Рішення

від 29.10.2020 по справі 640/8044/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/932

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 року м. Київ № 640/8044/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю УСС ДНІПРО

до Головного управління ДПС у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю УСС ДНІПРО (надалі - позивач), адреса: 03087, місто Київ, вулиця Миколи Грінченка, будинок 4, літера А до Головного управління ДПС у місті Києві (надалі - відповідач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0001210504 від 13 січня 2020 року та № 0001220504 від 13 січня 2020 року.

Підставами позову вказано порушення суб`єктом владних повноважень прав позивача внаслідок прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю УСС ДНІПРО до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправною та скасування податкових повідомлень-рішень та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, вважає їх такими, що прийняті з перевищенням службових повноважень та у порушення приписів діючого законодавства України, а саме: норм Податкового Кодексу України, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, Конституції України.

Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Уповноваженими особами податкової органу на підставі направлення від 02 грудня 2019 року № 588/26-15-05-04-04, виданого Головним управлінням ДПС у місті Києві відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями та на підставі наказу Головного управління ДПС у місті Києві від 02 грудня 2019 року № 3898, була розпочата позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю УСС ДНІПРО (код ЄДРПОУ 37538128) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ ОА БЕЗПЕКА ПЛЮС (код ЄДРПОУ 41931728) за березень, квітень, серпень 2018 року, показників декларації з податку на додану вартість.

Копію наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки Головного управління ДПС у місті Києві від 02 грудня 2019 року № 3898 вручено 03 грудня 2019 року особі за довіреністю ТОВ УСС ДНІПРО Цибульському Василю Вікторовичу (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Московським РУГУ МВС України в місті Києві 25 квітня 2000 року), та пред`явлено направлення під підпис від 02 грудня 2019 року № 588/26-15-05-04-04.

02 грудня 2019 року посадові особи, відповідальні за фінансово-господарську діяльність підприємства були відсутні, про що складено акт від 02 грудня 2019 року № 362/26-15-05-04-04.

Перевірку проведено з відома та в присутності директора ТОВ УСС ДНІПРО Цибульського Василя Вікторовича.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 13 грудня 2019 року № 391/26-15-05-04-04/37538128 та встановлено наступні порушення вимог Податкового кодексу України:

- п. 44.1 cm. 44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, cm. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 245 037,00 грн, у тому числі за : - березень 2018 року - 69 444,00 грн; - травень 2018 року - 53 318,00 грн; - серпень 2018 року - 122 275,00 грн, та завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за травень 2018року на суму - 16 126 грн.

В ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини з контрагентом ТОВ ОА БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728), а саме податковим органом було встановлено:

ТОВ УСС ДНІПРО уклали договір про надання послуг № 14 від 28 лютого 2018 року з ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС .

Згідно договору ЗАМОВНИК: ТОВ УСС ДНІПРО , в особі директора Лахно Валентина Михайловича , що діє на підставі Статуту та ліцензії на охоронну діяльність АЕ № 292179, виданої Міністерством Внутрішній Справ України, з однієї Сторони, та ВИКОНАВЕЦЬ: ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС , в особі директора Берковського Михайла Олександровича що діє на підставі Статуту та ліцензії на провадження охоронної діяльності, виданої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 122 від 19 лютого 2018 року, з другої сторони, разом іменовані Сторони , а кожна окремо Сторона , уклали даний Договір, в якому зазначається наступне:

1.1. Виконавець зобов`язується за завданням Замовника, протягом визначеного в Договорі строку, на власний ризик своїми та/або залученими силами та засобами надати комплекс охоронних послуг з фізичної охорони і контролю відповідно до їх визначення в цьому Договорі на Об`єктах Замовника та/або клієнтів Замовника (в подальшому Об`єкт та/або Об`єкти) на умовах, визначених даним Договором, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

1.1.1. Під наданням послуг з охорони і контролю. Сторони цього Договору розуміють: послуги Виконавця з недопущення несанкціонованих проникнень сторонніх осіб на територію Об`єкту, а також їх доступу до матеріальних цінностей, які знаходяться на території Об`єкту, недопущення викрадення майна, що знаходиться на території Об`єкту (шляхом крадіжки, граб розбійного нападу, та інше), в т.ч. шляхом використання технічних засобів охоронної сигналізації, наявності), охорони правопорядку, здійснення пропускного та внутрішньо об`єктового режиму на Об`єкті при взаємодії з працівниками Замовника у цих питаннях, збереження цілісності самого Об`єкту, в тому числі цілісність зовнішнього оздоблення, скла та інше.

1.1.2 Під послугами з контролю, Сторони цього Договору розуміють послуги Виконавця з контролю внутрішнього розпорядку Об`єкту, а саме комплекс послуг по (але не обмежуючись) контролю виконання працівниками функцій, правил, інструкцій, положень на Об`єкті.

1.2. Детальна інформація щодо конкретного виду послуг визначається Сторонами у Дислокації Об`єкта (Додатку 1 до даного Договору) та/або в усному або письмовому завданні Замовника.

Початок охорони Об`єкта визначається Виконавцем і погоджуються Замовником в Акті про виставлення нарядів охорони, що здійснюють заходи по охороні об`єкта (Додатку 2 до даного Договору).

2. СУМА ДОГОВОРУ ТА УМОВИ РОЗРАХУНКУ:

Ціна послуг за цим Договором є договірною і визначається Сторонами у Протоколах узгодження договірної ціни послуг (Додаток 3), які є невід`ємними частинами даного Договору та/або Актах надання послуг в національній валюті України.

3. ОБОВ`ЯЗКИ СТОРІН:

3.1 .Обов`язки Виконавця: У встановлені Сторонами терміни надавати послуги на умовах даного Договору та/або за усними та/або письмовими завданнями Замовника.

Виставляти пости у кількості та час. визначені у Дислокації постів охорони Об`єкту.

Здійснювати контрольно-пропускний режим на території Об`єкта, що охороняється.

Надавати Замовнику послуги охорони відповідно до вимог ЗУ Про охоронну діяльність .

Забезпечувати якість послуг відповідно до вимог, які узгоджені Сторонами у Додатках до даного Договору та/або завданнях Замовника та/або зазвичай ставлять до послуг такого роду (виду).

У разі неможливості в передбачений даним Договором, Додатками до нього та/або завданнями Замовника строк надати послуги негайно повідомити про це Замовника по телефону, факсу, за допомогою електронної пошти та/або листа.

Забезпечувати цілісність Об`єкта та недоторканність майна, що на ньому зберігається.

Припиняти шляхом здійснення заходів реагування правопорушення проти власності, порушення режиму роботи Об`єкта.

При виявленні працівниками Виконавця ознак проникнення сторонніх осіб на Об`єкт вжити заходів по їх затриманню, здійснювати охорону місця події.

Проводити попереджувальну та іншу цілеспрямовану роботу по недопущенню та запобіганню будь-яких протиправних дій з боку сторонніх осіб.

Виконавець виконує усі вказівки Замовника, які стосуються надання послуг, і негайно усуває недоліки якості надаваних послуг.

Виконавець зобов`язаний не розголошувати третім особам відомості, що становлять комерційну та службову таємницю Замовника (клієнтів Замовника), що стали відомими Виконавцю і його співробітникам під час виконання умов Договору У терміни, передбачені цим Договором готувати та підписувати Акти надання послуг (виконаних робіт).

Не вчиняти дій, що порушують громадський порядок.

У разі виявлення ознак злочину, до прибуття працівників поліції, вжити всіх можливих законних заходів для охорони місця події та збереження слідів злочину, виявлення очевидців і фіксації їхніх даних. Після прибуття працівників поліції діяти за їх вказівкою. 3.2. Обов`язки Замовника: У порядку встановленому Договором приймати послуги Виконавця та своєчасно оплачувати їх.

Створювати необхідні умови для виконання співробітниками Виконавця своїх функцій на Об`єктах.

Забезпечувати вільний доступ на Об`єктів представникам Виконавця для надання можливості здійснення обов`язків по Договору.

Забезпечувати співробітників Виконавця форменим одягом з логотипом (знаком) компанії Замовника.

Не менше ніж за одну добу письмово інформувати Виконавця про зміни в режимі роботи та/або режимі охорони Об`єкту, в списку осіб, що допускаються на Об`єкт і т.п.

Також складені ідентичні за змістом договори про надання послуг № 178 від 30 липня 2018 року, № 179 від 30 липня 2018 року, № 180 від 30 липня 2018 року та №185 від 30 липня 2018 року.

Податковим органом також було встановлено, що всі договори про надання послуг та додатки підписані директором ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС Берковським Михайлом Олександровичем .

До перевірки надано Акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг, підписані зі сторони Виконавця ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС Берковським Михайлом Олександровичем.

Щодо контрагента позивача, а саме ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) податковим органом встановлено наступне:

ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у місті Києві (Солом`янський р-н м. Києва).

Основним видом діяльності ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС є - код КВЕД 80.10 діяльність приватних охоронних служб.

До перевірки надано копію наказу Міністерства внутрішніх справ України № 122 від 19 лютого 2018 року Про видачу ліцензій на провадження охоронної діяльності , про видачу ліцензії на провадження охоронної діяльності.

Стан - 0 платник податків за основним місцем обліку.

Директор ; Берковський Михайло Олександрович (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 26.02.2018 по 15.01.2019 року Директор: Богомол Вадим (РНОКПП НОМЕР_3 ) з 15.01.2019 по дату підписання акта.

Головний бухгалтер: Берковський Михайло Олександрович (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 26.02.2018 по дату підписання акта.

Згідно Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС за весь період діяльності (з 01 березня 2018 року по 31 серпня 2018 року) придбавали такі послуги (послуги по охороні об`єктів, охоронні послуги, фізична охорона господарського об`єкта, субпідрядні послуги з охорони, надання послуг по підбору особового складу охорони).

У ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС відсутні достатні трудові ресурси з достатньою кваліфікацією для здійснення господарської діяльності в задекларованих обсягах у березні, квітні, серпні 2018 року, що свідчить про формування схемного кредиту для третіх осіб.

Також податковим органом встановлено, що в результаті аналізу баз даних Державної податкової служби, Єдиного реєстру податкових накладних у ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС протягом періоду діяльності відсутня затратна частина на оренду офісних та складських приміщень, оплату комунальних послуг, оплату послуг телефонного зв`язку, оплату послуг за користування в мережі Інтернет, оплату логістичних послуг, прибирання та інші витрати необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, характерні для реального сектору економіки Враховуючи: відсутність інформації щодо наявності на підприємстві власних та орендованих транспортних засобів, достатньої кількості трудового ресурсу, встановлено неможливість реального виконання оформлених господарських операцій ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС .

За період з 26 лютого 2018 року по 15 січня 2019 року директором ТОВ ОА БЕЗПЕКА ПЛЮС був Берковський Михайло Олександрович (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Згідно інформації, наданої Головним управлінням ДФС у Київській області співробітниками оперативного управління ГУ ДФС у Київській області в рамках проведення заходів щодо виявлення та руйнування схем ухилення від сплати податків встановлено підприємства з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС ( код 41931728).

Так, здійснено комплекс заходів спрямованих на встановлення та відібрання пояснень у гр. Берковського Михайла Олександровича щодо причетності до реєстрації та здійснення господарської діяльності ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728).

На підставі отриманих письмових пояснень гр. Берковського Михайла Олександровича щодо непричетності до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС до АІС СФП внесено відповідну інформацію щодо наявності ознак фіктивності у вищевказаному СГД. Згідно пояснення від 10 травня 2019 року, складеного в м. Біла Церква, старший оперуповноважений 1 -го оперативного відділу ОУ ГУ ДФС у Київській області лейтенант податкової міліції Бевза А.М. відібрала пояснення від громадянина Берковецького Михайла Олександровича , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Молдова, с. Оланешти, місце проживання: АДРЕСА_1 .

По суті заданих питань пояснюю наступне:

Запитання: Що Ви можете пояснити з приводу реєстрації на своє ім`я ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: Я не маю ніякого відношення до реєстрації даних підприємств.

Приблизно в грудні 2017 року я втратив паспорт, про що повідомив поліцію.

Запитання: Чи формували Ви статутний фонд ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: ні. статутний фонд зазначених підприємств я не формував.

Запитання: Чи готували Ви особисто статутні та реєстраційні документи ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: ні, зазначені документи я не готував.

Запитання: Чи відкривали Ви особисто рахунки ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС ?

Відповідь: ні, не відкривав.

Запитання: Чи отримували Ви банківські ключі (паролі), необхідні для управління банківськими рахунками (дискети, інші електронні носії інформації, які видаються при підключенні системи Клієнт-банк ) підприємств ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІБУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: я особисто зазначені ключі не отримував.

Запитання: Яка штатна чисельність співробітників на ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: мені це не відомо.

Запитання: Чим займаються (який вид діяльності) ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: мені це не відомо.

Запитання: Чи отримували Ви особисто печатку ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: особисто не отримував.

Запитання: Де знаходяться господарські документи ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: у мене даних документів не має та ніколи не було, де вони знаходяться мені не відомо.

Запитання: Чи мали Ви на меті займатися підприємницькою діяльністю ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: ні, такої мети у мене не було.

Запитання: Чи підписували Ви Статут, Установчі документи, реєстраційні картки ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: ні, не підписував.

Запитання: Чи укладали Ви особисто як керівник (представник) будь-які угоди від імені та в інтересах ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: ні, такі угоди я не укладав, з контрагентами не спілкувався, умов договорів не обговорював.

Запитання: Чи підписували Ви будь-які документи фінансово-господарської діяльності, звітні документи ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: ні, не підписував.

Запитання: Чи подавали Ви звітність ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: звітність вказаних підприємств я особисто не подавав.

Запитання: Чи приймали Ви на ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214) працівників?

Відповідь: ні, я на роботу нікого не приймав. .

У зв`язку з вищевикладеним податковий орган прийшов до висновку, що під час проведення перевірки були встановлені обставини які в сукупності свідчать про наявність у первинних документах недостовірних відомостей про надання послуг, фактичну неможливість виконання цих послуг саме задекларованими контрагентами, спрямованості дій платника на отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування та, як результат, зменшення суми податків, що належать сплаті. Слід зазначити, що лише доброякісний первинний документ, який оформлений з урахуванням всіх законодавчо встановлених вимог, набуває юридичної сили та доказовості.

З урахуванням інформації, що директор ТОВ ОА БЕЗПЕКА ПЛЮС Берковський Михайло Олександрович не ставив підпис на договорах, додатках до них, актах виконаних робіт/послуг, податкових накладних за березень, квітень, серпень 2018 року то надані до перевірки договори, акти виконаних робіт та податкові накладні не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки 27 грудня 2019 року, позивачем у порядку статті 86 Податкового кодексу України на адресу Головного управління ДПС у м. Києві було подано Заперечення.

Листом від 11 січня 2020 року № 4029/10/26-15-05-04-04 Головним управлінням ДПС у місті Києві було повідомлено товариство, що за результатами розгляду заперечень висновки Акта перевірки залишено без змін.

В подальшому податковим органом на адресу ТОВ УСС ДНІПРО 17 січня 2020 року було направлено лист з податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними за результатами розгляду заперечення та на підставі Акту перевірки:

- за формою Р № 0001210504 від 13 січня 2020 року, яким Товариству було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 245 037,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 61 259,00 грн.;

- за формою В4 № 0001220504 від 13 січня 2020 року, яким Товариству було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 16 126,00 грн..

ТОВ УСС ДНІПРО не погоджуючись з законністю та обґрунтованістю висновків податкового органу при прийнятті податкових повідомлень-рішень звернулось до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач не погоджується з оскаржуваним податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки висновки Акту перевірки, на підставі якого винесені оскаржувані рішення, є необґрунтованими та суперечать чинному податковому законодавству України.

Також, позивач зазначає, що на час проведення господарських операцій з контрагентом ТОВ ОА БЕЗПЕКА ПЛЮС , останній мав відповідну господарську правосуб`єктність: в установленому законом порядку був зареєстрований як юридична особа, взятий на податковий облік як платник податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались. Вказані обставини підтверджується інформацією, розміщеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в Реєстрі платників податку на додану вартість.

Між тим, позивач зазначає, що можливі порушення податкового законодавства контрагента, який надавав послуги Позивачу не може бути підставою для притягнення до відповідальності останнього, тим більш позивач зазначає, що кожен суб`єкт господарювання має індивідуальну юридичну відповідальність.

Не погоджуючись з аргументами позивача викладеними в позовній заяві, відповідач подав відзив, в якому зазначає, що контролюючий орган виконуючи покладені на нього функції, діяв на підставі та у межах чинного законодавства України.

Також, відповідач зазначає, що за операціями реалізації товару/послуг оформлювались первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування сум податкового кредиту, наслідком чого є отримання ТОВ УСС ДНІПРО необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ та формування витрат по податку на прибуток.

Між тим, відповідач, також звертає увагу, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не може вважатися належно оформленим та підписаним повноваженою особою звітним документом, який посвідчує факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

ВИСНОВКИ ЩОДО НАЯВНОСТІ/ВІДСУТНОСТІ ПОРУШЕНЬ

Під час розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність порушення прав позивача з боку відповідача.

НОРМИ ПРАВА

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України; Податкового кодексу України; Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ; Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26 січня 2016 року за № 137/28267, у відповідних редакціях, що діяли на момент спірних правовідносин.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Приписами пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно (14.1.54.); продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об`єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об`єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності; (14.1.203.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Приписами абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пункту 185.1. статті 185, пункту 187.1. статті 187, пункту 188.1. статті 188 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до підпункту 201.1, 201.2, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Згідно з підпунктів 1, 2, 3 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26 січня 2016 року за № 137/28267 (далі - порядок №1307 ) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті. Податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9 - 15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Пунктом 200.1. статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.1. статті 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до пунктів 198.2., 198.3., 198.6. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні послуг (товарів) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання послуг (товарів) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, акти, платіжні доручення тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначено у частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку ), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 20 січня 2016 року у справі за позовом ПАТ МТС Україна до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень. Згідно з цією правовою позицією надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Аналізуючи норми податкового законодавства України, ознайомившись із доводами контролюючого органу викладених в Акті перевірки, суд зазначає, що в межах даного спору слід встановити саме факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентами з урахуванням умов спірних правовідносин.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.1 Положення № 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно пунктів 5, 7 П(С)БО Доходи дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо). Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів. До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо. До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі). До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Пунктом 5, 6, 7 П(С)БО 15 Витрати визначено, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно пункту 9 П(С)БО 9 Запаси запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (договори, податкові накладні, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи , які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов`язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не надавалися, то, відповідно, придбання таких послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права на придбання послуг (товарів) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета , тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень суду не вдалось встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та вищевказаним контрагентом, мету придбання та обставини використання придбаних послуг (робіт) у власній господарській діяльності позивача, та спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарських операцій.

Крім того, по всім вищевказаним господарським операціям позивачем жодним чином не обґрунтовано ділової мети замовлення вказаних послуг, не підтверджено доказами рух коштів, що ці послуги були дійсно оплачені.

Фактично надано лише копії договорів на замовлення послуг, специфікацій, акти надання послуг, платіжні доручення, акти звірки взаєморозрахунків, податкові накладні, які частково не відповідають вимогам щодо оформлення.

Таким чином, аналіз наведеного вище в сукупності, дає підстави суду прийти до висновку про те, що контрагентом позивача було здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій на користь позивача і складено первинні бухгалтерські документи всупереч норм частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та підпункту 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання послуг.

Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу 5 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Сам факт наявності документів, складених з посиланням на надання послуг не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Аналогічна позиція викладена у рішеннях Верховного Суду від 06 червня 2018 року справа №П/811/2247/14, від 04 квітня 2018 року справа №813/1687/17, від 05 липня 2019 року у справі № 910/4994/18.

Приписами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто, позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином отримані послуги надані.

При цьому, відповідач наполягав на нереальності вказаних господарських операцій, в тому числі у зв`язку з наявністю пояснень директора ТОВ ОА БЕЗПЕКА ПЛЮС Берковський Михайло Олександрович про відсутність будь-якого відношення до господарської діяльності товариства.

Так, судом в свою чергу було встановлено, що співробітниками оперативного управління Головного управління ДФС у Київській області в рамках проведення заходів щодо виявлення та руйнування схем ухилення від сплати податків було виявлено підприємство з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС ( код 41931728).

Податковим орган на підставі та у межах передбачених чинним законодавством було здійснено комплекс заходів спрямованих на встановлення та відібрання пояснень у гр. Берковського Михайла Олександровича щодо причетності до реєстрації та здійснення господарської діяльності ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728).

На підставі отриманих письмових пояснень гр. Берковського Михайла Олександровича щодо непричетності до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС до АІС СФП внесено відповідну інформацію щодо наявності ознак фіктивності у вищевказаному СГД. Згідно пояснення від 10 травня 2019 року, складеного в м. Біла Церква, старший оперуповноважений 1 -го оперативного відділу ОУ ГУ ДФС у Київській області лейтенант податкової міліції Бевза А.М. відібрала пояснення від громадянина Берковецького Михайла Олександровича , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Молдова, с. Оланешти, місце проживання: АДРЕСА_1 .

По суті заданих питань пояснюю наступне:

Запитання: Що Ви можете пояснити з приводу реєстрації на своє ім`я ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: Я не маю ніякого відношення до реєстрації даних підприємств.

Приблизно в грудні 2017 року я втратив паспорт, про що повідомив поліцію.

Запитання: Чи формували Ви статутний фонд ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: ні. статутний фонд зазначених підприємств я не формував.

Запитання: Чи готували Ви особисто статутні та реєстраційні документи ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: ні, зазначені документи я не готував.

Запитання: Чи відкривали Ви особисто рахунки ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС ?

Відповідь: ні, не відкривав.

Запитання: Чи отримували Ви банківські ключі (паролі), необхідні для управління банківськими рахунками (дискети, інші електронні носії інформації, які видаються при підключенні системи Клієнт-банк ) підприємств ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІБУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: я особисто зазначені ключі не отримував.

Запитання: Яка штатна чисельність співробітників на ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: мені це не відомо.

Запитання: Чим займаються (який вид діяльності) ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: мені це не відомо.

Запитання: Чи отримували Ви особисто печатку ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: особисто не отримував.

Запитання: Де знаходяться господарські документи ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: у мене даних документів не має та ніколи не було, де вони знаходяться мені не відомо.

Запитання: Чи мали Ви на меті займатися підприємницькою діяльністю ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: ні, такої мети у мене не було.

Запитання: Чи підписували Ви Статут, Установчі документи, реєстраційні картки ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: ні, не підписував.

Запитання: Чи укладали Ви особисто як керівник (представник) будь-які угоди від імені та в інтересах ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: ні, такі угоди я не укладав, з контрагентами не спілкувався, умов договорів не обговорював.

Запитання: Чи підписували Ви будь-які документи фінансово-господарської діяльності, звітні документи ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: ні, не підписував.

Запитання: Чи подавали Ви звітність ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214)?

Відповідь: звітність вказаних підприємств я особисто не подавав.

Запитання: Чи приймали Ви на ТОВ ОХОРОННЕ АГЕНСТВО БЕЗПЕКА ПЛЮС (код 41931728) та ТОВ ХЕППІ БУДТОРГ (код 41176214) працівників?

Відповідь: ні, я на роботу нікого не приймав. .

Отже, під час проведення перевірки податковим органом були встановлені обставини які в сукупності свідчать про наявність у первинних документах недостовірних відомостей про надання послуг, фактичну неможливість виконання цих послуг саме задекларованими контрагентами, спрямованості дій платника на отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування та, як результат, зменшення суми податків, що належать сплаті. Слід зазначити, що лише доброякісний первинний документ, який оформлений з урахуванням всіх законодавчо встановлених вимог, набуває юридичної сили та доказовості.

Таким чином, оскільки наявні в матеріалах справи документи щодо здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом, директор якого заперечує свою участь у створенні та діяльності такого підприємства - контрагента позивача, суд вважає, що вказані документи не є належним чином оформленими та не містять ознак первинних документів у розумінні положень Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що такі документи не можуть бути враховані як юридично значимі документи на підтвердження виконання спірних операцій та, відповідно, для цілей відображення спірних операцій в бухгалтерському та податкового обліку, а отже і для цілей формування спірних сум податкового кредиту.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування валових витрат та податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.

Аргументи позивача, щодо порушення процедурних питань при оформленні Акту перевірки, не беруться судом до уваги, оскільки, формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення

Таким чином, стосовно даних спірних правовідносин позивачем не було доведено, а судом, в свою чергу не було встановлено саме тих процедурних порушень при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які могли би вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності за порушення податкового законодавства, тобто таких порушень, які по суті стали би підставою для визнання податкових повідомлень-рішень незаконними.

Між тим, суд вважає за необхідне зазначити, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства та не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 9901/633/18, від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18.

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно з частиною 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю УСС ДНІПРО відмовити.

2. Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова