Рішення

від 22.10.2020 по справі 902/904/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2020 р. Cправа № 902/904/19

за позовом: Заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури (пров. Цегельний,8, м. Вінниця, 21020) в інтересах держави в особі позивача Вороновицької селищної ради (вул. Козацький шлях, 60, смт. Вороновиця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23252)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік - конд" (вул. І. Федорова, буд. б/н, Староміський р-н, м. Вінниця, 21100; вул. Пирогова, 107 а, кв. 89, м. Вінниця, 21037)

про стягнення 59 436,00 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Резніченко Ю.В.

За участю представників сторін:

прокурор: Моніч Л.В.

позивача: Грабчук І.М.

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

29.10.2019 р. Заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача Вороновицької селищної ради звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік - конд" про стягнення 59 436,00 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/904/19) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 04.11.2019 р. відкрито провадження у справі № 902/904/19. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 25.11.2019 р.

20.11.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № канц.02.1-34/9620/19 від 20.11.2019 р.), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову та який долучений до матеріалів справи.

Ухвалою від 25.11.2019 року повідомлено учасників процесу про підготовче судове засідання, яке відбудеться 11.12.2019 року.

26.11.2019 р. від заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури надійшла відповідь на відзив (№ 32/9812 вих-12 від 26.2019 р.), яка долучена судом до матеріалів справи.

Ухвалою від 11.12.2019 р. зупинено провадження у справі № 902/904/19 до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 912/2385/18.

17.03.2020 р. від представника відповідача надійшло заперечення (вх. № канц. 02.1-34/2457/20 від 17.03.2020 р.), яке долучене судом до матеріалів справи.

04.09.2020 р. до суду надійшло клопотання Заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури про поновлення провадження у справі №902/904/19, враховуючи оприлюднення у ЄДРСР 20.07.2020 р. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18.

Ухвалою від 14.09.2020 року поновлено провадження у справі № 902/904/19 та призначено підготовче засідання у справі на 28.09.2020 р.

За результатами проведеного судового засідання - 28.09.2020 р. суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті, як наслідок, судом винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 22.10.2020 р.

На визначену судом дату в судове засідання з`явився прокурор, та представник позивача.

Представник відповідача не з`явився, при цьому, суд зауважує що направлена кореспонденція суду повернута з поштовою відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою".

З врахуванням викладеного суд зазначає, що згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник позивача повність підтримав позицію прокурора.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд встановив наступне.

В якості заявлених позовних вимог прокурором зазначено, що на території Вороновицької селищної ради ТОВ Вік-конд використовує земельну ділянку за адресою вул. Київська, 3, смт. Вороновиця, площею 0,9314 га земель запасу комунальної власності.

На земельній ділянці знаходиться приміщення будівлі та споруди колишнього хлібзаводу.

Відповідно до Свідоцтва № 78 про право власності на виробничі будівлі від 19.11.2004 р. виданого виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради, рішення № 377, товариству з обмеженою відповідальністю Вік-конд , що засвідчує право приватної власності на виробничі будівлі, за адресою вул. Київська, 3, смт. Вороновиця.

Позивачем стверджується, що плата за використання вказаної земельної ділянки протягом 2017-2018 років до бюджету Вороновицької селищної ради не надходила.

За даним фактом селищна рада звернулася до Комісії при районній державній адміністрації по визначенню розміру збитків, заподіяних безоплатним використанням вказаної земельної ділянки.

Розпорядженням голови Вінницької районної державної адміністрації № 108 від 01.04.2019 р. затверджено Акт по визначенню збитків, що відшкодовуються Вороновицькій селищній раді, завданих використанням земельної ділянки площею 0,9314 га ТОВ Вік-конд на території Вороновицької селищної ради, в межах населеного пункту, розмір збитків за період з 2017-2018 роки становить 59 436,00 грн.

На теперішній час договір оренди на вказану земельну ділянку не укладено, кошти за використання земельної ділянки не сплачуються, що підтверджується довідкою Вороновицької селищної ради від 17.09.2019 р. № 02- 29/358 та інформацією ГУ ДПС у Вінницькій області від 03.10.2019 р. № 2487/02- 32-50-04.

Зазначені фактичні обставини стали підставою для звернення з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по вул. Київська, 3, смт. Вороновиця.

Відповідач проти позову заперечує, про що у відзиві на позовну заяву (№ 3 від 20.11.2019 р.) зазначено, що відповідачем було розроблено технічну документацію на земельну ділянку за адресою вул. Київська, 3, смт. Вороновиця та передано до Вороновицької селищної ради. Після цього, на адресу ТОВ Вік-конд рішень від Вороновицької селищної ради про надання ділянки в оренду не надходило. Таким чином ТОВ Вік-конд свої обов`язки перед Вороновицькою селищною радою виконало, передавши розроблену технічну документацію.

Відповідачем стверджується, що копію Рішення про надання згоди на оренду земельної ділянки йому було надано під час розгляду справи Господарським судом в 2018 р., яке відбулось за аналогічним позовом. Після чого відповідач звернулась до ДП Вінницький науково дослідний та проектний інститут землеустрою щодо отримання кадастрового номеру. При цьому, відповідачу було надано роз`яснення, що у відповідності до ст.24 Закону України Про Державний земельний кадастр , необхідно надати оригінал документації із землеустрою. В зв`язку з тим, що оригінал було надано Вороновицькій селищній раді і в ТОВ Він-код не повертав, тому останнє звернулось до селищної ради і отримала відповідь, що документів в них немає. В Вороновицьку селищну раду було направлено лист про неможливість отримання кадастрового номеру без оригіналу технічної документації, яка втрачена з вини їх працівників. Також, в листі було запропоновано, що у відповідності до ст.38 Закону України Про Державний земельний кадастр Витяг мають право отримувати органи місцевого самоврядування і, що договір оренди буде заключено без зволікань.

Крім того, зазначає, що Акт по визначенню збитків, що відшкодовуються Вороновицькій селищній раді Вороновицької об`єднаної територіальної громади, завданих використанням земельної ділянки площею 0,9314 га ТОВ Вік-конд на території Вороновицької селищної ради Вороновицької об`єднаної територіальної громади від 01.04.2019 р. затверджений розпорядженням голови райдержадміністрації № 108 був проведений з порушенням, тому що відповідач або його представник не брав участь в засіданні комісії тому, що не був проінформований. За таких обставин комісія не мала права розглядати це питання, а відтак цей Акт, у відповідності до ст.77 Господарського процесуального кодексу, не може братись до уваги як належний та допустимий доказ, та бути підставою для нарахування та стягнення збитків з відповідача.

Позивач не погоджуючись із доводами відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву зазначив свою позицію у відповіді на відзив (№ 32/9812 вих 19 від 26.11.2019 р.), в якій зазначено, що наданий відповідачем відзив не містить вказівок на незгоду з будь- якою із обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, відповідачем не спростовуються факти: використання ним без правовстановлюючих документів земельної ділянки, площею 0,9314 га земель запасу комунальної власності на території Вороновицької селищної ради, в межах населеного пункту, для обслуговування належного йому на праві власності нерухомого майна - хлібзаводу, за адресою вул. Київська, 3, смт. Вороновиця; не здійснення нарахування та сплати місцевого податку за фактичне використання вказаної земельної ділянки.

Крім того зазначає, що про нараховану суму безпідставно збережених коштів, які ТОВ Вік-конд зберіг за рахунок Вороновицької селищної ради йому було доведено до відома ще 09.07.2019 р., що підтверджується копією відповідного повідомлення від 02.07.2019 р. з доданою копією відповідного Акта та відміткою про вручення, а також наданою на повідомлення відповідачем відповіддю.

При цьому, слід зауважує, що розпорядження голови Вінницької районної державної адміністрації від 01.04.2019 р. № 108, не визнано недійсним та не скасовано, як незаконне, у встановленому порядку, що свідчить про не оспорювання Відповідачем розрахунку збитків.

Враховуючи викладене вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить суд позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

В запереченні (№3/1 від 12.03.2020 р.) на відповідь на відзив відповідачем зазначено, що надані копії документів з відзивом підтверджують обставини зволікань та блокування, яке не дало можливість фактично використовувати земельну ділянку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статями 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

У силу статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 цього Кодексу власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212, 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 цього Кодексу).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Так матеріалами справи стверджується, що відповідно до Свідоцтва № 78 про право власності на виробничі будівлі від 19.11.2004 р. виданого виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради, рішення № 377, товариству з обмеженою відповідальністю Вік-конд , що засвідчує право приватної власності на виробничі будівлі, за адресою вул. Київська, 3, смт. Вороновиця.

За клопотанням товариства з обмеженою відповідальністю "Вік-конд" про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою по оформленню земельної ділянки для подальшої передачі в оренду ТОВ "Вік-конд" для обслуговування нерухомого майна (колишній хлібзавод) вул.Київська, 3 (а.с.29)

Відповідно до рішенням Вороновицької селищної ради 2 сесії 5 скликання від 25.07.2006 р. надано дозвіл ТОВ "Вік-конд" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі в оренду за рахунок земель не переданих у власність та не наданих у користування (колишній хлібзавод) вул. Київська, 3.( а.с 30).

Рішенням Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області 18 сесії 5 скликання від 16 липня 2008 року за заявою директора ТОВ "Вік-конд" затверджено технічну документацію та передано в оренду для обслуговування нерухомого майна ТОВ "Вік-конд" земельну ділянку по вул. Київська, 3, площею 0,9314 га, строком на 49 років. (а.с 31).

Згідно п.п. 3-6 даного рішення встановлено орендну плату в розмірі 25000,00 грн за згодою сторін в рік; доручено селищному голові протягом 10 днів з моменту підписання рішення укласти договір оренди земельної ділянки; покладено обов`язок на ТОВ "Вік-конд" зареєструвати договір оренди земельної ділянки згідно вимог чинного законодавства, виконувати обов`язки землекористувача відповідно до ст.96 Земельного кодексу України.

Документи, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою у відповідача відсутні.

01.04.2019 р. комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, створеної відповідно до розпорядження голови Вінницької РДА від 01.04.2019 р. № 108, встановлено розмір збитків, завданих власнику землі за 2017-2018 роки, які заподіяно ТОВ "Вік-конд", що використовує земельну ділянку в смт. Вороновиця без правоустановчих документів. Таким чином, розмір збитків становить 59 436,00 грн.

Акт з визначення розміру збитків Вороновицькою селищною радою направлено 02.07.2019 р. на адресу засновника та директора ТОВ "Вік-конд" згідно відомостей ЄДРЮОФОП, та отримано ним 09.07.2019 р., що підтверджується повідомленням про вручення.

Згідно зазначеного Акту комісією визначено розмір збитків, рахунки для сплати визначеного розміру збитків та вказано про необхідність сплати визначених коштів у місячний термін після затвердження Акту на рахунок Вороновицької селищної ради.

05.09.2019р. складено комісією акт який затверджений головою селищної ради згідно якого проведено обстеження земельної ділянки яка знаходиться в користуванні ТОВ "Вік-конд" по вул. Київська, 3 смт. Вороновиця та встановлено, що дана земельна ділянка площею 0,9314 га по периметру повністю загороджена бетонними плитами та блоками.

Разом з тим, відповідачем рішення Комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та користувачам Вінницької районної державної адміністрації не оспорювалось та на даний час є дійсним, водночас ним завдані збитки не відшкодовано позивачу, що підтверджується довідками Вороновицької селищної ради від 17.09.2019 р., від 20.09.2019р.

З огляду на викладене, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України .

Відповідач не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, а тому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України).

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт "д" ч.1 ст. 156 Земельного кодексу України).

За змістом ст.157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок.

Відповідно до п.3 вказаного Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

В той же час, відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України підставою для застосування цивільно-правової відповідальності є правопорушення, що включає як складові елементи: 1) шкоду (збитки), 2) протиправну поведінку особи, яка заподіяла шкоду, 3) причинний зв`язок між ними та 4) вину особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, виключає можливість притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Загальним поняттям позадоговірного зобов`язання з відшкодування шкоди охоплюються різноманітні конкретні види правопорушень, що мають ряд особливостей. Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду можуть бути передбачені спеціальними законами, що регулюють питання охорони певного виду прав.

Саме питання відшкодування збитків власникам землі, до яких відноситься і територіальна громада смт Вороновиця в особі її представницького органу селищної ради, та землекористувачам врегульовано главою 24 Земельного кодексу України "Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", за ст.156 якого закріплено вичерпний перелік підстав відшкодування збитків, заподіяних внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов`язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Вищий господарський суд України в постанові пленуму "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (із змінами і доповненнями) №6 від 17.05.2011 у п. 3.8. вказав, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 Цивільного кодексу України та частини другої статті 224 Господарського кодексу України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011 господарським судам необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об`єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Пунктом 3.4 даної постанови визначено, що у разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов`язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявні всі елементи складу цивільного правопорушення в діях Відповідача, як то: факт порушення Відповідачем вимог земельного законодавства, що виявився у тривалому використанні земельної ділянки без договорів оренди, що призвело до наявності збитків у позивача, визначення і відшкодування яких врегульовано вищевказаним Порядком; причинний зв`язок між збитками і протиправною поведінкою Відповідача, оскільки використання земельної ділянки Відповідачем без належного правового оформлення, позбавило Позивача, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід у вигляді місцевого податку (земельного податку).

З огляду на вищенаведене та враховуючи те, що позивачем доведено користування відповідачем земельної ділянки без оформлення договорів оренди земельних ділянок, з урахуванням фактичних обставин, наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1212-1214 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вік-конд" (вул.1.Федорова, б/н, м.Вінниця, 21100, код юридичної особи 32976779) на користь Вороновицької селищної ради (вул.Козацький шлях, 60, смт. Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, код юридичної особи 04326069) 59 436,00 грн збитків.

3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік-конд" (вул.1.Федорова, б/н, м.Вінниця, 21100, код юридичної особи 32976779) на користь Прокуратури Вінницької області (вул.Монастирська, 33, м.Вінниця, 21050, код юридичної особи 02909909) 1921,00 грн витрат зі сплати судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 02 листопада 2020 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - прокурору, позивачу (21020, м. Вінниця, пров. Цегельний,8; вул. Козацький шлях, 60, смт. Вороновиця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23252)

3 - відповідачу (вул. І. Федорова, буд. б/н, Староміський р-н, м. Вінниця, 21100; вул. Пирогова, 107 а, кв. 89, м. Вінниця, 21037)