Рішення

від 27.10.2020 по справі 640/7448/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2020 року м. Київ № 640/7448/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Качура І.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Нагірна

18/16

Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулись з позовом Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Нагірна 18/16 , Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс до Державної архітектурно - будівельної інспекції України, в якому просить:

- визнати неправомірним та скасувати рішення винесені Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, а саме:

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.04.2019 року стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс ;

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.04.2019 року стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс ;

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.04.2019 року №61/19/10/26-1/1104/02/5;

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.04.2019 року №62/19/10/26-2/1104/02/5;

- припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 01.04.2019 року стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс ;

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.04.2019 року стосовно Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Нагірна 18/16 ;

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.04.2019 року стосовно Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Нагірна 18/16 ;

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.04.2019 року стосовно Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Нагірна 18/16 ;

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.04.2019 року №63/19/10/26-3/1104/02/5;

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.04.2019 року №64/19/10/26-4/1104/02/5;

- припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 01.04.2019 року стосовно Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Нагірна 18/16 ;

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил стосовно Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Нагірна 18/16 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивачів стверджує, що оскаржувані приписи та постанови прийняті відповідачем безпідставно та без урахування всіх обставин справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін та запропоновано відповідачеві протягом 15 днів з дня отримання ухвали надати суду відзив на позовну заяву.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю здійснювалися виїзди на об`єкти перевірки, визначені відповідними направленнями, а відтак при винесені оскаржуваних рішень посадова особа Департаменту діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Посадовими особами Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у місті Києві на підставі вимоги прокуратури міста Києва від 27.02.2019 № 04/2/4/1-1592-19 та перевірки виконання вимог приписів Департаменту від 29.09.2017 про зупинення виконання будівельних робіт посадовими особами Департаменту видано оскаржувані позивачами постанови та приписи.

Вважаючи, що дії відповідача під час перевірки та винесенні ними оскаржуваних рішень не узгоджуються з нормами чинного законодавства та суперечать йому, оскільки, як зауважує позивач перевірка відбувалась поза межами будівельного об`єкту, з порушенням процесуального порядку винесення рішень посадовими особами Департаменту, у зв`язку з чим звернулись з даним позовом до суду, при вирішенні якого суд виходить з наступного

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, встановлені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі по тексту - Закон України від 17 лютого 2011 року №3038-VI, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Статтею 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки зокрема мають право:

- безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

- у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

З 02.06.2011 діє Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п. 2 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

- вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

- порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

- інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно п. 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно- будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Пункт 13 Порядку № 553 передбачає, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та згідно з Порядком № 553, на підставі вимоги прокуратури міста Києва від 27.02.2019 № 04/2/4/1-1592-19 та перевірки виконання вимог приписів Департаменту від 29.09.2017 про зупинення виконання будівельних робіт посадовими особами Департаменту здійснено виїзд на об`єкт з будівництва житлового будинку на вул. Нагірній, 18/16 у Шевченківському районі міста Києва.

Відповідно до п. 8 Порядку № 553, посадовою особою Департаменту під час виїзду на місце було здійснено фотофіксацію. При цьому відповідальні особи Позивачів, ознайомившись з вказаним документами від їх отримання та підпису відмовилися.

Згідно підп. 11 п. 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Під час проведення позапланової перевірки посадовою особою Департаменту зроблено фото-фіксацію, яка підписана посадовою особою, яка проводила перевірку, а саме: головним інспектором будівельного нагляду відділу за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Близнюком Л.Л. із зазначенням дати та адресою об`єкта будівництва.

Під час перевірки було зокрема встановлено, що на зазначеному об`єкті будівництва виконувались будівельні роботи із влаштування цегляної кладки.

Враховуючи зазначене вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт виданих Позивачам не виконано.

Під час позапланової перевірки виконання вимог вищезазначених приписів Департаменту про зупинення виконання будівельних робіт встановлено, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві замовнику будівництва - ТОВ Спецбудресурс видала дозвіл на виконання будівельних робіт із будівництва житлового будинку за адресою: вул. Нагірна, 18/16 у Шевченківському районі міста Києва за № 1595-Шв/Р від 15.09.2009 із терміном дії до 31.12.2010.

12.03.2011 набрав чинності Закон України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно п. 8 розділу V прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об`єкта.

Таким чином, дозвіл на виконання будівельних робіт № 1595-Шв/Р від 15.09.2009 із будівництва житлового будинку за адресою: вул. Нагірна, 18/16 у Шевченківському районі м. Києва на даний час не чинний, оскільки строк дії такого дозволу закінчився ще до дня набрання чинності Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , тобто 31.12.2010.

Разом з тим, судом встановлено, що ОК ЖБК Нагірна 18/16 під час перевірки надано копію дозволу на виконання будівельних робіт № 1595-Шв/Р від 15.09.2009 на якій проставлена відмітка про його подовження до 27.09.2011.

Однак, з пояснень відповідача, суд встановив, що в Департаменті відсутні відомості про подовження дії зазначеного вище дозволу, а також відсутня відмітка про подовження дії дозволу на примірнику дозволу, який зберігається в Департаменті.

Оскільки відомості про подовження дії вище зазначеного дозволу в Департаменті відсутні то строк дії дозволу на виконання будівельних робіт № 1595-Шв/Р від 15.09.2009 закінчився 31.12.2010.

Підпунктами 7, 8 пункту 11 Порядку № 553, встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій та одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно- будівельного контролю.

Пунктами 16-21 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно- будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Відповідно до п. 21 Порядку № 553, разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акту та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Згідно п. З Порядку № 244 накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 (далі - Порядок № 244), у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням. Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Складені за результатами перевірки матеріали перевірки, посадовою особою Департаменту були надіслані на адресу Позивачів листами Департаменту від 01.04.2019 № 10/26-64/0104/02/5 та від 01.04.2019 № 10/26-63/0104/02/5 рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, докази чого містяться в матеріалах адміністративної справи.

Відповідно до зазначених документів, позивачів було попереджено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 11 годині 00 хв. 11.04.2019 у приміщенні Департаменту.

За результатами розгляду зазначених матеріалів справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадовою особою Департаменту винесено оскаржувані постанови стосовно Позивачів про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.04.2019 № 61/19/10/26-1/1104/02/5, 11.04.2019 № 62/19/10/26-2/1104/02/5, 11.04.2019 № 63/19/10/26-3/1104/02/5, 11.04.2019 № 64/19/10/26-4/1104/02/5.

Вищезазначені постанови направлені на адреси Позивачів рекомендованими поштовими відправленнями з повідомленнями про вручення, (копії надаються).

Крім того, суд звертає увагу, що правова позиція щодо легітимності та пропорційності дій контролюючих органів у разі підтвердження вчиненого правопорушення та пропорційність втручання підтверджена постановою Верховного Суду України від 24 грудня 2010 року у справі Foods and Goods L.T.D. .

Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про правомірність прийняття оскаржуваних позивачами приписів та постанов.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин, в той час, як відповідачем доведено правомірність його дій під час прийняття оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України , а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні адміністративного позову, підстави для присудження на користь позивача понесених ним судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77 , 139 , 143 , 241-246 , 255 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Нагірна 18/16 (04107, м. Київ, вул. Нагірна, 18/16, ЄДРПОУ 36471544), Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс (04107, м. Київ, вул. Нагірна, 18/16, ЄДРПОУ 31281848) до Державної архітектурно - будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ЄДРПОУ 37471912) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293 , 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя І.А. Качур