Рішення

від 19.10.2020 по справі 916/2389/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2389/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Драганова А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроземлі" (67725, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Салгани, вул. Приморська, буд. 57-В)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробка" (65029, м. Одеса, вул. Ольгіївська, буд. 37)

про стягнення 427 044,39 грн

за участю представників сторін:

від позивача : Луб В.В. - ордер №613441 від 13.08.20р.;

від відповідача : Кійко О.В. - ордер ВН №1012570 від 01.09.20р.;

ВСТАНОВИВ:

14.08.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроземлі" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробка", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу у сумі 427 044,39 грн, у тому числі 262 600 грн основного боргу, 142338,73 грн пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ за період з 2.10.2018р. по 14.08.2020р., 22 105,66 грн пені у розмірі 5% річних за період з 2.10.2018р. по 7.06.2020р., а також судовий збір у сумі 6405,82 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №АЗ 18/07 від 18.07.2018р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 26.08.2020р. відкрито провадження у справі №916/2389/20, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на "09" вересня 2020 р. о 11:30.

07.09.2020р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробка" надійшла заява про застосування строків позовної давності (а.с.47-48).

В обґрунтування поданої заяви відповідач вказує, що позовні вимоги в частині стягнення пені не можуть бути задоволені, оскільки позивач звернувся з позовом до суду з пропущенням спеціального строку позовної давності, встановленого п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України щодо стягнення неустойки (штрафу, пені).

У поданій заяві відповідач зазначає, що нарахування штрафних санкцій могло початись 02.10.2018р., оскільки в специфікації встановлено саме таку дату щодо обов`язку кінцевого розрахунку, а тому нарахування штрафних санкцій повинно було припинитися 02.04.2019р., а з цієї дати річний строк позовної давності на момент подачі позову закінчився.

В судове засідання 09.09.2020р. з`явилися представники обох сторін.

У судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про перерву до 12.10.2020р. о 13:45 та попередньо визначено дату та час для розгляду справи по суті, а саме - 19.10.2020р. о 14:00.

14.09.2020р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.57-58), згідно якого відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу з наступних підстав.

Відповідач заперечує проти задоволення позову про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу від 18.07.2018р., оскільки, на його думку, за вказаним договором позивач, у випадку прострочення оплати частини товару, має право лише на повернення неоплаченого товару.

Відповідач вважає, що стягнення залишку заборгованості за проданий з розстроченням платежу товар призведе до подвійного стягнення з відповідача, оскільки за п. 3.3 укладеного між сторонами договору право власності на товар до покупця не перейшло, так як відсутня повна його оплата, і власник цього товару, який може бути відмінний від продавця, має право пред`явити до відповідача вимогу про витребування товару.

23.09.2020р. до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроземлі" надійшла відповідь на відзив (а.с.61-62), згідно якої позивач вказує, що не погоджується з доводами, викладеними відповідачем у відзиві в повному обсязі.

Позивач зазначає, що не має наміру відмовлятися від договору та користуватися своїм правом, передбаченим ст. 694, 695 ЦК України, що в свою чергу не позбавляє позивача права на стягнення заборгованості за договором.

В підготовче засідання 12.10.2020р. з`явився представник позивача, який зазначив про надання ним усіх необхідних доказів для розгляду справи. Відповідач до суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Протокольною ухвалою судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на раніше визначені дату та час, а саме - 19.10.2020р. о 14:00.

У судовому засіданні 19.10.2020р. під час розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача проти позову заперечував, а також просив суд врахувати заяву про застосування позовної давності.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків :

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроземлі" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропереробка" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №АЗ 18/07 (а.с.15-18), відповідно до якого продавець продає та поставляє, а покупець оплачує та приймає поставлену продукцію (надалі товар) відповідно до умов цього договору та специфікації, яка є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.1 продавець продає, а покупець купує такі товари: - Сівалка Great Plains 2000, 2003р.в., б.в.

Згідно до п. 2.1. загальна вартість відповідно до специфікації становить 420 160 грн, у т. ч. ПДВ 70 026 грн. 67 коп.

Розрахунок проводиться в національній валюті України - гривні, виходячи з курсу продажу долара США до гривні, встановленому на Міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів в день здійснення операцій між сторонами (п.2.2 договору).

Згідно п. 3.1. поставка товару здійснюється протягом 10 днів з моменту отримання продавцем оплати.

Право власності на товар переходить до покупцеві за фактом повної (100%) оплати (п. 3.3 договору).

Прийом комплектності товару проводиться покупцем згідно пакувального листа або комплектувальної відомості, після чого підписується акт прийому-передачі поставленого товару (п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 4.2. договору покупець має оплатити товар, що покупає, у строк, встановлений договором. У разі прострочення платежу покупець зобов`язується виплатити штраф у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, але не більш, чим на 10 (десять) робочих днів. У разі прострочення платежу більш ніж на 10 (десять) робочих днів покупець зобов`язаний повернути одиницю техніки продавцю протягом 3 (трьох) робочих днів на зберігання до повної оплати. У разі прострочення терміну повної оплати товару, згідно Специфікації №1, покупець зобов`язаний повернути товар продавцю протягом 3 (трьох) робочих днів.

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що при несвоєчасній оплаті покупець несе відповідальність у вигляді сплати неустойки у розмірі 5% річних і подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період заборгованості, виходячи із суми заборгованості, за кожний прострочений день.

Відповідно до п. 8.1. договору останній набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно наявної в матеріалах справи специфікації (а.с.19), сторонами було погоджено сплату за товар до 23.07.2018р. у сумі 6 000 доларів США, що еквівалентно 157 560 грн, та до 01.10.2018р. у сумі 10 000 доларів США, що еквівалентно 262 600 грн.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем в липні 2018р. було передано відповідачу сівалку Great Plains 2000 б/в, 2003 р.в., на загальну суму 420 160,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №22 від 18.07.2018р. (а.с.21). Зазначене також підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі поставленого товару, підписаним як позивачем, так і відповідачем (а.с.20).

Як вказує позивач, та зазначене не заперечується відповідачем, на виконання умов договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропереробка" за отриманий товар 18.07.2018р. було сплачено 30 000 грн та 24.07.2018р. було сплачено 127 560 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку (а.с.22). Вартість товару у сумі 262 600 грн відповідачем погашена не була. Доказів погашення заборгованості матеріали справи також не містять.

В матеріалах справи міститься акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2018р. по 30.01.2020р. (а.с.25), згідно за яким у відповідача наявне негативне сальдо, що складає 262 600 грн, тобто суму залишку заборгованості за договором купівлі - продажу № АЗ 18/07 від 18.07.2018р.

З метою досудового врегулювання спору, 14.07.2020р., 22.07.2020р. та 10.08.2020р. позивачем на адресу відповідача та на адресу директора товариства було направлено претензії (а.с.26-35) про сплату заборгованості у сумі 262 600 грн, які залишились без відповіді та задоволення.

Враховуючи встановлення судом факту поставки позивачем товару, з огляду на те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 262 000 грн відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, не надав, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроземлі" в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача на те, що продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару суд вказує наступне.

Статтею 694 Цивільного кодексу України передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Згідно ч. 2 ст. 695 Цивільного кодексу України якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару.

Водночас, суд зазначає, що вищевикладеними нормами перебачено саме право покупця вимагати повернення товару, проте зазначені норми жодним чином не позбавляють його права звертатися до покупця з вимогою про сплату товару.

За таких обставин, заперечення відповідача, наведені у відзиву на позовну заяву, судом до уваги не приймаються.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у розмірі 5 % річних у сумі 22 105, 66 грн., а також у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 142 338,73 грн. суд вказує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що при несвоєчасній оплаті покупець несе відповідальність у вигляді сплати неустойки у розмірі 5% річних і подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період заборгованості, виходячи із суми заборгованості, за кожний прострочений день.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується із ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, нарахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у розмірі 5% річних понад подвійну облікову ставку НБУ суперечать вимогам вищезазначених норм законодавства, у зв`язку з чим суд доходить до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

При цьому суд зазначає, що під час розгляду справи по суті судом було з`ясовано, а представником позивача пояснено, що у даному випадку мало місце нарахування саме неустойки у вигляді пені, а не зазначення іншого розміру процентів річних у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Щодо вимог про стягнення пені у сумі 142 338,73 грн суд вказує, що згідно п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Так, як встановлено судом із наявної в матеріалах справи специфікації №1 (а.с.19), сторонами було погоджено сплату заборгованості у сумі 262 600 грн до 01.10.2018р. Отже, строком початку нарахування пені є 2.10.2018р.

За таких обставин, з огляду на те, що у договорі відсутні положення щодо збільшення строку нарахування неустойки, що також було підтверджено при розгляді справи по суті представником позивача, суд вважає, що правомірним є нарахування пені за період, починаючи з 2.10.2018р. по 02.04.2019р.

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 262600.0 02.10.2018 - 25.10.2018 24 18.0000 % 0.099 % 6216.07 262600.0 26.10.2018 - 13.12.2018 49 18.0000 % 0.099 % 12691.13 262600.0 14.12.2018 - 31.01.2019 49 18.0000 % 0.099 % 12691.13 262600.0 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18.0000 % 0.099 % 10878.12 262600.0 15.03.2019 - 02.04.2019 19 18.0000 % 0.099 % 4921.05

Таким чином, обґрунтованим є розмір пені у сумі 47397.50 грн.

Водночас, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Водночас, відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Частинами 3 та 4 статті 267 ЦК України унормовано, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Приймаючи до уваги викладене, з огляду на те, що нарахування штрафних санкцій на заборгованість за договором купівлі - продажу № АЗ 18/07 від 18.07.2018р. повинно було припинитися 02.04.19р., а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроземлі" надійшла до суду 14.08.2020р., суд, з урахуванням заяви відповідача про застосування позовної давності, відмовляє в частині стягнення пені у зв`язку із спливом строку позовної давності.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробка" (65029, м. Одеса, вул. Ольгіївська, буд. 37, код ЄДРПОУ 30945843) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроземлі" (67725, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Салгани, вул. Приморська, буд. 57-В, код ЄДРПОУ 39697365) заборгованість за договором купівлі - продажу від 18.07.2018р. № АЗ 18/07 у сумі 262 600/двісті шістдесят дві тисячі шістсот/ грн та судовий збір у сумі 3 939 /три тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять/ грн.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29 жовтня 2020 р.

Суддя Ю.М. Щавинська