Вирок

від 30.10.2020 по справі 640/6688/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 640/6688/19

н/п 1-кп/953/318/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2020 Київський районний суд м. Харкова у складі суду:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

перекладача ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засідання матеріали кримінального провадження №12019220490000804 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Грузії, громадянина Грузії, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, з середньою освітою, в силу ст. 89 КК України не судимого, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , попередньо вступивши в злочинну змову із двома невстановленими в ході досудового розслідування особами, підготувавши для вчинення злочину державні реєстраційні номери від іншого автомобіля, та встановивши їх на автомобіль, який планувалось використовувати під час вчинення злочину, 22.02.2019 року, приблизно о 14:40, перебуваючи в автомобілі AUDI А6 д.н. НОМЕР_1 , знаходячись на проїзній частині, біля будинку №84 по вул. Гвардійців Широнінців в м. Харкові, маючи мету та прямий злочинний умисел на заволодіння чужим майном, керуючись єдиним умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, заздалегідь проколов колесо в автомобілі Хюндай д.н. НОМЕР_2 , на якому рухався потерпілий ОСОБА_7 , для зупинки останнього.

Так, ОСОБА_7 зупинився через проколоте колесо, ОСОБА_4 під`їхав разом з двома невстановленими під час досудового розслідування на автомобілі AUDI А6 д.н. НОМЕР_1 , вийшов з автомобілю, відкрив двері в автомобілі Хюндай д.н. НОМЕР_2 , та заволодів сумкою із грошовими коштами в розмірі 19750 грн. та документами ОСОБА_7 , завдавши останньому матеріальної шкоди на вказану суму. Але під час заволодіння сумкою, ОСОБА_4 був помічений свідком ОСОБА_8 , який своїм автомобілем КІА д.н. НОМЕР_3 намагався затримати автомобіль із ОСОБА_4 та іншими зловмисниками, однак, незважаючи на це, продовжив свої протиправні дії з метою заволодіння майном, та в подальшому його утримання.

Розуміючи, що його дії стали відкритими для оточуючих та потерпілого, ОСОБА_4 сів в автомобіль AUDI А6 д.н. НОМЕР_1 на якому разом із невстановленими особами зникли з місця вчинення злочину, однак через зіткнення із проїжджаючим повз автомобілем OPEL не змогли продовжити рух та покинули автомобіль. При спробі покинути місце події, ОСОБА_4 був затриманий перехожими. Невстановлені співучасники з місця події зникли.

Таким чином, ОСОБА_4 , своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

27.10.2020 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 була досягнута угода про визнання винуватості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у вчиненні вказаного кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України визнав повністю та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнанні винуватості та наполягає на затвердженні угоди.

Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити покарання, визначене в угоді, підтримавши позицію ОСОБА_4 .

Прокурор в судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості, надавши до суду угоду, письмову заяву потерпілого про згоду на укладення угоди та характеризуючи дані обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 474 КПК України якщо згоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Дослідивши матеріали справи, надану до суду угоду від 27.10.2020 року з додатками, та вислухавши учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 та прокурор досягли угоди про визнання винуватості, підписали її, причому ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, між ним і прокурором була досягнута домовленість про призначення покарання за ч.2 ст. 186 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі, з можливістю застосування іспитового строку за ст. 75 КК України та наслідків згідно ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілі, не допускається, крім випадків надання потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи. Вказує, що обвинувачений ОСОБА_4 розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю даного злочину, зобов*язався співпрацювати з органами внутрішніх справ в напрямку розкриття інших злочинів, вчинених іншими особами, шкоди внаслідок вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення нікому не завдано, майно повернуто потерпілому, потерпілий претензій до обвинуваченого не має, про що написав письмову заяву.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 раніше судимий 06.05.2015 року Дарницьким райсудом м. Києва за ст. 185 ч.2 КК України, засуджений до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік, 08.07.2016 року звільнений від відбуття покарання по спливу іспитового строку, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2015 року народження, має постійне місце проживання в м. Харкові, де проживає з родиною та характеризується задовільно, тимчасово не працює, з його слів у зв*язку з наявністю хвороб, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Цивільний позов по кримінальному провадженню відсутній. Витрати на залучення експерта відсутні.

У судовому засіданні обвинувачений просить угоду про визнання винуватості, укладену між ним та прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи. При цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Суд, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, приходить до висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 186 КК України, яке згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, надана письмова згода потерпілого на укладення угоди, приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди, і призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання

З приводу запобіжного заходу клопотань заявлено не було.

Питання речових доказів судом вирішується відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.469, 373, 472, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 27.10.2020 року, укладену між прокурором Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12019220490000804.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами згідно угоди про визнання винуватості від 27.10.2020 року покарання за ч.2 ст. 186 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки.

Звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього в силу ст.76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, суд покладає обов`язки, передбачені ст. 76 КК України необхідні і достатні для її виправлення з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують покарання. Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.

ОСОБА_4 зарахувати часперебування підвартою з моментуфактичного затримання22.02.2019року домоменту звільнення16.05.2019року посплаті застави,в часвідбування покарання.

Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 153680 грн. (сто п*ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят грн.00 коп.), внесену ОСОБА_5 згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова, на депозитний рахунок ТУ ДСАУ у Харківській області - повернути заставодавцю.

Речові докази, повернуті власникові залишити у розпорядженні власника майна.

Речові докази (автомобіль Ауді А6 VIN№ НОМЕР_4 , р.н. НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_9 , який зберігається на спеціальному майданчику для тимчасово затриманих автотранспортних засобів ДП МВС України «Інформ ресурси», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 107 повернути власникові, скасувавши арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.02.2019 року по провадженню №12019220490000804, після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений у судову палату з кримінальних справ Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя :