Рішення

від 20.10.2020 по справі 640/22033/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/22033/18

н/п 2/953/254/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Губської Я.В.,

при секретарі Мордухович К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), треті особи: товариство з обмеженою відповідальність Управлінська житлова компанія , товариство з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Сервіс Плюс (ЄДРПОУ: 40387653, м.Полтава, вул.Європейська, буд.5) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов*язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2018 ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди від 21.11.2018р.,в якій просить: стягнути заподіяну в наслідок залиття матеріальну шкоду в розмірі 35141 грн.; стягнути компенсацію за заподіяну моральну шкоду в розмірі 5000 грн.; стягнути понесені судові витрати; зобов`язати відповідачку за свій рахунок переобладнати нахил сходів та прилеглого до них майданчику, а також здійснити гідроізоляцію сходів у нежитловому приміщенні, яке їй належить на праві приватної власності.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18.12.2018 було відкрито загальне позовне провадження по даній справі та призначено підготовче судове засідання.

17.01.2019 відповідачем відправлено на адресу суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечує в повному обсязі.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19.04.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи ТОВ Управлінська житлова компанія .

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24.10.2019 закрито підготовче провадження по даній справі, призначено до розгляду по суті в судове засідання.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями Київського районного суду м.Харкова від 17.04.2020, вказана справа розподілена в провадження судді Губської Я.В.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.07.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи ТОВ Управляюча компанія Сервіс Плюс .

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що 01.08.2016 вона стала власницею нежитлових приміщень (магазин), площею 112,8 кв.м. в житловому будинку АДРЕСА_3 . Після цього нею були проведені ремонтні роботи в даному нежитловому приміщенні.

04 листопада 2016 року Актом про аварію на внутрішньобудинковій системі теплопостачання, водовідведення, водопостачання, зливної каналізації, складеним комісією у складі: працівників ТОВ УЖК - головного інженера Шаповала Ю.М., слюсара- сантехніка ОСОБА_3 в присутності позивачки ОСОБА_1 , було зафіксовано залиття зовнішньої стіни в офісі розміром 0,70м х 2,60м. Причиною залиття є: відсутність належної гідроізоляції сходів, які знаходяться над входом в офісне приміщення та неправильний нахил сходів та прилеглого до сходів майданчику.

На неодноразові звернення ОСОБА_1 до відповідачки з пропозицією переробити дані східці спільними зусиллями, але нажаль дана пропозиція була проігнорована і відповідь до цього часу так і не виконано будь-яких робіт.

Позивач неодноразово звертався до представників відповідача з питанням досудового врегулювання спору, однак жодних дій або пропозицій від відповідача з вирішення відповідної ситуації не надходило.

01 грудня 2016 року між позивачкою та ТОВ Комфорт-Сервіс Полтава було укладено Договір підряду №011201 на ремонт офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_4 . Згідно до Акту здачі-приймання робіт від 07 грудня 2016 року позивачкою були прийняті виконані ремонтні роботи за які було сплачено відповідно до рахунку-фактури 13 000,00 грн.

Після виконання ремонтних робіт знову сталося залиття офісу про що, було складено відповідний Акт від 14 грудня 2016 року. Тобто, зі сторони відповідачів жодних зусиль для усунення недоліків з гідроізоляції своїх сходів зроблено не було, а намагання позивачки мирним шляхом улагодити дану проблему було проігноровано.

Відповідно до Висновку експертного будівельно-технічного дослідження №145 від 23 грудня 2016 року зробленого судовим експертом Федоровим Д.Ф. було встановлено, що розмір завданої матеріальної шкоди унаслідок залиття належних ОСОБА_1 нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_4 , складає 22141 грн. Обсяг та ступінь пошкоджень майна зафіксовано у звіті за допомогою фото та схем.

Оскільки, нежитлові приміщення, які знаходиться в АДРЕСА_4 . належать на праві власності відповідачці, саме вона, як законний власник повинна нести відповідальність за свою власність, а також вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання виникнення будь-яких обставин з негативними наслідками, у даному випадку залиття.

Збитки (вартість виконання ремонтно-відновлювальних робіт оздоблення пошкодженого нежитлового приміщення) завдані позивачці, як власнику, нежитлових приміщень що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , в результаті її пошкодження внаслідок залиття, з вини відповідачки, складає 22141 грн., а також згідно до Акту здачі-приймання робіт від 07 грудня 2016 року позивачкою були прийняті виконані ремонтні роботи за які було сплачено відповідно до рахунку-фактури 13000 грн., а всього на суму 35141 грн. які, як стверджує позивач повинні бути відшкодовані відповідачем в повному обсязі. Позивачці, внаслідок залиття її нежитлового приміщення в результаті винних та неправомірних дій відповідачки, було завдано моральну шкоду, яка полягає в порушенні права власності позивачки, зокрема внаслідок пошкодження приміщення водою, позивачка зазнала не мало переживань та страждань з приводу того, що особа яка пошкодила її майно та повинна відповідати за свої дії протягом тривалого часу не має на меті добровільно відшкодувати заподіяні матеріальні збитки або ж провести ремонтно- відновлювальні роботи. Хвилювання та думки про те, як відновити позивачці своє майно, тримали її у постійній нервовій та психологічній напрузі, що вплинуло на відносини в сім`ї та на роботі.

Крім того, позивачка витратила час на поїздки до судового експерта, житлово-будівельного кооперативу з метою визначення вартості відновлювальних робіт, отримання необхідних документів для підтвердження розміру шкоди, та доведення особи винної в її заподіянні, що спричинило ряд незручностей та проблем, марно згаяного часу, який міг би бути витрачений на сім`ю та роботу. Вказані вище обставини, спричинили ряд негативних наслідків та моральні втрати і страждання для позивача. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди, яку останній оцінює в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_2 , в обґрунтування заперечень на позовні вимоги зазначає, що не вчиняла дій або бездіяльності, які б завдали шкоду майну відповідачки, не є належним відповідачем у справі. Сходи та прилеглий до них майданчик, неправильна побудова яких, на думку позивачки, є причиною залиття зовнішньої стіни, були споруджені забудовником, обслуговують декілька приміщень різних власників, і знаходяться у спільній власності та загальному користуванні всіх співвласників багатоквартирного будинку, в тому числі й позивачки. Відповідачка не несе відповідальності за якість їх побудови, утримання та ремонт. Дійсно відповідачка є власницею нежитлових приміщень, загальною площею 56,1 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_4 , зазначеному на плані під літ. А-6 , що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим 11.11.2009 р. приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Філімоновою В.М. за реєстровим №3051, однак з зазначеного договору прямо вбачається, що відповідачка є власницею саме нежитлових приміщень, а сходи та майданчик не є предметом цього договору.

Крім того, відповідно до плану 1-го поверху будинку літера А-6 по АДРЕСА_4 , складеним Полтавським бюро технічної інвентаризації, зазначені сходи та майданчик також обслуговують вхід до сусідніх нежитлових приміщень (магазину), які належать на праві власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності (САС/790216,06.12.2010 р., Управління житлово- комунального господарства), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №109844391 від 03.01.2018 р.

Відповідно до технічного паспорту на нежитлові приміщення позивачки, складеного 29.03.2011 р. Полтавським бюро технічної інвентаризації, майданчик є дахом над коридором, що обслуговує вхід у нежитлові приміщення, що належать на праві власності самій позивачці.

Отже, сходи та прилеглий до них майданчик знаходяться у спільній власності та загальному користуванні всіх співвласників багатоквартирного будинку, в тому числі й позивачки.

Акти ТОВ УЖК від 04.11.2016 р. та 14.12.2016 р. Про аварію на внутрішньобудинковій системі теплопостачання, водовідведення, водопостачання, зливної каналізації не відповідають вимогам законодавства, що ставляться до подібних документів, і тому не можуть бути доказами у справі. Також, позивачка не надала доказів розміру матеріальної шкоди у сумі 13000 грн.

Оскільки з наданих позивачем документів не вбачається, яка частина зі сплачених нею коштів була витрачена на ремонт всього офісу, а яка тільки на відновлення зовнішньої стіни в офісі розміром 0,70 м. х 2, Позивачка не надала доказів розміру матеріальної шкоди у сумі 22141 грн.

Так, позивачка надала висновок будівельно-технічного дослідження № 145, складений 23.12.2016 р. експертом ОСОБА_5 , в якому зазначено, що вартість завданої матеріальної шкоди у результаті залиття належних ОСОБА_1 нежитлових приміщень складає 22141 грн.

Однак, з цього експертного висновку не вбачається в результаті якого саме залиття була заподіяна матеріальна шкода у розмірі 22141 грн.

Припустимо, що це те залиття, що начебто підтверджується актом ТОВ УЖК від 14.12.2016. З зазначеного акту вбачається, що залита зовнішня стіна в офісі розміром 0,70 м. х 2,60 м. Однак, експертний висновок стосується не тільки цієї стіни, а також: вхідної групи, підвісної стелі та стін торгової зали № 2, стін тамбуру № 2.

Отже, з наданих позивачем документів не вбачається, який розмір шкоди заподіяний в результаті залиття стіни в офісі розміром 0,70 м. х 2,60 м., а який в результаті залиття вхідної групи, підвісної стелі та стін торгової зали № 2, а також стін тамбуру № 2. Чим саме спричинене пошкодження цих об`єктів60 м.

Позивачка надала до суду акт ТОВ УЖК від 28.02.2017, який не стосується предмета доказування.

Так, предметом доказування є заподіяння матеріальної шкоди в розмірі 35141 грн., що складається з матеріальної шкоди 13000 грн., розмір якої начебто підтверджується оплатою по договору підряду №011201 від 01.12.2016р. та з матеріальної шкоди 22141 грн., розмір якої начебто підтверджується висновком експертно будівельно-технічного дослідження № 145, складений 23.12.2016 р.

Позивачка надала акт ТОВ УЖК від 28.02.2017, тобто складений після проведення експертом оцінки розміру останньої заподіяної шкоди.

Відповідачка не вчинювала ніяких протиправних діянь (дії чи бездіяльності), і тому не несе відповідальності за моральну шкоду.

Як вже зазначалось, сходи та прилеглий до них майданчик знаходяться у спільній власності та загальному користуванні всіх співвласників багатоквартирного будинку, в тому числі й позивачки, тому відповідачка не несе тягаря утримання та ремонту спільного майна всіх співвласників багатоквартирного будинку.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, 03.09.2020 до суду надійшла заява, в якій позивач просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, подав на адресу суду заяв про розгляд справи за його відсутності, в якій проти позову заперечує з підстав, наведених у відзиві, в задоволенні позову просить відмовити.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожні особа має право на захист свого інтересу.

Відповідно до змісту ст. 16 ЦК України кожна особа має право, звернутися до суду за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про припинення дії, яка порушує це право.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач зазначає, що вона, ОСОБА_1 є власницею нежитлових приміщень (магазин), площею 112,8 кв.м. в житловому будинку АДРЕСА_3 та внаслідок залиття зовнішньої стіни в її офісі розміром 0,70*2,60 м, причиною якої є порушення гідроізоляції сходів, які знаходяться над входом в офісне приміщення та неправильного нахилу сходів та прилеглого до сходів майданчику, з вини ОСОБА_2 їй спричинено шкоду.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 01.08.2016, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Колотіловим О.М. за р.№3003 ОСОБА_1 придбала у власність нежитлові приміщення (магазин), площею 112,8 кв.м. А1-6 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_4 .(а.с.9-10)

Згідно договору купівлі-продажу від 11.11.2009, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Філімоновою В.М. за р.№3051 відповідачу ОСОБА_2 належать нежитлові приміщення площею 56,1 кв.м., в АДРЕСА_4 .(а.с.11) Право власності на нерухоме майно підтверджується інформацією в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.(а.с.155-160)

Однак з зазначеного договору прямо вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 є власницею саме нежитлових приміщень, а сходи та майданчик не є предметом цього договору.

Крім того, відповідно до плану 1-го поверху будинку літера А-6 по АДРЕСА_4 , складеним Полтавським бюро технічної інвентаризації(а.с.79), зазначені сходи та майданчик також обслуговують вхід до сусідніх нежитлових приміщень (магазину), які належать на праві власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності (САС/790216,06.12.2010 р.), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №109844391 від 03.01.2018 р.

Згідно представленого до суду технічного паспорту на нежитлові приміщення в житловому будинку АДРЕСА_5 в літ А1-6 в загальному користуванні знаходяться сходи загальною площею 7,3 кв.м. та коридор 8,0 кв.м.

Згідно зі пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Таким чином, сходи та прилеглий до них майданчик знаходяться у спільній власності та загальному користуванні всіх співвласників багатоквартирного будинку, в тому числі й позивачки.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку забезпечує управитель багатоквартирного будинку на підставі договору.

Таким чином, правильним є твердження відповідачки, що вона особисто не несе тягаря утримання та ремонту спільного майна співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до акту про аварію на внутрішньо будинковій системі теплопостачання, водовідведення, водопостачання, зливної каналізації від 04.11.2016, комісією встановлено, що під час дощу(зі слів власниці офісу) відбувається систематично залиття входу в офіс зовнішньої стіни в її офісі розміром 0,70*2,60 м, причиною є порушення гідроізоляції сходів, які знаходяться над входом в офісне приміщення та неправильного нахилу сходів та прилеглого до сходів майданчику. висновками ТОВ Управлінська житлова компанія рекомендовано зробити гідроізоляцію та правильний нахил сходів та майданчику.(а.с.21) Аналогічного змісту акті від 14.12.2016 позивачем долучено до позову.(а.с.22) Актом від 28.02.2017 ТОВ УЖК внаслідок залиття встановленні пошкодження: залиття зовнішньої стіни в її офісі розміром 0,70*2,60 м, залиття стелі а тамбурі, стін в тамбурі, стелі в коридорі з тих же причин, що зазначалися в попередніх актах.(а.с.23)

Відповідач зазначає у відзиві, що ці акти за формою не відповідають вимогам наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 р. Згідно з пунктом 2.3.6. Наказу, у разі залиття квартир складається акт, типова форма якого встановлена у додатку № 4. Згідно з додатком № 4 до Наказу, такий акт має назву Акт про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) . З ним під підпис ознайомлюються мешканці квартир, зокрема, ті, що несанкціоновано втрутилися у роботу відповідних систем. Суд погоджується частково з даним твердженням, оскільки акт по формі не відповідає вимогам даного наказу, проте дані акту підтверджують факт ушкодження майна позивача, зафіксовано відповідальною особою управителя спільного майна.

Згідно Договору підряду №011201 від 01.12.2016 між ТОВ Комфорт-Сервіс Полтава та ОСОБА_1 підрядник зобов`язався згідно з дорученням замовника виконати ремонтні роботи в офосі замовника по АДРЕСА_4 .(а.с.24-26) Актом здачі-приймання від 07.12.2015 ОСОБА_1 прийняла та оплатила вартість робіт за вказаним договором в сумі 13000 грн. за рахунком-фактурою №5 від 07.12.2016(а.с.27)

Позивачка надала на підтвердження розміру матеріальної шкоди у сумі 13000 грн., договір підряду № 011201 від 01.12.2016, акт здачі-приймання робіт від 07.12.2016, рахунок-фактуру №5 від 07.12.2016 р., квитанцію від 25.01.2017 на суму 8000 грн., квитанцію від 26.01.2017 р. на суму 5000 грн.

При цьому, предметом договору підряду №011201 від 01.12.2016 р., укладеного між ТОВ Комфорт-сервіс-Полтава в особі ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , є зобов`язання Підрядника виконання за доручення Замовника та у відповідності з умовами Договору ремонтних робіт з матеріалів Замовника; та зобов`язання Замовника прийняти ці роботи та оплати їх. Характер робіт: ремонт офісу Замовника, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 . (пункти 1.1., 1.2. Договору).

Однак, предметом доказування є розмір шкоди, заподіяної внаслідок залиття зовнішньої стіни в офісі розміром 0,70 м. х 2,60 м.

З наданих позивачем документів не вбачається, яка частина зі сплачених нею коштів була витрачена на ремонт всього офісу, а яка тільки на відновлення зовнішньої стіни в офісі розміром 0,70 м. х 2,60 м.

Згідно Висновку експертного будівельно-технічного дослідження №145 від 23.12.2016, проведеного за зверненням ОСОБА_1 вартість завданої шкоди в результаті залиття належних ОСОБА_1 нежитлових приміщень у житловому будинку(магазин) за адресою: АДРЕСА_4 складає 22141 грн.(а.с.33-35)

Згідно зі частиною 7 статті 2 та частиною 5 статті 106 Цивільного процесуального кодексу України, у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

З наданих позивачем документів не вбачається, який розмір шкоди заподіяний в результаті залиття стіни в офісі розміром 0,70 м. х 2,60 м., а який в результаті залиття вхідної групи, підвісної стелі та стін торгової зали № 2, а також стін тамбуру № 2, згідно висновку експерта, також у висноку не зазначено чим саме спричинене пошкодження цих об`єктів, як ці пошкодження пов`язані між собою та не має посилання на причинно-наслдковий зв`язок між залиттями, зафіксованими ТОВ УЖК в актах від 04.11.2016 та від 14.12.2016.

Акт ТОВ УЖК від 28.02.2017 складений після проведення експертом оцінки розміру останньої заподіяної шкоди, що за датою складання є пізнішим, ніж висновок експерта(23.12.2016) та не належить до предмету доказування, виходячи з заявленої суми позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами протягом судового розгляду не доведено розміру заявлених вимог щодо компенсації матеріальної шкоди, завданої позивачу, а також підстав для її стягнення з ОСОБА_2 .

Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Посилання відповідача у відзиві щодо відсутності в її діях умислу або необережності по відношенню до спричинення шкоди майну позивача, а тому й обов`язку відшкодувати розраховану позивачем суму матеріальної та моральної шкоди також не спростовано позивачем протягом судового розгляду належними та допустимими доказами, як і твердження про те, що відповідачка не несе тягаря утримання та ремонту спільного майна всіх співвласників багатоквартирного будинку.

Таким чином, суду не представлено доказів ОСОБА_2 вчинення цивільного правопорушення і тому не несе відповідальності за заподіяну шкоду, в тому числі, моральну.

Суд також зазначає, що зверненню до суду з указаним позовом мало передувати вирішення питання про відшкодування позивачу шкоди ТОВ УЖК , ТОВ Управляюча компанія Сервіс Плюс або іншої організації, визначеної рішенням співвласників будинку, яка займалася на час спричинення шкоди утриманням будинку та прибудинкової території, на балансі(у власності) якої знаходилися східці та майданчик з неналежною гідроізоляцією та уклоном.

Відомостей про вчинення таких дій позивачем суду не надано та, проте за клопотанням представника відповідача ці особи були залучені до участі у справі в якості третіх осіб, однак позивачем щодо них не було заявлено клопотань щодо переведення них у статус відповідачів, а суд розглядає позовні вимоги в рамках пред`явленого позову в межах позовних вимог.

Статтею 1166 ЦК передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як зазначає Верховний Суд у Постанові по справі № 922/3413/17 від 25.05.2018, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання та ст.. 81 цього Кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином позивачем не доведено причинний зв`язок між спричиненою шкодою в повному обсязі та протиправною поведінкою заподіювача. Також, не надані до суду і інші належні та допустимі докази на підтвердження доводів позивача в обґрунтування своєї позиції щодо вини ОСОБА_2 у спричиненні їй шкоди та порушення обов`язку утримання належного їй майна.

Суд вважає, що позивачем не надано суду належних, допустимих та переконливих доказів на підтвердження заявлених ним позовних вимог, а сукупність досліджених в судовому засіданні доказів не дає підстав встановити розмір шкоди, завданої саме ОСОБА_2 , причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і її вину в заподіянні шкоди, що є складовими підстав настання цивільно-правової відповідальності, а тому в задоволенні позову відмовляє.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, у звязку з відмовою в задоволенні позову, суд також відмовляє в стягненні з відповідача на користь позивача судового збору.

Керуючись ст.ст. 4,5,13,141,258,263,265,280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення суми відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 35141 грн., моральної шкоди в розмірі 5000 грн., зобов`язання ОСОБА_2 за свій рахунок переобладнати нахил сходів та прилеглого до сходів майданчику, гідроізоляцію сходів у нежитловому приміщенні за адресою: м.Полтава, вул.Пилипа Орлика, 24 - відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: