Рішення

від 30.10.2020 по справі 260/1846/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2020 року м. Ужгород№ 260/1846/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області (210228, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, код ЄДРПОУ 43142454) до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого та комерційного підприємства Гарант (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Радіщева, буд. 1, код ЄДРПОУ 24899146) про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого та комерційного підприємства Гарант , в якій просить стягнути із ТОВ НВКП Гарант борг у розмірі 250 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується податковий борг щодо адміністративних штрафів та інших санкцій в загальній сумі 250 000 грн. Під час проведення фактичної перевірки з питань дотримання вимог законодавства щодо обігу пального 28.11.2019 року АЗС, розташованого за адресою: Вінницька область, Оратівський район, с. Якимівка, вул. Театральна, 3 А, де здійснює торгівельну діяльність ТОВ НВКП Гарант , було встановлено факт реалізації пального (бензину А-92) без наявності ліцензії, чим порушено вимоги статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального . Порушення зафіксовані в акті перевірки від 29.11.2019 року за №71/32/24899146, на підставі якого позивачем, в межах його повноважень, було прийнято рішення №71/32/24899146 від 20.12 2019 року про застосування до відповідача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 250 000,00 грн за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії. Вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.

Ухвалою суду (суддя Маєцька Н.Д.) від 12 червня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 260/1846/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розпорядженням керівника апарату суду від 02 липня 2020 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 260/1846/20, у зв`язку з тривалою відсутністю судді (відпустка) Маєцької Н.Д., за результатами якого справу передано на розгляд судді Калинич Я.М.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року прийнято адміністративну справу до свого провадження суддею Калинич Я.М.

Поштова кореспонденція суду направлялась відповідачу на за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничого та комерційного підприємства Гарант : вул. Радішева, буд. 1, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється, зокрема, шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Позивач в судове засідання явку свого представника не забезпечив, однак подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, проте судом вживалися всі необхідні заходи для належного повідомлення такого про дату, час та місце проведення такого.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що працівниками Головного управління ДПС у Вінницькій області на підставі направлень на перевірку №958 та №959 від 28.11.2019 було проведено фактичну перевірку автозаправочної станції АЗС, розташованого за адресою: Вінницька область, Оратівський район, с. Якимівка, вул. Театральна, 3 А, де здійснює торгівельну діяльність ТОВ НВКП Гарант , з питань дотримання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні роздрібної торгівлі пальним.

Перевіркою встановлено факт роздрібної торгівлі пальним, а саме на загальну суму 196,00 грн., без наявної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушено вимоги статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

За наслідками проведеної перевірки складено акт перевірки від 29.11.2019 за №71/32/24899146, яким встановлено порушення ТОВ НВКП Гарант ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі.

На підставі акту перевірки від 29.11.2019 року за №71/32/24899146, начальником Головного управління ДПС у Вінницькій області прийнято рішення №71/32/24899146 від 20.12.2019 року про застосування фінансових санкцій, згідно з яким до ТОВ НВКП Гарант у відповідності до абзацу 9 частини другої статті 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 250 000,00 грн за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії.

Копія вищевказаного рішення та акту направлялась ТОВ НВКП Гарант рекомендованою кореспонденцією за адресою місця реєстрації, які за усною відмовою одержувача від отримання повернулись без вручення.

Відомості про оскарження відповідачем судовому порядку рішення про застосування штрафних санкцій сторонами суду не надано.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України 481/95-BP від 19.12.1995 Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (з наступними змінами та доповненнями) (далі Закон України №481/95-BP) .

Згідно з вимогами частини 14 статті 15 Закону України №481/95-BP, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно зі статтею 1 Закону України №481/95-BP ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженим Кабінетом Міністрів України органом виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (пункт 2.1 Рекомендацій щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затверджених наказом ДФС України від 24 жовтня 2014 року №213).

Частиною 1 ст. 17 Закону України №481/95-BP встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 17 вищевказаного Закону України №481/95-BP до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.

Згідно із частиною четвертою статті 17 цього ж Закону рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Згідно з частиною п`ятою статті 17 Закону України №481/95-BP у разі невиконання суб`єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 (з наступними змінами та доповненнями), однією з підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі пальним, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства. Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (ДФС та її територіальні органи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Пунктами 10, 11 цього ж Порядку передбачено, що у разі невиконання суб`єктом господарювання рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду. Суми фінансових санкцій, стягнені відповідно до цього Порядку, зараховуються до бюджету згідно із законодавством.

Відповідно до підпункту 19-1.1.14 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, зокрема здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Відповідно до п. 20.1.19 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, оскільки рішення про застосування фінансових санкцій №71/32/24899146 від 20.12.2019 року у встановленому порядку не скасоване, відповідач добровільно фінансові санкції не сплатив, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з ТОВ НВКП Гарант заборгованість з фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 250 000,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області (210228, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, код ЄДРПОУ 43142454) до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого та комерційного підприємства Гарант (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Радіщева, буд. 1, код ЄДРПОУ 24899146) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого та комерційного підприємства Гарант (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Радіщева, буд. 1, код ЄДРПОУ 24899146) заборгованість з фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 250 000 грн. (двісті п`ятдесят тисяч гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

СуддяЯ. М. Калинич