Постанова

від 08.02.2021 по справі 640/7448/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7448/19 Головуючий у І інстанції - Качур І.А.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Нагірна 18/16 , Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Нагірна 18/16 , Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Нагірна 18/16 та Товариство з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс звернулись до суду з даним позовом, в якому, просили визнати неправомірним та скасувати винесені Державною архітектурно-будівельною інспекцією України стосовно ТОВ Спецбудресурс протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.04.2019 року; постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.04.2019 року №61/19/10/26-1/1104/02/5 та №62/19/10/26-2/1104/02/5; припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 01.04.2019 року; протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.04.2019 року стосовно Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Нагірна 18/16 ; постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.04.2019 року №63/19/10/26-3/1104/02/5 та №64/19/10/26-4/1104/02/5; припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 01.04.2019 року стосовно Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Нагірна 18/16 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил стосовно Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Нагірна 18/16 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані приписи та постанови прийняті відповідачем безпідставно та без урахування всіх обставин справи.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Такого висновку суд першої інстанції дійшов з огляду на те, що позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів в межах спірних правовідносин, в той час, як відповідачем доведено правомірність його дій під час прийняття оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з судовим рішенням, представник позивачів подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що перевірка здійснювалась не на об`єкті будівництва, а в офісі відповідача, що суперечить Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Крім того, з наявної в матеріалах справи фото-фіксації не можна визначити, в який час та на якому об`єкті вона була здійснена.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та згідно з Порядком № 553, на підставі вимоги прокуратури міста Києва від 27.02.2019 № 04/2/4/1-1592-19 та перевірки виконання вимог приписів Департаменту від 29.09.2017 про зупинення виконання будівельних робіт посадовими особами Департаменту здійснено виїзд на об`єкт з будівництва житлового будинку по вул. Нагірній, 18/16 у Шевченківському районі міста Києва.

Під час проведення позапланової перевірки посадовою особою Департаменту зроблено фото-фіксацію, яка підписана головним інспектором будівельного нагляду відділу за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Близнюком Л.Л. із зазначенням дати та адреси об`єкта будівництва.

Під час перевірки, зокрема, встановлено, що на зазначеному об`єкті будівництва виконувались будівельні роботи із влаштування цегляної кладки, тобто вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виданого Позивачу не виконано.

Також, перевіркою встановлено, що виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві замовнику будівництва - ТОВ Спецбудресурс дозвіл на виконання будівельних робіт із будівництва житлового будинку за адресою: вул. Нагірна, 18/16 у Шевченківському районі міста Києва за № 1595-Шв/Р від 15.09.2009 із терміном дії до 31.12.2010, вже був недійсний.

Наведене стало підставою для видачі оскаржуваних рішень ДАБІ, незгода позивачів з якими зумовила їх звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів суду, що діяв правомірно та в межах своєї компетенції.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону № 3038-VI.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Статтею 6 Закону № 3038-VI визначено, що органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 408) визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

Згідно ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки зокрема мають право:

- безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

- у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до пункту 2 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 11 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Як наголошувалось вище, посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві було здійснено виїзд на об`єкт з будівництва житлового будинку на вул. Нагірній, 18/16 у Шевченківському районі міста Києва.

Відповідно до п. 8 Порядку № 553, посадовою особою Департаменту під час виїзду на місце було здійснено фото-фіксацію. При цьому відповідальні особи позивачів, ознайомившись з вказаним документами від їх отримання та підпису відмовилися.

Згідно підп. 11 п. 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Під час позапланової перевірки виконання вимог вищезазначених приписів Департаменту про зупинення виконання будівельних робіт встановлено, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві замовнику будівництва - ТОВ Спецбудресурс видала дозвіл на виконання будівельних робіт із будівництва житлового будинку за адресою: вул. Нагірна, 18/16 у Шевченківському районі міста Києва за № 1595-Шв/Р від 15.09.2009 із терміном дії до 31.12.2010.

12.03.2011 набрав чинності Закон України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно п. 8 розділу V прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об`єкта.

В свою чергу, строк дії дозволу на виконання будівельних робіт № 1595-Шв/Р від 15.09.2009 із будівництва житлового будинку за адресою: вул. Нагірна, 18/16 у Шевченківському районі м. Києва закінчився ще до дня набрання чинності Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , тобто вже був нечинним (а.с.46).

При цьому, суд ставиться критично до наданої позивачем до матеріалів справи копії цього дозволу з відміткою від 27.09.2010 про продовження дії дозволу до 27.09.2011, оскільки така відмітка відсутня на примірнику дозволу, який зберігається в ДАБІ, як відсутня і будь-яка інформація щодо звернення позивача до відповідного органу з питання продовження дії дозволу, розгляду цього звернення та прийняття відповідного рішення .

Так, відповідно до п.13 Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 № 1104, який діяв на момент проставляння цієї відмітки, строк дії дозволу на виконання будівельних робіт може бути продовжений за зверненням замовника не більш як на один рік.

Для продовження строку дії дозволу на виконання будівельних робіт замовник подає до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю заяву та оригінал дозволу на виконання будівельних робіт.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю приймає протягом трьох робочих днів з дня надходження заяви рішення щодо продовження строку дії дозволу на виконання будівельних робіт, робить запис у журналі реєстрації та в установленому порядку вносить відповідні відомості до реєстру і повертає замовникові оригінал дозволу на виконання будівельних робіт з відміткою про продовження строку дії та одночасно інформує про прийняте рішення місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Таким чином, суд приходить до висновку про хибність доказів щодо продовження дозволу на виконання будівельних робіт, виданого позивачу за спірною адресою.

Так, пунктами 16-21 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

У свою чергу, пунктом 17 Порядку №553 встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно- будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Відповідно до п.21 Порядку № 553, разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акту та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Згідно п. З Порядку № 244 накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 (далі - Порядок № 244), у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням. Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Складені за результатами перевірки матеріали перевірки, посадовою особою Департаменту були надіслані на адресу позивачів листами Департаменту від 01.04.2019 № 10/26-64/0104/02/5 та від 01.04.2019 № 10/26-63/0104/02/5 рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, докази чого містяться в матеріалах адміністративної справи.

За результатами розгляду зазначених матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадовою особою Департаменту винесено оскаржувані постанови стосовно позивачів про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.04.2019 № 61/19/10/26-1/1104/02/5, 11.04.2019 № 62/19/10/26-2/1104/02/5, 11.04.2019 № 63/19/10/26-3/1104/02/5, 11.04.2019 № 64/19/10/26-4/1104/02/5.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Нагірна 18/16 та Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк