Рішення

від 26.10.2020 по справі 908/2032/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/128/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2020 Справа № 908/2032/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-Оіл» , 71101, Запорізька обл., м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 84/1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ-ЮГ» , 72100, Запорізька обл., Приморський р-н, м. Приморськ, вул. Леніна, буд. 10

про стягнення 122 141,96 грн.

без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-Оіл» (далі ТОВ «Регіон-Оіл» ) за вих. від 20.07.20 № 49/07 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ-ЮГ» (надалі ТОВ «АНТ-ЮГ» ) 122 141,96 грн. заборгованості за договором про закупівлю товару від 05.03.19 № 05.03/297.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань за договором від 05.03.19 № 05.03/297 в частині здійснення повного та своєчасного розрахунку з позивачем за товар поставлений за видатковою накладною від 27.06.19 № РО-0002706028 на суму 112 520 грн. З підстав порушення відповідачем вказаного грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення 102 520 грн. основного боргу, 13 869,69 грн. пені, 2474,44 грн. збитків від інфляції та 3 277,83 грн. 3 % річних.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.20 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 12.08.20 судом прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2032/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджується те, що позивачем копію ухвали про відкриття провадження у справі № 908/2032/20 отримано 18.08.20.

Копія ухвали від 12.08.20 про відкриття провадження у цій справі, яка була надіслана за адресою місцезнаходження ТОВ «АНТ-ЮГ» (72100, Запорізька обл., Приморський р-н, м. Приморськ, вул. Леніна, буд. 10), яке значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернута підприємством зв`язку на адресу суду із зазначенням наступної причини повернення: «за закінченням терміну зберігання» .

Згідно із положеннями ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (п. 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою Вручити особисто , рекомендовані листи з позначкою Судова повістка приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. 11 та п. 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Рекомендовані поштові відправлення, у т.ч. рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Господарський суд здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

А, сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатись поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Отже, господарським судом вжито всіх належних заходів визначених чинним ГПК України щодо повідомлення відповідача про розгляд господарським судом Запорізької області справи № 908/1789/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Частиною 1 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.2 ст. 252 ГПК України).

Згідно із ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для вирішення спору у справі за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

05.03.19 між товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон-Оіл» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «АНТ-ЮГ» (Покупець) укладено договір поставки № 05.03/297, за умовами якого (п.1.1) Постачальник зобов`язується передавати у власність Покупця нафтопродукти та продукти нафтоперероблення (на далі за текстом товар ) партіями в асортименті та кількості, згідно видаткових накладних у відповідності до замовлень Покупця, Покупець зобов`язується своєчасно проводити оплату за товар та приймати його на умовах, в порядку та в строки передбачені цим договором.

Відповідно до пунктів 1.4 та 1.5. договору, за спливом строку оплати ціна може бути змінена Постачальником без повідомлення та узгодження з Покупцем у односторонньому порядку. Ціна на вже сплачений Товар є незмінною. Партією Товару вважається його кількість, вказана у видатковій накладній.

Пунктом 2.3. договору визначено, що передача товару Постачальником і його приймання Покупцем за асортиментом, кількістю і ціною здійснюється на підставі відповідної накладної. Датами поставки товару вважається дати підписання накладних завірених печаткою підприємства.

Пунктом 2.6. договору закріплено, що товар вважається поставленим Постачальником та прийнятим Покупцем згідно кількості, яка зазначена в накладній, та якості, відповідно до сертифікату (паспорту) якості. Товар, який прийнятий Покупцем, вважається поставленим Постачальником належним чином, відповідно з вимогами та побажаннями Покупця, та поверненню не підлягає.

Ціна товару зазначається в видаткових накладних, які є невід`ємною частиною

договору (п.5.1 договору).

Згідно з п. 9.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами, та діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку в частині виконання зобов`язань - до повного виконання Сторонами.

Як свідчать матеріали цієї справи, позивачем на умов договору від 05.03.19 № 05.03/297 та на підставі рахунку від 01.07.19 № РО-0107003 поставлено відповідачу товар на загальну суму 112 520,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 27.06.19 № РО-2706028 на суму 112 520,00 грн. та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів від 27.06.19 № РО-0002706028, які підписані представниками ТОВ «Регіон-Оіл» , ТОВ «АНТ-ЮГ» та засвідчені з обох сторін печатками юридичних осіб.

Відповідач за вказаною поставкою розрахувався частково, а саме 21.06.19 перерахував на рахунок ТОВ «Регіон-Оіл» 10 000 грн. за дизельне паливо на підставі рахунку від 01.07.19 № РО-0107003, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку ТОВ «Регіон-Оіл» за період 21.06.19.

Не здійснення відповідачем своєчасного розрахунку з позивачем за вказаний товар стало підставою для звернення позивача до суду із позовною заявою про стягнення 102 520,00 грн. основного боргу, 13 869,69 грн. пені, 3277,83 грн. 3 % річних та 2 474,44 грн. інфляційних втрат.

Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходив з наступного.

Статтею 174 Господарського кодексу України (ГК України) закріплено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення закріплено у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки від 05.03.19 № 05.03/297 .

Доказів визнання недійсним вказаного договору суду не надано та учасниками справи не повідомлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України закріплено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу приписів ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як свідчать матеріали цієї справи, позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором поставки від 05.03.19 № 05.03/297 щодо передачі покупцю товару згідно видатковою накладною від 27.06.19 № РО-2706028 на суму 112 500,00 грн.

За змістом п. 5.2 договору, оплата за товар здійснюється Покупцем на умовах 100 % передоплати протягом (трьох) календарних днів, з моменту виставлення рахунку, від вартості товару вказаної у виставленому рахунку-фактурі, але не пізніше дня поставки Товару.

Таким чином, відповідач мав виконати грошове зобов`язання по сплаті позивачу товару поставленого по видатковій накладній від 27.06.19 № РО-2706028 по 27.06.19 включно.

Проте, судом встановлено, що відповідач взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконав, за вказаний вище товар у строк по 27.06.19 включно повністю не розрахувався. У зв`язку з частковою оплатою боргу у сумі 10 000 грн., заборгованість відповідача перед позивачем за видатковою накладною від 27.06.19 № РО-2706028 складає 102 520 грн.

Факт наявності основної заборгованості у розмірі 102 5200 грн. підтверджується матеріалами цієї справи та не спростований відповідачем.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що зі сторони відповідача мало місце порушення прав позивача на отримання оплати за товар у сумі 102 520,00 грн. поставлений за видатковою накладною від 27.06.19 № РО-2706028 у строк передбачений п. 5.2 договору поставки від 05.03.19 № 05.03/297 .

Як наслідок, вимога позивача про стягнення з ТОВ «АНТ-ЮГ» 102 520,00 грн. основної заборгованості за договором поставки від 05.03.19 № 05.03/297 судом визнається обґрунтованою, заснованою на законі та договорі, у зв`язку із чим задовольняється.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3277,83 грн. 3 % річних за період з 28.06.18 по 20.07.20 та 2 474,44 грн. інфляційних втрат за період з липня 2019 р. по червень 2020 р.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем доведено поданими доказами, а відповідачем не спростовано, порушення відповідачем грошового зобов`язання по сплаті 102 520,00 грн. основного боргу за договором від 05.03.19 № 05.03/297 , а також те, що відповідач вказане грошове зобов`язання мав виконати у строк по 27.06.19 включно, здійснивши перевірку розрахунків позивача (за допомогою ІПС «Законодавство» ) 3 % річних та індексу інфляції за спірний період, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача

- 3273,18 грн. 3 % річних за період з 28.06.18 по 20.07.20 (389 днів);

- 2474,44 грн. інфляційних втрат за період з липня 2019 р. по червень 2020 р.;

В іншій частині вимоги позивача про стягнення 3 % річних судом відхиляються через безпідставність.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 13 869,69 грн. пені за період з 28.06.18 по 20.07.20.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

За визначенням ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Статтями 1 і 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями ст. 549 ЦК України закріплено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3).

Пунктом 6.2.1. договору передбачено, що за порушення термінів розрахунків, передбачених Договором, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалася пеня., від вартості несплаченої суми за кожен день прострочення. При цьому Сторони домовилися пеня стягується за весь час прострочення, тобто пеня стягується з моменту виникнення заборгованості Покупця перед Постачальником до моменту повного погашення цієї заборгованості.

Судом враховано, що до пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис ч. 6 ст. 232 ГК України, яким передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Враховуючи, що п. 6.2.1 договору установлено інший, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строк, за який нараховуються штрафні санкції, а саме: за весь час прострочення , суд дійшов висновку, що є правомірним нарахування позивачем відповідачу пені за загальний період з 28.06.18 по 20.07.20, тобто, за період часу, який перевищує 6 місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Перевіривши (за допомогою ІПС «Законодавство» ) розрахунок заявленої до стягнення суми пені у розмірі 1 облікової ставки НБУ суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача 13855,01 грн. пені (за загальний період з 28.06.18 по 20.07.20).

Як наслідок, судом задовольняються вимоги позивача про стягнення з відповідача 13855,01 грн. пені. В іншій частині вимоги про стягнення пені судом визнаються безпідставними.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору у сумі 2101,67 грн. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 73-80, 86, 91, 129, 210, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ-ЮГ» (72100, Запорізька область, Приморський р-н, м. Приморськ, вул. Леніна, буд. 10, код ЄДРПОУ 33351340) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-Оіл» (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 84/1, код ЄДРПОУ 37291055) - 102 520 (сто дві тисячі п`ятсот двадцять) грн. 00 коп. основної заборгованості, 3273 (три тисячі двісті сімдесят три) грн. 18 коп. 3 % річних, 2474 (дві тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 44 коп. інфляційних витрат, 13 855 (тринадцять тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) грн. 01 коп. пені та 2 101 (дві тисячі сто одну) грн. 67 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» та п. 4 Розділу Х ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ ГПК України.

У зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи судом підписано рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України)

Повне рішення складено 28.10.2020.

Суддя В.Л. Корсун