Ухвала
від 23.10.2020 по справі 757/45201/20-к
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45201/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ФГ «Криничне» (код ЄДРПОУ 32064945) про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ФГ «Криничне» (код ЄДРПОУ 32064945) про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.08.2020 року у провадженні № 12020130000000226 від 03.07.2020 року.

В засідання представник особи, яка звернулася із клопотанням адвокат ОСОБА_4 не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання за його відсутністю, на задоволенні клопотання наполягає, у зв`язку з чим його неявка відповідно до вимог ст. 174 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Сторона обвинувачення в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду провадження повідомлялася належним чином в установленому законом порядку, у зв`язку з чим його неявка в судове засіданні відповідно до вимог ст. 174 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного висновку.

Так, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Луганській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020130000000226 від 03.07.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.08.2020 року, в межах кримінального провадження № 12020130000000226 від 03.07.2020 року, накладено арешт на врожай сільськогосподарських культур 2020 року на земельних ділянках, які перебувають у користуванні філій ДП «Конярство України», зокрема на врожай, який знаходиться на території земельних ділянок філії «Лимарівський кінний завод № 61 ДП «Конярство України»: на земельній ділянці масив № 2 кадастровий номер 4420688900:07:002:0057 загальною площею 113,0686 га, з яких багаторічними травами засіяно близько 28 га, соняшником близько 85 га; на земельній ділянці кадастровий номер 4420688900:07:003:0001 загальною площею 66,718 га, яка засіяна соняшником по всій площі; на земельній ділянці кадастровий номер 4420688900:07:004:0009 загальною площею 420,306 га, з яких дві суміжні ділянки площею близько 113 га та 156 га засіяні соняшником по всій площі; на земельній ділянці кадастровий номер 4420688900:07:005:0007 загальною площею 89,1212 га, яка по всій площі засіяна соняшником; на земельній ділянці кадастровий номер 4420688900:07:005:0009 загальною площею 244,8869 га, яка по всій площі засіяна соняшником; на земельній ділянці кадастровий номер 4420688900:07:008:0001 загальною площею 271,5234 га, з яких площа близько 264 га засіяна соняшником; на земельній ділянці кадастровий номер 4420688900:07:006:0004 загальною площею 275,1052 га, з яких близько на 273,55 га засіяно соняшником; на земельній ділянці кадастровий номер 4420688900:07:006:0003 загальною площею 289,735 га, з яких 281 га засіяно соняшником; на земельній ділянці кадастровий номер 4420688900:07:005:0018 загальною площею 614,5549 га, з яких 36,57 га соняшник; на земельній ділянці кадастровий номер 4420688900:07:003:0006 загальною площею 326,673 га, з яких на площі близько 166 га засіяно соняшником.

Постановою заступника Генерального прокурора від 07.10.2020 року здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020130000000226 від 03.07.2020 року доручено Головному слідчому управлінню Національної поліції України.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Проте, власник та/або представник власника вказаного майна, не був присутнім в засіданні під час розгляду клопотання про арешт майна, що у свою чергу позбавило права останнього на обґрунтування своєї правової позиції щодо вирішення питання про арешт майна.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно ч. 1 ст. 318 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (відповідно до рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льоннрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України речові докази є одним із процесуальних джерел доказів.

Частина 1 ст. 98 КПК України регламентує, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Разом з тим, слідчому судді не надано об`єктивних даних, які б підтверджували, що врожай сільськогосподарських культур, був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зокрема, не вказано, у який спосіб та для з`ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні можливе використання у якості речового доказу вказаного майна, яке арештоване, що у свою чергу накладення арешту на зазначене майно порушує принцип розумності і співрозмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження.

Разом з тим, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, стороною обвинувачення не надано суду доказів на підтвердження того, що арештоване майно набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, є предметом кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 263 КК України.

Зокрема, в слідчого судді відсутні відомості, що особа, майно якої арештоване є підозрюваним, обвинуваченим, особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи.

Крім того слід вказати, що відповідно до вимоги ст. 64-2 КПК України, з якої слідує, що з клопотанням про арешт майна третьої особи має право звернутися прокурор, а не слідчий як у даному випадку.

З матеріалів клопотання, вбачається, що з дати постановлення ухвали про накладення арешту на майно по 23.10.2020 року, що становить більше двох місяців, тобто за вказаний проміжок часу органом досудового розслідування не надано слідчому судді достатніх та належних даних для висновку про наявність підстав, які б виправдали тривале тримання належного майна під арештом.

Також, як вбачається з матеріалів клопотання, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020130000000226 від 03.07.2020 року, здійснює орган досудового розслідування Головне слідче управління Національної поліції України, що знаходиться в межах юрисдикції Печерського районного суду м. Києва.

За таких обставин вбачається, що на даний час в арешті вказаного майна відпала потреба й виходячи з даних що були здобуті під час досудового розслідування кримінального провадження, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ФГ «Криничне» (код ЄДРПОУ 32064945) про скасування арешту майна, підлягає задоволенню.

Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 174, 309 КК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ФГ «Криничне» (код ЄДРПОУ 32064945) про скасування арешту майна, задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.08.2020 року у кримінальному провадженні № 12020130000000226 від 03.07.2020 року на врожай сільськогосподарських культур 2020 року, що знаходиться на земельних ділянках, які перебувають у користуванні філій ДП «Конярство України», зокрема, на врожай, що знаходиться на території земельних ділянок філії «Лимарівський кінний завод № 61» ДП «Конярство України», який є власністю ФГ «Криничне»:

- на земельній ділянці масив №2 кадастровий номер 4420688900:07:002:0057 загальною площею 113,0686 га, з яких багаторічними травами засіяно близько 28 га, соняшником близько 85 га;

- на земельній ділянці кадастровий номер 4420688900:07:003:0001 загальною площею 66,718 га, яка засіяна соняшником по всій площі;

- на земельній ділянці кадастровий номер 4420688900:07:004:0009 загальною площею 420,306 га, з яких дві суміжні ділянки площею близько 113 га та 156 га засіяні соняшником по всій площі;

- на земельній ділянці кадастровий номер 4420688900:07:005:0007 загальною площею 89,1212 га, яка по всій площі засіяна соняшником;

- на земельній ділянці кадастровий номер 4420688900:07:005:0009 загальною площею 244,8869 га, яка по всій площі засіяна соняшником;

- на земельній ділянці кадастровий номер 4420688900:07:008:0001 загальною площею 271,5234 га, з яких площа близько 264 га засіяна соняшником;

- на земельній ділянці кадастровий номер 4420688900:07:006:0004 загальною площею 275,1052 га, з яких близько 273,55 га засіяно соняшником;

- на земельній ділянці кадастровий номер 4420688900:07:006:0003 загальною площею 289,735 га, з яких 281 га засіяно соняшником;

- на земельній ділянці кадастровий номер 4420688900:07:005:0018 загальною площею 614,5549 га, з яких 36,57 га - соняшник;

- на земельній ділянці кадастровий номер 4420688900:07:003:0006 загальною площею 326,673 га, з яких близько 166 га засіяно соняшником.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

СудПечерський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення23.10.2020
Оприлюднено13.02.2023
Номер документу92543938
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна

Судовий реєстр по справі —757/45201/20-к

Ухвала від 03.12.2020

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Юрдига Ольга Степанівна

Ухвала від 23.10.2020

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Підпалий В. В.

Ухвала від 23.10.2020

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Підпалий В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні