ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2020 року
м. Харків
Справа № 642/2107/20
Провадження № 22-ц/818/ 4055 /20
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Хорошевського О.М.
Суддів - Бурлака І.В., Яцина В.Б.,
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1
Відповідач: ОСОБА_2
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові
апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 11 червня 2020 року, ухвалене суддею Проценко Л.Г.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
в с т а н о в и в:
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 4000 грн. на місяць до досягнення дитиною повноліття.
Позов мотивований тим, що вони з відповідачем перебувають у шлюбі, який був зареєстрований 28 квітня 2017 року Київським районним у м.Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 262. Від вказаного шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час звернення з даною позовною заявою до суду шлюбні стосунки фактично припинено, дитина мешкає з позивачкою. Відповідач добровільно коштів на утримання дочки не надає. Дитина потребує належного догляду, відвідує басейн, дитячі гуртки, що потребує відповідних витрат, а у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 є дуже маленькою, позивач не може працевлаштуватися на добре оплачувальну роботу.
Рішенням Ленінського районного суду . Харкова від 11 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею повноліття, у розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи з 22 квітня 2020 року. Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач фактично витрачає більше сил та засобів на виховання та розвиток дитини, а також те, що судом не отримано відомостей щодо джерел доходу відповідача і розміру таких доходів, а також враховуючи фактичний розмір витрат відповідача на утримання доньки за останні півроку, який підтверджується наданими відповідачем квитанціями, суд вважає розумним, справедливим та достатнім визначити розмір аліментів на утримання доньки у розмірі 2000 грн. щомісяця.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні частково, стягнувши аліменти у розмірі 1/6 частини від середньомісячного статистичного доходу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування скарги вказує, що судом невірно застосовано норми матеріального права, що регулюють дані правовідносини, згідно яких батьки в рівній мірі утримують дітей та мають рівні права і обов`язки щодо них.
Зазначає, що суд не надав оцінку що відповідач має на утриманні інших дітей та є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, наразі стан його здоров`я погіршився. Звертає увагу, що надавав і надає допомогу дитині і не ухиляється від обов`язку по утриманню. Однак вважає, що суд визначив розмір аліментів який суперечить приписам закону та є перешкодою у наданні допомоги другій дитині.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить у задоволення апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін. Зазначає, що дохід відповідача надає йому змогу забезпечувати належний розвиток дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судовим розглядом встановлено, що. згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 28 квітня 2017р. про що здійснено відповідний запис за №262. Прізвища після укладення шлюбу: ОСОБА_7 та ОСОБА_7 . (а.с. 13)
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_5 . (а.с. 5)
Малолітня ОСОБА_5 зареєстрована разом з матір`ю, ОСОБА_1 , згідно довідки від 08.12.2017р. (а.с. 12).
Частиною другою статті 141 СК України визначено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу ).
Згідно з частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України .
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.
Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з частиною другою та третьою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (частина перша статті 184 СК України ).
Відповідно до ч.1 ст.81 СК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.80 цього Кодексу достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять предмета доказування.
Визначаючи розмір аліментів, суд першої інстанції належно перевірив обставини, обумовлені статтею 182 СК України .
Суд першої інстанції взяв до уваги, що батько в добровільному порядку придбавав речі дитині, надсилав кошти.
Щодо посилань про наявність ще однієї дитини на утриманні, то судова колегія вказані доводи до уваги не приймає, оскільки долучена копія свідоцтва про народження жодним чином не підтверджує факт надання допомоги цій дитині.
Щодо посилань відповідача про необхідність стягнення 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку але не більше 1/6 частини від його заробітку.
Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивач скористалася своїм правом, визначив способом стягнення аліментів - їх присудження у твердій грошовій сумі. Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.
Стосовно заявленого позивачем розміру стягнення аліментів апеляційний суд зауважує на таке.
Відповідно до частини першої та другої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів ; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно зі статтею 1 Закону України Про прожитковий мінімум прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування , а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг , необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік прожитковий мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня.
Отже, суд першої інстанції встановивши всі фактичні обстави справи та дослідивши зібрані по справі докази, прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення аліментів у меншому розмірі, ані ж того просила позивач.
Посилань на погіршення стану здоров`я, наявності посвідчення потерпілого від чорнобильської катастрофи, жодним чином не впливають на обов`язок батька по утриманню своєї дитини.
Проте, суд апеляційної інстанції роз`яснює, що відповідно ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану , погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, маючи інформацію про розмір отриманого відповідачем доходу, безпідставно встановив необхідність сплати аліментів у визначеному розмірі, що не ґрунтується на фактичних обставинах та не враховує матеріальні можливості відповідача, не заслуговують на увагу.
За вище наведених обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для скасування судового рішення - відсутні, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків оскаржуваного рішення суду..
При вирішенні вказаної справи судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.
Частиною першою статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367 , 368 , 374 , 375 , 381 , 382 , 383 , 384 , 390 , 391 ЦПК України суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 14 червня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий О.М.Хорошевський
Судді І.В.Бурлака
В.Б.Яцина
Повний текст потанови складено 30 жовтня 2020 року.
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2020 |
Оприлюднено | 02.11.2020 |
Номер документу | 92550283 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Харківський апеляційний суд
Хорошевський О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні