Рішення

від 29.10.2020 по справі 904/3615/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2020м. ДніпроСправа № 904/3615/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панни С.П. за участю секретаря судового засідання Савенко О.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСТАЛЬ", м.Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЮТМК", м.Дніпро

про стягнення суми позики, пені, відсотків річних в загальному розмірі 395 093, 51 грн.

Представники:

від позивача: Гнєзділова К.О.

від відпвідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГСТАЛЬ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЮТМК" про стягнення суми позики у розмірі 3800 000,00 грн, суми пені у розмірі 4 688,13 грн, суми 30% річних у розмірі 10 405, 38 грн. та судового збору у розмірі 5 926, 40 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконання відповідачем умов укладеного договору про надання зворотної фінансової допомоги № 1018/2ф від 09.07.2019 року в частині повернення грошових коштів.

Ухвалою господарського суду від 13.07.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання по справі призначене на 25.08.2020р. о 15:30 год..

25.08.2020р. представником позивача подано заяву про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою суду від 25.08.2020р. підготовче засідання по справі відкладено на 06.10.2020р.

03.09.2020р. відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву в якому зазначено, що відповідно до п.6.2. Договору, який передбачає що Строк повернення позики, установлений в п. 4.1., може бути продовжено за погодженням сторін, що оформляється додатковою угодою до Договору, 14 травня 2020 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про надання зворотньої фінансової допомоги № 1018/2ф від 09.07.2019 року, згідно якої Позичальник зобов`язаний повернути Позичкодавцю суми позики до 31.05 2021 року , тому, відповідач вважає, що позовна заява ТОВ ЮГСТАЛЬ до ТОВ ТД ЮТМК про стягнення заборгованості по позиці в розмірі 380 000 грн. є передчасною.

21.09.2020р. позивач подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву в якому послався на те, що 14 травня 2020 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про надання зворотної допомоги № 1018/2 ф від 09.07.2019 року, згідно якої "Позичальник зобов`язаний повернути Позичкодавцю суму позики до 31.05.2020 року". Також позивач зазначив, що інших додаткових угод між сторонами справи до договору про надання зворотньої фінансової допомоги № 1018/2ф від 09.07.2019 року не укладалось.

01.10.2020р. позивачем подано клопотання по справі, в якому останній просить суд не брати до уваги доказ відповідача - додаткову угоду №2 від 14.05.2020р. до договору про надання зворотньої фінансової допомоги №1018/2ф від 09.07.2019 р. та вилучити її з матеріалів справи в якості доказів.

У судове засідання від 06.10.2020р. з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримував у повному обсязі, заперечував існування Додаткової угоди №2 від 14.05.2020 з відповідачем. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином( арк. справи 40-42 том.1).

Ухвалою суду від 06.10.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.10.2020 о 11:00год..

13.10.2020 р. від позивача надійшла заява про виконання ухвали суду від 06.10.2020 р. та надано оригінал додаткової угоди №2 від 14.05.2020 р..

У судовому засіданні від 22.10.2020р. були присутні представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 22.10.2020 р. відкладено судове засідання по справі на 29.10.2020 о 12:30год..

В призначене на 29.10.2020 р. судове засідання з`явився представник відповідача. Представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

При цьому суд зазначає, що учасники судового провадження, мають в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що наголошував Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України".

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 26.05.2020р. по справі №1-24-7-5/297-06/7817 дійшов виснову про те, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Враховуючи те, що матеріали даної справи містять достатній обсяг доказів, учасники справи мали реальну можливість скористатись своїм правом на вчинення процесуальних дій, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи по суті.

У судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.07.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ЮГСТАЛЬ (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТД ЮТМК (надалі - Відповідач) укладено договір про надання зворотної фінансової допомоги № 1018/2ф від 09.07.2019 року (надалі - Договір).

Предметом даного договору є надання суми позики в розмірі 1 300 000.00 гри. (Один мільйон триста тисяч грн. 00 коп.) (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору, позика може надаватись частинами в межах суми, визначеної п. 2.1. Договору.

Відповідно до п. 3 Договору передання суми позики здійснюється шляхом безготівкових розрахунків між сторонами Договору та вважається переданою від Позивача до Відповідача в момент списання грошових коштів з рахунку Позивача.

Відповідно до п. 3 Договору передання суми позики здійснюється шляхом безготівкових розрахунків між сторонами Договору та вважається переданою від Позивача до Відповідача в момент списання грошових коштів з рахунку Позивача.

На виконання умов щодо передання суми позики, позивач здійснив перерахування суми розмірі 1 300 000,00 грн. (Один мільйон триста тисяч грн. 00 коп.) на розрахунковий рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 3069 від 09.07.2019 року.

Сторони обумовили, що позика підлягає поверненню у строк до 31.05.2020 року (п. 4.1. договору з відповідними змінами згідно додаткової угоди № 1 від 11.01.2020 року до договору).

Згідно п.4.2. Відповідач має право повертати суму наданої позики частинами, відповідач здійснив часткове повернення суми позики у розмірі 920 000,00 грн. на розрахунковий рахунок Позивача, що підтверджується платіжними дорученнями:

- 32 від 12.09.2019 року на суму 500 000,00 грн.;

- 65 від 01.10.2019 року на суму 400 000,00 грн.;

- 294 від 23.12.2019 року на суму 100 000,00 грн.;

- 307 від 27.12.2019 року на суму 20 000,00 грн.;

- 97 від 18.02.2020 року на суму 50 000,00 грн.;

- 93 від 16.04.2020 року на суму 10 000,00 грн.; ;

- 268 від 22.05.2020 року на суму 10 000,00 грн.;

- 148 від 29.05.2020 року на суму 10 000,00 грн.;

- 92 від 25.06.2020 року на суму 20 000,00 грн.

Оплата в розмірі 500 000 грн. за платіжним дорученням № 32 від 12.09.2019 року розподілена між договорами наступним чином:: 200 000,00 грн. як повернення суми позики по договору про надання зворотньої фінансової допомоги № 1017/2ф від 19.06.2019 року та 300 0000,00 грн. як повернення суми позики по договору про надання зворотньої фінансової допомоги № 1018/2ф від 09.07.2019 року, оскільки містить вказні номери договорів у призначенні платежу.

Позивач звертаючись із даним позовом зазначає, що станом на 01.07.2020 року, не повернута Відповідачем сума позики складає 380 000,00 грн. (Триста вісімдесят тисяч грн. 00 коп.), стягнення якої і є предметом виниклого спору.

Суд, розглянувши заявлену позовну вимогу, вважає її обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 626.Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд зазначає, що укладений сторонами Договір поворотної фінансової допомоги, який за своєю правовою суттю є договором позики.

Відповідно до положень ст. 1046 Цивільного кодекс) України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у, такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика мас бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це. якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, па його банківський рахунок.

Згідно з ст. ст. 525. 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодекс), інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено матеріалами справи, строком повернення позики є 31.05.2020 року, відповідно до п. 4.1. договору з відповідними змінами згідно додаткової угоди № 1 від 11.01.2020 року до договору.

Згідно зі статтею 598 Цивільного кодексу України , зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд не бере до уваги твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву щодо того, що між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про надання зворотньої фінансової допомоги № 1018/2ф від 09.07.2019 року, згідно з якою строк повернення суми позики був змінений до 31.05 2021 року, оскільки відповідачем не було надано оригіналу вказаної додаткової угоди, а позивач не визнавав факту її укладення.

Згідно з ч.6 ст.91 ГПК України якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Матеріалами справи також встановлено, що після відкриття провадження у даній справі відповідачем було здійснено часткову оплату суми заборгованості в розмірі 45000 грн, відповідно до платіжних доручень: №146 від 27.07.2020 р. на суму 20000 грн., №162 від 14.08.2020 р. на суму 20000 грн., № 258 від 02.10.2020 р. на суму 5000 грн..

Таким чином, станом на 29 жовтня 2020 року відсутній предмет спору по справі 904/3615/20 щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 45000 грн..

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне закрити провадження в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 45000 грн..

Таким чином, сума заборгованості за спірним договором на дату розгляду даної справи становить 335000 грн., та підтверджується матеріалами справи.

Отже, стягненню з відповідача на користь позвиача підлягає 335000 грн. основного боргу.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 4688,13 грн. за період з 31.05.2020 р. по 01.07.2020 р. та 30 % річних в розмірі 10405,38 грн. за період з 31.05.2020 р. по 01.07.2020 р..

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодекс)' України визначено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Згідно, з положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних під простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2. Договору встановлений інший розмір процентів річних, а саме 30 % річних. Крім того, цим же пунктом встановлена відповідальність Відповідача: у випадку порушення термінів повернення суми позики, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості вчасно неповернутої позики за кожен день прострочення.

Частинами 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного .зобов`язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Судом здійснено перевірку суми заявлених позивачем до стягнення пені та 30% річних та встановлено, що розрахунок виконаний позивачем невірно, а саме позивачем при здійсеннні розрахунку було невірно визначено початкову дату порушення зобов`язанння відповідачем та не було враховано приписи частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України згідно з якою, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З урахуванням наведених вимог законодавста, судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення пені за допомогою системи Законодавство , в межах заявлених позовних вимог, та встановлено, що пеня за період з 02.06.2020 р. по 01.07.2020 р. складає 4325,68 грн. та підлягає стягненню з відповідача,

Судом також здійснено перерахунок заявлених до стягнення 30% річних за допомогою системи Законодавство , в межах заявлених позовних вимог, та встановлено, що 30% річних за період з 02.06.2020 р. по 01.07.2020 р. складає 9721,30 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином позовні вимоги про стягнення пені та 30% річних підлягають частковому задоволенню у вищевказаному розмірі.

В решті заявлених вимог слід відмовити.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України ).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем жодних належних та допустимих доказів доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві, не надано.

Європейський суд з прав людини у справі Мантованеллі проти Франції`з вернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

Ст.13 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Суд відповідно до статті 237 ГПК України під час розгляду справи з`ясував чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовувались позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України , витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 5235,70 грн. судового збору.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України , Цивільного кодексу України , ст. 73 , 74 , 123 , 129 , 232 , 233 , 236-241 , 326 Господарського процесуального кодексу України , суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Закрити провадження в частині стягнення 45000 грн. основного боргу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТД ЮТМК (код ЄДРПОУ: 41067243, юридична адреса: 49033, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 122, каб. 3-7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГСТАЛЬ (код ЄДРПОУ: 37941143, юридична адреса: 69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, буд. 5,) суму позики у розмірі 335 000,00 грн., пеню в розмірі 4325,68 грн. за період з 02.06.2020 по 01.07.2020 р., 30 % річних в розмірі 9721,30 грн. за період з з 02.06.2020 по 01.07.2020 р., а також 5235,70 судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України .

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення

Повне рішення складено 30.10.2020

Суддя С.П. Панна