Ухвала

від 27.10.2020 по справі 920/1008/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 920/1008/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - Цуканов В. В., адвокат;

відповідач-1 - Гриценко Б. М., адвокат;

відповідач-2 - не з`явився;

третя особа - не з`явився

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростарт" (далі - Товариство)

на рішення Господарського суду Сумської області (суддя Яковенко В. В.) від 21.02.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Мальченко А. О., судді: Чорногуз М. Г., Агрикова О. В.) від 26.08.2020 у справі

за позовом Буринської міської ради (далі - Міськрада)

до Товариства, Буринської районної ради Сумської області (далі - Райрада)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про визнання незаконним рішення, недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

1. Міськрада звернулася до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства та Райради про визнання незаконним рішення чотирнадцятої сесії Райради "Про вилучення та надання земельних ділянок" від 07.06.2001 (далі - Рішення) в частині надання Товариству в постійне користування земельних ділянок загальною площею 274,6 га для сільськогосподарського використання із земель запасу Успенської сільської ради та Степанівської сільської ради; визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею серія CM № 000003 від 16.10.1995 (далі - Державний акт), виданого колишньому Буринському районному підприємству "Агрохім" (далі - Підприємство); скасування державної реєстрації за Товариством права постійного користування земельними ділянками комунальної власності з кадастровим номером 5920987400:03:001:0365, загальною площею 103,1 га, розташованою на території Успенського старостинського округу (далі - Земельна ділянка-1), номер запису про інше речове право № 29840450 та з кадастровим номером 5920986800:04:004:0008, загальною площею 171,487 га, розташованою на території Степанівського старостинського округу (далі - Земельна ділянка-2), номер запису про інше речове право за № 29841743.

2. Позовна заява мотивована тим, що Райрада ухвалила незаконне Рішення, яким передала Товариству в постійне користування Земельні ділянки-1,2 за Державним актом, що порушує право комунальної власності територіальної громади на ці ділянки.

3. Рішенням Господарського суду Сумської області від 21.02.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2020, позов задоволено частково; визнано незаконним Рішення та скасовано державну реєстрацію права постійного користування за Товариством Земельними ділянками-1,2; в іншій частині позову відмовлено.

4. Рішення судів мотивовані тим, що Рішенням земельні ділянки передані Товариству за Державним актом, який видавався Підприємству, та який не був оформлений належним чином, оскільки в нього вносились виправлення стосовно землекористувача та площі ділянки, що не передбачено законодавством; Рішення прийняте з порушенням статті 29 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) в редакції, чинній на дату його ухвалення, оскільки спочатку потрібно було прийняти окреме рішення про припинення права постійного користування Підприємства, а потім прийняти рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування Товариства; перед наданням дозволу Товариству на розроблення проекту відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування, ці ділянки мали бути вилучені до земель запасу; використання Товариством Земельних ділянок-1,2 порушує права Міськради; Державний акт виданий з порушенням, оскільки Товариству у користування передані земельні ділянки, розташовані на території двох адміністративно-територіальних одиниць, без винесення в натурі їхніх меж у різних територіально-адміністративних одиницях; вимоги про скасування державної реєстрації права постійного користування за Товариством Земельними ділянками-1,2 підлягають задоволенню як похідні від задоволеної вимоги про визнання незаконним Рішення; необхідність визнання недійсним Державного акта, який припинив свою дію Рішенням на підставі заяви ВАТ "Буринський агрохім" (далі - ВАТ), відсутня.

5. 10.09.2020 Товариство звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2020 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

6. Дослідивши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі з огляду на таке.

7. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

8. Товариство мотивувало подану скаргу тим, що суди не застосували у спірних правовідносинах норми статті 141 ЗК України, яка встановлює вичерпний перелік підстав для припинення права постійного землекористування. При цьому Товариство використовувало спірні ділянки за цільовим призначенням, систематично сплачувало податки та не порушувало права інших осіб, а підстави для припинення права постійного користування, зазначені у статті 141 ЗК України, відсутні. Разом з цим суди не врахували правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 906/392/18, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним; дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 цього Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою; вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди ураховують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140- 149 ЗК України; громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом.

9. Суд дослідив зазначені доводи Скаржника і вважає за необхідне звернути увагу на таке.

10. У постанові від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 за позовом Попільнянського кооперативного ринку (далі - Ринок) до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області про визнання недійсним рішення, яким припинено право постійного користування земельною ділянкою, Велика Палата Верховного Суду, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції про задоволення позову, виходила, зокрема, з встановлених судами попередніх інстанцій обставин, що Попільнянський колгоспний ринок, який є землекористувачем спірної земельної ділянки за відповідним державним актом, змінив назву юридичної особи на Ринок, а перереєстрацію статуту цієї юридичної особи здійснено без зміни коду ЄДРПОУ , у зв`язку з чим підтримала висновок судів попередніх інстанцій, що Попільнянський колгоспний ринок та Ринок є однією і тією ж юридичною особою , якій видано державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою . При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування , не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні; право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним, а дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою; громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом, що відповідає висновку, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005.

11. У справі, що розглядається, суди встановили, зокрема, що 29.01.1995 рішенням Райради Підприємству видано Державний акт на право постійного користування землею для ведення підсобного сільського господарства; 07.06.2001 Рішенням (т. 1, а. с. 44-45) припинено право постійного користування ВАТ на земельну ділянку загальною площею 280,5 га, в тому числі на 103,1 га по Успенській сільській раді та 177,4 га по Степанівській сільських радах Буринського району Сумської області; пунктом 3 Рішення Товариству надано в постійне користування земельну ділянку загальною площею 274,6 га для сільськогосподарського використання із земель запасу Успенської сільської ради (103,1 га) та Степанівської сільської ради (171,5 га); за Рішенням працівники Буринського районного відділу земельних ресурсів Сумського обласного управління Державного комітету України по земельних ресурсах внесли виправлення в Державний акт, який раніше був виданий Підприємству (т. 1, а. с. 190-191), а саме, закреслили колишнього користувача та замінили на Товариство , змінили площу з 280,5 га на 274,5 га , а також рішення, на підставі якого видавався Державний акт; Товариству не видавалися акти на право постійного користування Земельними ділянками-1,2 ; Товариство використовує Державний акт, який був виданий іншій юридичній особі ; Міськрада є власником (титульним володільцем) Земельних ділянок-1,2, які знаходяться в постійному користуванні Товариства за Рішенням; Державний акт до архіву державного органу земельних ресурсів не повертався та втратив свою чинність; Рішення Райради від 29.01.1995, за яким видано Державний акт Підприємству, не скасовувалося та не визнавалося незаконним, а Рішенням було припинено право постійного користування земельною ділянкою на підставі заяви ВАТ; за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.12.2007 внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ВАТ за судовим рішенням, оскільки його визнано банкрутом .

12. Таким чином, суди у цій справі та справі, на яку посилається Скаржник у касаційній скарзі, виходили з фактичних обставин, встановлених у кожній справі окремо на підставі доказів, наданих учасниками справ на підтвердження їх вимог і заперечень, та яким була надана оцінка за вимогами процесуального закону, тобто судами досліджувалися конкретні обставини справ, які розглядались з різними предметами та правовими підставами позовів.

13. Водночас, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

14. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц.

15. Проте встановлені судами фактичні обставини у цій справі суттєво відрізняються від обставин, встановлених судами у справі № 906/392/18. Задовольняючи позовні вимоги про скасування рішення, яким припинено право постійного землекористування, у справі, на яку посилається Скаржник, суди виходили з того, що позивач та особа, якій видавався відповідний державний акт, є однією і тією ж юридичною особою, а набуте нею в установленому законодавством порядку право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України.

16. Натомість у цій справі суди, задовольняючи вимоги про визнання незаконним Рішення, встановили, що Товариство користується спірними земельними ділянками, Державний акт на право користування якими видавався іншій юридичній особі (Підприємству), та не встановлювали обставин правонаступництва між ними. При цьому суди встановили, що Товариство набуло право постійного користування спірним земельними ділянками з порушенням установленого законодавством порядку, що Скаржник у касаційній скарзі не заперечує, а лише зазначає про відсутність передбачених статтею 141 ЗК України підстав для припинення права постійного землекористування.

17. У контексті наведеного відсутні підстави для висновку про те, що правовідносини у справі, що розглядається, та справі, на яку посилається Скаржник на обґрунтування підстав касаційного оскарження прийнятих у справі судових рішень, є подібними.

18. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанцій закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

19. З огляду на викладене Суд доходить висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2020 у цій справі.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростарт" на рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2020 у справі № 920/1008/19 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак