Рішення

від 21.10.2020 по справі 908/2023/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/166/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2020 Справа № 908/2023/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши матеріали справи № 908/2023/20

за позовом: Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінет" (69118, м. Запоріжжя, вул. Луначарського, буд. 1)

про стягнення 14 286,24 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Комунальне підприємство "Наше місто" Запорізької міської ради звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. № 2198/01-10 від 06.08.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінет" про стягнення заборгованості в сумі 14286,24 грн. за договором сервітуту № 839/2017/02/сіт від 27.02.2017.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2020 позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 11.08.2020 позовну заяву Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради за вих. №2198/01-10 від 06.08.2020 залишено без руху в порядку приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України.

18.08.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява за вих. №б/н від 18.08.2020, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2023/20, присвоєно справі номер провадження 12/166/20, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

На адресу суду від відповідача надійшло повідомлення пошти з позначкою «адресат не знайдений, адресат відсутній за вказаною адресою» .

Частиною 2 ст. 27 ГПК України визначено, що для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» № 755-IV від 15.05.2003).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1007005224 вбачається, що станом на 07.08.2020 місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялась ухвала про відкриття провадження від 21.08.2020 господарським судом у даній справі, а саме: 69118, м. Запоріжжя, вул. Луначарського, буд. 1.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 242 ГПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Частиною 6 (пунктами 4, 5) ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи № 908/2023/20, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 21.10.2020.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що 27.02.2017 між Комунальним підприємством "Наше місто" Запорізької міської ради, далі Підприємство, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінет", далі Сервітуарій, був укладений договір сервітуту № 839/2017/02/сіт, далі Договір.

Відповідно до п. 2.1. Договору предметом даного Договору є надання права на розміщення телекомунікаційної мережі. Зміст надання права на розміщення телекомунікаційної мережі (далі - Право): Підприємство надає Сервітуарію Право на розміщення телекомунікаційної мережі та/або технічних елементів телекомунікаційної мережі (далі -ТЕ) з метою надання телекомунікаційних послуг мешканцям житлових будинків, що знаходяться на балансі Підприємства згідно Додатків № 1, № 2 до дійсного договору, що є невід`ємною частиною Договору, а Сервітуарій здійснює оплату за надане Підприємством Право на умовах, що зазначені в Договорі.

До вказаного Договору між сторонами укладені додаткові угоди, а саме: № 1 від 01.11.2017, № 2 від 26.12.2018, № 3 від 26.12.2018, № 4 від 01.01.2019.

Пунктом 3.2. Договору передбачений обов`язок Сервітуарія, а саме: своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування сервітутом.

Згідно із п. 6.1., 6.2. Договору (в первісній редакції) станом на дату укладення договору у Сервітуарія обліковано 94 точок, перелік зазначених точок наведено у Додатку № 1 до цього Договору. Розмір плати за надане Право розраховується на підставі формули, що визначена рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 157 від 21.04.2011 (зі змінами), і становить 2345,28 грн. (дві тисячі триста сорок п`ять грн. 28 коп.) (в т.ч. ПДВ) за один календарний місяць, яка сплачується до 20 числа поточного місяця. Перелік точок та розрахунок вартості за кожну точку наведено у Додатку № 2 до цього Договору.

До редакції пунктів 6.1. та 6.2. Договору сторонами вносились зміни додатковими угодами, а саме:

1) Додатковою угодою № 1 від 01.11.2017, відповідно до якої станом на 01 листопада 2017 року у Сервітуарія обліковано 14 точок, перелік зазначених точок наведено у Додатку № 1 в редакції додаткової угоди № 1 від 01.11.2017 до цього договору. Розмір оплати за надане Право розраховується на підставі формули, що визначена рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 157 від 21.04.2011 (зі змінами), і становить 328 грн. 15 коп. (триста двадцять вісім грн. 15 коп.) (в т.ч. ПДВ) за один календарний місяць, яка сплачується до 20 числа поточного місяця. Перелік точок та розрахунок вартості за кожну точку наведено у Додатку № 1 в редакції додаткової угоди № 1 від 01.11.2017 до цього договору. Сторони домовились, що згідно із ч. 3 ст. 631 ЦК України умови Договору розповсюджуються на відносини, які виникли між сторонами до його укладення, а саме - з 01.11.2017.

2) Додатковою угодою № 2 від 26.12.2018, відповідно до якої станом на 01 січня 2018 року у Сервітуарія обліковано 11 точок, перелік зазначених точок наведено у Додатку № 1 в редакції додаткової угоди № 2 від 26.12.2018 до цього договору. Розмір оплати за надане Право розраховується на підставі формули, що визначена рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 157 від 21.04.2011 (зі змінами), і становить 247 грн. 60 коп. (двісті сорок сім грн. 60 коп.) (в т.ч. ПДВ) за один календарний місяць, яка сплачується до 20 числа поточного місяця. Перелік точок та розрахунок вартості за кожну точку наведено у Додатку № 1 в редакції додаткової угоди № 2 від 26.12.2018 до цього договору. Сторони домовились, що згідно із ч. 3 ст. 631 ЦК України умови Договору розповсюджуються на відносини, які виникли між сторонами до його укладення, а саме - з 01.01.2018.

3) Додатковою угодою № 3 від 26.12.2018, відповідно до якої станом на 01 травня 2018 року у Сервітуарія обліковано 10 точок, перелік зазначених точок наведено у Додатку № 1 в редакції додаткової угоди № 3 від 26.12.2018 року до цього договору. Розмір оплати за надане Право розраховується на підставі формули, що визначена рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 157 від 21.04.2011 (зі змінами), і становить 238 грн. 64 коп. (двісті тридцять вісім грн. 64 коп.) (в т.ч. ПДВ) за один календарний місяць, яка сплачується до 20 числа поточного місяця. Перелік точок та розрахунок вартості за кожну точку наведено у Додатку № 1 в редакції додаткової угоди № 3 від 26.12.2018 до цього договору. Сторони домовились, що згідно із ч. 3 ст. 631 ЦК України умови Договору розповсюджуються на відносини, які виникли між сторонами до його укладення, а саме - з 01.05.2018.

4) Додатковою угодою № 4 від 01.01.2019, відповідно до якої станом на 01 липня 2018 року у Сервітуарія обліковано 8 точок, перелік зазначених точок наведено у Додатку № 1 в редакції додаткової угоди № 4 від 01.01.2019 до цього договору. Розмір оплати за надане Право розраховується на підставі формули, що визначена рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 157 від 21.04.2011 (зі змінами), і становить 212 грн. 37 коп. (двісті дванадцять грн. 37 коп.) (в т.ч. ПДВ) за один календарний місяць, яка сплачується до 20 числа поточного місяця. Перелік точок та розрахунок вартості за кожну точку наведено у Додатку № 1 в редакції додаткової угоди № 4 від 01.01.2019 до цього договору. Сторони домовились, що згідно із ч. 3 ст. 631 ЦК України умови Договору розповсюджуються на відносини, які виникли між сторонами до його укладення, а саме - з 01.07.2018.

Умовами п. 6.3. - 6.5. Договору визначено, що плата перераховується на поточний рахунок підприємства. Оплата вартості споживаної телекомунікаційним обладнанням електроенергії проводиться на підставі укладених Сервітуарієм договорів з енергопостачальною компанією. Розмір плати або формула розрахунку за сервітут встановлюється відповідним рішенням Запорізької міської ради.

Згідно із п. 7.1., 7.2. Договору даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017 року. Сторони, керуючись пунктом 3 статті 631 ЦК України домовилися що умови даного договору застосовуються до відносин між ними, які виникли між ними до її укладення, а саме з 01 вересня 2016 року. У разі відсутності письмового повідомлення однієї із сторін про припинення дії Договору протягом одного календарного місяця після закінчення строку його дії, даний Договір продовжується на один календарний рік.

Докази припинення дії Договору в матеріалах справи відсутні, а відтак його умови є чинними станом на момент розгляду даної справи судом.

Позивач в позові вказує, що у червні 2017 відповідачу був направлений акт на оплату за надані послуги за вересень 2016 - травень 2017 на суму 21107,52 грн., однак відповідачем лише частково у липні 2019 та у грудні 2019 було здійснено оплату за період вересень 2016 - травень 2017 - 5966,00 грн. та 5470,37 грн. відповідно, що підтверджує розрахунок основного боргу. При цьому зазначає, що в порушення п. 6.2. Договору плата за надане право протягом дії Договору здійснювалася частково та не в повному обсязі, таким чином зобов`язання зі своєчасного внесення плати за отримані послуги відповідачем належним чином не виконується. Просить стягнути з відповідача заборгованість згідно розрахунку боргу в сумі 14286,24 грн.

Позивач надав разом із позовною заявою до справи копію претензії за вих. № 1625/01-01 від 17.06.2020 на адресу відповідача, в якій позивач вимагав відповідача виконати належним чином зобов`язання за договором сервітуту № 839/2017/02/сіт від 27.02.2017 та сплатити заборгованість в сумі 14286,24 грн.

Втім, докази надіслання вказаної претензії на адресу відповідача позивач суду не надав.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір сервітуту. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, порядок та терміни проведення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 401 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Згідно із ч. 1 ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Приписами ч. 1-5 ст. 403 ЦК України визначено, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не підлягає відчуженню. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.

Частиною 1 ст. 404 ЦК України передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

В тексті поданої позовної заяви в даній справі позивач зазначає, що відповідно до умов п. 6.8. Договору сервітуту акт наданих послуг є підставою для оплати та вказує, що Комунальне підприємство "Наше місто" Запорізької міської ради щомісячно робить нарахування та відправляє поштою рахунки та акти виконаних робіт з надання права на розміщення телекомунікаційної мережі згідно із п. 6.8. Договору, що підтверджується копіями поштових реєстрів та інформаційною довідкою головного бухгалтера, копії яких додані до позову.

Втім, пункт 6.8., про який зазначає позивач в позовній заяві, в договорі сервітуту № 839/2017/02/сіт від 27.02.2017 відсутній.

В матеріалах справи містяться акти надання послуг, які містять посилання на договір сервітуту № 839/2017/02/сіт від 27.02.2017, а саме:

- акт надання послуг № 4803 від 31.05.2017 на суму 21107,52 грн. (за вересень 2016 - травень 2017) за підписом лише позивача;

- акт надання послуг № 6654 від 30.06.2017 на суму 2345,28 грн. (за червень 2017) за підписом лише позивача;

- акт надання послуг № 8198 від 31.07.2017 на суму 2345,28 грн. (за липень 2017), який підписаним обома сторонами;

- акт надання послуг № 9981 від 31.08.2017 на суму 2345,28 грн. (за серпень 2017), який підписаний позивачем та містить печатку відповідача.

Поряд з цим позивач надав до матеріалів справи у засвідчених копіях реєстри на відправлення відповідачу актів та рахунків, а саме: реєстр № 19-06/20 від 15.06.2020, реєстр № 19-05/20 від 19.05.2020, реєстр № 19-04/20 від 21.04.2020, реєстр № 19-03/20 від 11.03.2020, реєстр № 19-02/20 від 20.02.2020, реєстр № 19-01/20 від 20.01.2020, реєстр № 19-12/19 від 03.01.2020, реєстр № 19-10/19 від 27.11.2019, реєстр № 23-10/19 від 25.10.2019, реєстр № 19-09/19 від 19.09.2019, реєстр від 20.08.2019, реєстр від 15.05.2019, реєстр від 29.03.2019, реєстр від 11.01.2019, реєстр від 18.02.2019, реєстр від 25.04.2019, реєстр № 06-12/18 від 06.12.2018.

З аналізу змісту умов наявного в матеріалах справи Договору вбачається, що його умовами не передбачено складання актів надання послуг та рахунків на їх оплату, а також не передбачено надіслання цих документів на адресу відповідача.

Враховуючи те, що умовами Договору не передбачено складання актів надання послуг та рахунків на їх оплату суд дійшов висновку про те, що Сервітуарій (відповідач) зобов`язаний здійснювати оплату за надане Право самостійно щомісяця у строк до 20 числа поточного місяця, що вбачається з п. 6.2. Договору.

На підтвердження заборгованості, яка є предметом позовних вимог в даній справі, позивач надав суду розрахунок основного боргу за Договором, з якого вбачається, що борг виник за період з вересня 2016 по червень 2020.

Матеріали справи свідчать, що додатковими угодами № 1, 2, 3, 4 до Договору сума плати за користування сервітутом за один календарний місяць змінювалася, а саме:

- первісно в Договорі розмір плати з 01.09.2016 складав 2345,28 грн.;

- з 01.11.2017 розмір плати складав 328,15 грн.;

- з 01.01.2018 розмір плати складав 247,60 грн.;

- з 01.05.2018 розмір плати складав 238,64 грн.;

- з 01.07.2018 розмір плати складав 212,37 грн.

Загальний розмір плати за користування сервітутом за період з вересня 2016 по червень 2020 відповідно до розрахунку позивача складає 40054,78 грн.

З розрахунку основного боргу, наданого позивачем, вбачається, що за вказаний період відповідач здійснив часткові оплати боргу в загальній сумі 25768,54 грн.

При цьому докази на підтвердження здійснення відповідачем вказаних в розрахунку часткових оплат позивач суду не надав.

Однак, у позовній заяві позивач самостійно визнає, що відповідач здійснював часткові оплати за Договором.

Разом з тим, відповідач будь-яких заперечень щодо факту здійснення ним часткових оплат боргу за Договором за вказаний спірний період суду не надав.

Враховуючи те, що позивач самостійно визнає факт здійснення відповідачем часткових оплат боргу, які згідно розрахунку складають 25768,54 грн., а відповідач проти вказаних обставин не заперечив, суд враховує зазначені в розрахунку часткові оплати при визначенні розміру заборгованості за Договором.

З урахуванням розміру оплати, встановленого в п. 6.2. Договору та внесеними до цього пункту Договору змінами додатковими угодами № 1, 2, 3, 4, вартість плати за користування сервітутом за період з вересня 2016 по червень 2020 складає 40054,78 грн.

Як вказано вище, враховуючи те, що умовами Договору не передбачено складання актів надання послуг та рахунків на їх оплату суд дійшов висновку про те, що Сервітуарій (відповідач) зобов`язаний здійснювати оплату за надане Право самостійно щомісяця у строк до 20 числа поточного місяця, що вбачається з п. 6.2. Договору.

Оплату за надане Право відповідач згідно умов п. 6.2. Договору повинен був здійснювати щомісяця до 20 числа поточного місяця.

Отже, строк оплати за користування сервітутом за спірний період з вересня 2016 по червень 2020 настав.

Так, з урахуванням розміру здійснених відповідачем часткових оплат боргу в сумі 25768,54 грн., розмір боргу відповідача складає 14286,24 грн.

Втім, відповідач обов`язок із здійснення оплати за користування сервітутом в сумі 14286,24 грн. не виконав.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором щодо не здійснення в повному обсязі оплати за користування сервітутом, а також доведено порушення відповідачем строку здійснення оплати за користування сервітутом, встановленого умовами Договору, а наявність заборгованості в розмірі 14286,24 грн. підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком основного боргу з урахуванням здійснених часткових оплат боргу. Відповідач докази сплати боргу в повному обсязі суду не надав, заявлених до нього позовних вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінет" про стягнення заборгованості в сумі 14286,24 грн. за договором сервітуту № 839/2017/02/сіт від 27.02.2017 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінет" згідно із п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінет" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінет" (69118, м. Запоріжжя, вул. Луначарського, буд. 1, ідентифікаційний код 31852823) на користь:

- Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-А, на (IBAN) НОМЕР_1 , ПАТ АБ Укргазбанк , МФО 320478, ідентифікаційний код 40545596) заборгованість в сумі 14286 (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 24 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 27.10.2020 року.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.