Рішення

від 05.04.2007 по справі 45/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

45/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  45/151

05.04.07

За позовом Комунального підприємства "Голосіївпарк-сервіс"

До відповідача:Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України  

провизнання недійсним рішення від 28.11.2006 № 51/8-П

                           Суддя  Балац С.В.  

Представники:

Позивача:       Боженко Д.Є., дов. від 27.11.2006 № 344-Д

Відповідача:  Андрикевич Т.М., дов. від 10.01.2007 № 1

                       Мосціпана Р.М., дов. від 10.01.2007 № 4

Суть спору: визнання недійсним рішення Адміністративної колегії  Київського міського територіального відділення  Антимонопольного комітету  від 28.11.2006 року № 51/8-П у справі № 53-8/10.06 про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваним рішенням на позивача накладено штраф у розмірі 1200,00 грн. за не подання територіальному відділенню Антимонопольного  комітету України інформації у встановлені ним строки.  Позивач вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем порушено  процесуальні норми. Зокрема, позивач вказує, що відповідач  порушив норми Закону України "Про антимонопольний комітет України" та здійснював запит інформації до порушення справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що, на думку позивача, відповідач не має права робити.

Відповідач проти задоволення позову заперечив та вказав, що позивач не подав запитану у нього інформацію, і відповідно вчинив правопорушення передбачене п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції",  а тому оскаржуване рішення є правомірним.

Ухвалою від 12.02.порушено провадження у справі № 45/151 та призначено її до розгляду на 12.03.2007.

Ухвалою від 12.03.2007 розгляд справи відкладався на  04.04.2007.

В судовому засіданні 05.04.2007 оголошено перерву до 05.04.2007, про що сторони повідомлені під розписку.

У судовому засіданні 45/151, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача дослідивши наявні у матеріалах справи докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач направив позивачеві вимогу від 29.08.2006 № 26-8/1579 про надання інформації.

В зазначеній вимозі відповідач вимагав протягом 10 календарних днів з дня отримання цієї вимоги надати відповідачеві визначені в запиті інформацію та копії документів.

Зазначену вимогу позивач отримав 04.09.2006, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення. № 335230.

Позивач листами від 25.09.2006 № 244 та від  26.09.2006 № 247 надав відповідачеві інформацію на вимогу від 29.08.2006 № 26-8/1579.

28.11.2006 відповідачем прийнято рішення № 51/8-П "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (оскаржуване рішення).

Вказаним рішенням  дії позивача у вигляді неподання інформації на вимогу Державного уповноваженого-голови Відділення у встановлені ним строки, визнані  порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яке кваліфікується як неподання інформації відповідачеві у встановлені строки. За вчинене порушення відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на позивача накладено штраф  у розмірі 1200,00 грн.

Спір виник в наслідок того, що позивач вважає, що відповідач здійснюючи запит інформації до порушення справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції порушив процесуальні норми передбачені Законом України "Про антимонопольний комітет України", а тому рішення відповідача, яким накладено на позивача штраф за неподання  інформації територіальному відділенню Антимонопольного  комітету України у встановлені ним строки, є неправильним  і просить позов задовольнити.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено коло повноважень відповідача у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. Вказаний перелік не є вичерпним і  п. 18 ч. 1 ст. 7  Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначає, що Антимонопольний комітет України може  здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції та Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Закон України "Про Антимонопольний комітет України" є частиною законодавства про захист економічної конкуренції і повноваження органів Антимонопольного комітету України є логічним продовження завдань, покладених на Антимонопольний комітет України статтею 3 вказаного Закону.

Так відповідно до ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.  Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Оскільки вимогу про отримання інформації позивач отримав 04.09.2006, то останній зобов'язаний був надати запитану інформацію протягом встановленого строку (10 календарних днів), тобто  до  14.09.2006 включно.

Проте, позивач вказаного обов'язку у визначений відповідачем строк  не  виконав, чим порушив вимоги ст. 22, 21-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

Згідно п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Отже, позивач вчинив порушення, яке передбачене п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а тому рішення Адміністративної колегії Антимонопольного Київського міського територіального відділення  Антимонопольного комітету  від 28.11.2006 року № 51/8-П у справі № 53-8/10.06 прийнято за наявності для цього підстав.

Посилання позивача на те, що відповідач може здійснювати збір інформацій та документів лише після порушення справи про захист економічної конкуренції судом відхиляється, оскільки відповідач не обмежений у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання своїх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, а обов'язок з надання інформації передбачено статтею 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (п. 8 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України від 13.04.2007 № 01-8/229).

Також судом відхиляються твердження позивача про те, що він звертався до відповідача з листом від 11.09.2006 № 198, в якому просив продовжити строк для надання інформації на вимогу від 29.09.2006 № 26-8/1579, оскільки суду не надано доказів надсилання такого листа або доказів вручення його відповідачеві.

Отже, вимоги позивача про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії  Київського міського територіального відділення  Антимонопольного комітету  від 28.11.2006 року № 51/8-П у справі № 53-8/10.06 про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу є не обґрунтованими та  задоволенню  не підлягають.

Всі інші доводи та заперечення сторін та надані на їх підтвердження докази судом не приймаються на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи.

Відповідно до  ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються  на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                    Балац С.В.

Дата підписання  17.05.2007