Ухвала

від 30.10.2020 по справі 404/5130/16-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/5130/16-ц

Номер провадження 8/404/2/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Мартиненко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому матеріали заяви (вх. № 7268 від 24.02.2020 року) ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю Друкмаш-центр (місце знаходження: 25031, місто Кропивницький, вулиця Волкова, будинок, 13 Б,) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

До Кіровського районного суду 24.02.2020 року надійшла заява ОСОБА_1 (вх. № 7268 від 24.02.2020 року), про перегляд рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24.02.2017 року за нововиявленими обставинами (том 4, а.с. 203-205).

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 02 березня 2020 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків заяви (том 4, а.с. 210-212).

На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 02 березня 2020 року заявником подано заяву (вх. № 10204 від 13.03.2020 року), якою недоліки заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не усунуто (том 4 а.с. 216-218).

В зв`язку з чим, ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 08 травня 2020 року ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків заяви, викладених в ухвалі судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 02 березня 2020 року (том 4, а.с. 221-222).

До суду надійшла заява (вх. № 18760 від 25.05.2020 року), якою недоліки заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не усунуто (том 4, а.с. 225-228).

Проте враховуючи позицію Європейського суду з захисту прав людини, якою визначено право особи на доступ до правосуддя, ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 27 травня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у вищевказаній справі та призначено судове засідання (том 4, а.с. 229-230).

В обґрунтування поданої заяви (вх. № 7268 від 24.02.2020 року) заявник зазначив, що суд в рішенні від 24.02.2017 року не дослідив обставини щодо матеріального права заявника бути ознайомленим зі змінами у виробництві і праці через колективний договір, зареєстрований у порядку закону, які б закріпили та підтвердили право відповідача на скорочення. Як зазначено заявником на момент прийняття рішення судом від 24.02.2017 року, відповідач не зареєстрував зміни в організації виробництва праці, і тим самим сфальшував підстави та відомості в документах на звільнення, чим було створено штучні умови звільнення заявника. Тобто впродовж часу з 20.07.2016 року по 24.02.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Друкмаш-центр не реєструвала зміни в організації виробництва праці, які б дали підстави звільнити заявника з посади провідного інженера-конструктора. Як в подальшому вказує ОСОБА_1 доказом нововиявлених обставин є саме відсутність зміни в організації праці у вигляді зміни попередньої редакції структури підприємства та зазначених посад та рівня оплати праці, які в новій редакції колективного договору повинні були відрізнятись, який повинен був бути поданий для реєстрації у реєстраційний орган, тобто зміни повинні були відповідати документам які б стали підставою для звільнення заявника з займаної посади.

На підставі вищевикладеного заявник просить суд витребувати з відповідача оригінал або належним чином завірені копії колективного договору між відповідачем та трудовим колективом за період з 2015-2020 роки, скасувати рішення суду першої інстанції від 24.02.2017 року, про відмову у поновленні на роботі заявника, та переглянути вищевказану справу за нововиявленими обставинами з мотивів відсутності змін в організації виробництва і праці.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (том 4 а.с. 239-240, том 5 а.с. 2, 4, 12, 24), причини неявки суду не повідомив, заяв, клопотань до суду не подавав.

Згідно частини першої статті 131 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

ОСОБА_1 реалізував своє право на зміну адреси та зазначив у заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами адресу для направлення повідомлень, однак поштове відправлення, направлене за цією адресою повернулось до суду з відміткою: адресат відсутній , за закінченням терміну зберігання .

Враховуючи вищевикладені норми суд вважає, що заявник про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належними чином.

Крім того як зазначено в пункті 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 4 від 30 березня 2012 року Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами заява про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні з повідомленням заявника та осіб, які беруть участь у справі, про час і місце засідання. Неявка цих осіб при їх належному повідомленні не є перешкодою для розгляду заяви.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду продав заяву (вх. № 36292 від 30.10.2020 року) про розгляд справи за його відсутності та просив суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 (том 5, а.с. 25). Також при розгляд заяви просив врахувати письмові заперечення вх. № 32634 від 01.10.2020 року, том 5 а.с. 16-17), в яких зазначено, що у поданій заяві ОСОБА_1 вказані підстави для розгляду справи за нововиявленими обставинами , вже були раніше заявлені заявником як нововиявлені обставини і були досліджені судом та були відомі заявнику з 18.07.2014 року.

Розглянуши заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, з`ясувавши заявлені підстави для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, проаналізувавши норми процесуального права, які регулюють порядок перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, суд дійшов висновку про таке.

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, з врахуванням заяви (вх. № 32392 від 10.10.2016 року, (том 1 а.с. 67), про поновлення його на роботі у Товаристві з обмеженою відповідальністю Друкмаш-центр , яку він раніше виконував до звільнення - 20.07.2016 року, на умовах не гірше від попередніх, на посаді провідного інженера-конструктора, відповідно до запису в трудовій книжці останнього та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 20.07.2016 року (том 1, а.с.1-2).

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24.02.2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю Друкмаш-центр , про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовлено в повному обсязі (том 1 а.с. 177-183).

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду позивачем подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Кіровоградської області (том 1 а.с.189-199).

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 30.05.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24.02.2017 року залишено без змін (т. 2 а.с. 25-34).

Вищевказані судові рішення оскаржені позивачем до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (том 2 а.с. 38-42).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.11.2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24.02.2017 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 30.05.2017 року залишено без змін (том 2 а.с.88-89).

В подальшому неоднаразово ОСОБА_1 звертався до суду з заявами про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. В задоволенні вказаних заяв ухвалами Кіровського районного суду міста Кіровограда (від 18.04.2018 року (том 2 а.с.145-146), та від 31.10.2018 року (том 3 а.с. 167-172, від 28.01.2020 року, том 4, а.с. 148-160) відмовлено і судові рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда набрали законної сили (постанова Кропивницького апеляційного суду від 16.08.2018 року, том 3, а.с. 69-74, постанова Кропивницького апеляційного суду від 11.02.2019 року, том 4, а.с. 4-8, постанова Верховного Суду від 02.20.19 року, том 4, а.с. 79-82, постанова Кропивницького апеляційного суду від 08.04.2020 року, том 4, а.с. 198-201).

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої, частини четвертої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Виходячи з аналізу вказаної норми, необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

В пунктах 3, 4, Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 4 від 30 березня 2012 року Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами , роз`яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Однак частково заява ОСОБА_1 обгрутовуються обставинами, які виникли, змінилися після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення. Тобто є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 4 від 30 березня 2012 року Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами . В цьому ж пункті вказано на те, що судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Водночас заявник посилається саме на нові докази, які при цьому суду не надані.

В пункті 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 4 від 30 березня 2012 року Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами , роз`яснено, що процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.

Заявником проігноровані вищезазначені роз`яснення і всупереч ним в заяві вказано на неповне встановлення фактичних обставин, що спростовано судами вищих інстанцій. Більш того, в своїх поясненнях заявник вже посилався на обставини, викладені в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами при перегляді рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24.02.2017 року та попередніх заявах про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Також судом враховуються роз`яснення, викладені в пунктах 6, 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 4 від 30 березня 2012 року Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами , зокрема при вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 Цивільного процесуального кодексу України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424, 426 Цивільного процесуального кодексу України. Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Проте, вказані заявником обставини не могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Згідно пункту 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини Христов проти України від 19 лютого 2009 року Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [GC], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), N 52854/39, п. 52, ECHR 2003-IX).

Разом з тим, в обґрунтування поданої заяви заявник зазначав, що наслідком фальсифікацій стає те, які є нововиявленими обставинами, що сфальсифіковані відомості про скорочення нібито його посади, яка не скорочувалась. Звільнення не стосувалось його посади та його.

Однак з такими твердженнями заявника погодитись не можна з таких підстав.

Зі змісту частини першої, пункту 2 частини другої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що завідомо неправдиві показання свідка, завідома неправильний висновок експерта, завідомо неправдиві показання свідка, завідома неправильний перклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягнули за собою ухвалення незаконного судового рішення, як підстави для його перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами мають існувати на момент ухвалення судового рішення, але про їх недостовірність заявнику не було відомо.

При цьому, такі нововиявлені обставини мають бути підтверджені вироком суду у кримінальній справі або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили. Тобто, наявність таких нововиявлених обставин має бути підтверджена лише визначеними процесуальним законом засобами доказування.

Але заявник допустимих доказів існування нововиявлених обставин пердбачених пунктом 2 частини другої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України не надав. А тому його твердження про фальшивість письмових доказів наданих відповідачем та які лягли в основу рішення Кіровського районного суду міста Кіровградаь від 24.02.2017 року, є безпідставними.

Крім того, заявник вважає вказані обставини істотними та такими, що не були і не могли бути відомими на час розгляду справи судом, однак вказані обставини могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні обставин справи, заявник не був позбавлений можливості з`ясувати вказані обставини при судовому розгляді справи та подати відповідні докази суду, тому вказана обставина не може бути визнана нововиявленою в розумінні положень статті 423 Цивільного процесуального кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що під час розгляду вказаної справи питання законності звільнення заявника досліджувалося в судах всіх рівнів. При цьому суди вищих інстанції погодилися з висновками суду першої інстанції та залишили рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24.02.2017 року в силі.

Також заява ОСОБА_1 містить посилання на обставини, які були йому відомі, і оцінка доводам викладеним в заяві (вх. №7268 від 24.02.2020 року) ОСОБА_1 вже надана судом. Однак останній не погоджуючись із судовим рішенням, фактично намагається його повторно переглянути рішення з тих самих підстав.

Перегляд та скасування судового рішення, яке набрало законної сили по обставинам, які могли бути встановлені при судовому розгляді справи, є порушенням принципу правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права, зокрема, щодо неможливості скасування остаточного судового рішення.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності.

Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Відтак суд вважає, що, підстави для перегляду вищевказаного судового рішення за нововиявленими обставинами та його скасування відсутні, у задоволенні заяви слід відмовити, а рішення суду залишити в силі.

Також, під час розгляду справи заявник просив суд постановити окрему ухвалу щодо детального розслідування з мотивів його звільнення за ознаками статті 172 Кримінального кодексу України відповідачем, та недбальства Управління держпраці в Кіровоградській області для здійснення належних та в розумний строк процесуальних дій, усунути тривалу бездіяльність та недоліки в роботі досудового органу за відкритими кримінальними провадженнями № 42016121010000071 від 2016 року, та № 42017121010000085 від 2017 року. З даного приводу, суд зазначає, що клопотання є безпідставним, оскільки судом не встановлено дій, які давали б правові підстави для його задоволення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також слід зазанчити, що в підпункті 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, що діяла на час розгляду справи в першій інстанції) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Під час розгляду справи судом першої інстанції, ОСОБА_1 заявлялось вимога про стягнення грошових коштів за час вимушеного прогулу в розмірі 53453,50 грн. (том 1 , а.с. 171). 1% від цієї суми складає 534,54 грн. - це сума, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, за вимогами підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір заявнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 801,81 грн.

Щодо сплати судового збору сдом враховано правову позицію, викладену в ухвалі Верховного Суду від 11.06.2019 року у цій справі (том 4, а.с. 54-55) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

На вказаний недолік заяви було вказано заявнику в ухвалах судді від 02.03.2020 року та від 08.05.2020 року, які проігноровані заявником, тому суд вважає за необхідне стягнути несплачений ним судовий збір в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 260, 423, 429 Цивільного процесуальаного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви (вх. № 7268 від 24.02.2020 року) ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Друкмаш-центр про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 лютого 2017 року залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 801,81 грн.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду- якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 30.10.2020 року.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Л. Д. Кулінка