Ухвала

від 30.10.2020 по справі 320/2557/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 320/2557/19

адміністративне провадження № К/9901/28084/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І. А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року

у справі № 320/2557/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОТЕЙ ЕНЕРДЖИ"

до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОТЕЙ ЕНЕРДЖИ" звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року позов задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року, Головне управління ДПС у Київській області оскаржило її в касаційному порядку та просить зазначену ухвалу скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Установлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року позов задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

При цьому судом апеляційної інстанції акцентовано увагу скаржника на необхідності надання доказів на підтвердження обставин, на які він посилається, а саме відсутність коштів на сплату судового збору; доказів вчинення постійних та послідовних дій, які б підтверджували його намір щодо виконання вимог суду та КАС України в частині надання доказів сплати судового збору; зазначено, що скаржником не наведено обґрунтувань суттєвої затримки подання апеляційної скарги після повернення вперше поданої апеляційної скарги.

07 вересня 2020 року на виконання вимог ухвали суду від 04 серпня 2020 року скаржником надано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, на обґрунтування якої він навів ті ж самі підстави, які вже вказувались та були визнані неповажними, про що зазначено й в ухвалі суду апеляційної інстанції, якою апеляційна скарга залишалась без руху. Крім того, заявник зазначав, що КАС України встановлені процесуальні гарантії для оскарження рішення, ухваленого не на користь Держави протягом одного року з дня складання повного тексту рішення.

Проте суд апеляційної інстанції вважав, що наведені контролюючим органом підстави не можуть бути визнані поважними, оскільки обґрунтованих доводів, належних і допустимих доказів на підтвердження наявності об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 23 грудня 2019 року судом ухвали про повернення апеляційної скарги заявнику) до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в найкоротші строки відповідачем не надано. В поданні повторної апеляційної скарги лише 20 липня 2020 року суд не виявив наміру добросовісної реалізації належного особі права на апеляційне оскарження судового рішення та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник цитує норми КАС України, Законів України Про судоустрій і статус суддів , Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , наводить рішення Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини, не зазначаючи в чому полягає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.

Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у справі № 320/2557/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОТЕЙ ЕНЕРДЖИ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді І.А. Гончарова

С.С. Пасічник