Постанова

від 02.11.2020 по справі 916/3022/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 916/3022/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" б/н від 30.09.2020 (вх.№3185/20 від 05.10.2020)

у справі №916/3022/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЛОГІСТІК УКРАЇНА"

про стягнення 20 142,79 грн

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЛОГІСТІК УКРАЇНА", в якому в редакції заяви б/н від 05.02.2020 (вх.№2999/20 від 05.02.2020) просило стягнути з відповідача на користь позивача 20142,79 грн, з яких: 19474 грн суми сплачених грошових коштів за договором транспортно-експедиторського обслуговування №1-14/01 від 14.01.2019, 337,73 грн 3% річних та 331,06 грн інфляційних втрат.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 16.10.2019 відкрито провадження у справі №916/3022/19.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.06.2020 у справі №916/3022/19 (суддя Мостепаненко Ю.І.) у задоволенні позову відмовлено; витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2020 у справі №916/3022/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В. від 28.09.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" задоволено; рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2020 у справі №916/3022/19 скасовано; позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЛОГІСТІК УКРАЇНА" задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЛОГІСТІК УКРАЇНА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" 19474 грн, сплачених за договором транспортно-експедиторського обслуговування №1-14/01 від 14.01.2019, 337,73 грн 3% річних, 331,06 грн інфляційних втрат, 1921 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 15000 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді першої інстанції, 1350 грн, пов`язаних із залученням перекладача, та 2881,50 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

05.10.2020 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" надійшла заява б/н від 30.09.2020 (вх.№3185/20 від 05.10.2020), в якій останнє просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЛОГІСТІК УКРАЇНА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 15000 грн.

Вказана заява мотивована понесенням Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, у сумі 15000 грн, при цьому, за твердженням позивача, розмір цих витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням значення справи для сторін, а розмір гонорару відповідає кваліфікації адвоката, який має спеціалізацію в галузі морського права.

Враховуючи відсутність у апеляційного господарського суду станом на час подання вищезазначеної заяви, яка за своїм змістом фактично є заявою про ухвалення додаткового рішення, матеріалів справи №916/3022/19, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2020 на підставі пункту 17.9 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" б/н від 30.09.2020 (вх.№3185/20 від 05.10.2020) було відкладено до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції, а також зобов`язано Господарський суд Одеської області направити на адресу суду апеляційної інстанції матеріали зазначеної справи.

21.10.2020 до апеляційного господарського суду з Господарського суду Одеської області надійшли матеріали справи №916/3022/19.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі №916/3022/19 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" б/н від 30.09.2020 (вх.№3185/20 від 05.10.2020) вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, оскільки в силу частини третьої статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; запропоновано відповідачу в строк до 28.10.2020 надати відзив на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" б/н від 30.09.2020 (вх.№3185/20 від 05.10.2020).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЛОГІСТІК УКРАЇНА" надіслало відзив б/н та б/д (вх.№2299/20/Д4 від 27.10.2020) на вказану заяву, в якому просить відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" б/н від 30.09.2020 (вх.№3185/20 від 05.10.2020) у повному обсязі. Зокрема, відповідач посилається на неспівмірність розміру гонорару зі складністю справи, оскільки представником позивача в судах першої та апеляційної інстанції був один і той же адвокат, що був ознайомлений з усіма матеріалами справи та законодавством, при цьому у разі задоволення даної заяви витрати на правничу допомогу позивача у справі №916/3022/19 сумарно складуть 30000 грн, що становить майже 150% від ціни позову.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" б/н від 30.09.2020 (вх.№3185/20 від 05.10.2020) у справі №916/3022/19, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 22.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" ("Замовник") та Адвокатським об`єднанням "ЕДВАЙЗЕРС" ("Виконавець") укладено договір про надання правової допомоги №22/03/19 (далі - договір №22/03/19 від 22.03.2019), відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу у суді першої інстанції при розгляді спору Замовника з Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЛОГІСТІК УКРАЇНА" про стягнення збитків за договором транспортно-експедиторського обслуговування №1-14/01 від 14.01.2019.

В подальшому 06.07.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" ("Замовник") та Адвокатським об`єднанням "ЕДВАЙЗЕРС" ("Виконавець") підписано додаткову угоду №1 до договору №22/03/19 від 22.03.2019 (далі - додаткова угода №1 від 06.07.2020), за умовами пункту 1 якої Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу по представництву інтересів Замовника в Південно-західному апеляційному господарському суді у справі №916/3022/19 за апеляційною скаргою Замовника на рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2020.

Сторони домовилися, що вартість послуг Виконавця за даною додатковою угодою складає 15000 грн (пункт 2 додаткової угоди №1 від 06.07.2020).

В силу пункту 3 додаткової угоди №1 від 06.07.2020 вказану в пункті 2 даної додаткової угоди суму Замовник сплачує Виконавцеві шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі виставленого рахунку-фактури на умовах 100% передоплати.

Пунктом 4 додаткової угоди №1 від 06.07.2020 передбачено, що дана додаткова угода є невід`ємною частиною договору №22/03/19 від 22.03.2019 та набирає чинності з моменту її підписання.

На виконання додаткової угоди №1 від 06.07.2020 Адвокатське об`єднання "ЕДВАЙЗЕРС" виставило позивачу рахунок-фактуру №43 від 03.08.2020 на суму 15000 грн, який був оплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" платіжним дорученням №17374 від 02.09.2020.

Вказана сума грошових коштів була зарахована на рахунок Адвокатського об`єднання "ЕДВАЙЗЕРС", що підтверджується випискою по банківському рахунку останнього за 02.09.2020.

З акту прийому-передачі наданих послуг б/н від 30.09.2020 вбачається, що Адвокатське об`єднання "ЕДВАЙЗЕРС" в межах виконання обов`язків з представництва інтересів Замовника у Південно-західному апеляційному господарському суді по справі №916/3022/19 надало правову допомогу (підготовка та подача апеляційної скарги; ознайомлення з відзивом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЛОГІСТІК УКРАЇНА" на апеляційну скаргу; підготовка та подача відповіді на відзив; ознайомлення з додатковими поясненнями відповідача; підготовка та подача заяви про стягнення судових витрат) загальною вартістю 15000 грн, при цьому Замовник не має зауважень та претензій до наданих послуг.

Апеляційна скарга б/н від 27.07.2020 (вх.№2299/20 від 30.07.2020) та відповідь на відзив б/н від 27.08.2020 (вх.№2299/20/Д2 від 31.08.2020) від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" підписані адвокатом Гудковою Н.Ф., яка діяла на підставі ордеру серії ОД №3272441 від 27.07.2020, виданого Адвокатським об`єднанням "ЕДВАЙЗЕРС".

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В силу приписів частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.

Колегія суддів враховує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЛОГІСТІК УКРАЇНА" до апеляційного господарського суду подано відзив б/н та б/д (вх.№2299/20/Д4 від 27.10.2020), в якому відповідач, посилаючись на неспівмірність розміру гонорару зі складністю справи, просить відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" б/н від 30.09.2020 (вх.№3185/20 від 05.10.2020) у повному обсязі.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції з заявою б/н від 30.09.2020 (вх.№3185/20 від 05.10.2020), позивач зазначає про те, що розгляд даної справи має значення для забезпечення принципу обов`язкового притягнення до відповідальності за недоброчесну підприємницьку діяльність, між тим при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат зазначені твердження колегією суддів до уваги не приймаються, адже стягнення судових витрат за своєю правовою природою є відшкодуванням коштів, витрачених учасником справи у зв`язку отриманням ним професійної правничої допомоги, а не штрафною санкцією, нарахованою для притягнення боржника до відповідальності за неналежне виконання договірних зобов`язань або дисциплінування останнього.

Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" на те, що спірні правовідносини у даній справі склались у сфері транспортного експедирування при організації міжнародного перевезення вантажів, яка передбачає оформлення англомовних товарно-транспортних документів та особливості формування складу і вартості транспортно-експедиторських послуг, жодним чином не підтверджуються розумність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки оформлення вказаних англомовних документів та визначення вартості послуг за укладеним між сторонами договором №1-14/01 від 14.01.2019 не охоплюється наданням правової допомоги, при цьому постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 у даній справі позивачу було відшкодовано витрати, пов`язані із залученням перекладача, а розрахунок суми основного боргу, відсотків річних та інфляційних втрат не потребує спеціальних знань, якими не володів би фахівець в галузі права.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, Південно-західний апеляційний господарський суд враховує, що адвокат Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" не приймала участі у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції, адже дана справа є малозначною, тому розглядалась в порядку письмового провадження без виклику сторін, при цьому правова позиція апелянта була остаточно сформовано при розгляді справи місцевим господарським судом, а апеляційна скарга б/н від 27.07.2020 (вх.№2299/20 від 30.07.2020) та відповідь на відзив б/н від 27.08.2020 (вх.№2299/20/Д2 від 31.08.2020) не містять посилань на нові докази, обставини чи сферу правового регулювання, натомість ці документи фактично дублюють доводи заяв по суті спору, які подавалися до Господарського суду Одеської області.

За таких обставин, з огляду на те, що на стадії апеляційного розгляду даної справи правова позиція позивача вже була сформована, при цьому доказів додаткового комплексного та всебічного вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано, суд апеляційної інстанції зауважує, що вчинення цих дій було актуальним під час звернення із позовною заявою та розгляду її у суді першої інстанції, за результатами якого вже було стягнуто витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн, а відтак стягнення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в сумі 15000 грн, що фактично становить близько 75% від ціни позову у даній справі, не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не співмірні із виконаною роботою у Південно-західному апеляційному господарському суді, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування матиме надмірний характер, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про те, що абсолютно співмірним розміром витрат на правничу допомогу є 5% від суми, що стягнута за рішенням суду.

Зазначений висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицію Верховного Суду, викладеною в додатковій постанові від 29.09.2020 у справі №910/7127/19.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції, зменшивши заявлений позивачем до стягнення розмір судових витрат, вважає за можливе стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЛОГІСТІК УКРАЇНА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" 1000 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 129, 221, 232, 233, 240, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЛОГІСТІК УКРАЇНА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" 1000 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках та у строк, що визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.11.2020.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя Л.В. Поліщук