Ухвала

від 30.10.2020 по справі 240/12209/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 240/12209/19

адміністративне провадження № К/9901/26705/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі №240/12209/19 за позовом Приватного підприємства "Л.Т." до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, Державної фіскальної служби України, про визнання протиправними та скасування рішень,

установив:

Приватне підприємство "Л.Т." звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.08.2019 про відмову приватному підприємству "Л.Т." в реєстрації податкової накладної №2 від 11.06.2019 №2 від 11.06.2019року щодо постачання ТОВ "Форест" "приладу Валента ВЦ-1" в кількості 1шт. вартістю 79166,67грн. (без ПДВ), 15833,33грн. податку на додану вартість; рішення Комісії Головного управління ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12.09.2019 про відмову приватному підприємству "Л.Т." в реєстрації податкової накладної №4 від 26.06.2019 року щодо постачання ТОВ "КОМБІНАТ БУДІНДУСТРІЙ" ультразвукового приладу для контролю міцності (Пульсар 2.1) в кількості 1шт. вартістю 46829,17грн. (без ПДВ), 9365,83грн. ПДВ та зобов`язати Державну податкову службу України, Головне управління ДПС у Житомирській області вчинити дії щодо реєстрації податкових накладних приватного підприємства "Л.Т." №2 від 11.06.2019 та №4 від 26.06.2019 датами їх фактичного подання.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні рішення не відповідають вимогам податкового законодавства. За твердженням позивача, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем надані документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції, які на його думку є достатніми та необхідними для такого підтвердження та без окремої вимоги зі сторони відповідача щодо конкретного переліку документів. Проте, відповідні документи не взяті відповідачем до уваги, з огляду на що ухвалено рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року вказаний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано:

- рішення Комісії Головного управління ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.08.2019року про відмову Приватному підприємству "Л.Т." в реєстрації податкової накладної №2 від 11.06.2019року;

- рішення Комісії Головного управління ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12.09.2019року про відмову Приватному підприємству "Л.Т." в реєстрації податкової накладної №4 від 26.06.2019року.

Зобов`язано Державну податкову службу України, Головне управління ДПС у Житомирській області вчинити дії щодо реєстрації податкових накладних Приватного підприємства "Л.Т." №2 від 11.06.2019року та №4 від 26.06.2019року датами їх фактичного подання..

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Обговоривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №240/12209/19 є вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС в Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні.

Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги. Доводи касаційної скарги, фактично, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах Леваж Престасьон Сервіс проти Франції ( Levages Prestations Services v. France ) від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; Гомес де ла Торре проти Іспанії ( Brualla Gomes de la Torre v. Spain ) від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем розумних обмежень в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі №240/12209/19 за позовом Приватного підприємства "Л.Т." до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, Державної фіскальної служби України, про визнання протиправними та скасування рішень.

2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.

Суддя-доповідач О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко