Рішення

від 23.10.2020 по справі 913/408/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 року м. Харків Справа № 913/408/20

Провадження №1/913/408/20

За позовом виконувача обов`язків керівника Старобільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Веселівської сільської ради Старобільського району Луганської області, с. Веселе Старобільського району Луганської області

до відповідача Фермерського господарства "Крот", с. Петрівське Старобільського району Луганської області

про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання - Медуниця Р.І.

За участю прокурора Кондратюк Н.А., посвідчення № 054367 від 25.11.2019 ;

представника відповідача - голови господарства Васильєва В.В.

Суть спору: про розірвання договору оренди землі від 15.11.2012 та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,5260 га.

Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, вислухавши прокурора та представника відповідача, суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору між сторонами.

Так, рішенням Веселівської сільської ради від 10.05.2011 № 8/5 "Про надання земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для випасу худоби" надано дозвіл та користування земельною ділянкою, а також виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років для випасу худоби, орендна площа 5,2 га, в межах с. Петрівське на території Веселівської сільської ради.

У подальшому рішенням Веселівської сільської ради від 16.11.2011 № 14/3 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фермерському господарству "Крот" в с. Петрівське" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фермерському господарству "Крот" для випасання худоби; надано фермерському господарству "Крот" для випасання худоби в оренду терміном на десять років земельну ділянку загальною площею 3,5260 га, в т.ч. сільськогосподарські землі - 3,5260 га, з яких: сільськогосподарські угіддя - 3,5260 га (пасовищ 3,5260 га) за рахунок земель Веселівської сільської ради (с. Петрівське).

На підставі рішення Веселівської сільської ради від 02.08.2012 № 24/3 "Про затвердження договору оренди з фермерським господарством "Крот" 15.11.2012 між Веселівською сільською (орендодавцем) та Фермерським господарством "Крот" в особі Васильєва Володимира Васильовича (орендаря) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого відповідач отримав в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для випасу худоби (пасовища), яка розташована на території Веселівської сільської ради Старобільського району Луганської області строком на 10 років.

Сторони домовились, що орендар зобов`язується приступити до використання орендованої земельної ділянки після її передачі згідно умов цього договору (п. 31 договору).

Згідно з п. 28 договору орендодавець має право вимагати від орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з цим договором та умовами, передбаченими чинним законодавством, а також вільного доступу до наданих в оренду земельних ділянок для контролю за додержанням орендарем умов договору.

Об`єктом оренди є земельна ділянка сільськогосподарського призначення - пасовища (п. 2 договору).

При укладенні договору сторони дійшли згоди, що його дія припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою сторін або рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок), яке істотно перешкоджає її (їх) використанню, а також з інших підстав, означених законом ( п. 36 договору).

У позовній заяві виконувачем обов`язків керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області зазначено, що він звертається до суду у зв`язку з тим, що має місце порушення інтересів держави через нецільове використання земельної ділянки, що є істотним порушенням земельного законодавства та умов договору оренди землі й, відповідно, наслідком є істотне погіршення якості землі та знищення пасовищ, які належать територіальній громаді.

Прокурор зазначає, що Веселівська сільська рада, як уповноважений суб`єкт владних повноважень, за наявності порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, заходи щодо звернення до суду з позовом та захистом прав і законних інтересів не здійснила, хоча про нецільове використання землі знала з травня 2020 року.

У листі Веселівської сільської ради № 353 від 02.06.2020 зазначено, що заходи щодо розірвання договору оренди землі від 15.11.2012, укладеного між Веселівською сільською радою та Фермерським господарством "Крот" сільською радою не вживались (арк. справи 48).

Старобільська місцева прокуратура Луганської області листом № 34/3093вих-20 від 01.07.2020 повідомила Веселівську сільську раду про намір звернутися до господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Веселівської сільської ради із позовною заявою про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки (арк. справи 55-56).

Підставою позову зазначається порушення законодавства, що регулює правовідносини у сфері охорони й використання земель.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 за позовом також органу прокуратури прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

За матеріалами справи відсутні докази звернення позивача з позовом після одержання вказаного вище листа Старобільської місцевої прокуратури, тому ухвалою від 24.07.2020 суд підтвердив підстави представництва виконувачем обов`язків Старобільської місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Веселівської сільської ради Старобільського району Луганської області за позовною заявою у цій справі та відкрив провадження.

В обгрунтування позову прокурор посилається на те, що відповідною комісією встановлено, що земельна ділянка площею 3,5260 га сільськогосподарського призначення - пасовища, засіяна озимими сільськогосподарськими культурами, про що складено акт обстеження від 04.05.2020.

Оскільки передана в оренду земельна ділянка не може використовуватись відповідачем для посіву пшениці або будь-якої іншої сільськогосподарської культури, а тільки для випасання худоби, прокурор просить суд розірвати договір оренди землі від 15.11.2012 та зобов`язати відповідача повернути орендовану землю орендодавцеві.

Перед зверненням до суду для визначення вартості земельної ділянки прокурор звернувся до оцінювача, про що свідчить доданий до справи Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, реєстраційний номер 200625-010, Висновок про вартість майна, за яким земельна ділянка загальною площею 3,526 га, розташована за адресою: Луганська область, Старобільський район, село Петрівське, має ринкову вартість 98728,00 грн. (арк. справи 33).

У ході розгляду справи судом ставилось витання щодо присвоєння кадастрового номеру орендованій земельній ділянці, на що відповідач зазначив, що такі заходи вживаються ним зараз.

Позивач у листі від 03.07.2020 № 449 пояснив, що, оскільки відповідна технічна документація затверджувалась рішенням Веселівської сільської ради № 14/3 від 16.11.2011 № 14/3, а Порядок ведення Державного земельного кадастру був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 17.10.2012, сільська рада не зверталась до державних реєстраторів з метою реєстрації спірної земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує з посиланням на те, що у договорі оренди немає заборони засівання орендованої землі сільськогосподарськими культурами з метою подальшого випасання худоби. Також відповідач звертає увагу на те, що обстеження орендованої землі проведено без його участі, що до позовної заяви не додано доказів в підтвердження погіршення якості землі, а також відомостей про знищення пасовищ, які належали територіальній громаді тощо.

У відповіді на відзив прокурор наполягає на задоволенні позову та посилається на те, що сам відповідач визнає факт засівання орендованої землі сільськогосподарськими культурами, проведення обстеження земельної ділянки без присутності представника відповідача пояснює фактом знаходження останньої у комунальній власності, розпорядником якої є позивач.

Встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та відмову у його задоволенні, виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Частиною 1 ст. 93 та ст. 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. "в" ч. 1 ст. 96 ЗК України).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Договір оренди землі від 15.11.2012, укладений між виконавчим комітетом Веселівської міської ради (орендодавцем) та Фермерським господарством "Крот" (орендарем) зареєстрований у Відділі Держкомзему у Старобільському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.11.2012 за № 44251004005616.

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про оренду землі" № 161- XIV у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (у редакції Закону 5037-VI від 04.07.2012) передбачено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом (01.01.2013), визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов : якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 79 1 ЗК України (у редакції Закону від 05.12.2019 № 340-IX) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Як зазначалось вище, відповідач вказує, що заходи щодо державної реєстрації орендованої земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру він вживає у цей час.

Зокрема, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 № 3613-VI передбачено - у разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом (у редакції Закону № 233-VI від 14.05.2013).

Таким чином, укладений сторонами договір оренди землі від 15.11.2012 є чинним, а відсутність у його тексті кадастрового номеру земельної ділянки, яка передавалась в оренду, не є порушенням згідно чинного на той час законодавства.

В обгрунтування позову про розірвання договору та повернення земельної ділянки прокурор посилається на те, що комісією у складі голови Веселівської сільської ради Луганської О.А., начальника відділу земельних ресурсів Веселівської сільської ради Завгороднього Р.В., за участю прокурорів Старобільської місцевої прокуратури Григоренко О.Ю., Передерій М.А. було перевірено земельну ділянку з метою вивчення стану використання її орендарем та встановлено, що земельна ділянка площею 3,5260 га сільськогосподарського призначення - пасовища, засіяна озимими сільськогосподарськими культурами, про що складено акт обстеження земельної ділянки, виявлення та обстеження загального стану об`єкту від 04.05.2020 (арк. справи 22).

Проте, суд звертає увагу прокурора, що правове регулювання здійснення державного контролю за використанням та охороною земель здійснюється Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 № 963-IV.

Статтею 1 цього Закону, яка визначає терміни, передбачено, що невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - це невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, яким є Держгеокадастр у відповідності до постанови КМ України від 14.01.2015 № 15.

У статті 6 законодавцем визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Статтею 9 цього Закону передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель регулюються ст. 10 Закону від 19.06.2003 № 963-IV - державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративне правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель тощо.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що наданий прокурором акт обстеження земельної ділянки від 04.05.2020 не може бути належним доказом, оскільки не дотримано процедуру проведення такої перевірки, яку передбачено вказаним вище Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 № 963-IV.

У відповідності до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи через захворювання представника на гостру респіраторну хворобу COVID-19 судом відхиляється на підставі ст. 202 ГПК України, оскільки це друге судове засідання по розгляду справи по суті, суд не визнавав участь позивача обов`язковою та строк розгляду справи закінчується 05.11.2020.

Доводи, викладені відповідачем у другому відзиві від 21.08.2020 судом не оцінюються, оскільки цей відзив наданий з пропуском строку, встановленого судом.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити з віднесенням витрат по судовому збору у сумі 4204 грн 00 коп. на прокуратуру Луганської області у відповідності до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 236-241 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову виконувача обов`язків керівника Старобільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Веселівської сільської ради Старобільського району Луганської області, с. Веселе Старобільського району Луганської області, ідент. код 05387305 до Фермерського господарства "Крот", с. Петрівське Старобільського району Луганської області, ілент код 32280363 про розірвання договору оренди землі від 15.11.2012 та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,5260 га в і д м о в и т и.

2. Витрати по судовому збору покласти на прокуратуру Луганської області.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 02.11.2020.

Суддя Н.М.Зюбанова