Рішення

від 22.10.2020 по справі 915/348/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року Справа № 915/348/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ржепецької К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю РОСТОК АГРО (65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 76, офіс 2; адреса для листування: 54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 23, кв. 15-А; ідентифікаційний код 37385970)

до відповідача: Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 19-21а; ідентифікаційний код 25394566) в особі Південної філії Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд (54001, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 25, кв. 24; ідентифікаційний код 37192434)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Офіс великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11 Г; ідентифікаційний код 43141471)

про: стягнення 7 521 015,64 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився,

Суть спору:

24.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю РОСТОК АГРО звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 77 від 23.03.2020 (з додатками) про стягнення Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд в особі Південної філії Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд 7521015,64 грн заборгованості за договорами поставки та судового збору у розмірі 112815,23 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договорів поставки № 60154842 від 15.02.2017 та № 60155386 з додатковими угодами до них; рахунків на оплату № 18 від 16.02.2017 та № 20 від 20.02.2017; видаткових накладних № 18 від 16.02.2017 та № 20 від 20.02.2017; актів перерахунку ціни партії товару від 16.02.2017 та від 20.02.2017; актів звірки взаєморозрахунків; квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.03.2018 (2 шт.); листів позивача до відповідача № 10/12/1 від 10.12.2019 та № 10/12/2 від 10.12.2019 з доказами їх направлення на адресу відповідача; застосування норм статей 15, 525, 526, 530, 626, 655, 712 Цивільного кодексу України, статей 193, 265 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що за умовами укладених між сторонами договорів, зміст яких аналогічний, позивач зобов`язувався продати та поставити, а відповідач - оплатити і прийняти товар - насіння соняшникове урожаю 2016 року.

По договору поставки № 60154842 від 15.02.2017, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар (насіння соняшникове) в кількості 440,82 т. на суму 4 886 101,37 грн, що підтверджується рахунком на оплату № 18 від 16.02.2017 та видатковою накладною № 18 від 16.02.2017. В свою чергу, відповідачем проведено часткову оплату за отриманий товар в сумі 3 908 881,09 грн.

По договору №60155386 від 17.02.2017 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар (насіння соняшникове) в кількості 2972,54 т. на суму 32 718 976,79 грн, що підтверджується рахунком на оплату № 20 від 20.02.2017 та видатковою накладною № 20 від 20.02.2017. В свою чергу, відповідачем проведено часткову оплату за отриманий товар в сумі 26 175 181,43 грн.

З урахуванням наведеного, як стверджується позивачем, заборгованість відповідача за договором поставки № 60154842 складає 977 220,28 грн, а за договором поставки № 60155386 - 6 543 795,36 грн (разом 7 521 015,64 грн).

У зв`язку з введенням з 12.03.2020 на усій території України карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (за змінами та доповненнями) ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2020 було відкрито провадження у справі № 915/348/20 без зазначення дати проведення судового засідання. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

22.04.2020 до суду від відповідача надійшло дві заяви про ознайомлення з матеріалами справи б/н від 22.04.2020 (вх. № 5049/20) та б/н від 22.04.2020 (вх. № 5055/20), з їх подальшою реалізацією 03.06.2020.

18.05.2020 до суду від позивача надійшла заява № 55 від 18.05.2020 про розгляд справи без участі позивача та його представника за наявними в справі матеріалами.

Враховуючи прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про послаблення карантинних обмежень, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів , суд ухвалою від 28.05.2020 повідомив учасників справи про те, що підготовче засідання у справі № 915/348/20 відбудеться 18 червня 2020 року о 10:00. Крім того, вказаною ухвалою було продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів.

17.06.2020 до суду від відповідача надійшла така кореспонденція:

- заява б/н від 17.06.2020 (вх. № 7277/20) про залучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, в якій заявник просить суд залучити у справу Офіс великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 39440996) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача;

- заява б/н від 17.06.2020 (вх. № 7278/20) про поновлення строку для надання відзиву по справі № 915/348/20, в якій заявник посилаючись на норми ст.ст. 119, 165, п. 4 розділу Х Господарського процесуального кодексу України просить суд поновити відповідачу строк для надання відзиву у справі № 915/348/20 та долучити до матеріалів справи відзив відповідача та розглянути справу з урахуванням такого відзиву;

- відзив б/н від 17.06.2020 (вх. № 7279/20) на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю Росток Агро в повному обсязі.

У поданому відзиві відповідач не заперечує факту отримання товару від позивача за Договорами поставки, а саме: 440,82т. насіння соняшнику загальною вартістю 4 886 101,37 грн з ПДВ за договором № 60154842 від 15.02.2017; 2 972,540т. насіння соняшнику загальною вартістю 32 718 976,79 грн з ПДВ за договором №60155386 від 17.02.2017.

Також відповідач підтверджує здійснення оплати 80% вартості отриманого Товару, як це визначено в п.6.1. та п.6.1.1. Договорів поставки.

Проте, відповідач звертає увагу на те, що остаточний розрахунок має бути здійснено згідно в п.6.1. та п.6.1.2 Договорів поставки, де визначено, що: …Остаточний розрахунок проводиться Покупцем протягом 2-х робочих днів після: а) отримання Покупцем документів, що визначені у п.6.1.1. (якщо їх не було надано раніше) та у п.6.1.2., а також - після б)завершення здійснення Покупцем перевірки правильності реєстрації Продавцем відповідної податкової накладної в ЄРПН (ст.8 цього Договору), за умови відсутності порушень з боку Продавця встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних .

У грудні 2019 року на адресу відповідача від позивача надійшли роздруківки електронних квитанцій про реєстрацію податкових накладних №15 від 16.02.2017 та № 18 від 20.02.2017 складених за Договорами поставки з проханням здійснити перевірку правильності реєстрації податкових накладних після чого здійснити остаточний розрахунок за вказаними Договорами поставки.

Проте, не чекаючи від відповідача повідомлення щодо завершення ним перевірки правильності реєстрації податкових накладних № 15 від 16.02.2017 та № 18 від 20.02.2017, а отже, без дотримання всіх умов, з виконанням яких згідно п.6.1. та п. 6.1.2. Договорів поставки у Відповідача розпочинається перебіг 2-х денного строку на здійснення остаточного розрахунку, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

На переконання відповідача, твердження позивача щодо ухилення відповідачем від виконання свого обов`язку з перевірки податкових накладний та достатності часу на таку перевірку не ґрунтуються на умовах Договору та вимогах чинного законодавства України, а отже не повинні братися судом до уваги.

Вказаний відзив було прийнято судом до розгляду, з наведенням відповідної мотивації в ухвалі від 18.06.2020.

Ухвалою суду від 18.06.2020 було оголошено перерву в судовому засіданні у даній справі до 30 липня 2020 року о 10:30; за клопотанням відповідача залучено до участі у справі № 915/348/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11 Г; ідентифікаційний код 39440996); зобов`язано позивача та відповідача направити на адресу вказаної особи позов та відзив; запропоновано третій особі надати письмові пояснення по суті спору.

15.07.2020 до суду від позивача надійшла така кореспонденція:

- відповідь на відзив № 70 від 01.07.2020;

- лист № 102 від 14.07.2020 щодо залучення документів до матеріалів справи, зокрема, доказів направлення позовної заяви з додатками третій особі на виконання ухвали від 18.06.2020;

- лист № 86 від 02.07.2020 щодо зміни фактичної адреси позивача.

28.07.2020 до суду від відповідача надійшла така кореспонденція:

- заява б/н від 28.07.2020 (вх. № 9195/20) про ознайомлення з матеріалами справи (представнику відповідача 28.07.2020 надано можливість ознайомитися з матеріалами справи);

- лист б/н від 28.07.2020 (вх. № 9194/20) щодо виконання вимог ухвали суду 18.06.2020 стосовно направлення третій особі копії відзиву з доданими документами.

30.07.2020 до суду від відповідача надійшла така кореспонденція:

- заперечення на відповідь на відзив б/н від 29.07.2020 (вх. № 9319/20);

- заява б/н від 29.07.2020 (вх. № 9318/20) про заміну третьої особи, в якій заявник просить суд замінити у справі № 915/348/20 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11 Г; код ЄДРПОУ 39440996) на його правонаступника Офіс великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11 Г; код ЄДРПОУ 43141471).

Ухвалою суду від 30.07.2020 було здійснено процесуальне правонаступництво у справі № 915/348/20, а саме залучено до участі у справі правонаступника третьої особи - Офіс великих платників податків ДПС; запропоновано третій особі надати суду на направити іншим учасникам справи письмові пояснення щодо суті спору; продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 915/348/20 та відкладено підготовче засідання на 24 вересня 2020 року о 09:15.

03.07.2020 до суду від Офісу великих платників податків ДПС надійшло клопотання № 4524/9/28-10-53-18-12 від 30.07.2020 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, на яке суд відреагував відповідною ухвалою від 04.08.2020.

За результатами проведеного 24.09.2020 за участю представників усіх учасників справи підготовчого засідання, суд постановив ухвалу, якою закрив підготовче провадження у даній справі, з призначенням її до судового розгляду по суті на 22 жовтня 2020 року о 10:00.

01.10.2020 до суду від Офісу великих платників податків ДПС надійшли письмові пояснення б/н від 25.09.2020 (вх. № 12319/20) в яких третя особа фактично не надала суду пояснень по суті спірних правовідносин, водночас, звернула увагу суду на те, що в супроводженні Офісу великих платників податків ДПС наявні судові справи між Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією Сантрейд в особі Південної філії Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд , та Офіс ВПП ДПС визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 06.02.2017 № 0000701406 щодо господарських операцій з його контрагентами, які не відповідають дійсності по справах № 826/5484/17, №2а-19251/11/2670, 2а-18386/11/2670 та багато інших. Офіс ВПП ДПС, який заявлений в якості третьої особи, не є зацікавленою особою в спорі між зазначеними підприємствами, та не може прийняти позицію одну із сторін по справі.

Станом на момент проведення судового засідання інших заяв, як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.

В судове засідання 22.10.2020 учасники справи своїх повноважних представників не направили, при цьому про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать відмітки про отримання позивачем (03.10.2020), відповідачем (30.09.2020, 02.10.2020) та третьою особою (01.10.2020) копій ухвали Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2020 у справі № 915/348/20 на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення за штрихкодовими ідентифікаторами 5400141491063, 5400141491047, 5400141491039, 5400141491055.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників учасників справи.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 22.10.2020 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши представників учасників справи в попередніх судових засіданнях , суд -

В С Т А Н О В И В:

15 лютого 2017 року між Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією Сантрейд , як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю РОСТОК АГРО , як постачальником, було укладено Договір поставки № 60154842 (далі - Договір № 60154842), відповідно до предмету якого продавець зобов`язався продати та поставити, а покупець взяв на себе зобов`язання оплатити та прийняти Товар Насіння соняшникове урожаю 2016 року (надалі - Товар), насипом, у відповідності до умов цього Договору.

Крім того, 17 лютого 2017 року між Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією Сантрейд , як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю РОСТОК АГРО , як постачальником, було укладено Договір поставки № 60155386 (далі - Договір № 60155386), відповідно до предмету якого продавець зобов`язався продати та поставити, а покупець взяв на себе зобов`язання оплатити та прийняти Товар Насіння соняшникове урожаю 2016 року (надалі - Товар), насипом, у відповідності до умов цього Договору.

За умовами наведених договорів:

- базова ціна Товару без податку на додану вартість (ПДВ) за цим Договором складає 9250,00 грн за одну метричну тону. Ціна Товару з ПДВ за цим Договором складає 11.100,00 грн за одну метричну тону (п. 4.1, в редакції Додаткових угод від 15.02.2017 та 17.02.2017 відповідно);

- продавець зобов`язується здійснити поставку автомобільним транспортом Товару на умовах DAT (поставлено на Термінал), відповідно до правил Інкотермс 2010, - поставлено на термінал в Миколаївському морському торговельному порту, надалі - Пункт поставки, згідно реквізитів поставки, які зазначені в цьому договорі, або в окремих інструкціях покупця. Реквізити поставки (інструкції для заповнення автомобільних товарно-транспортних накладних): вантажоотримувач ТОВ Грінтур-Екс (парк Рудний, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23) для ТОВ ЕТСК, вантажовласник Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією Сантрейд (п. 5.1);

- продавець зобов`язаний надавати покупцю відповідні видаткові та податкові накладні згідно фактичної кількості товару, що була визначена у пункті поставки (п. 5.4);

- покупець здійснює оплату в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості Товару на поточний банківський рахунок продавця. Покупець зобов`язується проводити оплату кожної партії Товару у два етапи: - 80% вартості відповідної партії товару сплачується покупцем протягом 2-х робочих днів з дати поставки товару та визначення фактичної кількості поставленого товару, а також після отримання покупцем усіх документів на товар, що визначені у п.6.1.1 цього Договору; - остаточний розрахунок проводиться покупцем протягом 2-х робочих днів після: а) отримання покупцем документів, що визначені у п.6.1.1 (якщо їх не було надано раніше) та у п.6.1.2, а також після б) завершення здійснення покупцем перевірки правильності реєстрації продавцем відповідної податкової накладної в ЄРПН (ст.8 цього Договору), за умови відсутності порушень з боку продавця встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних (п. 6.1, в редакції Додаткових угод від 15.02.2017 та 17.02.2017 відповідно);

- документи для часткової оплати: відвантажувальні документи: а) Товарно-транспортні накладні на Товар з відміткою вантажоотримувача про прийняття Товару по кількості та якості; б) оригінал акту перерахунку ціни відповідної партії Товару; в) оригінал чи засвідчена продавцем (печатка та підпис) копія рахунку на оплату поставленого товару за ціною згідно з актом перерахунку ціни відповідної партії Товару; г) оригінал видаткової накладної або акту приймання-передачі на відповідну фактичну кількість поставленого Товару; д) засвідчена печаткою продавця копія реєстру вантажоотримувача про вивантаження транспортних засобів із зазначенням ваги та якості прийнятого товару (п. 6.1.1, в редакції Додаткових угод від 15.02.2017 та 17.02.2017 відповідно);

- документи для остаточної оплати: а) оригінал рахунку на оплату вартості отриманого Товару за ціною згідно з актом перерахунку ціни відповідної партії Товару; б) засвідчена підписом та печаткою продавця роздруківка електронної квитанції про реєстрацію продавцем відповідної податкової накладної у ЄРПН; в) оригінали відвантажувальних документів, визначені в п.6.1.1. цього Договору (у разі, якщо спочатку надавалися засвідчені копії) (п. 6.1.2, в редакції Додаткових угод від 15.02.2017 та 17.02.2017 відповідно);

- днем оплати вважається списання грошових коштів з банківського рахунку покупця на користь постачальника (п. 6.2, в редакції Додаткових угод від 15.02.2017 та 17.02.2017 відповідно);

- продавець підтверджує та гарантує, що він у повному обсязі ознайомлений з вимогами, які висуваються податковим законодавством до постачальників товарів та послуг щодо виписки податкових накладних в електронній формі та обов`язкової реєстрації усіх податкових накладних в Єдиному Реєстрі Податкових Накладних (ЄРПН) у встановлені законом строки (п. 8.1.1);

- продавцю не відомі будь-які обставини, які б перешкоджали йому виконувати належним чином свої зобов`язання із своєчасної та належної реєстрації податкових накладних в ЄРПН (п. 8.1.2);

- продавець зобов`язується реєструвати податкові накладні в ЄРПН в порядку, передбаченому чинним законодавством. Продавець приймає на себе зобов`язання, протягом 3 (трьох) робочих днів з дня реєстрації продавцем відповідної податкової накладної у ЄРПН, надавати покупцю підтвердження такої реєстрації у вигляді визначеної законом електронної квитанції, яку продавець зобов`язаний роздрукувати, засвідчити підписом своєї уповноваженої особи, скріпити печаткою та передати покупцю в оригіналі (п. 8.1.3);

- на підставі такої квитанції покупець здійснює перевірку правильності реєстрації продавцем відповідної податкової накладної у ЄРПН, зокрема на предмет виявлення фактів: а) наявності чи відсутності реєстрації продавцем податкової накладної та б) порушення чи дотримання продавцем порядку заповнення такої податкової накладної (п. 8.1.4);

- про виявлені факти відсутності реєстрації продавцем податкової накладної в ЄРПН та/або порушення продавцем порядку заповнення податкової накладної покупець зобов`язаний повідомити продавця для відповідного реагування та коригування. До усунення таких порушень покупець вправі призупинити здійснення остаточних розрахунків за відповідними господарськими операціями (п. 8.1.5);

- продавець, після отримання відповідного повідомлення від покупця, повинен негайно вжити усіх заходів щодо усунення виявлених недоліків та повідомити покупця про їх результати для здійснення повторної перевірки правильності реєстрації продавцем відповідної податкової накладної у ЄРПН. В разі невиконання законних вимог покупця у продавця настає відповідальність, передбачена чинним законодавством України та цим договором (п. 8.1.6);

- всі спори, що виникають у зв`язку з виконанням умов цього Договору сторони вирішують в порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 9.1);

- Договір вступає в силу з дати підписання та діє до повного виконання своїх зобов`язань. У випадку поставки всього об`єму Товару продавцем в строки по договору (відповідно до п. 5.2 або окремих додатків до договору), строк дії договору вважається продовженим до моменту оплати поставленого товару (п. 11.1).

15.02.2017 та 17.02.2017 сторони погодили внесення змін до наведених Договір, шляхом підписання Додаткових угод до них.

Договори поставки № 60154842 та № 60155386, а також додаткові угоди до них, скріплені підписами обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як постачальника, до відповідача, як покупця, про стягнення з останнього заборгованості за вищенаведеними договорами поставки.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини існування між сторонами договірних правовідносин, здійснення позивачем поставки обумовленого договором товару, порушення відповідачем грошового зобов`язання в частині повноти та своєчасності оплати поставленого товару.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- договори поставки № 60154842 від 15.02.2017 та № 60155386 з додатковими угодами до них;

- рахунки на оплату № 18 від 16.02.2017 та № 20 від 20.02.2017;

- видаткові накладні № 18 від 16.02.2017 та № 20 від 20.02.2017;

- акти перерахунку ціни партії товару від 16.02.2017 та від 20.02.2017;

- акт звірки взаєморозрахунків;

- квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.03.2018 (2 шт.);

- листи позивача до відповідача № 10/12/1 від 10.12.2019 та № 10/12/2 від 10.12.2019 з доказами їх направлення на адресу відповідача;

- лист Державної фіскальної служби України № 17699/К/99-99-08-02-01-14 від 13.11.2018.

Відповідач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:

- лист ДФС б/н від 05.06.2019 з матеріалів справи 915/206/18;

- лист Офісу великих платників податків ДПС № 22645/10/2810-42-03-11 від 23.06.2020.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Так, згідно з приписами ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору поставки № 60154842 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар (насіння соняшникове) в кількості 440,82 т. на суму 4886101,37 грн, що підтверджується рахунком на оплату № 18 від 16.02.2017, видатковою накладною № 18 від 16.02.2017 та Актом перерахунку ціни партії Товару, поставленого згідно видаткової накладної № 18 від 16.02.2017.

За даними позивача, які підтверджені відповідачем, останнім проведено часткову оплату за отриманий товар в сумі 3908881,09 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 60154842 складає 977220,28 грн.

Крім того, на виконання умов Договору № 60155386 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар (насіння соняшникове) в кількості 2972,54 т. на суму 32718976,79 грн, що підтверджується рахунком на оплату № 20 від 20.02.2017, видатковою накладною № 20 від 20.02.2017 та Актом перерахунку ціни партії Товару, поставленого згідно видаткової накладної № 20 від 20.02.2017.

За даними позивача, які підтверджені відповідачем, останнім проведено часткову оплату за отриманий товар в сумі 26175181,43 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 60155386 складає 6543795,36 грн.

Спірними правовідносинами у даній справі є ті, що виникли з приводу здійснення відповідачем остаточних розрахунків за товар поставлений за видатковими накладними № 18 від 16.02.2017 (Договір № 60154842) та № 20 від 20.02.2017 (Договір № 60155386).

Відповідач вважає, що не перебував і не перебуває перед позивачем у простроченні зобов`язання щодо проведення остаточного розрахунку за спірними договорами, тому у позивача не виникло право звертатися до суду з вимогою до відповідача про примусове виконання такого зобов`язання.

Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 у справі №915/206/18 у задоволенні позову було відмовлено повністю, оскільки на момент звернення з позовом до суду позивачем не було виконано вимоги п.6.1. та п. 6.1.2. Договорів поставки щодо реєстрації податкових накладних у ЄРПН та надання засвідчених роздруківок електронних квитанцій про реєстрацію таких податкових накладних, а отже не було дотримано всіх умов, з виконанням яких у відповідача розпочинається перебіг 2-х денного строку на оплату, який визначено в Договорах поставки.

У грудні 2019 року на адресу відповідача від позивача надійшли роздруківки електронних квитанцій про реєстрацію податкових накладних №15 від 16.02.2017 та №18 від 20.02.2017 складених за Договорами поставки з проханням здійснити перевірку правильності реєстрації податкових накладних після чого здійснити остаточний розрахунок за вказаними Договорами поставки.

Проте, не чекаючи від відповідача повідомлення щодо завершення ним перевірки правильності реєстрації податкових накладних №15 від 16.02.2017 та №18 від 20.02.2017, а отже, без дотримання всіх умов, з виконанням яких згідно п.6.1. та п. 6.1.2. Договорів поставки у відповідача розпочинається перебіг 2-х денного строку на здійснення остаточного розрахунку, позивач звернувся до суду з повторним позовом.

Отже, заперечення відповідача фактично зводяться до того, що встановлений умовами Договорів строк остаточного розрахунку за поставлений товар ще не настав.

З аналізу умов укладених між сторонами Договорів № 60154842 та № 60155386 слідує, що обов`язок відповідача здійснити остаточний розрахунок виникає після отримання від позивача засвідченої підписом та печаткою продавця роздруківка електронної квитанції про реєстрацію продавцем відповідної податкової накладної у ЄРПН та завершення здійснення перевірки правильності реєстрації продавцем відповідної податкової накладної в ЄРПН (ст. 8 цього договору), за умови відсутності порушень з боку продавця встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних.

При цьому, позивач зобов`язаний, протягом 3 (трьох) робочих днів з дня реєстрації відповідної податкової накладної у ЄРПН, надати відповідачеві підтвердження такої реєстрації у вигляді визначеної законом електронної квитанції, яку зобов`язаний роздрукувати, засвідчити підписом своєї уповноваженої особи, скріпити печаткою та передати відповідачеві в оригіналі.

Таким чином, виникнення обов`язку покупця по оплаті товару поставлене в залежність від виконання постачальником певних дій, зокрема, надання доказів реєстрації податкових накладних, та саме після здійснення вказаних дій та сповіщення постачальником покупця про вчинення таких дій, у покупця виникає обов`язок здійснити остаточний розрахунок за поставлений товар.

Відповідно до абз. 1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абз. 5, 6 п. 201.10 ст. 201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Суд відмічає, що в межах господарської справи № 915/206/18, на яку посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень, судом розглядалися позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю РОСТОК АГРО до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд щодо стягнення з відповідача заборгованості за 9 договорами поставки, у тому числі за договорами № 60154842 від 15.02.2017 та № 60155386 від 17.02.2017.

Зокрема, в постанові Південно-Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 у справі №915/206/18, яка набрала законної сили 08.10.2019, встановлені такі обставини щодо спірних у даній справі правовідносин:

- фактична реєстрація податковим органом двох податкових накладних від 16.02.2017 №15 та від 20.02.2017 №18 відбулася 19.03.2018, а тому позивач, у відповідності до умов укладених між сторонами договорів, був зобов`язаний надати відповідачеві засвідчену підписом та печаткою роздруківка електронної квитанції про реєстрацію означених податкових накладних у ЄРПН та лише після отримання таких документів та завершення здійснення покупцем перевірки правильності реєстрації продавцем відповідної податкової накладної в ЄРПН, у відповідача виникає обов`язок щодо остаточного розрахунку за поставлений товар ;

- про дату фактичної реєстрації таких накладних, стало відомо лише в червні 2019, з листа Державної фіскальної служби України в якому остання повідомила про те, що податкові накладні ТОВ РОСТОК АГРО від 16.02.2017 №15 та від 20.02.2017 №18 зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 19.03.2018 .

За приписами ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з абз. 1, 3 п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від у 03.07.2018 у справі № 917/1345/17: преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом; преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 910/28079/14 зазначено, що не встановлено залежності звільнення від доказування обставин справи від підстав і предмета позову у справах, подібності правовідносин тощо.

Таким чином, оскільки факт реєстрації податковим органом двох податкових накладних від 16.02.2017 №15 та від 20.02.2017 №18 встановлений постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 у справі № 915/206/18, то вказані обставини не потребують доказування при розгляді даної справи.

Водночас, суд відмічає, що вказаний факт також вбачається з наданих сторонами доказів, а саме - з наданого позивачем листа Державної фіскальної служби України № 17699/К/99-99-08-02-01-14 від 13.11.2018, а також наданого відповідачем листа ДФС б/н від 05.06.2019 з матеріалів справи 915/206/18.

Матеріали справи також свідчать про те, що 11.12.2019 позивач скеровував на адресу відповідача листи № 10/12/1 від 10.12.2019 та № 10/12/2 від 10.12.2019, з якими надав останньому засвідчені підписом та печаткою ТОВ Росток Агро роздруківки електронних квитанцій про реєстрацію податкових накладних № 15 від 16.02.2017 та № 18 від 20.02.2017 (що вбачається зі змісту вказаних листів у сукупності з описом вкладення у цінний лист) на виконання умов п. 8.1.3 Договорів, а також просив відповідача здійснити у розумні строки перевірку правильності реєстрації продавцем вказаних податкових накладних за результатами господарських операцій в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач, як в письмових заявах по суті справи, так і в ході усних виступів представника в судових засіданнях наголошував на важливості для відповідача здійснення ретельної перевірки правильності реєстрації постачальником податкових накладних в ЄРПН.

Водночас, суд відмічає, що при укладанні Договорів № 60154842 та № 60155386 сторони погодили між собою порядок здійснення такої перевірки.

Так, п.п. 8.1.3, 8.1.4, 8.1.5 вказаних Договорів передбачено, що продавець зобов`язується реєструвати податкові накладні в ЄРПН в порядку, передбаченому чинним законодавством. Продавець приймає на себе зобов`язання, протягом 3 (трьох) робочих днів з дня реєстрації продавцем відповідної податкової накладної у ЄРПН, надавати покупцю підтвердження такої реєстрації у вигляді визначеної законом електронної квитанції , яку продавець зобов`язаний роздрукувати, засвідчити підписом своєї уповноваженої особи, скріпити печаткою та передати покупцю в оригіналі.

На підставі такої квитанції покупець здійснює перевірку правильності реєстрації продавцем відповідної податкової накладної у ЄРПН , зокрема на предмет виявлення фактів: а) наявності чи відсутності реєстрації продавцем податкової накладної та б) порушення чи дотримання продавцем порядку заповнення такої податкової накладної.

Про виявлені факти відсутності реєстрації продавцем податкової накладної в ЄРПН та/або порушення продавцем порядку заповнення податкової накладної покупець зобов`язаний повідомити продавця для відповідного реагування та коригування. До усунення таких порушень покупець вправі призупинити здійснення остаточних розрахунків за відповідними господарськими операціями .

Таким чином, з комплексного аналізу вищенаведених умов вбачається, що право покупця призупинити здійснення остаточних розрахунків за відповідними господарськими операціями виникає у разі (1) виявлення фактів відсутності реєстрації продавцем податкової накладної в ЄРПН та/або порушення продавцем порядку заповнення податкової накладної та (2) виконання покупцем обов`язку щодо повідомлення продавця про вказані факти для відповідного реагування та коригування.

А, отже, за відсутності повідомлення продавця про виявлені факти відсутності реєстрації продавцем податкової накладної в ЄРПН та/або порушення продавцем порядку заповнення податкової накладної, відповідач фактично не скористався своїм правом на призупинення здійснення остаточних розрахунків.

При цьому посилання відповідача на лист Офісу великих платників податків ДПС № 22645/10/2810-42-03-11 від 23.06.2020, як на підтвердження факту порушень з боку позивача щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних, не приймається судом до уваги, оскільки:

- по-перше, вказаний лист не містить посилань на конкретні договори поставки та податкові накладні, а, отже не може свідчити про відповідні порушення саме відносно до спірних у даній справі податкових накладних № 15 від 16.02.2017 та № 18 від 20.02.2017;

- по-друге, умовами п. 8.1.5 Договорів поставки передбачено обов`язок покупця (відповідача) повідомити продавця (позивача) про факти порушення, у разі їх виявлення, однак будь-яких доказів щодо вчинення відповідних дій відповідачем суду не надано.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до наданих суду доказів та вищезазначених обставин, що не спростовані відповідачем, строк виконання останнім грошового зобов`язання щодо здійснення остаточних розрахунків за Договорами № 60154842 та № 60155386 настав.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів у повному обсязі за поставлений товар не представив, не надав суду належних доказів, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями, відповідно доводи позивача не спростував.

За висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині своєчасності оплати за поставлений товар, у зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму основної заборгованості в розмірі 7 521 015,64 грн (за договором поставки № 60154842 - 977 220,28 грн, а за договором поставки № 60155386 - 6 543 795,36 грн) зазначено правильно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір за подання позову в сумі 112 815,23 грн підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 19-21а; ідентифікаційний код 25394566) в особі Південної філії Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд (54001, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 25, кв. 24; ідентифікаційний код 37192434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РОСТОК АГРО (65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 76, офіс 2; ідентифікаційний код 37385970) 7 521 015,64 грн заборгованості за договорами поставки, а також 112 815,23 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю РОСТОК АГРО (65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 76, офіс 2; ідентифікаційний код 37385970);

Відповідач: Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією Сантрейд (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 19-21а; ідентифікаційний код 25394566) в особі Південної філії Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд (54001, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 25, кв. 24; ідентифікаційний код 37192434);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Офіс великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11 Г; ідентифікаційний код 43141471).

Повне рішення складено та підписано судом 02.11.2020.

Суддя О.Г. Смородінова