Рішення

від 16.10.2020 по справі 160/4635/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року Справа № 160/4635/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа - Дніпровсько-Новомосковське управління Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

27.04.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Дніпровсько-Новомосковського управління Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому просить:

- зобов`язати Відповідача 2: Дніпровсько-Новомосковське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області скасувати помилково поданий звіт фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма №Д5 (річна) від 10 лютого 2020 року.

- зобов`язати Відповідача 2: Дніпровсько-Новомосковське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області скасувати нарахування за помилково поданим звітом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма №Д5 (річна) від 10 лютого 2020 року.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач подала звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 10.02.2020 року, в якому було відображено суми нарахування єдиного соціального внеску. Проте, позивач зазначає, що вона є пенсіонером за віком, звільняється від сплати єдиного внеску та не зобов`язана подавати звіт з єдиного соціального внеску.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

09.06.2020 року на виконання вищевказаної ухвали позивачем надано до суду уточнений адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області, третя особа Дніпровсько-Новомосковське Управління Головного Управління Державної Податкової Служби у Дніпропетровській області, у якому позовні вимоги позивачем викладені у наступній редакції:

- зобов`язати Відповідача 1: Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області скасувати помилково поданий звіт фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма №Д5 (річна) від 10 лютого 2020 року.

- зобов`язати Відповідача 1: Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області скасувати нарахування за помилково поданим звітом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма №Д5 (річна) від 10 лютого 2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/4635/20, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 року прийнято подальший розгляд адміністративної справи №160/4635/20 в адміністративній справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області третя особа - Дніпровсько-Новомосковське управління Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено 09 вересня 2020 року.

21.08.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому Головне управління ДПС у Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити в їх задоволенні, з огляду на те, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Позивачем самостійно нараховано єдиний внесок за 2019 рік на загальну суму 11016,72 грн. На даний час Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску №9334171639 від 10.02.2020 року прийнятий та не скасований.

25.08.2020 року позивачем надано відповідь на відзив, в якій вказано про незгоду з позицією відповідача, викладеній у відзиві на позовну заяву. Також, вказано, що форма звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахувань єдиного внеску не передбачає внесення коригувань. Оскільки позивач звільнена від сплати єдиного внеску, способом захисту порушеного права є звернення до суду.

08.09.2020 року позивачем подано заяву про розгляд справи за її відсутності, та додаткові пояснення.

09.09.2020 року в підготовче судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, наступне підготовче судове засідання було відкладено на 17.09.2020 року.

11.09.2020 року від відповідача до суду надійшла інтегрована картка платника податків.

17.09.2020 року до суду прибув представник відповідача, позивач та представник третьої особи не прибули про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, представник відповідача зазначив що всі наявні докази вже надані, підтримав раніше обрану правову позицію питання про подальший розгляд у письмовому провадженні залишив на розсуд суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року закрито підготовче провадження у справі №160/4635/20 та призначено справу до розгляду по суті в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 була зареєстрована 08.07.2014 року як фізична особа-підприємець, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_1 є пенсіонером за віком з 01.01.2004 року довічно.

10.02.2020 року позивачем до відокремленого підрозділу Дніпровсько-Новомосковського управління Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області було помилково подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма 5Д (річна)) від 10.02.2020 року, в якому відображено нарахування єдиного внеску.

В телефонному режимі позивач звернулась до територіального органу державної податкової служби щодо можливості скасування поданого звіту, оскільки вона є пенсіонером за віком. У відповідь на її звірення співробітниками територіального органу ДПС було повідомлено, що чинним законодавством не передбачено порядок скасування помилково поданого звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску в адміністративному порядку, та порадили звернутись до суду.

Вважаючи, що звіт подано помилково, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Виключно Законом №2464-VI визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (п.2 ст. 2 Закону №2464-VI).

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI та п.п.3 п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449) передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктом 5 розділу IV Інструкції №449 передбачено, що зазначена категорія платників самостійно для себе визначає базу для нарахування єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, але в розмірі, не більшому за максимальну величину бази нарахування єдиного внеску; платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Для платників, зазначених у підпункті 3 пункту 1 розділу II Інструкції №449, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотків на суму, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз змісту вказаних норм права дає суду підстави вважати, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов, по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

При цьому, суд звертає увагу на те, що виключення з вказаної категорії осіб становлять тільки ті фізичні особи-підприємці, які добровільно беруть участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування встановлений у ч. 3 ст. 10 Закону № 2464-VI, а саме особи, зазначені у частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналогічний порядок добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування передбачений у розділі V Інструкції №449.

Таким чином, підставою для нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на добровільних засадах є укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як вже встановлено судом, позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком, а тому, у силу вимог частини четвертої статті 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , вона звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування та не має обов`язку щодо його нарахування.

Однак, судом встановлено, що позивачем до відокремленого підрозділу Дніпровсько-Новомосковського управління Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області було помилково подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма 5Д (річна)) від 10.02.2020 року, в якому відображено нарахування єдиного внеску.

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435 (далі - Порядок № 435).

Відповідно до п.2 р. ІІІ Порядку №435 фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

Звітним періодом є календарний рік.

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми "початкова".

Згідно з п.1 р. ІV Порядку №435 звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок.

Пунктом І р. V Порядку №435 визначено, що у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення строку подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до органу доходів і зборів за основним місцем обліку.

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.

Якщо страхувальником до закінчення строку подання Звіту подаються за поточний звітний період лише окремі таблиці Звіту із зазначенням типу форми "скасовуюча", "додаткова", цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

Пунктом 6 р. V Порядку №435 передбачено, що у разі якщо страхувальник подає за один і той самий звітний період таблиці із зазначенням типу форми "скасовуюча" та "додаткова", вони подаються з окремими титульними аркушами (як два окремих Звіти).

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що у випадку помилково поданого звіту, позивач має право виправити допущені помилки шляхом подання уточненого звіту із зазначенням типу форми "скасовуюча".

Позивачем на виконання встановлених вимог законодавства відповідний звіт із зазначенням типу форми "скасовуюча" не подавався. Жодних дій, спрямованих на скасування помилково поданого звіту у відповідності до наведених норм законодавства не вчинялось.

Порядком №435 не передбачено самостійне виправлення страхувальником помилок у Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску після закінчення терміну його подання.

У випадку спливу строку протягом якого позивач може виправити помилки у помилково наданому звіті з метою скасування його, законодавцем надано право ДПС провести перевірку фізичної особи-підприємця, зокрема, щодо нарахування, обчислення та сплати ЄСВ. Це визначено ч. 1 ст. 13 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

А саме, відповідно до п.2 ч.1 ст. 13 Закону №2464 податкові органи мають право: проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Відповідно до п.14 р. ІV Порядку №435 фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерських господарств, яким за результатами проведеної перевірки збільшено або зменшено зобов`язання, формують і подають до органів доходів і зборів Звіт згідно з таблицею 3 додатка 6 до цього Порядку протягом одного календарного місяця після здійснення відповідних розрахунків.

Звіт згідно з таблицею 3 додатка 6 до цього Порядку формується і подається до органів доходів і зборів виключно на підставі акта документальної перевірки страхувальника (обов`язковим є зазначення номера і дати акта) і містить суми, на які збільшено або зменшено зобов`язання (у такому разі допускається внесення від`ємного значення).

Отже, нормами чинного законодавства передбачено виключне право органів ДПС проводити перевірки та визначати суми зменшення податкових зобов`язань, визначених у Звіті. Лише у випадку проведеної перевірки та встановлення відповідних висновків, позивач може повторно подати звіт зі зменшеними сумами нарахованого єдиного внеску.

Відповідні функції та повноваження є дискреційними та не входять до юрисдикції суду.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.

Так, зменшення сум єдиного внеску, визначених у самостійно поданому звіті платником податків, є дискреційним повноваженням податкового органу. Суд не може підміняти державний орган, приймати замість рішення або вчиняти дії, які законодавством безпосередньо віднесено до компетенції такого органу. Суд не може давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В даному випадку судом не встановлено порушення з боку органів ДПС прав позивача, оскільки позивачем самостійно подано звіт про суми нарахованого єдиного внеску та не вчинено встановленого законодавством переліку дій, необхідних для скасування такого звіту.

Позивач має право захищати порушені права у випадку нарахування сум єдиного внеску за помилково поданим звітом шляхом скасування вимоги про сплату єдиного внеску або за наслідками незгоди з висновками податкового органу за результатами проведеної перевірки, оскільки в такому випадку відбудеться порушення прав позивача органами ДПС, які будуть підлягати судовому захисту.

Наразі, судом встановлено, що позивачем обрано неналежний спосіб правового захисту, оскільки позовні вимоги заявлені без врахування встановленої законодавством процедури внесення змін до помилково поданого звіту.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати на користь позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а), третя особа - Дніпровсько-Новомосковське управління Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 52005, Дніпропетровська область Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Теплична, буд.13) про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Юхно