Рішення

від 30.10.2020 по справі 640/17008/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2020 року м. Київ № 640/17008/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Біомедінвест до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Біомедінвест (далі - позивач, ТОВ Біомедінвест ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 25.06.2019 № 00008371402.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки доводи, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності; позивачем вірно відображено у податковому обліку грошові зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою відповідачу надано термін протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позовну заяву, який подається до суду разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

07 жовтня 2019 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, з якого вбачається, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, оскільки за результатами проведеної перевірки встановлено заниження позивачем податку на прибуток за 2018 рік на суму 612 895 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У період з 26.04.2019 по 21.05.2019 посадовими особами Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Біомедінвест з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 28.05.2019 № 351/26-15-14-02-05/24740569.

Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ Біомедінвест пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 612 895 грн., в т.ч. за 2018 рік на суму 612 895 грн.

Не погодившись з висновками акта перевірки, позивач звернувся до відповідача з відповідними запереченнями. Заперечення позивача були розглянуті, висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі виявлених порушень 25.06.2019 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 00008371402 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 766 119,00 грн., у тому числі: 612 895,00 грн. - за податковими зобов`язаннями та 153 224,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 25.06.2019 № 00008371402, на підставі статті 56 Податкового кодексу України позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою від 03.07.2019 № 19-093.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 23.08.2019 № 41063/6/99-99-11-04-01-25, податкове повідомлення-рішення від 25.06.2019 № 00008371402 залишено без змін, а скаргу ТОВ Біомедінвест - без задоволення.

Не погодившись із рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 21.1 ст. 21 ПК України, посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності; не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи; надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом; оприлюднювати на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, перелік уповноважених осіб контролюючого органу та переданих таким особам функцій у випадках, передбачених цим Кодексом; використовувати дані та інформацію, отримані через електронний кабінет, необхідні для виконання покладених на них функцій з адміністрування податків, зборів, митних платежів та реалізації податкової і митної політики в межах наданих їм повноважень; вносити до інформаційних баз даних інформацію з документів, отриманих від платників податків у паперовій формі, а також інформацію про взаємодію з платниками податків, отриману в іншій формі.

Згідно із п. 75.1, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п. п. 77.1 та 77.4 ст. 77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до матеріалів перевірки, копію наказу контролюючого органу надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення 15.04.2019.

З направленнями на право проведення перевірки ознайомлено під підпис 26.04.2019 головного бухгалтера ТОВ Біомедінвест ОСОБА_1 .

ТОВ Біомедінвест проінформоване про проведення документальної планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 15.04.2019 № 69808/10/26-15-14-02-05, яке надіслано платнику податків 15.04.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Перевірку проведено з відома директора ТОВ Біомедінвест ОСОБА_2 та в присутності головного бухгалтера ТОВ Біомедінвест Лесик Ірини Олександрівни.

У журналі реєстрації перевірок платника податків вчинено запис 26.04.2019.

Підставою для прийняття спірного рішення став висновок контролюючого органу про те, що суб`єктом господарювання занижено дохід за 2018 рік на суму 3 404 972 грн.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин), об`єктом оподаткування є, зокрема прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Пунктом 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО) 11 Зобов`язання , затверджене наказом Міністерства фінансів України 31.01.2000 № 20, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 р. за № 85/4306, визначено наступне:

поточні зобов`язання - зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу;

теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Відповідно до облікової політики, підприємство позивача для здійснення господарської діяльності використовує Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

Згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО) 13 Фінансові інструменти , затверджене наказом Міністерства фінансів України 30.11.2001 № 559, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2001 р. за № 1050/6241, фінансовий інструмент - контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов`язання або інструмента власного капіталу в іншого.

Пунктом 29 П(С)БО 13 Фінансові інструменти визначено, що фінансові інструменти первісно оцінюють та відображають за їх фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості активів, зобов`язань або інструментів власного капіталу, наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент, і витрат, які безпосередньо пов`язані з придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов`язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо).

Фінансове зобов`язання - контрактне зобов`язання: а) передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому підприємству; б) обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно невигідних умовах.

Відповідно до п. 30 П(С)БО 13 Фінансові інструменти , на кожну наступну після визнання дату балансу фінансові активи оцінюються за їх справедливою вартістю, крім:

- дебіторської заборгованості, що не призначена для перепродажу;

- фінансових інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення;

- фінансових активів, справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити;

- фінансових інвестицій та інших фінансових активів, щодо яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю.

Пунктом 31 П(С)БО 13 Фінансові інструменти визначено, що на кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов`язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім фінансових зобов`язань, призначених для перепродажу, і зобов`язань за похідними фінансовими інструментами.

Згідно із п. 33 П(С)БО 13 Фінансові інструменти , балансова вартість фінансових активів, щодо яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю, переглядається щодо можливого зменшення корисності на кожну дату балансу на основі аналізу очікуваних грошових потоків.

Сума втрат від зменшення корисності фінансового активу визначається як різниця між його балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних грошових потоків, дисконтованих за поточною ринковою ставкою відсотка на подібний фінансовий актив, з визнанням цієї різниці іншими витратами звітного періоду.

Таким чином, пункти 29 та 31 П(С)БО 13 Фінансові інструменти передбачають, що фінансові зобов`язання первісно оцінюються і відображаються за їх фактичною собівартістю, яка дорівнює справедливій вартості активів, отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент, в подальшому, на кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов`язання повинні оцінюватися за амортизованою собівартістю. Визначення терміну амортизована собівартість наведено в П(С)БО 12 Фінансові інвестиції , згідно якого, амортизована собівартість - це собівартість зобов`язання, зменшена на суму дисконту (амортизації), який розраховується виходячи з ефективної ставки відсотка. При цьому національні стандарти бухгалтерського обліку та роз`яснення органів, на які покладено регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності, не містять визначення та медотології розрахунку амортизованої вартості фінансових зобов`язань і правил визначення ефективної ставки відсотка.

При цьому судом враховано, що прямі норми П(С)БО 11 Зобов`язання містять вимоги оцінки фінансових зобов`язань в залежності від типу зобов`язань: довгострокові зобов`язання, на які нараховуються відсотки, відображаються у фінансовій звітності за їх теперішньою вартістю, поточні зобов`язання відображають у фінансовій звітності в сумі погашення. Згідно норм П(С)БО 11 Зобов`язання , теперішня вартість зобов`язання - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства (п. 4 П(С)БО 11 Зобов`язання ).

Отже, П(С)БО 13 Фінансові інструменти та П(С)БО 11 Зобов`язання вимагають відображення фінансових зобов`язань в фінансовій звітності за амортизованою собівартістю, яка дорівнює дисконтованій сумі майбутніх платежів для довгострокових зобов`язань, на які нараховуються відсотки, та дорівнює сумі погашення для поточних фінансових зобов`язань.

До складу поточних фінансових зобов`язань відносяться зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу (п. 4 П(С)БО 11 Зобов`язання ). Підставою для класифікації фінансових зобов`язань у якості поточних є облікова оцінка, яка може змінюватися в разі зміни обставин на яких базувалася оцінка, або внаслідок нової інформації. За своїм характером перегляд оцінок не стосується попередніх періодів та не є виправленням помилки. При цьому вплив зміни облікової політики визнається перспективно - тобто зміна застосовується до операцій, інших подій або умов з дати зміни в оцінці. Зміна в обліковій оцінці може впливати на прибутки або збитки лише поточного періоду або прибутки чи збитки як поточного, так і майбутніх періодів.

З матеріалів справи вбачається, що 15.01.2014 та 15.07.2014 між ТОВ Біомедінвест (Україна), як покупцем та компанією GLOBAL EAST MEDICAL TRADING LTD (Об`єднане Королівство), як продавцем, укладено договори, відповідно № 14GEMT-01 та № 14GEMT-02, по умовам яких, продавець продає покупцю, а покупець набуває в продавця продукцію (Товар), в асортименті склад, ціна та опис якої наводиться в специфікаціях та прайс-листах, які є невід`ємними частинами даних договорів.

Згідно з укладеними додатковою угодою/додатком до вказаних вище договорів терміни дій договорів становлять:

- на підставі додаткової угоди № 4 від 16.10.2018 термін дії договору № 14GEMT-01 від 15.01.2014 подовжено до 15.10.2019, а в частині взаєморозрахунків - до виконання в повному обсязі;

- на підставі додатку № 11 від 05.03.2015 термін дії договору № 14GEMT-02 від 15.07.2014 подовжено до 05.03.2020, або до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по даному договору.

Як вбачається з матеріалів перевірки, при її проведенні контролюючий орган самостійно кваліфікував наявну кредиторську заборгованість за договорами як довгострокові зобов`язання та здійснив дисконтування такої заборгованості, шляхом вирахування різниці (дисконту) між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання із застосуванням П(С)БО 11 Зобов`язання .

Втім, суд не погоджується з наведеними в акті висновками контролюючого органу так як в акті перевірки не наведено обставин, які б на думку контролюючого органу могли свідчити про допущені суб`єктом господарювання помилки в обліковій оцінці заборгованості за договорами від 15.01.2014 № 14GEMT-01 та від 15.07.2014 № 14GEMT-02 в якості поточної заборгованості. При цьому сам факт перебування в обліку позивача заборгованості протягом більш ніж 12 місяців, не свідчить про помилковість класифікації заборгованості в якості поточної. Заборгованість визнається поточною на підставі обставин, що стосуються очікуваного строку її погашення на дату підготовки звітності, при зміні позивачем строків погашення в майбутньому правила бухгалтерського обліку не вимагають перегляду обґрунтованих облікових оцінок, прийнятих на дату попередньої звітності.

На думку суду, фінансові зобов`язання ТОВ Біомедінвест за договорами від 15.01.2014 № 14GEMT-01 та від 15.07.2014 № 14GEMT-02 враховуючи укладені до них додаткові угоди обґрунтовано класифікуються позивачем в складі поточних зобов`язань.

Висновки відповідача про необхідність дисконтування кредиторської заборгованості порушують принцип належного урядування, який визначений практикою ЄСПЛ у рішенні від 20.10.2011 Рисовський проти України . Даний принцип передбачає, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи із меж заявлених позовних вимог, зважаючи на вище викладені норми та з`ясовані обставини, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято протиправно, а тому, як наслідок, воно підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст. ст. 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Біомедінвест (01103, м. Київ, вул. Драгомирова, 4, офіс 122, 125, код ЄДРПОУ 24740569) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 25.06.2019 № 00008371402 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 766 119,00 грн., у тому числі: 612 895,00 грн. - за податковими зобов`язаннями та 153 224,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Біомедінвест (01103, м. Київ, вул. Драгомирова, 4, офіс 122, 125, код ЄДРПОУ 24740569) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 11 491,79 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко