Рішення

від 27.02.2007 по справі 48/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  48/29

27.02.07

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

№48/2927.02.2007

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Купецький дім»

ДоТовариство з обмеженою відповідальністю „Тамірмак-постач”

ПроСтягнення 3510,00 грн.

             Суддя Сулім В.В.

Представники сторін:

Від позивача:     Калина А.В. –директор за наказом

Від відповідача:Не з'явився

13.02.07 р. судове засідання відкладалось, відповідно до ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України та було призначене на 27.02.07 р.  Судом оголошена вступна та резолютивна частина рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи:

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 3510,00 грн., судові витрати та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

18.01.2007 р. ухвалою господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №48/29 та призначено її до розгляду.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представнику позивача у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву суду не надав, вимоги ухвали не виконав.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час і місце судового засідання, суд вважає за можливе розглянути позовну заяву відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач з відповідачем уклав договір купівлі-продажу паперу для принтерів (далі –товар). На виконання умов договору позивачем було передано відповідачеві товар.  Відповідач отриманий від позивача товар не оплатив.

Заслухавши пояснення представника  Позивача, дослідивши всі наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.09.06 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Купецький дім»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тамірмак-постач»було укладено договір купівлі продажу № 4/09, товару, загальною вартістю три тисячі п'ятсот десять гривень.  

Відповідно до п.1.1. Договору № 4/09, продавець продає, а покупець купує товар, назва, кількість, ціна якого вказані у видатковій накладній, яка додається до цього Договору і є його невід'ємною частиною.

Згідно з п.2.1. Договору № 4/09, продавець зобов'язаний протягом трьох днів після підписання Договору передати покупцю товар.

Відповідно до п. 4.1. Договору № 4/09, оплата товару покупцем здійснюється банківським платежем на рахунок продавця, що зазначений у Договорі, за фактично поставлений товар або окрему партію товару, не пізніше тридцяти днів від дня поставки товару.

Відповідно до п.2.3. Договору №4/09 продавець дає гарантії на весь товар, що він не має дефектів, що пов'язані з матеріалом, з якого він виготовлений, та з процесом виробництва, на термін та умови зберігання товару, що вказані у сертифікаті якості виробника.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною № КД-140 від 13.09.06 р. та податковою накладною № 21 від 13.09.06 р., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками осіб.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тамірмак-постач»переданий товар отримало, але всупереч встановленим Договором № 4/09 умовам отриманий товар не оплатило.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.2 ст. 692).

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.3 ст. 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Отже, відповідач  порушив взяті на себе зобов'язання  та умови Договору № 4/09, а саме всупереч умовам п.4.1 Договору № 4/09 отриманий від позивача товар не оплатив, доказів сплати позивачу коштів в сумі 3510,00 грн. суду не надав.

Суд врахував, що позивач не скористався наданим йому правом щодо застосування до боржника правових наслідків, передбачених ст. 611 та ч.3 ст. 692 цивільного кодексу України, а обмежився лише вимогою про стягнення основного боргу.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Оскільки відповідач вдруге не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов, а наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.  

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, сплати державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамірмак-постач»(02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд.2, кв.93, р/р 2600560358101 у ВАТ «ТММ-Банк», м. Київ, МФО 300896, код 33444445, ІНП 35633007, свідоцтво №334444426533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Купецький дім»(04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 71, р/р 26003333231 в ФДК ВАТ «Інпромбанк»м. Київ, МФО 322863, код 32423309, ІПН 324233026565, свідоцтво № 38281873) заборгованість у розмірі 3 510 (три тисячі п'ятсот десять) грн., витрати по сплаті держмита у розмірі 102 (сто дві) грн. 00коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                 В.В.Сулім