Рішення

від 28.10.2020 по справі 640/8572/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2020 року м. Київ № 640/8572/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомМіжнародного фонду "Відродження" до третя особа, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна податкова служба України провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Міжнародний фонд Відродження (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - відповідач та/або ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державної податкової служби України (далі - третя особа) та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення №9003048758 про відмову в анулюванні реєстрації Міжнародного фонду Відродження як платника податку на додану вартість, оформлену листом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 22.01.2020 року №10929/10/26-15-04-13-18 та зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві анулювати реєстрацію Міжнародного фонду Відродження як платника податку на додану вартість.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач неправомірно включив до розрахунку загальної вартості оподатковуваних товарів і послуг, що надавалися Міжнародним фондом Відродження у 2019 році, нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198, пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України, відображених у рядку 4.1 податкових декларації з податку на додану вартість за податкові періоди з січня 2019 року по грудень 2019 року на загальну суму 22 009 886 грн. Позивач вказував, що зазначені у рядку 4.1 декларації з податку на додану вартість суми відповідають умовному продажу, згідно пункту б статті 198.5 Податкового кодексу України та відображаються у додатку Д5 податкової декларації з податку на додану вартість з кодом умовного ІПН 600000000000. Окрім цього, позивач вказує, про відсутність отримання ним результату розгляду його скарги на рішення №9003048758 про відмову в анулюванні реєстрації Міжнародного фонду Відродження як платника податку на додану вартість, оформлену листом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 22.01.2020 року №10929/10/26-15-04-13-18.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній стверджує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Третя особа відношення до позову не висловила, заяв та клопотань не подавала.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом звертає увагу на наступне.

Міжнародним фондом Відродження подано контролюючому органу заяву форми №3-ПДВ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі підпункту а пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.

За наслідком розгляду заяви позивача листом від 22.01.2020 року №10929/10/26-15-04-12-18 Головне управління ДПС у м. Києві повідомило Міжнародний фонд Відродження , що відповідно до інформаційного ресурсу ДПС, обсяг постачання (без податку на додану вартість) за останні дванадцять місяців становить більше 1 мільйони гривень, наявна сума податкового кредиту по товарам/послугам, необоротних активах, що не була використана в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, термін сплати податкових зобов`язань за податковими зобов`язань останнього податкового періоду не настав, що є невідповідністю вимогам підпункту а пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України та порушенням пункту 5.2 розділу 5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року №1130. З огляду на вказане, контролюючим органом відмовлено в анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно із підпунктом 20.1.1-20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Положення частини 2 статті 56 ПК України передбачає, що у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Згідно із пунктом 56.8 статті 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

В силу положень пункту 56.9 статі 56 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Наведене вище дає підстави для висновку, що юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленого ПК України або продовженого рішенням керівника контролюючого органу (його заступника) строку розгляду скарги платника податків, тобто ненаправлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з наступного за днем закінчення зазначених строків дня. Такий самий правовий наслідок настає в разі, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків розгляду скарги не було надіслано платнику податків до спливу двадцятиденного строку для розгляду скарги в процедурі адміністративного оскарження.

Визнання скарги повністю задоволеною на користь платника податків означає, що оскаржене рішення контролюючого органу з цього часу припинило регулюючу дію та не створює для платника податків юридичного обов`язку.

Аналогічний правовий підхід застосовано в постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі №826/500/15.

Суд звертає увагу, що позивач обґрунтовуючи позовні вимоги вказував на порушення контролюючим органом положень пункту 56.8 статті 56 ПК України. Судом встановлено, що скаргу на спірне рішення Міжнародний фонд Відродження подав 28.01.2020 року.

Подаючи до суду відзив на позовну заяву контролюючим органом не повідомлено жодних обставин з приводу розгляду скарги від 28.01.2020 року і з наданням вмотивованого рішення, за наслідком розгляду останньої та доказів направлення такого рішення Міжнародному фонду Відродження . Таким чином, судом в ході розгляду справи встановлено обставини відсутності доказів прийняття рішення та направлення останнього позивачу в межах строків, встановлених ПК України, за наслідком розгляду скарги позивача від 28.01.2020 року та/або письмового повідомлення позивача про продовження строку розгляду цієї скарги. Вказане, в свою чергу, з урахуванням положень пункту 56.9 статті 56 ПК України свідчить, що така скарга вважається повністю задоволеною.

Отже, суд зважаючи на наведене, приходить до висновку, про наявність підстав для скасування рішення №9003048758 про відмову в анулюванні реєстрації Міжнародного фонду Відродження як платника податку на додану вартість, оформлену листом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 22.01.2020 року №10929/10/26-15-04-13-18 і наявність підстав для зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві анулювати реєстрацію Міжнародного фонду Відродження як платника податку на додану вартість.

Суд наголошує, що спірне рішення скасовується судом внаслідок суттєвих процедурних порушень, допущених контролюючим органом та не підлягає оцінці по суті, оскільки фактично, внаслідок таких порушень, скарга позивача від 28.01.2020 року про скасування оскаржуваного рішення, в контексті положень пункту 56.9 статті 56 ПК України є задоволеною.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню на його користь із відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-73, 77-78, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Міжнародного фонду Відродження (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, б. 46, код ЄДРПОУ 37544503) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, б. 8) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення №9003048758 про відмову в анулюванні реєстрації Міжнародного фонду Відродження як платника податку на додану вартість, оформлену листом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 22.01.2020 року №10929/10/26-15-04-13-18.

3. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві анулювати реєстрацію Міжнародного фонду Відродження як платника податку на додану вартість.

4. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на користь Міжнародного фонду Відродження (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, б. 46, код ЄДРПОУ 37544503) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева