Рішення

від 29.10.2020 по справі 826/11753/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 року м. Київ № 826/11753/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Стілнет до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Стілнет (надалі - Позивач, ТОВ Стілнет ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.08.2017 №0005251402, №0005241402.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2017 відкрито провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства по взаємовідносинам із контрагентами не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на те, що валові витрати та податковий кредит сформовані на підставі відповідних первинних документів та висновки Відповідача про їх завищення є безпідставними.

Представником Відповідача позовні вимоги не визнано та зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства. Посилався на відсутність реального характеру взаємовідносин позивача із контрагентами, діяльність яких спрямована на прикриття незаконної діяльності з метою ухилення від сплати податків, що встановлено досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях.

В судовому засіданні 29.11.2017 постановлено ухвалу про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2020 замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі наказу від 07.06.2017 №4660, відповідно до абзацу 2 пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ Стілнет з питань дотримання вимог податкового та валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017.

За результатами даної перевірки Відповідачем складено акт від 26.06.2017 №237/26-15-14-02-05/37826757, згідно із висновками якого перевіркою встановлено порушення ТОВ Стілнет , зокрема:

- підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 134, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 124361,00 грн.;

- пункту 198.1 статті 198, пунктів 201.1, 201.4 статті 201, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 73729,00 грн. (а.с. 71-126 т. ІІ).

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.04.2016:

№0005251402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 155451,00 грн., в тому числі основний платіж - 124361,00 грн., штрафні санкції - 31090,00 грн. (а.с. 128 т. ІІ);

№0005241402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 92161,00 грн., в тому числі 73729,00 грн., штрафні санкції - 18432,00 грн. (а.с. 93 т. І).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями Позивачем оскаржено їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Зі змісту акта перевірки від 26.06.2017 №237/26-15-14-02-05/37826757 слідує, що контролюючим органом поставлено під сумнів реальність господарських відносин ТОВ Стілнет із ТОВ Мірадон ін Трейд (код ЄДРПОУ 38891848), ТОВ Преміум Прінт Солюшнс (код ЄДРПОУ 37264367), ТОВ Астраком Груп (код ЄДРПОУ 39156906), ТОВ Преміум Білд (код ЄДРПОУ 38751295), ТОВ Волгобалт Агро (код ЄДРПОУ 39331843).

Матеріали справи свідчать про те, що між ТОВ Стілнет (Орендар) та ТОВ Мірадон ін Трейд (Орендодавець) укладено договори оренди обладнання від 30.06.2014 №17, №18 та №20, відповідно до яких Позивачем отримано в оренду промислове обладнання.

В ході виконання вказаних договорів складено акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні. Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 20.09.2016 №36 ТОВ Мірадон ін Трейд відступило право вимоги ТОВ Канатана-Ко щодо заборгованості Позивача за договорами від 30.06.2014 №17, №18 та №20.

Відповідно до платіжного доручення від 12.10.2016 №4697 Позивачем сплачено суму 309600,00 грн. на користь ТОВ Канатана-Ко .

Належним чином засвідчені копії зазначених первинних документів наявні в матеріалах справи (т. І а.с. 162-186).

Між ТОВ Стілнет (Орендар) та ТОВ Преміум Прінт Солюшнс (Орендодавець) укладено договори суборенди обладнання від 31.10.2014 №№217, 220, 226, відповідно до яких Позивачем отримано у платне володіння та користування промислове обладнання. Крім того, між вказаними контрагентами укладено договір від 18.09.2014 №67 щодо поставки товарів.

В ході виконання вказаних договорів складено акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, товарно-транспортні накладні.

Належним чином засвідчені копії зазначених первинних документів наявні в матеріалах справи (т. І а.с. 128-146).

Між ТОВ Стілнет (Покупець) та ТОВ Астраком Груп (Продавець) укладено договір від 05.05.2014 №21, відповідно до якого Позивачем придбано товари, перелік яких наведено у видатковій накладній.

В ході виконання даного договору складено видаткову накладну, податкову накладну. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною. Оплата товару підтверджується платіжним дорученням.

Належним чином засвідчені копії зазначених первинних документів наявні в матеріалах справи (т. І а.с. 119-124).

Між ТОВ Стілнет (Орендар) та ТОВ Преміум Білд (Орендодавець) укладено договори оренди обладнання від 30.04.2014 №49, 48, 47, відповідно до яких Позивачем отримано в оренду промислове обладнання.

В ході виконання вказаних договорів складено акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні.

Належним чином засвідчені копії зазначених первинних документів наявні в матеріалах справи (т. І а.с. 147-161).

Між ТОВ Стілнет (Покупець) та ТОВ Волгобалт Агро (Продавець) укладено договір від 01.09.2014 №212, відповідно до якого Позивачем придбано товари, перелік яких наведено у видаткових накладних.

В ході виконання даного договору складено видаткові накладні, податкові накладні. Часткова оплата товару підтверджується платіжними дорученнями. Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 30.09.2016 №42 ТОВ Волгобалт Агро відступило право вимоги ТОВ Канатана-Ко щодо заборгованості Позивача за договором від 01.09.2014 №212. Відповідно до платіжного доручення від 12.10.2016 №4696 Позивачем сплачено суму 98622,19 грн. на користь ТОВ Канатана-Ко .

Належним чином засвідчені копії зазначених первинних документів наявні в матеріалах справи (т. І а.с. 95-108).

Досліджуючи питання правомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту, судом враховано наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на дату спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на дату спірних правовідносин) встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Наявність у позивача належним чином формально оформлених податкових накладних не є безперечною підставою для формування податкового кредиту.

Так, відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем зазначено про те, що у контрагентів Позивача - ТОВ Мірадон ін Трейд , ТОВ Преміум Прінт Солюшнс , ТОВ Астраком Груп , ТОВ Преміум Білд , ТОВ Волгобалт Агро відсутні основні засоби, недостатня кількість трудових ресурсів, контролюючим органом не встановлено ланцюг постачання товару, реалізованого позивачу, що дозволяє дійти висновку про неможливість здійснення операцій, що задекларовані у податковій звітності, а також відсутність реального характеру господарських операцій між Позивачем і даними товариствами, що позбавляє права ТОВ Стілнет формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам із даними контрагентами.

Крім того, Відповідач посилався на наявність кримінальних проваджень за фактом пособництва в ухиленні від сплати податків до державного бюджету в особливо великих розмірах, а також за фактом фіктивного підприємництва щодо ТОВ Мірадон ін Трейд , ТОВ Преміум Прінт Солюшнс , ТОВ Астраком Груп , ТОВ Преміум Білд , ТОВ Волгобалт Агро , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 205, частиною 5 статті 27 частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

Позивачем в свою чергу зазначено, що господарські взаємовідносини із зазначеними контрагентами мали реальний характер.

Суд зазначає, що обставини, на які посилається Відповідач, жодним чином не можуть бути безумовним та достатнім доказом відсутності реального характеру господарських взаємовідносин позивача із ТОВ Мірадон ін Трейд , ТОВ Астраком Груп , ТОВ Преміум Білд , ТОВ Волгобалт Агро , оскільки доказом вини особи в порушенні публічного порядку є виключно вирок суду, який на час вирішення даної справи відсутній. Зворотного відповідачем не доведено.

Інших доводів, на підтвердження відсутності у позивача права на відображення результатів господарських операцій із ТОВ Мірадон ін Трейд , ТОВ Астраком Груп , ТОВ Преміум Білд , ТОВ Волгобалт Агро відповідачем не наведено та відповідних доказів не надано.

Разом з тим, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів Відповідача стосовно відсутності реальності господарських операцій Позивача із ТОВ Преміум Прінт Солюшнс , з огляду на наступне.

Судом встановлено, що вироком Деснянського районного суду м. Києва від 29.01.2016 №754/1073/16-к ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

Відповідно до даного вироку, судом встановлено, що в червні 2014 року ОСОБА_2 , знаходячись в м.Дніпропетровську, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , з метою прикриття незаконної діяльності, повторно придбали у невстановлених осіб статутні та банківські документи ТОВ Преміум Прінт Солюшнс (код 37264367) та забезпечили перереєстрацію вказаного Товариства на ім`я ОСОБА_4 , яка, не будучи обізнаною про злочинні наміри учасників групи щодо використання суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) у прикритті незаконної діяльності, 06.06.2014р. підписала протокол загальних зборів учасників ТОВ Преміум Прінт Солюшнс , таким чином придбавши 100% розміру статутного капіталу Товариства та ставши його засновником та директором, 12.06.2014 подала до державного реєстратора реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу ТОВ Преміум Прінт Солюшнс , 28.08.2014 відкрила поточний рахунок ТОВ Преміум Прінт Солюшнс № НОМЕР_1 в ПАТ АБ РАДАБАНК МФО (306500), після чого передала всі статутні та банківські документи по підприємству ТОВ Преміум Прінт Солюшнс ОСОБА_2 , який забезпечив постановку на облік та подальшу діяльність Товариства в ДПІ в Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві, тим самим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб повторно придбали суб`єкт підприємницької діяльності - ТОВ Преміум Прінт Солюшнс (код 37264367), з метою прикриття незаконної діяльності.

Деснянським районним судом м. Києва у вироку встановлено доведеність того, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 кожний вчинили фіктивне підприємництво, тобто придбання суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, тому дії кожного з них кваліфіковано за частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, наведеною нормою встановлено межі обов`язковості вироку, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності для адміністративного суду лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Відповідно, висновок контролюючого органу про неприйнятність документів повинен ґрунтуватись з урахуванням об`єктивного та суб`єктивного критеріїв.

Так, об`єктивний критерій полягає у встановлені в межах кримінального провадження обставин того, що підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, зокрема з надання послуг, а суб`єктивний в тому, що всі первинні документи підписані особою, яка визнала підписання цих документів в межах здійснення не господарської діяльності, а вчинення злочину.

У розумінні наведених вище положень частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені у вироку Деснянського районного суду м. Києва від 29.01.2016 №754/1073/16-к, обов`язкові для врахування при вирішенні даної справи.

Суд зазначає, що встановлення обставин щодо незаконної діяльності ТОВ Преміум Прінт Солюшнс виключає можливість бухгалтерського обліку первинних документів, складених за наслідками спірних операцій між Позивачем і даним товариством.

Суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарчої операції відсутнє, відповідно документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Таким чином, надані Позивачем первинні документи стосовно взаємовідносин із ТОВ Преміум Прінт Солюшнс суд не приймає як доказ реальності здійснення фінансово-господарської діяльності із вказаним контрагентом у зв`язку із наявністю вироку суду, який набрав законної сили 01.03.2016, згідно якого ТОВ Преміум Прінт Солюшнс використовувалось для прикриття незаконної діяльності з метою ухилення від сплати податків.

За змістом частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Позивачем не підтверджено належними і допустимими доказами реальність господарських взаємовідносин із ТОВ Преміум Прінт Солюшнс , а висновки контролюючого органу про те, що такі взаємовідносини не мали реального характеру є обґрунтованими.

Наведена правова позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.04.2018 у справі №826/1374/16, від 28.02.2019 у справі №826/10838/15, від 11.09.2018 у справі №806/1454/15.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про порушення Позивачем норм Податкового кодексу України при здійсненні взаємовідносин із ТОВ Преміум Прінт Солюшнс є правомірними.

В акті перевірки від 26.06.2017 №237/26-15-14-02-05/37826757 зазначено про те, що ТОВ Стілнет не відображено взаємовідносини із ТОВ Преміум Прінт Солюшнс у складі податкового кредиту (т. ІІ а.с. 85), отже взаємовідносини із даним контрагентом вплинули тільки на показники податку на прибуток внаслідок завищення витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування 143179,85 грн.

Відповідно до акта перевірки Позивачем завищено показники рядка 05.1 декларації за 2014 рік на 690987,00 грн. по взаємовідносинам із ТОВ Мірадон ін Трейд , ТОВ Преміум Прінт Солюшнс , ТОВ Астраком Груп , ТОВ Преміум Білд , ТОВ Волгобалт Агро (т. ІІ а.с. 83). При цьому вказана сума включає суму витрат по взаємовідносинам із ТОВ Преміум Прінт Солюшнс у розмірі 143179,85 грн., відповідно до наявних в матеріалах справи первинних документів.

Відповідно до норм Закону України №713 -VII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо окремих податків , з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року ставку податку на прибуток підприємств встановлено на рівні 18 відсотків.

143179,85*18%=25772,37 грн.

Сума штрафної санкції, відповідно до розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 08.08.2017 №0005251402 становить 25% (т. І а.с. 129), тобто 6443,09 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2017 №0005241402, а також податкового повідомлення-рішення від 08.08.2017 №0005241402 в частині 98588,63 грн. грошового зобов`язання та 24646,91 грн. штрафних (фінансових) санкцій підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Керуючись положеннями статей 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Стілнет - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 08.08.2017 №0005241402.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 08.08.2017 №0005251402 в частині визначення грошового зобов`язання 123235,54 грн., в тому числі податкове зобов`язання - 98588,63 грн., штрафні (фінансові) санкції - 24646,91 грн.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Стілнет сплачений судовий збір у розмірі 3231,34 грн. (три тисячі двісті тридцять одна гривня 34 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Стілнет (код ЄДРПОУ 37826757, адреса: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04655, м.Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Суддя Н.М. Клименчук