачергового задоволення вимог за зобов`язаннями ПП Планета (і.к. ЄДРЮОФОПГФ 32499556) за Кредитним договором №2П051Г/DZ від 11.06.2014 року. Вартість предмета іпотеки 105 500 000,00 грн.

Окремо внести до реєстру грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк в розмірі 616 078,68грн., як забезпечені заставою (іпотекою) майна Боржника, для позачергового задоволення вимог за зобов`язаннями ТОВ Терем (і.к. ЄДРЮОФОПГФ 32062250) за Кредитним договором №2Т046Г від 11.06.2014 року. Вартість предмета іпотеки 32 101 392,58 грн.

Окремо внести до реєстру грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк в розмірі 23 231 985,55грн., як забезпечені заставою (іпотекою) майна Боржника, для позачергового задоволення вимог за зобов`язаннями ТОВ Приватбуд (і.к.ЄДРЮОФОПГФ 3154 0655) за Кредитним договором №2П042Г від 18.12.2008 року. Вартість предмета іпотеки 23 231 985,55 грн.

Окремо внести до реєстру грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк в розмірі 23 657 792,00грн., як забезпечені заставою (іпотекою) майна Боржника, для позачергового задоволення вимог за зобов`язаннями ТОВ Нікабудсервіс (і.к. ЄДРЮОФОПГФ 34052245) за Кредитним договором №2Н006Г від 25.04.2014 року. Вартість предмета іпотеки 23 657 792,00грн.

Окремо внести до реєстру грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк в розмірі 2 525 407,80грн., як забезпечені заставою (іпотекою) майна Боржника, для позачергового задоволення вимог за зобов`язаннями ТОВ Аполло-Н (і.к. ЄДРЮОФОПГФ 34129134) за Кредитним договором №2А044Г від 12.07.2006 року. Вартість предмета іпотеки 2 525 407,80 грн.

Решту забезпечених вимог Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк в розмірі 578 220 051,45грн. - відхилити.

Окремо внести до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави (іпотеки) відповідно до державних реєстрів обтяжень рухомого та нерухомого майна.

Керуючись ст. ст. 44, 45, 46, 47, 48 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 121, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк у розмірі 4 204,00 грн. (1 черга задоволення вимог кредиторів), 211 290 281,22 грн. (4 черга задоволення вимог кредиторів без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), 173 892 273,08 грн. (6 черга задоволення вимог кредиторів).

Грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк у розмірі 753 696 726,60 грн. (заборгованість за винагородою та пенею за кредитним договором №4Д11572И від 27.11.2011р. та за кредитним договором №4Д11300И від 04.05.2011) відхилити.

Окремо внести до реєстру грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк в розмірі 66 205 162,00грн., як забезпечені заставою (іпотекою) майна Боржника, для позачергового задоволення вимог за кредитним договором № 2Д092Г від 18.05.2006 року.

Окремо внести до реєстру грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк в розмірі 1 019 171,61грн., як забезпечені заставою (іпотекою) майна Боржника, для позачергового задоволення вимог за зобов`язаннями ПП Планета (і.к. ЄДРЮОФОПГФ 32499556) за Кредитним договором №2П051Г/DZ від 11.06.2014 року. Вартість предмета іпотеки 105 500 000,00 грн.

Окремо внести до реєстру грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк в розмірі 616 078,68грн., як забезпечені заставою (іпотекою) майна Боржника, для позачергового задоволення вимог за зобов`язаннями ТОВ Терем (і.к. ЄДРЮОФОПГФ 32062250) за Кредитним договором №2Т046Г від 11.06.2014 року. Вартість предмета іпотеки 32 101 392,58 грн.

Окремо внести до реєстру грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк в розмірі 23 231 985,55грн., як забезпечені заставою (іпотекою) майна Боржника, для позачергового задоволення вимог за зобов`язаннями ТОВ Приватбуд (і.к.ЄДРЮОФОПГФ 3154 0655) за Кредитним договором №2П042Г від 18.12.2008 року. Вартість предмета іпотеки 23 231 985,55 грн.

Окремо внести до реєстру грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк в розмірі 23 657 792,00грн., як забезпечені заставою (іпотекою) майна Боржника, для позачергового задоволення вимог за зобов`язаннями ТОВ Нікабудсервіс (і.к. ЄДРЮОФОПГФ 34052245) за Кредитним договором №2Н006Г від 25.04.2014 року. Вартість предмета іпотеки 23 657 792,00грн.

Окремо внести до реєстру грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк в розмірі 2 525 407,80грн., як забезпечені заставою (іпотекою) майна Боржника, для позачергового задоволення вимог за зобов`язаннями ТОВ Аполло-Н (і.к. ЄДРЮОФОПГФ 34129134) за Кредитним договором №2А044Г від 12.07.2006 року. Вартість предмета іпотеки 2 525 407,80 грн.

Решту забезпечених вимог Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк в розмірі 578 220 051,45грн. - відхилити.

Окремо внести до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави (іпотеки) відповідно до державних реєстрів обтяжень рухомого та нерухомого майна.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у 10-ти денний строк з дня її підписання до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Ухвала підписана - 30.10.2020р.

Суддя І.В. Владимиренко