Рішення

від 13.08.2020 по справі 826/13360/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2020 року м. Київ № 826/13360/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., за участю секретаря судового засідання Харченка А.О.,

за участі представників сторін:

позивача - Голинський О.О.

відповідача-1 - Сваток І.Г.

відповідач-2 - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Газенергія

до 1. Головного управління ДПС у місті Києві

2. Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13.08.2020 проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Газенергія (надалі - Позивач, ТОВ Газенергія ) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач-1), в якому просило, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні до органу казначейства висновку про повернення ТОВ Газенергія , відповідальному за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 17.07.2006 №17/07 із ПрАТ Укргазвидобуток , надмірно сплаченого податку на прибуток у сумі 1052992 грн. та зобов`язання відповідача підготувати та надати до органу казначейства висновок про повернення таких коштів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2019 адміністративний позов задоволено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.03.2020 зазначені судові рішення першої та апеляційної інстанції скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Крім того, даною постановою замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Скасовуючи судові рішення у даній справі Верховним Судом вказано на те, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що у позивача наявне право на повернення сум надмірно сплаченого податку на прибуток. Верховним Судом зазначено, що обраний Позивачем при пред`явленні позову спосіб захисту своїх прав у формі визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання підготувати та надати до органу казначейства висновок про повернення таких коштів відповідав існуючій на той час судовій практиці, проте такий спосіб захисту (у разі, якщо суб`єкт звернення дотримався усіх визначених законом умов і це підтверджено судом) не може призвести до реального відновлення прав позивача. Така мета буде досягнута у випадку стягнення на користь позивача відповідних сум.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.03.2020 справу прийнято до провадження.

Позивачем 17.06.2020 подано до суду заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги викладено наступним чином:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві, яка виразилась у ненаданні до органу казначейства висновку про повернення товариству з обмеженою відповідальністю Газенергія відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 17.07.2006 №17/07 із ПрАТ Укргазвидобуток надмірно сплаченого податку на прибуток у сумі 1 052 992,00 грн.

2. Зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві підготувати та надати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю Газенергія відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 17.07.2006 №17/07 із ПрАТ Укргазвидобуток суму надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 1 052 992,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю Газенергія відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 17.07.2006 №17/07 із ПрАТ Укргазвидобуток суму надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 1 052 992,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2020 залучено співвідповідачем у справі Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві (надалі - Відповідач-2).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Відповідачем-1 порушено охоронювані законом права на повернення надміру сплачених коштів, яка полягає у бездіяльності щодо ненадання до органу казначейства висновку про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток. Посилався на те, що діючим законодавством передбачено повернення надміру сплачених коштів органом, що здійснює казначейське обслуговування на підставі висновку контролюючого органу про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідачем-1 подано відзив на позов у якому зазначено, що порядок повернення надміру сплачених грошових зобов`язань станом на дату розгляду даного спору змінено, а тому, на думку Відповідача-1, відсутні підстави для підготовки висновку про повернення ТОВ Газенергія про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань. Крім того, Відповідач-1 вважає, що наявні підстави для відступу від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду щодо стягнення надміру сплачених коштів з Державного бюджету України через Казначейство на користь платника податків, оскільки в судовому рішенні, на яке посилався Верховний Суд спір стосувався бюджетного відшкодування, а не повернення надміру сплачених коштів, порядок повернення яких є відмінним.

Представником Відповідача-2 подано відзив на позов після оголошення скороченого тексту даного рішення, а тому суд розглядає справу на підставі доказів та пояснень сторін., наявних станом на дату ухвалення даного рішення.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

ТОВ Газенергія є учасником та оператором спільної діяльності за Договором про спільну діяльність №17/07 від 17.07.2006. Відповідно до положень пункту 6.9 цього Договору (в редакції додаткової угоди №7 від 11.04.2011 до договору про спільну діяльність №17/07) Позивач здійснює поточне ведення спільних справ учасників спільної діяльності, а також є відповідальною особою за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 17.07.2006 №17/07 з ПрАТ Укргазвидобуток (а.с. 164-182 т. ІІ).

Спільна діяльність, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Печерськскому районі ГУ ДФС м. Києва з 2006 року (реєстраційний номер платника податку 568362540), що підтверджується довідкою за формою 4-ОПП (а.с. 183 т. ІІ).

Позивачем 19.06.2015 подано до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві заяву №104 на повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, у якій зазначено, що станом на 15 червня 2015 року наявна переплата з податку на прибуток у розмірі 1052992 грн., зокрема: 299868 грн. - за 2013 рік, 449253 грн. - за 2014 рік, 303871 грн. - за 2015 рік (а.с. 184 т. ІІ).

Переплата за 2013 рік з податку на прибуток в сумі 299868 грн. сформована наступним чином:

- за рахунок переплати у розмірі 10000 грн. станом на 31.12.2012, що підтверджується контролюючим органом;

- за рахунок позитивної різниці між фактично сплаченими протягом 2013 року авансових внесків з податку на прибуток (код бюджетної класифікації 11024000) у розмірі 2112320 грн. та фактично задекларованими зобов`язаннями за податковою декларацією з податку на прибуток за 2013 рік (код бюджетної класифікації 11021000) у сумі 1822452 грн.

Своєчасність та повнота сплати підтверджується платіжними дорученням від 17.01.2013 №39, від 15.02.2013 №42, від 26.03.2013 №47, від 25.04.2013 №55, від 18.05.2013 №58, від 20.06.2013 №63, від 11.07.2013 №66, від 26.07.2013 №67, від 15.08.2013 №70, від 26.09.2013 №72, від 24.10.2013 №74, від 26.11.2013 №78, від 24.12.2013 №81.

Переплата за 2014 рік з податку на прибуток у сумі 449253 грн. сформована наступним чином за рахунок позитивної різниці між фактично сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 1870950 грн. та фактично задекларованих податкових зобов`язань з податку на прибуток від спільної діяльності у сумі 1421697 грн.

Своєчасність та повнота сплати підтверджується платіжними дорученнями від 28.01.2014 №84, від 19.02.2014 №87, від 25.03.2014 №89, від 24.04.2014 №93, від 27.05.2014 №96, від 26.04.2014 №99, від 24.07.2014 №101, від 26.08.2014 №106, від 25.09.2014 №108, від 28.10.2014 №111, від 20.11.2014 №116, від 25.12.2014 №121.

Переплата за 2015 рік сформована у зв`язку з тим, що з 01.01.2015 внесені зміни до розділу ІІІ Податкового кодексу України, договори управління майном та договори про спільну діяльність виключено з переліку окремих платників податку на прибуток та не передбачено особливостей оподаткування діяльності за такими договорами. При цьому щомісячні авансові внески, сплачені у січні - лютому 2015 року мали бути зараховані у зменшення податкових зобов`язань з податку на прибуток у податковій декларації про результати спільної діяльності без створення юридичної особи за 2014 рік.

Не зважаючи на зазначені зміни, позивач у січні - лютому 2015 року перерахував щомісячні авансові внески з податку на прибуток у розмірі 303871 грн., які були визначені у податковій декларації про результати спільної діяльності без створення юридичної особи за 2014 рік, а саме:

- платіжним дорученням №124 від 27.01.2015 - 151871 грн.;

- платіжним дорученням №128 від 25.02.2015 - 152000 грн.

Проте, авансовий внесок в розмірі 303871 грн., який сплачено у січні - лютому 2015 року платником податків не зарахований у зменшення податкових зобов`язань з податку на прибуток у податковій декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи за 2014 рік.

Матеріали справи свідчать про те, що за результатом розгляду заяви Позивача від 19.06.2015 про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань у сумі 1052992 грн. Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві відмовлено у поверненні коштів у зв`язку з наявністю у Позивача податкового боргу в розмірі 1812452 грн.

Позивачу контролюючим органом направлено податкову вимогу від 27.07.2014 №1433-23. Крім цього, податковим органом нараховано Позивачу пеню за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов`язань у розмірі 752714,03 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2016 у справі №826/24342/15, яка набрала законної сили 29.06.2016, вказану податкову вимогу від 27.07.2015 №1423-33 скасовано, а також у мотивувальній частині цього рішення у зв`язку з цим судом вказано на неправомірність нарахування пені у розмірі 752714,03 грн. (а.с.227-229 т. ІІ).

Позивачем 13.12.2016 повторно подано до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві заяву на повернення надміру сплачених грошових зобов`язань у сумі 1052992 грн. (а.с. 231 т. ІІ). Однак, контролюючим органом відмовлено у задоволенні заяви, мотивуючи своє рішення наявністю у Позивача податкового боргу у розмірі 362490,40 грн. у зв`язку з нарахуванням штрафу у розмірі 20% за порушення строку сплати суми зобов`язання з податку на прибуток у сумі 1812452 грн. (а.с. 233 т. ІІ).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2016 у справі №826/15535/16, яка набрала законної сили 16.03.2017, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000711205 від 07.06.2016, яким Позивачу нараховано штраф у розмірі 362490,40 грн. за порушення строку сплати суми зобов`язання з податку на прибуток у сумі 1812452 грн. (а.с. 234-237 т. ІІ).

Позивачем 14.02.2017 втретє подано до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві заяву про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань (а.с. 249-250 т.ІІ). За результатом розгляду даної заяви контролюючим органом листом від 22.02.2017 №5523/10/26-55-12-01 повідомлено платника податків, що станом на 15.02.2017 згідно інформаційної бази ДФС України, в ІКПП з податку на прибуток за ТОВ Газенергія обліковується переплата у сумі 3,97 грн. (а.с. 251 т. ІІ).

За результатами розгляду поданої позивачем скарги Головне управління ДФС у м. Києві листом від 16.03.2017 №5475/10/26-15-12-05-11 підтвердило наявність переплати та повідомило, що за її рахунок було списано нараховану пеню у розмірі 752712,03 грн. (а.с. 254-255 т.ІІ).

ТОВ Газенергія 04.01.2018 подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014 рік, в якій відображено у рядку 26 Збільшення (зменшення) податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється розділу Виправлення помилок -303871 .

Станом на 31.01.2018 за результатами звіряння стану розрахунків за податком на прибуток за допомогою електронного кабінету платника податків обраховувалось позитивне сальдо розрахунків у розмірі 303874,97 грн.

Позивачем 21.02.2018 подано до контролюючого органу заяву про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань у розмірі 303874,97 грн. (а.с. 261-262 т. ІІ). Проте, Відповідачем залишено вказану заяву Позивача без задоволення, вказавши, що ТОВ Газенергія в уточнюючій декларації за 2014 рік зайво віднесено у рахунок зменшення податкових зобов`язань суму 129 грн., оскільки сума щомісячного авансового внеску становила 151871 грн. і позивач мав відобразити у цій декларації суму 303742 грн. (151871 грн. х 2).

ТОВ Газенергія 04.05.2018 вчетверте звернулось до ГУ ДФС із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 7525811 грн., але листом від 21.05.2018 Відповідачем повідомлено, що відповідно до відомостей ІКПП у підприємства обліковується переплата лише в сумі 303874,97 грн. Крім того, необхідно провести звірення розрахунків платника із бюджетом, враховуючи, що нарахована сума авансових внесків у січні-лютому 2015 року становила 303742 грн., тоді як в уточнюючій декларації підприємство зменшило податкове зобов`язання на 303871 грн. (а.с. 267 т. ІІ).

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує права та законні інтереси Позивача на повернення надміру сплачених грошових коштів, останній звернувся з даним позовом до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Верховним Судом при розгляді даної адміністративної справи встановлено наявність у ТОВ Газенергія права на повернення сум надмірно сплаченого податку на прибуток.

Відповідачем-1 при новому розгляді даної адміністративної справи також не заперечувався факт наявності у ТОВ Газенергія права на повернення сум надмірно сплаченого податку на прибуток у сумі 1 052 992,00 грн.

Положеннями частин 1, 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач-1 заперечував проти задоволення позову з тих підстав, що порядок повернення надміру сплачених грошових зобов`язань станом на дату розгляду даного спору змінено, а тому, на думку Відповідача-1, відсутні підстави для підготовки висновку про повернення ТОВ Газенергія помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань.

Згідно із підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Положеннями статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200 1.5 статті 200 1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Повернення у випадках, визначених законодавством, сум податку на додану вартість, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 затверджено Порядок інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені (далі - Порядок №60).

Цей Порядок визначає механізм інформаційного обміну:

між ДФС, територіальними органами ДФС та Казначейством і територіальними органами Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДФС;

між територіальними органами ДФС та місцевими фінансовими органами в процесі погодження електронних висновків та/або електронних повідомлень про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (пункт 1 розділу І Порядку №60).

Розділом II Порядку №60 встановлено процедуру опрацювання заяв платників та формування електронних висновків.

Так, пунктом 7 розділу ІІ названого Порядку встановлено, що опрацювання Реєстру узгоджених повернень здійснюється шляхом формування електронних висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені (далі - електронні висновки) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку структурним підрозділом територіального органу ДФС, на який покладено функцію з формування таких електронних висновків.

Згідно із пунктом 8 розділу ІІ Порядку №60 формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДФС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень.

На кожний сформований електронний висновок накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував висновок, керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДФС та кваліфікована електронна печатка такого органу.

Кваліфіковані електронні підписи та кваліфікована електронна печатка накладаються:

за платежами, належними державному бюджету, - не пізніше 16:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви;

за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, - не пізніше 18:00 восьмого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви.

Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками територіальних органів ДФС у строк не пізніше 18:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви ДФС в автоматичному режимі надсилає до Казначейства для виконання.

Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального), направляються до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.

Пунктом 5 розділу V Порядку №60 встановлено, що електронні висновки та/або електронні повідомлення, які пройшли перевірку кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб, кваліфікованої електронної печатки відповідного територіального органу ДФС та повноти платіжних реквізитів, приймаються Казначейством до виконання.

Про прийняття електронного висновку та/або електронного повідомлення до виконання Казначейство інформує ДФС шляхом надсилання відповідної квитанції.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, пені та надміру утриманої (сплаченої) суми ПДФО здійснюється територіальними органами Казначейства протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття електронного висновку та/або електронного повідомлення територіального органу ДФС.

Про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, пені та надміру утриманої (сплаченої) суми ПДФО на підставі прийнятого до виконання електронного висновку та/або електронного повідомлення Казначейство інформує ДФС шляхом надсилання відповідної квитанції не пізніше 11:00 робочого дня, наступного за днем виконання такого висновку та/або електронного повідомлення.

З вищенаведених норм законодавства, чинного на дату ухвалення даного рішення, слідує, що повернення надміру сплаченого податку здійснюється шляхом формування підрозділом територіального органу ДФС електронного висновку.

Таким чином, доводи Відповідача-1 про те, що Порядком №60 не передбачено формування висновку щодо повернення помилково/надміру сплачених грошових зобов`язань спростовуються наведеними положеннями законодавства.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Відповідача-1 підготувати та надати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення Позивачу суми надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 1 052 992,00 грн., оскільки бездіяльність Відповідача-1 щодо ненадання такого висновку є протиправною.

Стосовно доводів Відповідача-1 про необхідність відступлення від правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.02.2019 №826/7380/15, згідно якої ефективним способом захисту порушеного права платника податків є стягнення суми пені та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України через Казначейство на користь платника податків, суд зазначає, що підстави для відступлення від цієї правової позиції відсутні, з огляду на наступне.

В наведеній постанові Великої Палати Верховного Суду зазначено про те, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття майно у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як майнові права , а отже, як майно (див. mutatis mutandis рішення у справі Бейелер проти Італії від 05.01.2000) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин легітимне очікування на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має легітимне очікування , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі Суханов та Ільченко проти України від 26.06.2014 (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі Інтерсплав проти України від 09.01.2007 зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява №803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З викладеного слідує, що право платника податків на повернення коштів з державного бюджету підлягає захисту незалежно від підстав виникнення обов`язку у контролюючого органу на повернення грошових коштів. При цьому захист такого права має бути здійснено ефективним способом, який виключає можливість виникнення нового спору щодо невиконання суб`єктом владних повноважень обов`язку із виплати таких коштів.

В даному випадку ефективним способом захисту порушеного права Позивача буде стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Позивача суми надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 1 052 992,00 грн., що забезпечить поновлення порушеного права платника податків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Газенергія - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві, яка виразилась у ненаданні до органу казначейства висновку про повернення товариству з обмеженою відповідальністю Газенергія відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 17.07.2006 №17/07 із ПрАТ Укргазвидобуток надмірно сплаченого податку на прибуток у сумі 1 052 992,00 грн. (один мільйон п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дві гривні 00 коп).

3. Зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві підготувати та надати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю Газенергія відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 17.07.2006 №17/07 із ПрАТ Укргазвидобуток суму надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 1 052 992,00 грн. (один мільйон п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дві гривні 00 коп).

4. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю Газенергія відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 17.07.2006 №17/07 із ПрАТ Укргазвидобуток суму надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 1 052 992,00 грн. (один мільйон п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дві гривні 00 коп).

5. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Газенергія судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 17896,88 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот дев`яносто шість гривень 88 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Газенергія (код ЄДРПОУ 34479793, адреса для листування: 03680, м. Київ, вул. Предславинська, 28).

Відповідач-1: Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка 33/19, Київ 33, 01033, код ЄДРПОУ 43141267).

Відповідач-2: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11А, код ЄДРПОУ 37993783).

Повний текст рішення виготовлено 28.10.2020.

Суддя Н.М. Клименчук