Постанова

від 30.10.2020 по справі 640/2785/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2785/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененко О.М., за участю секретаря - Рейтаровської О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС КОМПАНІ" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС КОМПАНІ" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС КОМПАНІ" (далі - ТОВ "АНТАРЕС КОМПАНІ", позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 07.02.2018 №0005241409.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки про те, що позивачем перевищено ліміт залишку готівки в касі станом на 29.12.2018 є помилковими, а відтак винесене на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2020 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

На думку апелянта суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення неповно з`ясував обставини, що призвело до неправильного вирішення справи.

Скаржник, зокрема зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про перевищення ліміту залишку готівки в касі позивача станом на 29.12.2018 у сумі 46607,00 грн, та як наслідок правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у цій частині.

Позивач, посилаючись на норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (далі - Положення №148), зазначив, що готівкові кошти в сумі 46607,00 грн були здані ним до публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль у перший робочий день ТОВ "АНТАРЕС КОМПАНІ - 04.01.2019, що підтверджується квитанцією банку від 04.01.2019.

Таким чином, позивач уважає, що ним дотримано вимоги Положення №148 щодо своєчасності здачі готівкових коштів до банківської установи, відтак висновки відповідача, відображені в акті перевірки є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі них у цій частині - протиправним.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наполягає на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції та просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі наказу від 29.12.2018 №18570 Про проведення фактичних перевірок та направлень на перевірку від 10.01.2019 №173/26-15-14-09-01, від 10.01.2019 №174/26-15-14-09-01 проведено фактичну перевірку ТОВ Антарес Компані з метою перевірки порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатом проведеної перевірки складено акт від 15.01.2019 №0036/26/15/14/23716698 у висновках якого зазначено, що позивачем порушено вимоги пункту 2.6, пункту 2.8 глави 2, пункту 3.5 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004р. № 637 та пункту 15 розділу 2, пункту 27 розділу 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою НБУ від 29.12.2017 №148.

Позивач, уважаючи висновки вищезазначеного акта протиправними, подав заперечення, однак листом Головного управління ДФС у м. Києві від 05.02.2019 №20582/10/26-15-14-09-01-18 висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі вищезазначених висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.02.2019 №0005241409, яким за порушення ТОВ Антарес Компані вимог пункту 2.6, пункту 2.8 глави 2, пункту 3.5 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 №637 та пункту 15 розділу 2, пункту 27 розділу 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою НБУ від 29.12.2017 №148, а саме порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, застосовано штрафні санкції у розмірі 250560,38 грн.

Не погоджуючись із зазначеним повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як убачається з матеріалів справи, а саме акту від 15.01.2019 №0036/26/15/14/23716698, під час перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем вимоги пункту 2.6, пункту 2.8 глави 2, пункту 3.5 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 №637 (далі - Положення №637) та пункту 15 розділу 2, пункту 27 розділу 3 Положення №148.

Згідно преамбули Положення №637, це положення визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

За змістом пункту 2.8 глави 2 Положення №637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв`язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Відповідно пункту 3.5. глави 2 Положення №637 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред`явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Згідно з пунктом 15 розділу ІІ Положення №148 установи/підприємства мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують самостійно встановлений ними ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує самостійно встановлений ліміт каси, здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи установ/підприємств мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас юридичних осіб або банку чи небанківської фінансової установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку для її переказу і зарахування на банківські рахунки юридичних осіб.

Підприємство має право здійснювати збір готівкової виручки (готівки), отриманої від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), для подальшого її здавання до банку з використанням комплексу технічних та програмних засобів, розташованих у місці здійснення готівкових розрахунків, які б забезпечували безпечне передавання коштів з робочих місць касирів до спеціально обладнаного приміщення для зберігання та подальшого здавання готівки до кас банків.

У відповідності до пункту 27 розділу ІІІ Положення №148 касир вимагає пред`явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам установи/підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами). Одержувачі пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, та розписуються у відповідній графі документа.

Видаткові касові ордери або видаткові відомості не приймаються для виведення залишку готівки в касі, якщо видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки фізичним особам, яких немає в штатному розписі установи/підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи що у видаткових касових ордерах: від 28.04.2017р. № 41 на суму 6 095, 00 грн., від 05.05.2017р. № 43 на суму 6 500, 0 грн., від 17.09.2018р. № 52 на суму 56978, 0 грн., від 29.12.2018р. № 78 на суму 46 607, 0 грн. відсутні підписи одержувача, а саме ОСОБА_1 , що є порушенням вищезазначених пунктів Положень № 637 та № 148.

Також встановлено порушення вимог щодо дотримання встановленого ліміту залишку готівки в касі, а саме 28.04.2017 та 25.05.2017 при ліміті каси 5 200,0 грн. перевищено ліміт на 6 106, 44 грн. та 6 511, 69 грн. відповідно, а 17.09.2018р. та 29.12.2018р. при ліміті каси 4 600,0 грн. перевищено ліміт на 56 986, 74 грн. та 46 625, 32 грн. відповідно.

Таким чином, позивачем допущено перевищення ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 96 630, 19 грн., чим порушено вищезазначені вимоги законодавства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Що стосується посилань апелянта положення пункту 54 Положення №148, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 54 Положення №148 готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або видана для використання установою/підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного дня на потреби, пов`язані з діяльністю установи/підприємства.

Готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона надійшла до кас підприємств у вихідні та святкові дні та здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або видана для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного робочого дня на потреби, пов`язані з діяльністю підприємства.

У своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що виконав вимоги Положення №148 щодо своєчасності здачі готівкових коштів до банку, відповідно до видаткового касового ордеру від 29.12.2018, оскільки такі кошти були здані ним у банк - 04.01.2019, тобто у перший робочий день ТОВ "АНТАРЕС КОМПАНІ.

Проте висновки позивача про дотримання вимог Положення №148 ґрунтуються на помилковому тлумаченні пункту 54 цього положення, оскільки готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.12.2018 №826-рш щодо регламенту роботи системи електронних платежів Національного банку України та порядку роботи банківської системи України в період завершення звітного року затверджено регламент роботи Системи електронних платежів Національного банку України (СЕП) та системи електронної пошти Національного банку України на 27-29 грудня 2018 року 2 січня 2019 року.

В указаному рішенні зазначено, що першим робочим днем банку є 3 січня 2019 року.

Таким чином, висновок податкового органу про перевищення ліміту залишку готівки в касі позивача є обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального закону.

Відповідачем заявлено клопотання про закриття апеляційного провадження з тих підстав, що апеляційна скаргу подана представником ТОВ "АНТАРЕС КОМПАНІ" за довіреністю.

Відповідно до частини 2 статті 57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Приймаючи до уваги, що ця права є справою незначної складності, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення зазначеного клопотання.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

У задоволенні клопотання Державної податкової служби у м. Києві про закриття апеляційного провадження відмовити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС КОМПАНІ" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя О.М.Оксененко