Рішення

від 20.10.2020 по справі 908/679/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/50/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2020 Справа № 908/679/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участі секретаря судового засідання Осоцького Д.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Ладюкова Сергія Федоровича, АДРЕСА_1

до відповідача Мелітопольської міської ради Запорізької області, 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, 5

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Семенівська сільська рада Мелітопольського району Запорізької області, 72355, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Семенівка, вул. Першотравнева, 57

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, 69000, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Формат 2020", 72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Сопіна, 137,

про часткове визнання протиправним та скасування рішення

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Ладюков С.Ф., особисто;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: Нікогосян Л.В., довіреність № 0-8-0.62-98/62-20 від 13.05.2020;

від третьої особи-3: не з`явився.

Суть спору

12.03.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшов позов Фізичної особи-підприємця Ладюкова Сергія Федоровича, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Тамбовка до відповідача Мелітопольської міської ради Запорізької області, Запорізька область, м. Мелітополь, третя особа Семенівська сільська рада Мелітопольського району Запорізької області про визнання протиправним та скасування п. п. 2 п. 1 рішення № 2/15 від 18.11.2019 Мелітопольської міської ради Запорізької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 908/679/20 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 16.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/679/20, присвоєно справі номер провадження 15/50/20. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Судове засідання призначено на 14.04.2020.

Ухвалою суду від 14.04.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Семенівську сільську раду Мелітопольського району Запорізької області. Відкладено підготовче засідання на 28.04.2020.

Ухвалою суду від 28.04.2020 продовжено строк розгляду справи на час загальнонаціонального карантину. Відкладено підготовче засідання на 26.05.2020.

Ухвалою суду від 26.05.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Відкладено підготовче засідання на 17.06.2020.

Ухвалою суду від 17.06.2020 відкладено підготовче засідання на 06.07.2020.

Ухвалою суду від 06.07.2020 відкладено підготовче засідання на 03.08.2020.

Ухвалою суду від 03.08.2020 у задоволенні клопотання Мелітопольської міської ради Запорізької області про зупинення провадження у справі відмовлено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Формат 2020". Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 25.08.2020.

Ухвалою суду від 25.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/679/20 до судового розгляду по суті на 06.10.2020.

Ухвалою суду від 06.10.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 20.10.2020.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що прийняттям оскаржуваного рішення від 18.11.2019 № 2/15 "Про проведення земельних торгів у формі аукціону та території м. Мелітополя" відповідач фактично не визнає за позивачем право постійного землекористування набутого останнім на підставі Державного акта на право користування землею І-ЗП № 002292 від 09.09.1998. Як зазначає позивач, відповідач діяв всупереч чинному законодавству та порушив передбачені ст. ст. 141, 149 Земельного кодексу України. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні 20.10.2020 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові б/н від 11.03.2020, відповіді на відзив б/н від 17.04.2020.

Відповідач у призначені судові засідання не з`явився. Проти позову заперечив з підстав надісланого на адресу суду відзиву на позовну заяву № 181/юр-вих. від 08.04.2020. В обґрунтування заперечень зазначив, що проект встановлення адміністративної межі міста Мелітополя було розроблено та затверджено рішенням Виконкому обласної ради народних депутатів Запорізької області від 12.08.1965 № 529. Зазначений проект встановлення меж був погоджений з усіма суміжними землекористувачами, межові знаки встановлені на місцевості, адміністративні межі міста були офіційно нанесено на Державні картографічні матеріали, в тому числі картографічні плани масштабу 1:2000, 1:5000, 1:10000, затверджена площа міста, згідно з вказаним проектом, склала 4966 га. З 1965 року адміністративна межа міста Мелітополя не змінювалась. Як стало відомо з матеріалів, доданих до позовної заяви, рішенням виконавчого комітету Семенівської сільської ради від 16.07.1998 року № 73 Про надання земельної ділянки було вирішено вилучити земельну ділянку у смузі відводу автошляху Харків - Сімферополь площею 0,12 га та надати її у постійне користування Ладюкову С. Ф. , державний акт на право постійного користування на зазначену ділянку було зареєстровано 09.09.1998. Ідентифікувати зазначену земельну ділянку не вбачається можливим, так як вона до сьогоднішнього дня не сформована, інформація про виготовлення технічної документації із землеустрою на неї відсутня. Будь-які звернення щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку по АДРЕСА_2 від Ладюкова С.Ф. до Мелітопольської міської ради не надходили та інформація щодо їх оформлення відсутня. Будь-яка інформація щодо видачі Семенівською сільською радою державного акта від 16.07.1998 № 73 на право постійного користування земельною ділянкою, яка знаходиться в адміністративних межах міста Мелітополя площею 0,12 га Ладюкову С.Ф. в Мелітопольській міській раді також відсутня. Підпункт 2 п. 1 рішення 52 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області від 18.11.2019 № 2/15 Про проведення земельних торгів у формі аукціону на території м. Мелітополя , який в позовній позивач просить визнати протиправним та скасувати стосується земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 0,24 га. Формування цієї земельної ділянки як об`єкта цивільних прав та її державна реєстрація, у відповідності до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.11.2019 № НВ-2306543822019, була здійснена 18.02.2010, зазначеній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 2310700000:01:002:0129. Рішенням 28 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області від 25.09.2008 № 1/7 Про передачу земельних ділянок в оренду земельна ділянка по вул. Ломоносова, 331/3 площею 0,24 га була передана в оренду для будівництва, розміщення та експлуатації магазину автозапчастин строком на 5 років ОСОБА_2 . Договір оренди було припинено та 24.11.2015 зареєстровано право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_3 за територіальною громадою міста Мелітополя в особі Мелітопольської міської ради Запорізької області. Відповідно до даних КП МБТІ право власності на нерухоме майно по вул. Ломоносова, 331/3 у місті Мелітополі не зареєстровано, інвентарна справа відсутня. Просив в задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Представник Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області у судові засідання не з`явився. Надіслав до суду пояснення № 0707 від 24.04.2020, відповідно до яких пояснює, що рішення виконавчого комітету Семенівської сільської ради від 16.07.1998 за № 73 на даний час знаходиться в Державному архіві Запорізької області (адреса: вул. Українська, 48, м. Запоріжжя, 69061). Право постійного користування Ладюкова С.Ф. посвідчено державним актом на право постійного користування землею серія І-ЗП № 002292, виданого та зареєстрованого Семенівською сільською радою 09.09.1998 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 33. Дані щодо земельної ділянки не внесені до Державного реєстру земель, кадастровий номер не присвоєний. Не зважаючи на відсутність кадастрового номера, земельна ділянка вважається сформованою відповідно до п. 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр (2. Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера). У зв`язку з тим, що дані стосовно земельної ділянки не внесені до Державного реєстру земель, сільська рада не має можливості підтвердити або заперечити факт перетину земельної ділянки, яка перебуває у користуванні Ладюкова С.Ф. , та земельної ділянки кадастровий номер 2310700000:01:002:0129, право оренди якої було продано Мелітопольською міською радою. Семенівська сільська рада згідно діючого законодавства не здійснює ведення Державного земельного кадастру. Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Відповідно до п. 6 розд. X Перехідні положення Земельного кодексу України від 2001 року визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні були до 01.01.2008 переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Однак, положення п. 6 розд. X Земельного кодексу втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення, на підставі рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005 - справа про постійне користування земельними ділянками. Конституційний Суду України зазначив, зокрема, що інститут постійного користування земельною ділянкою - право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Використання терміна набувають , що означає ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь , після набрання чинності ст. 92 Земельного кодексу України від 2001 року свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення. Просив розглядати справу за відсутності представника.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області надав суду пояснення б/н від 28.07.2020 та надав інформацію з Державного земельного кадастру на земельну ділянку 2310700000:01:002:0129. Також, повідомив, що відповідно до архівних даних управління, земельна ділянка з кадастровим номером 2310700000:01:002:0129 накладається на земельну ділянку загальною площею 0,12 га на яку зареєстровано Державний акт на право постійного користування землею І-ЗП № 002292 за № 33 від 09.09.1998 на ПП Ладюков С.Ф. для будівництва ринка та кафе на підставі Рішення Семенівської сільської ради № 73 від 16.07.1998. Викопіювання місця розташування земельної ділянки 0,12 га для будівництва ринка та кафе погоджено головою Семенівської сільської ради, начальником Мелітопольської міської дорожнього-експлуатаційної ділянки, начальником відділу земельних ресурсів, архітектором району. Також, місце розташування земельної ділянки площею 0,12 га для будівництва ринка та кафе погоджено головою Мелітопольської міської ради. Відповідно до рішення № 73 від 16.07.1998 та до картографічних матеріалів наявних в управлінні, земельна ділянка 0,12 га для будівництва ринка та кафе надана у користування ПП Ладюков С.Ф. за рахунок земель, які розташовані в смузі відводу а/ш Харків-Симферополь, що віднесені до категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Просив суд взяти до уваги вищенаведені пояснення під час вирішення справи.

Представник третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю "Формат 2020") у судових засіданнях не з`являвся, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача, третьої особи 1, третьої особи 3 за наявними в матеріалах справи документами.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу "Оберіг".

В судому засіданні 20.10.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи 2 у судових засіданнях, суд установив.

Рішенням виконавчого комітету Семенівської сільської ради від 16.07.1998 № 73 приватному підприємцю Ладюкову С.Ф. була передана у постійне користування земельна ділянка загальною площею 0,12 га у смузі відводу автошляху Харків - Сімферополь для будівництва ринку та кафе.

На підставі зазначеного рішення 09.09.1998 Семенівською сільською радою ПП Ладюкову С.Ф. було видано державний акт І-ЗП № 002292 на право постійного користування землею. У постійне користування було передано земельну ділянку площею 0,12 га.

Акт зареєстровано в Книзі державних актів на право постійного користування землею № 33.

Рішенням Господарського суду Запорізької області по справі № 7/53/10 від 02.06.2010 визнано за об`єктом підприємницької діяльності-фізичною особою Ладюковим Сергієм Федоровичем право власності на майновий комплекс: будівлю А-1, розміром 18х80х6,50 м, готовність - 20%; будівлю Б-1, розміром 61,00х11,80 м, готовність-38%; будівлю В-1, розміром 3,0х6,0м, загальною площею 15,4 кв.м, та основною площею 15,4 кв.м, готовність - 100%, навіс Г розміром 2,35х5,00 м, на земельній ділянці загальною площею 0,12 га, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Рішенням Господарського суду Запорізької області по справі № 13/131/10 від 09.06.2010 визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Семенівської сільської ради від 16.07.1998 №73 "Про надання земельної ділянки", яким було надано у постійне користування приватному підприємцю Ладюкову Сергію Федоровичу земельну ділянку площею 0,12 га для будівництва ринку та кафе.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 13/131/10 від 05.11.2010, рішення господарського суду Запорізької області від 09.06.10 у справі № 13/131/10 скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України по справі № 13/131/10 від 01.02.2011, постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 05.11.2010 у справі № 13/131/10 залишено без змін.

Рішенням Мелітопольської міської ради від 18.11.2019 № 2/15 "Про проведення земельних торгів у формі аукціону та території м. Мелітополя" вирішено, з метою проведення земельних торгів на території м. Мелітополя, у відповідності до Земельного кодексу України, затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визначених в підпунктах 4-9 пункту 1 даного рішення та затвердити перелік земельних ділянок комунальної форми власності, розташованих на території м. Мелітополя, які виставляються на земельні торги окремими лотами, зокрема: площею 0,24 га, кадастровий номер 2310700000:01:002:0129, розташованої по АДРЕСА_3 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦЗП 03.07) - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

На думку позивача зазначене рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

За змістом ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Згідно приписів п. а ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі.

За приписами ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах унормовано Главою 21 Земельного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Відповідно до ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом в ч. 1 ст. 5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на таких принципах, зокрема, як невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 155 Земельного кодексу України встановлено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Заперечення відповідача є безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або їхніх спадкоємців чи особи, яка подала заяву про визнання спадщини від умерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом або іншої, визначеної законом особи. Державна реєстрація таких земельних ділянок може бути здійснена також без подання заяв зазначених осіб центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. У разі відсутності у зазначеного органу документації із землеустрою з визначенням координат поворотних точок меж земельних ділянок цей орган забезпечує організацію проведення робіт з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок і здійснення державної реєстрації таких земельних ділянок.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

Згідно p наданою Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області інформації на земельну ділянку 2310700000:01:002:0129; форма власності на землю: комунальна; в межах чи за межами розташована ділянка: відповідно до даних управління - за межами; вид угідь: землі під соціально-культурними об`єктами (згідно з КВЗУ); цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; користувач: ТОВ Формат-2020 . Державна реєстрація речового права на нерухоме майно 20.01.2020.

Також, відповідно до архівних даних Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, земельна ділянка з кадастровим номером 2310700000:01:002:0129 накладається на земельну ділянку загальною площею 0,12 га на яку зареєстровано Державний акт на право постійного користування землею І-ЗП № 002292 за № 33 від 09.09.1998 на ПП Ладюков С.Ф. для будівництва ринка та кафе на підставі Рішення Семенівської сільської ради № 73 від 16.07.1998. Викопіювання місця розташування земельної ділянки 0,12 га для будівництва ринка та кафе погоджено головою Семенівської сільської ради, начальником Мелітопольської міської дорожнього-експлуатаційної ділянки, начальником відділу земельних ресурсів, архітектором району. Також, місце розташування земельної ділянки площею 0,12 га для будівництва ринка та кафе погоджено головою Мелітопольської міської ради.

Відповідно до рішення № 73 від 16.07.1998 та до картографічних матеріалів наявних у Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, земельна ділянка 0,12 га для будівництва ринка та кафе надана у користування ПП Ладюков С.Ф. за рахунок земель, які розташовані в смузі відводу а/ш Харків-Симферополь, що віднесені до категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до п. 6 розд. X Перехідні положення Земельного кодексу України від 2001 року визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні були до 01.01.2008 переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Однак, положення п. 6 розд. X Земельного кодексу втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення, на підставі рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005.

Конституційний Суд України зазначив, зокрема, що інститут постійного користування земельною ділянкою - право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Використання терміна набувають , що означає ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь , після набрання чинності ст. 92 Земельного кодексу України від 2001 року свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст. 316 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4, 7 ст. 319 Цивільного кодексу України, передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов`язує. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України, права власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, як було встановлено судом вище, відповідно до чинного законодавства України, позивачем набуто право постійного користування землею, передане йому - правомірно.

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Частиною 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування повинні відповідати Конституції або законам України, з мотивів їхньої невідповідності визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2310700000:01:002:0129 накладається на земельну ділянку загальною площею 0,12 га на яку зареєстровано Державний акт на право постійного користування землею І-ЗП № 002292 за № 33 від 09.09.1998 за Приватним підприємцем Ладюков С.Ф. для будівництва ринка та кафе на підставі рішення Семенівської сільської ради № 73 від 16.07.1998 за адресою АДРЕСА_2, прийняття Мелітопольською міською радою рішення № 2/15 від 18.11.2019 в частині виставлення на земельні торги земельної ділянки 0,24 га кадастровий номер 2310700000:01:002:0129, розташованої по вул. Ломоносова 331/3 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України та порушує права позивача на вказану земельну ділянку.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Серед способів захисту цивільних прав та інтересів Цивільний кодекс України виділяє визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб (частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ст. ст. 74, 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що позивач підтвердив належними і допустимими доказами у справі правомірність користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310700000:01:002:0129, позов є таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 129, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати противоправним та скасувати п. п. 2 п. 1 рішення Мелітопольської міської ради Запорізької області № 2/15 від 18.11.2019 "Про проведення земельних торгів у формі аукціону та території м. Мелітополя" в частині виставлення на земельні торги земельної ділянки площею 0,24 га, кадастровий номер 2310700000:01:002:0129, розташованої по вул. Ломоносова, 331/3 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦЗП 03.07) - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Стягнути з Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, 5; ідентифікаційний код юридичної особи 25716722) на користь Фізичної особи-підприємця Ладюкова Сергія Федоровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 жовтня 2020 року.

Суддя І. С. Горохов