Рішення

від 22.10.2020 по справі 927/196/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

22 жовтня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/196/20 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Ткачової А. Ю.

Позивач за первісним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стрейл",

код ЄДРПОУ 40527027, бульвар Дружби Народів, буд. 18/7, м. Київ, 01103

Відповідач за первісним позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект-87",

код ЄДРПОУ 43168226, проспект Перемоги, 87, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про усунення перешкод у користуванні приміщеннями,

Позивач за зустрічним позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект-87",

код ЄДРПОУ 43168226, проспект Перемоги, 87, м. Чернігів, 14000

Відповідач за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стрейл",

код ЄДРПОУ 40527027, бульвар Дружби Народів, буд. 18/7, м. Київ, 01103

Предмет спору: про стягнення 31 857,20 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача (за первісним позовом): не з`явився;

від відповідача (за первісним позовом): Гутник В.П., адвокат,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стрейл" звернулось до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект-87", у якому позивач просить суд усунути перешкоди шляхом зобов`язання відповідача не чинити опір у користуванні спільними допоміжними приміщеннями та забезпечити вільний доступ представникам ТОВ "Стрейл" до спільних допоміжних приміщень під`їзду знаходження квартири 32 будинку 87 по проспекту Перемоги у місті Чернігові.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект-87" подало зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрейл", у якому просить стягнути з відповідача 31 857,20 грн заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

Дії суду, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою суду від 12.03.2020 прийнято позовну заяву ТОВ Стрейл до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 31.03.2020.

Суд у підготовчому засіданні 31.03.2020 постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання; дату, час та місце проведення підготовчого засідання ухвалено встановити додатково.

Ухвалою суду від 14.07.2020 призначено підготовче засідання на 21.07.2020, явку відповідача визнано обов`язковою.

До початку підготовчого засідання 21.07.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

У підготовчому засіданні 21.07.2020 суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 04.08.2020 на 11:00.

Ухвалою суду від 21.07.2020 повідомлено сторін про час та місце проведення підготовчого засідання 04.08.2020.

У підготовче засідання 04.08.2020 від позивача з`явився представник Пода В.В. та на підтвердження своїх повноважень надав довіреність від 04.08.2020.

Оскільки справа не є малозначною, а представник Подав В. В. не є адвокатом, належних документів, які підтверджують представляти інтереси позивача у суді не надав, суд у підготовчому засіданні 04.08.2020 не допустив до участі у справі Поду В. В. як представника позивача.

04.08.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з доданими до нього документами, у тому числі доказами направлення його позивачу.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID 19 (зі змінами, внесеними постановами КМУ №239 від 25.03.2020, №255 від 02.04.2020, №291 від 22.04.2020, №343 від 04.05.2020) відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 12 березня до 22 травня 2020 року в Україні введено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів з подальшими змінами продовжено дію карантину на всій території України до 31.07.2020.

Відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, у редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, який був чинний на дату постановлення ухвали суду від 10.06.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, відповідно до вказаної редакції п. 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України процесуальні строки, зокрема на подання відзиву, були автоматично продовжені на період дії карантину.

17.07.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року № 731-IX (далі - Закон № 731-IX), яким було змінено положення пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України та встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Тобто законодавцем скасовано правову норму щодо автоматичного продовження процесуальних строків на час дії карантину.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 731-IX процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, процесуальний строк на подання відзиву, який продовжувався на час дії карантину, закінчується 06.08.2020, незалежно від періоду його дії.

У підготовчому засіданні 04.08.2020 суд долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву, як такий, що поданий у порядку та строк, встановлені Господарським процесуальним кодексом України та судом, а тому спір вирішується з його урахуванням.

Разом з тим, суд відхиляє доводи ОСББ Проспект-87 , наведені у відзиві, про те, що позивач не надав документів, з якого можна встановити обсяг повноважень керівника ТОВ "Стрейл" Поди Н. Т. щодо підписання позовної заяви, оскільки ст. 56 Господарського процесуального кодексу України прямо передбачено участь юридичної особи у справі через свого керівника у порядку самопредставництва.

Крім того, 04.08.2020 відповідач подав зустрічну позовну заяву, у якій він просить стягнути з ТОВ "Стрейл" 31 857,20 грн заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території. До зустрічної позовної заяви додано, у тому числі, докази сплати судового збору та докази направлення її позивачу.

Ухвалою суду від 04.08.2020 прийнято до спільного розгляду зустрічний позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект-87" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрейл" про стягнення 31 857,20 грн з первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №927/196/20, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, встановлено строки на подання заяв по суті та відкладено підготовче засідання на 03.09.2020.

21.08.2020 ТОВ Стрейл направив до суду заперечення та відзив на зустрічну позовну заяву, до яких додано докази їх направлення ОСББ Проспект-87 .

31.08.2020 від ОСББ Проспект-87 надійшли заперечення по первісному позову з доказами їх направлення ТОВ Стрейл та відповідь на відзив по зустрічному позову з доданими до них документами, у тому числі доказами їх направлення ТОВ Стрейл .

ТОВ Стрейл був належним чином повідомлений про час та місце проведення підготовчого засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, але у підготовче засідання 03.09.2020 не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За таких обставин, підготовче засідання 03.09.2020 проводилось за відсутності ТОВ Стрейл (його представника).

У підготовчому засіданні 03.09.2020 суд розцінив подані ТОВ Стрейл заперечення як відповідь на відзив, оскільки вони за своїм змістом відповідають саме цій заяві по суті, а неправильне зазначення назви є суто технічною помилкою.

У підготовчому засіданні 03.09.2020 суд долучив до матеріалів справи заперечення (відповідь на відзив) по первісному позову і відзив на зустрічну позовну заяву ТОВ Стрейл , як такі, що подані у порядку та строк, встановлені Господарським процесуальним кодексом України та судом, а тому спір вирішується з їх урахуванням.

Відповідь на відзив по зустрічному позову подана ОСББ Проспект-87 у встановлений строк.

Щодо прийняття до розгляду доданих до неї доказів суд виходив з такого.

У відзиві на зустрічний позов ТОВ Стрейл зазначило про ненадання ОСББ Проспект-87 належних та допустимих доказів у порядку ст. 13, 74 ГПК України на підтвердження позовних вимог, а саме про ненадання рішення загальних зборів співвласників будинку щодо встановлення порядку та розміру сплати платежів та внесків, а також доказів надання послуг та виконання робіт з утримання будинку та прибудинкової території (договорів, актів виконаних робіт, рахунків, доказів оплати послуг (робіт)).

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

За змістом ч. 1, 6 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; інші обставини, що стосуються спірних правовідносин. До відзиву, зокрема, додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 166 Господарського процесуального кодексу України у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу.

Представник ОСББ Проспект-87 надав відповіді на питання суду щодо обґрунтування неподання доказів разом з зустрічною позовною заявою.

Він зазначив, що до відповіді на відзив додано докази щодо викладених ТОВ Стрейл обставин у відзиві на зустрічну позовну заяву, а саме щодо ненадання рішення загальних зборів співвласників багатоповерхового будинку щодо встановлення порядку та розміру сплати платежів і внесків, а також ненадання доказів надання послуг та виконання робіт з утримання будинку та прибудинкової території.

Причиною неподання усіх підтверджуючих документів представник ОСББ Проспект-87 зазначив, що при поданні зустрічного позову не знав, які заперечення буде наводити відповідач за зустрічним позовом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Стаття 80 є спеціальною нормою Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, якими позивач має довести обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, а у даному випадку це розмір заборгованості ТОВ Стрейл .

Таким чином, докази ОСББ Проспект-87 мали бути подані разом з зустрічною позовною заявою і такий обов`язок покладено на позивача незалежно від того, які заперечення буде подавати відповідач.

Зауваження відповідача про ненадання позивачем на підтвердження позовних вимог разом з позовом належних і допустимих доказів, а отже заперечення відповідача і щодо доведеності позивачем наведених у позові обставин (підстав позову) не слід ототожнювати з наведенням відповідачем у відзиві інших (нових) обставин взаємовідносин сторін, ніж ті, які були визначені позивачем у позовній заяві як підстави такого позову (або ж по-іншому тлумачення, оцінка таких обставин), і метою чого є спростування відповідних підстав позову.

Принцип змагальності сторін полягає не тільки в обов`язку учасника довести свої вимоги, але й у використанні однієї сторони на свою користь помилок іншого учасника судового процесу, що також узгоджується з приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначення відповідачем про недостатність наданих позивачем доказів не може слугувати "підказкою" останньому для виправлення недоліків матеріалів позову, оскільки відповідна активна поведінка відповідача у судовому процесі буде ставити його у такому випадку у завідомо невигідне становище порівняно з позивачем, внаслідок чого матиме місце порушення принципів змагальності, пропорційності та рівності сторін у господарському процесі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наведені представником ОСББ Проспект-87 причини не можуть вважатись об`єктивними і поважними щодо неможливості подання доказів у порядку ч. 2 ст. 80 ГПК України, а тому, відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України, ці докази не будуть прийняті до розгляду при оцінці обставин саме щодо встановлення порядку та розмірів внесків та платежів (тарифу). Разом з тим, суд погоджується з доводами представника ОСББ Проспект-87 щодо належності подання спірних документів як доказів саме фактичного використання цих коштів та фактичного надання послуг у порядку ст. 165, 166 ГПК України, оскільки такі обставини не є підставами зустрічного позову і вперше заявлені саме ТОВ Стрейл у його відзиві.

У підготовчому засіданні 03.09.2020 суд долучив до матеріалів справи відповідь на відзив по зустрічному позову з доданими до неї документами.

У підготовчому засіданні 03.09.2020 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 22.09.2020 о 12:00, яку занесено до протоколу судового засідання.

До початку судового засідання від представника ОСББ Проспект-87 надійшло клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн з доданими до нього документами, у тому числі доказами їх направлення позивачу за первісним позовом.

У судовому засіданні 22.09.2020 суд закінчив з`ясування обставин і дослідження доказів, проте у зв`язку з тим, що ТОВ Стрейл не отримало клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, а тому не могло надати відповідних заперечень, з метою дотримання принципу рівності, змагальності сторін суд у судовому засіданні 22.09.2020 оголосив перерву до 13.10.2020 до 11:00.

У зв`язку з перебуванням з 6 по 20 жовтня судді Шморгуна В. В. у відпустці, судове засідання, призначене на 13.10.2020 на 11:00, не відбулось.

Ухвалою суду від 21.10.2020, беручи до уваги, що процесуальні строки розгляду справи закінчуються 22.10.2020, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 22.10.2020 на 14:00. Тому учасників справи було вирішено повідомити у спосіб, визначений ч. 6 ст. 120 ГПК України.

Так, 21.10.2020 о 13:17 та о 13:19 секретарем судового засідання Дубиною О.М. телефонограмою повідомлено представника ТОВ Стрейл Підгорного К. Є. та представника ОСББ Проспект-87 Гутника В. П. про призначення судового засідання з розгляду справи по суті на 22.10.2020 о 14:00, що підтверджується складеними секретарем телефонограмами від 21.10.2020.

Представник ТОВ Стрейл у судове засідання 22.10.2020 не з`явився, але до початку судового засідання від представника ТОВ Стрейл - адвоката Підгорного К. Є. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на 14 днів у зв`язку з хворобою. У поданому клопотанні зазначено, що іншого адвоката у ТОВ Стрейл немає та з посиланням на висновок, викладений у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Бартая проти Грузії , просить відкласти розгляд справи. До клопотання додано копію листка непрацездатності, виданому Підгорному К. Є.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

За змістом ч. 1, 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Тобто представляти інтереси юридичної особи у суді, у тому числі брати участь у судовому засіданні, може або уповноважений працівник юридичної особи (самопредставництво), або особа, що не пов`язана трудовими відносинами з такою юридичною особою (представництво).

Однак представник ТОВ Стрейл у поданому клопотанні не обґрунтував та не довів неможливості залучення іншого адвоката або прийняття участі у судовому засіданні у порядку самопредставництва, через свого керівника або іншого уповноваженого працівника.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, адвоката Підгорного К.Є було залучено ТОВ Стрейл до участі у справі лише 22.09.2020 (в день минулого засідання), а до цього тривалий час (з березня місяця) від імені товариства у справі виступав безпосередньо його керівник - Пода Н.Т.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 13, ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною першою ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод унормовано, що кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ч. 2 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що строк розгляду справи по суті закінчується 22.10.2020, суд вважає, що відкладення розгляду справи призведе до порушення строків розгляду справи.

Щодо посилання адвоката Підгорного К. Є. у поданому клопотанні на рішення ЄСПЛ в у справі "Бартая проти Грузії" суд зазначає наступне.

Зазначене Рішення ЄСПЛ було прийнято у справі цивільного провадження щодо незаконного звільнення заявника з роботи. На стадії розгляду справи в суді першої інстанції згідно з протоколом судового засідання районним судом не було розглянуто клопотання захисника заявника про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю адвоката у кримінальній справі та прийнято заочне рішення про відхилення позову. Апеляційний суд та Верховний Суд погодились з висновками місцевого суду про те, що заявник "відмовився від участі у справі" та є підстави для прийняття заочного рішення. У зазначеному Рішенні ЄСПЛ звернув увагу на те, що представництво особи адвокатом у цивільному процесі не є обов`язковим за процесуальним законом. Однак, якщо сторона прагне, як в даному випадку, про відкладення справи за неможливості забезпечити участь адвоката, національний суд повинен розглянути таке клопотання та відповісти на нього. Питання щодо того, допомога юриста необхідна для справедливого судового розгляду чи ні, повинні визначатися на основі конкретних фактів в кожному окремому випадку, наприклад, важливість того, що поставлено для заявника в ході судового розгляду; складність відповідного закону та процедури; здатність захисника сприймати себе у процесі без юриста ефективно з врахуванням того ступеня, в якому заявник вже отримав доступ до суду і рівність сторін у процесі; чи є докази, що заявник чи його адвокат при перевірці підстав для відкладення судового розгляду діяли недобросовісно або намагалися необґрунтовано затягнути розгляд справи. ЄСПЛ зазначив, що за відсутності адвоката, заявник, як фізична особа, не був належно проінформований про наслідки відмови від його участі в розгляді справи судом першої інстанції в доступній та зрозумілій формі, а судами вищих інстанцій було застосовано норми процесуального законодавства Грузії у такий спосіб, який виключав наявність підстав для перегляду заочного судового рішення, прийнятого щодо заявника у даній справі. Внаслідок цього, ЄСПЛ дійшов висновку, що право заявника на судовий захист та його ефективну участь принцип рівності учасників провадження в судовому процесі були обмежені до ступеня, що є несумісним з принципами справедливого судового розгляду, визначеними статтею 6 Конвенції. Таким чином мало місце порушення частини 1 статті 6 Конвенції.

Натомість, у цій справі у судовому засіданні 22.10.2020 могли бути розглянуті лише заперечення щодо розміру судових витрат та мало відбутись проголошення сторонами заключного слова, оскільки минуле судове засідання закінчилось на процесуальній стадії переходу до судових дебатів (судом вже було закінчено з`ясування обставин і дослідження доказів), що на думку суду, у достатній мірі спроможний був вчинити або ж сам керівник, або інший адвокат. До таких висновків суд дійшов також з урахуванням того, що за майже місяць, що минув з минулого судового засідання, жодних заперечень щодо заявлених іншим учасником судових витрат від ТОВ Стрейл не надходило, а у поданому клопотанні адвоката Підгорного К.Є. жодних посилань на необхідність додаткового з`ясування інших важливих питань не наведено.

Отже, фактичні обставини у справі "Бартая проти Грузії" та у справі №927/196/20 в аспекті забезпечення права на участь адвоката є різними, а відтак посилання представника ТОВ Стрейл на висновки ЄСПЛ є необґрунтованими.

За наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, а судове засідання 22.10.2020 проводилось за відсутності представника ТОВ Стрейл .

У судовому засіданні 22.10.2020 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги за первісним позовом позивач обґрунтовує тим, що з грудня 2019 року і по теперішній час відповідач перешкоджає позивачу, як співвласнику багатоквартирного будинку, користуватись допоміжними приміщеннями цього будинку та на прохання надати доступ до цих приміщень безпідставно відмовляє у наданні ключів і безперешкодному доступу до даних приміщень представникам позивача. Позивач зазначає, що у допоміжних приміщеннях знаходиться механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання, доступ до якого необхідний позивачу для проведення ремонтних робіт системи опалення власних приміщень, обслуговування засобів обліку електричного обладнання та зняття відповідних показників, з метою своєчасної оплати послуг.

Відповідач за первісним позовом заперечує проти позовних вимог з таких підстав:

- надані позивачем докази не підтверджують факт створення перешкод у користуванні спільними допоміжними приміщеннями. Лист від 09.12.2019 про усунення аварійної ситуації в системі теплопостачання відповідач не отримував, натомість усі усні звернення, які надходили від ТОВ "Стрейл" щодо усунення аварійних ситуацій, що передбачають втручання до внутрішньобудинкових систем були задоволені, а аварійні ситуації усунуті; жодних перешкод у користуванні будь-яким спільним майном співвласників відповідач не створював. Акти про недопуск до приміщень підписані керівником ТОВ "Стрейл", а також ФОП Єршовим В. В. та ОСОБА_1 , які не є співвласниками приміщень багатоквартирного будинку №87 по проспекту Перемоги у місті Чернігові, управління яким здійснює ОСББ "Проспект-87"; представники правління ОСББ "Проспект-87" або інші співвласники будинку при складанні актів не були присутні. Зважаючи на це, відповідач вважає, що такі письмові докази підпадають під ознаки недостовірних і не можуть бути підставою для задоволення позову;

- позивач просить усунути перешкоди у користуванні спільними допоміжними приміщеннями під`їзду знаходження квартири №32 будинку №87 по проспекту Перемоги у місті Чернігові, обґрунтовуючи це необхідністю усунення аварійної ситуації в системі теплопостачання, однак у підвалі вказаного під`їзду відсутні будь-які внутрішньобудинкові системи теплопостачання, за допомогою яких можна усунути аварійну ситуацію в системі теплопостачання в межах квартири позивача. Посилаючись на Порядок обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №219 від 15.08.2018, відповідач зазначає, що усі аварійні ситуації в системі теплопостачання в межах житлового (нежитлового) приміщення позивача усуваються ним самостійно, а у внутрішньобудинкових системах - відповідачем. Проте жодних нарікань щодо стану внутрішньобудинкових систем теплопостачання та інших комунікацій ані від ТОВ "Стрейл", ані від інших співвласників не надходило.

У відповіді на відзив позивач за первісним позовом заперечує проти доводів, викладених у відзиві, з таких підстав:

- неотримання листів відповідачем не є доказом відсутності спору та не спростовує факт недопуску представників позивача до допоміжних приміщень;

- на теперішній час аварійна ситуація в мережі теплопостачання не усунута, так як проведення ремонтних робіт у приміщеннях позивача можливе лише після перекриття гарячої води в підвалі будинку за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 87;

- чинне законодавство України, у тому числі Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", не вимагає підписання актів про недопуск та інших порушень лише співвласниками будинку. Оскільки представники відповідача неодноразово не з`являлись на підписання актів, для їх підписання були залучені орендарі приміщень позивача за вищевказаною адресою;

- в середині допоміжних приміщень будинку знаходиться механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання, доступ до якого необхідним позивачу для проведення ремонтних робіт системи опалення власних приміщень, обслуговування засобів обліку електричного обладнання та зняття відповідних показників, з метою своєчасної оплати послуг;

- вчинення перешкод з боку відповідача підтверджується неодноразовим викликом правоохоронних органів та поданням позивачем заяви про злочин стосовно посадових осіб відповідача.

Відповідач за первісним позовом у своїх запереченнях зазначає наступне:

- направлення листа від 09.12.2019 (не беручи до уваги його отримання/неотримання відповідачем) не доводить наявність факту недопуску позивача до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку №87 по проспекту Перемоги у м. Чернігові;

- у вказаному багатоквартирному будинку відсутнє централізоване водопостачання гарячої води, а здійснюється підведення лише холодної води; кожна квартира обладнана індивідуальними засобами водонагріву (газові колонки). Теплопостачання багатоквартирного будинку є централізованим і на теперішній час воно відключене у зв`язку із закінченням опалювального сезону, а тому твердження позивача про необхідність перекриття подачі гарячої води для усунення аварійних ситуацій не відповідає дійсності. У підвалі вказаного у позові під`їзду відсутні будь-які внутрішньобудинкові системи теплопостачання, за допомогою яких можна усунути аварійну ситуацію в системі теплопостачання, а позивач до позову не додав жодного доказу наявності аварійної ситуації;

- до позову додані копії актів про недопуск позивача 02.12.2019 (до направлення листа від 09.12.2019), 12.12.2019, 24.12.2019 та 09.01.2020, однак про наміри увійти до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку у вказані дати позивач не повідомляв відповідача. Зі змісту вказаних актів незрозуміло, до яких саме допоміжних приміщень, розташованих у підвалі під`їзду квартир №32, 33, 34, 35 багатоквартирного будинку, позивачу нібито створюються перешкоди. Акт про недопуск до приміщень складений позивачем у довільній формі, адже вимоги щодо його оформлення, як і взагалі виникнення будь-яких правових наслідків у результаті його складення, жодним нормативно-правовим актом не встановлені;

- позивач не надав доказів неодноразових викликів правоохоронних органів та подання заяви про злочин стосовно посадових осіб відповідача; виклик працівників поліції та подача заяви про злочин - це права особи, гарантовані законодавством, а реалізація цих прав не може бути доказом обґрунтованості позовних вимог.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовано тим, що ТОВ Стрейл як власник житлових та нежитлових приміщень свої обов`язки співвласника багатоквартирного будинку, визначені Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не виконує і не сплачує належні внески на утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 31 857,20 грн.

ТОВ Стрейл заперечує проти зустрічних позовних вимог та у своєму відзиві, посилаючись на норми Закону України "Про об`єднання співвласників багатоповерхових будинків", вважає, що обов`язок щодо сплати платежів та внесків у нього виникає лише за наявності відповідного рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку. ТОВ Стрейл вказує, що він є власником приміщень загальною площею 656,3 кв. м, що є пропорційним 35 відсоткам кількості голосів, проте не брав участі у проведенні загальних зборів, а також у нього відсутні будь-які рішення загальних зборів співвласників стосовно встановлення порядку та розміру сплати платежів та внесків. Будь-які договори з ОСББ Проспект-87 , на підставі яких у нього виникає обов`язок сплати таких платежів, не укладалось. Отже, ТОВ Стрейл вважає, що ОСББ Проспект-87 не надало належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог, а саме: рішення загальних зборів співвласників багатоповерхового будинку щодо встановлення порядку та розміру сплати платежів та внесків; доказів надання послуг та виконання робіт з утримання будинку та прибудинкової території (договори, акти виконаних робіт, рахунки, докази оплати послуг (робіт), а тому позовні вимоги є необґрунтованими.

У відповіді на відзиві позивач за зустрічним позовом заперечує проти доводів, викладених у відзиві, з таких підстав:

- установчі збори з питання створення ОСББ проводились 11.07.2019 і їх результати оформлені протоколом №1; про час та місце проведення установчих зборів відповідач повідомлявся належним чином, про що свідчить особистий підпис його директора в реєстрі власників, які отримали відповідне повідомлення. На вказаних зборах був затверджений кошторис ОСББ та розмір щомісячного внеску, а інформація про створення ОСББ та прийняті на установчих зборах рішення доводилась до відома всіх співвласників багатоквартирного будинку у належний спосіб. ТОВ Стрейл даний факт не заперечує, зокрема у первісному позові вказується про його обізнаність з фактом створення ОСББ;

- пунктом 8 статуту ОСББ "Проспект-87" не передбачено прийняття рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, а тому рішення з цього питання приймається простою більшістю голосів;

- обов`язок співвласника багатоквартирного будинку сплачувати внески виникає не на підставі договірних відносин, а в силу положень Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку";

- загальна площа приміщень багатоквартирного будинку, право власності на які оформлено, становить 2 401,55 кв. м, а тому розмір голосів ТОВ Стрейл у відсотковому значенні складає 27,33, а не 35 відсотків, як про те останнє зазначало у відзиві.

Заперечень від відповідача за зустрічним позовом до суду не надходило.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

За первісним позовом.

Товариство з обмеженою відповідальністю Стрейл є власником: нежитлового приміщення - приміщення відділення банку, загальною площею 453,3 кв. м.; квартири в„– 24 , загальною площею 61,6 кв. м; квартири № 32, загальною площею 49,6 кв. м; квартири № 33, загальною площею 48,5 кв. м; квартири № 34, загальною площею 43,3 кв. м, які знаходяться за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Перемоги, 87, що підтверджується наданими позивачем договорами купівлі-продажу від 06.07.2016, посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міхніч Т. І. та зареєстрованими в реєстрі за № 1240, 1242, 1244, 1246, 1248 (а.с. 8, 10, 12, 14, 16) та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 9, 11, 13, 15, 17).

ТОВ Стрейл у своєму позові зазначає про об`єднання квартир №24, 32, 33, 34 в квартиру №32, проте доказів на підтвердження цього суду не надав.

Також ТОВ Стрейл вказує, що 09.08.2019 в будинку за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, будинок 87 було створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект-87".

За твердженнями ТОВ Стрейл в допоміжних приміщеннях цього багатоквартирного будинку знаходиться механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання, доступ до якого необхідний позивачу для проведення ремонтних робіт системи опалення власних приміщень, обслуговування засобів обліку електричного обладнання та зняття відповідних показників, з метою своєчасної оплати послуг.

Доказів наявності такого обладнання і наявності відповідних підстав для доступу до такого обладнання, а також виникнення аварійних ситуацій у системі опалення ТОВ Стрейл суду не надало.

ТОВ Стрейл на адресу директора ОСББ Проспект-87 було направлено лист від 09.12.2019, у якому повідомлено про виникнення аварійної ситуації, а саме в системі теплопостачання, в приміщеннях, які належать ТОВ Стрейл , за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 87. У вказаному листі позивач просив усунути цю аварійну ситуацію, а у разі неможливості - надати доступ до приміщень загального користування з метою зливу води із системи теплопостачання та інших необхідних робіт (а.с. 18). Цей лист не був отриманий відповідачем та повернутий позивачу відділенням поштового зв`язку.

ТОВ Стрейл зазначає, що з грудня 2019 року і по теперішній час ОСББ Проспект-87 перешкоджає йому користуватись допоміжними приміщеннями, а саме змінив замки на вхідних дверях до них та відмовляє у наданні цих ключів, внаслідок чого позивач 02.12.2019, 12.12.2019, 24.12.2019, 09.01.2020, 24.01.2020 склав акти про недопуск до приміщень, у яких зазначено про недопуск головою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Проспект-87 представників ТОВ Стрейл до цих приміщень, розташованих в підвалі під`їзду квартир № 32, 33, 34, 35 за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 87. Вказані акти підписані директором ТОВ "Стрейл" Подою Н. Т., ФОП Єрошовим В. В. та ОСОБА_1 .

Порушення ОСББ Проспект-87 прав ТОВ Стрейл як співвласника допоміжних приміщень стало підставою для звернення до суду за захистом такого права.

Сторони визнають, що багатоквартирний будинок приєднаний до мережі централізованого водопостачання холодної води і водовідведення та централізованого опалення, централізоване водопостачання гарячої води до будинку не здійснюється.

Доказів звернення ТОВ Стрейл до ОСББ Проспект-87 про виникнення аварійної ситуації та відповідного усунення такої ситуації, як про це зазначив позивач, суду не надано.

За зустрічним позовом.

На 11.07.2019 були призначені установчі збори співвласників багатоквартирного будинку, який знаходиться за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 87, повідомлення для участі у яких отримав, у тому числі директор ТОВ "Стрейл" Пода Н. Т. , що підтверджується наданою позивачем копією реєстру власників, які отримали повідомлення.

11.07.2019 на вказаних установчих зборах створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект-87" та затверджено його статут, протокол №1 від 11.07.2019.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ, п. 8 Статуту метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), які разом мають більше половини голосів від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, якщо за нього проголосували не менше як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а у разі, якщо Статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

01.10.2019 складено акт про списання багатоквартирного будинку за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 87, з балансу КП "Деснянське" Чернігівської міської ради. У вказаному акті зазначено, що цей будинок облаштований централізованим постачанням холодної води, водовідведенням, централізованим опаленням, електроосвітленням, газопостачанням.

У листі від 22.07.2020 №02-585 КП "Деснянське" Чернігівської міської ради повідомило голову ОСББ, що про зміну форми управління багатоквартирним будинком (припиненням дії договору на надання послуг з управління багатоквартирним будинком у зв`язку зі створенням ОСББ "Проспект-87") співвласникам зазначеного будинку було повідомлено шляхом розміщення відповідних інформаційних повідомлень на інформаційних стендах, розміщених у під`їздах будинку.

ОСББ Проспект-87 надало кошториси як докази надходжень та витрат на утримання будинку та прибудинкової території, що знаходиться за адресою м. Чернігів, проспект Перемоги, 87 на 2019 рік (з жовтня по грудень) та 2020 рік (з січня по грудень).

ОСББ Проспект-87 виставило ТОВ "Стрейл" рахунки на сплату внесків та платежів (утримання будинку та прибудинкової території) за липень 2020 року від 29.07.2020:

- на суму 11 368,00 грн (житлові приміщення), з яких внески за липень становлять 1136,80 грн і зазначено борг у розмірі 10 231,20 грн,

- на суму 20 489,20 грн (нежитлові приміщення), з яких внески за липень становлять 2048,92 грн і зазначено борг у розмірі 18 440,28 грн,

а усього на загальну суму 31 857,20 грн. У вказаних рахунках зазначено прохання сплатити вказані суми протягом 10 днів, але не пізніше 20 числа.

ТОВ "Стрейл" вказані рахунки не оплатив, внаслідок чого, як вважає ОСББ Проспект-87 , утворилась заборгованість зі сплати вказаних платежів на загальну суму 31 857,20 грн, що стало підставою для подання позивачем зустрічного позову.

Оцінка суду.

За приписами ст. 316, 319, 322 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Щодо первісного позову.

Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Предметом регулювання Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку; частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласниками багатоквартирного будинку (далі - співвласники) є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" суб`єктами права власності у багатоквартирному будинку є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Частиною 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" також передбачено, що власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.

Офіційне тлумачення цієї норми закону давав Конституційний Суд України. Згідно з тлумаченням, незалежно від підстав набуття права власності на квартиру (приватизація, купівля, успадкування, дарування, обмін і т.д.) одночасно з ним виникає право співволодіння на весь будинок. Ніяких додаткових дій для цього здійснювати не потрібно. Немає необхідності оформляти окремий акт на право власності.

Це положення означає, що право власності на квартиру є визначальним, а право спільної власності на вказане спільне майно будинку - похідним від нього. Той, хто стає власником квартири в будинку, стає одночасно і співвласником підвалу, ліфтів, даху і т.п. Таким чином, дах - так само як і ліфт, під`їзд, сходи та інше - є спільним майном власників, яким всі власники мають право вільно користуватися. Власники квартир також мають право встановити правила використання даху між собою або режим пропуску для третіх осіб.

Відповідно до ч. 12 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" за рішенням зборів співвласників повноваження щодо прийняття рішень стосовно спільного майна, яким користується лише певна група співвласників (співвласники квартир та нежитлових приміщень, розташованих в одному під`їзді або секції багатоквартирного будинку, тощо), за умови що при цьому не порушуються права інших співвласників, можуть бути передані цій групі співвласників. Такі рішення стосовно спільного майна приймаються зборами зазначеної групи співвласників у порядку, передбаченому частинами четвертою - шостою, восьмою - одинадцятою цієї статті.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під`їзд, секція багатоквартирного будинку тощо). Якщо одна особа є власником квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під`їзд, секція багатоквартирного будинку тощо), рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників усіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під`їзд, секція багатоквартирного будинку тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Статтею 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачу в здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення з неправомірно займаних нежитлових приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо).

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Отже, задоволення негаторного позову можливе за сукупністю двох підстав: наявність у позивача права вимоги усунення перешкод; вчинення перешкод відповідачем. За відсутністю хоча б однієї з обставин, підстави для задоволення негаторного позову відсутні. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №923/237/17.

Статтею 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відтак, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Разом із тим, правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути тільки порушено у майбутньому і щодо якого не відомо, буде воно порушено чи ні. При цьому відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Вказані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Позивач зазначає, що відповідач відмовляє йому у доступі до допоміжних приміщень, що необхідно для усунення аварійної ситуації, яка сталась в системі теплопостачання, зокрема для перекриття гарячої води, а також для обслуговування засобів обліку електричного обладнання та зняття відповідних показників, з метою своєчасної оплати послуг.

На підтвердження недопуску головою ОСББ "Проспект-87" представників позивача до допоміжних приміщень надано акти про недопуск від 02.12.2019, 12.12.2019, 24.12.2019, 09.01.2020, 24.01.2020, а також лист від 09.12.2019, у якому повідомлено відповідача про аварійну ситуацію та необхідність її усунення або надання позивачу доступу до допоміжних приміщень для самостійного усунення цієї ситуації.

Вказані акти підписані директором ТОВ "Стрейл" Подою Н. Т. , ФОП Єрошовим В. В. та ОСОБА_1 , підпис голови ОСББ "Проспект-87" на цих актах відсутній.

Разом з тим, позивач не надав жодних доказів повідомлення відповідача про необхідність надати йому доступу до допоміжних приміщень саме у вказані дати - 02.12.2019, 12.12.2019, 24.12.2019, 09.01.2020, 24.01.2020.

Наданий позивачем лист від 09.12.2019, який голова ОСББ "Проспект-87" не отримала, не може свідчити про обізнаність відповідача про необхідність надання позивачу такого доступу, а з наданих актів не можна встановити чи дійсно голова ОСББ відмовила позивачу у доступі до допоміжних приміщень у вказані дати.

Позивач зазначає, що вчинення перешкод з боку відповідача підтверджується неодноразовим викликом правоохоронних органів та поданням позивачем заяви про злочин стосовно посадових осіб відповідача, однак жодних доказів на підтвердження цього не надав.

Позивач також не надав суду ані доказів, які підтверджують виникнення аварійної ситуації у системі теплопостачання у його приміщеннях, ані доказів необхідності проведення ремонтних робіт шляхом доступу до допоміжних приміщень під`їзду, зокрема знаходження у них запірної арматури, яка використовується для перекриття руху тепла у трубопроводі теплопостачання.

Відповідно до п. 4, 5 розділу І Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 серпня 2018 року № 219, обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку (далі - внутрішньобудинкові системи) здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації. Обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками).

Виконання робіт з поточного ремонту внутрішньобудинкових систем здійснюється виконавцем на підставі плану проведення робіт з поточного ремонту, який формується виконавцем протягом п`ятнадцяти днів з дати набрання чинності договором на підставі переліку робіт, які було погоджено із співвласниками при укладанні договору та закладено до розміру плати виконавця. У випадку аварії внутрішньобудинкової системи виконавець має невідкладно її ліквідувати. Якщо внаслідок аварії було припинено надання споживачам комунальної послуги, виконавець вживає усіх можливих заходів для якнайшвидшого відновлення надання комунальної послуги п. 1, 7 Розділу III цього Порядку).

Отже, обслуговування, тобто доступ до внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води у багатоквартирному будинку належить саме виконавцю таких послуг, а не власнику окремого житлового (нежитлового) приміщення цього будинку.

У свою чергу, вільний та безконтрольний доступ до такого обладнання будь-ким із співвласників багатоквартирного будинку не тільки суперечить приписам чинного законодавства, але й принципам розумності та співмірності у реалізації права на користування спільним майном, що може також призвести до певних негативних наслідків, таких як пошкодження обладнання, порушення інтересів інших співвласників у незапланованому відключенні внутрішньобудинкових систем для виконання робіт у окремому приміщенні тощо.

Посилання відповідача про необхідність перекриття гарячої води для виконання певних робіт відхиляються судом через відсутність у цьому багатоквартирному будинку централізованого постачання гарячої води, що підтверджується актом КП "Деснянське" про списання багатоквартирного будинку з балансу від 01.10.2019.

Відповідно до п. 2.3.1-2.3.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку. Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки. Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Згідно з п. 5.1.3, 5.1.19, 5.1.20 Кодексу комерційного обліку електричної енергії вузли обліку необхідно встановлювати таким чином, щоб була забезпечена можливість доступу споживачів, учасників ринку та інших заінтересованих сторін до нього для цілей контрольного огляду та/або технічної перевірки, а також візуального зчитування результатів вимірювання з лічильника без застосування спеціальних засобів та інструментів.

У квартирах, будинках, приватних домогосподарствах або інших об`єктах індивідуального побутового споживача, розташованих за однією адресою, установлюється один ЗКО для побутових потреб незалежно від кількості господарських будівель.

На об`єкті побутового споживача має бути забезпечений окремий комерційний облік електричної енергії, що використовується на непобутові потреби.

Оскільки ТОВ Стрейл має у власності нежитлове та житлові приміщення (квартири), які мають свою окрему адресу, кожне з таких приміщень має бути забезпечене лічильником електричної енергії.

ТОВ Стрейл не надало доказів розміщення лічильників електричної енергії у допоміжних приміщеннях під`їзду (підвалі), що здійснюють вимірювання та реєстрацію кількості електричної енергії у всіх його приміщеннях, натомість у судовому засіданні представник визнав, що вони розміщуються безпосередньо у квартирах.

Таким чином, доводи позивача про необхідність доступу до допоміжних приміщень для обслуговування засобів обліку електричного обладнання та зняття відповідних показників також відхиляються судом як необґрунтовані.

За змістом Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, надання послуг з опалення у міжопалювальний сезон не здійснюється.

За загальним правилом опалювальний сезон розпочинається у жовтні і закінчується у квітні. Тобто у міжопалювальний сезон подача теплопостачання у систему опалення будинку не здійснюється, що надає можливість власнику відповідного приміщення здійснювати необхідні ремонтні роботи у системі опалення свого приміщення.

Жодних обґрунтувань і доказів, яким чином ОСББ "Проспект-87" заважає ТОВ Стрейл проведенню ремонтних робіт на теперішній час, у міжопалювальний сезон, позивач суду не надав.

Зазначене також підтверджує сумнів суду у правдивості твердження ТОВ Стрейл про здійснення перешкод і порушення його прав ОСББ "Проспект-87" у можливості належного використання майна ТОВ Стрейл .

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що позивач не надав суду належних доказів вчинення перешкод відповідачем, а відтак і не довів факту порушення його прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом, а отже позовні вимоги є необґрунтованими, у зв`язку із чим у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Щодо зустрічного позову.

За змістом ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч. 6 ст. 13 Закону).

Відповідно до статті 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (ч. 1 ст. 20 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Як передбачено частинами 2, 3 ст. 23 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до ч. 2 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ч. 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач за зустрічним позовом як доказ наявності у відповідача заборгованості зі сплати внесків та платежів (утримання будинку та прибудинкової території) у розмірі 31 857,20 грн надав рахунки за липень 2020 року від 29.07.2020 на суму 11 368,00 грн (житлові приміщення), з яких внески за липень становлять 1136,80 грн і зазначено борг у розмірі 10 231,20 грн, та на суму 20 489,20 грн (нежитлові приміщення), з яких внески за липень становлять 2048,92 грн і зазначено борг у розмірі 18 440,28 грн.

При цьому доказів направлення/вручення відповідачу цих рахунків за увесь спірний період позивач за зустрічним позовом суду не надав.

Як вже зазначав суд, перелік і розмір внесків і платежів на утримання будинку і прибудинкової території, порядок їх сплати встановлюється рішенням загальних зборів співвласників. Відповідне рішення має бути оприлюднено або іншим шляхом доведено до кожного із співвласників.

Така підстава для їх нарахування і здійснення, як виставлення рахунку, ані законом, ані статутом не передбачена. Оскільки підставою нарахування та сплати внесків і платежів є саме рішення загальних зборів ОСББ, навіть неотримання співвласниками відповідного рахунку не позбавляє останнього від обов`язку їх сплатити. За своєю правовою природою рахунок є лише повідомленням (нагадуванням) про необхідність сплати чергового платежу.

Отже, виключно рішення загальних зборів співвласників (а також його оприлюднення або доведення іншим шляхом до кожного із співвласників) є належним і допустимим доказом на підтвердження розміру грошового зобов`язання та встановлення порядку, у тому числі строку його сплати, а відтак і розміру заборгованості за послуги з утримання будинку і прибудинкової території.

Проте позивач за зустрічним позовом, у порядку, встановленому ст. 13, 74-80 Господарського процесуального кодексу України, не надав суду рішення щодо визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників ані на 2019 рік, ані на 2020 рік.

Також позивач за зустрічним позовом не надав суду належних обґрунтувань та доказів щодо встановлення та відповідного порушення відповідачем строку сплати спірних платежів.

При цьому суд звертає увагу, що зустрічний позов заявлений 04.08.2020, до позовних вимог якого включені внески за липень 2020 року. Проте жодних обґрунтувань щодо прострочення виконання ТОВ Стрейл зобов`язань, а відтак і порушення права ОСББ, станом на момент подання зустрічного позову ОСББ Проспект-87 не надано. Крім того, у цих рахунках ОСББ Проспект-87 зазначило прохання їх сплати лише протягом 10 днів, але не пізніше 20 числа.

Так само не надано позивачем за зустрічним позовом доказів, які підтверджують присутність представників ТОВ Стрейл 11.07.2019 на установчих зборах засновників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Проспект-87 , або доказів оприлюднення чи направлення/вручення відповідачу рішення, прийнятого цими зборами, внаслідок чого суд вважає недоведеною обізнаність останнього стосовно розмірів та порядку сплати відповідних платежів.

Суд не вважає належним доказом такої обізнаності наданий позивачем за зустрічним позовом реєстр власників, які отримали відповідне повідомлення про час та місце проведення установчих зборів, оскільки володіти інформацією про час проведення зборів ще не свідчить про володіння інформацією про усі прийняті на них рішення.

При цьому такий реєстр не містить інформації про порядок денний зборів, зокрема, про вирішення питання про встановлення розмірів та порядку сплати спірних платежів.

У свою чергу, ТОВ Стрейл визнає лише свою обізнаність щодо створення ОСББ Проспект-87 , але заперечує проти обізнаності із розміром внесків і платежів, які необхідно сплачувати на утримання будинку і прибудинкової території, та про присутність на зборах 11.07.2019.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач за зустрічним позовом не надав суду належних та допустимих доказів щодо переліку та розмірів внесків і платежів, які має сплачувати відповідач у 2019 та 2020 роках, а також строків сплати таких внесків (у тому числі пов`язаності таких строків з виставленням певного рахунку), а відтак і не довів наявність заборгованості відповідача у розмірі 31 857,20 грн.

Норми ст. 15, 16 Цивільного кодексу України наділяють кожну особу правом звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Разом з тим, за висновками суду, позивачем за зустрічним позовом порушення свого права у заявлених ним межах не доведено.

Щодо наданих позивачем за зустрічним позовом кошторисів як підтвердження фактичних витрат на утримання будинку та прибудинкової території, що знаходиться за адресою м. Чернігів, проспект Перемоги, 87, на 2019 рік (з жовтня по грудень) та 2020 рік (з січня по грудень), суд зазначає наступне.

Із наданого кошторису на 2019 рік вбачається, що надходження та видатки у ньому зазначені, починаючи лише з жовтня 2019 року, а отже суд вважає, що ця редакція кошторису виготовлена та затверджена вже значно пізніше проведення загальних зборів та лише після передачі будинку з балансу КП Деснянське Чернігівської міської ради, оскільки про те, що передача будинку відбудеться саме у жовтні 2019 року, а відтак, що відповідні надходження і витрати розпочались лише з жовтня 2019 року, на момент проведення загальних зборів (прийняття на них рішень) 11.07.2019 ОСББ Проспект-87 не могло бути відомо, а доказів на підтвердження іншого суду надано не було.

При цьому у протоколі №1 від 11.07.2019 міститься лише загальна інформація щодо винесення на розгляд питання Затвердження кошторису ОСББ Проспект-87 на 2019 рік , будь-якої конкретної та чіткої інформації щодо розміру, способу, порядку платежів, витрат тощо викладене у протоколі не містить, а тому (у тому числі з огляду на невідповідність періоду використання коштів - з 01.10.2019, а не з липня 2019 року) такий протокол не може вважатись належним і допустимим доказом того, що саме ця редакція кошторису на 2019 рік була затверджена рішенням установчих зборів засновників ОСББ Проспект-87 .

Рішення про затвердження аналогічного кошторису на 2020 рік матеріали справи взагалі не містять.

Відповідно до положень Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку одним із основних документів, який регламентує діяльність ОСББ є кошторис; об`єднання зобов`язане звітувати загальним зборам про виконання кошторису об`єднання за рік. Рішення про затвердження кошторису та звіту належить до компетенції загальних зборів членів ОСББ.

Отже, кошторис ОСББ - це плановий документ, який визначає обсяг доходів і спрямування отриманих коштів для виконання об`єднанням своїх функцій, а звіт - це документ, який містить відомості про фактично отримані кошти та про їх фактичне витрачання.

Здійснені ОСББ Проспект-87 витрати на утримання будинку та прибудинкової території повинні підтверджуватись саме звітом, а не кошторисом.

Як вбачається з порядку денного, зазначеному у наданому витягу з протоколу №1 установчих зборів засновників ОСББ Проспект-87 від 11.07.2019, питання щодо затвердження звіту не було заплановано до розгляду та й взагалі не могло розглядатись при створенні ОСББ.

Таким чином, надані ОСББ Проспект-87 кошториси не можуть розцінюватись як докази здійснення ним витрат на утримання будинку та прибудинкової території.

При цьому суд зазначає, що звіт ОСББ Проспект-87 про фактичні витрати і надані послуги щодо утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території сам по собі не визначає порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, а тому не може бути належним доказом їх встановлення.

Верховний Суд у своїх постановах від 22.05.2018 у справі №910/12065/17, від 22.02.2018 у справі №910/11312/17, від 22.02.2018 у справі №910/13182/17 дійшов висновків, що належними і достатніми доказами у справах про стягнення заборгованості із внесків на утримання будинку і прибудинкової території є рішення загальних зборів співвласників про затвердження порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників та оприлюднення такого рішення до співвласників.

Натомість, у цій справі ОСББ Проспект-87 таких доказів суду не надало.

За наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення заборгованості у розмірі 31 857,20 грн є необґрунтованими, не доведені належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами задоволенню не підлягають.

Щодо судових витрат.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у первісному позові відмовлено, судовий збір, сплачений ТОВ Стрейл за подання позову, стягненню з ОСББ Проспект-87 не підлягає.

Так само не підлягає стягненню з ТОВ Стрейл судовий збір, сплачений ОСББ Проспект-87 за подання зустрічного позову, у зв`язку з тим, що у зустрічному позові відмовлено.

Згідно з ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

У зустрічній позовній заяві ОСББ Проспект-87 зазначило попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого витрати на професійну правничу допомогу складають 20 000,00 грн.

ОСББ Проспект-87 подало клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. У клопотанні зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн є загальними та стосуються надання правової допомоги як межах первісного позову, так і зустрічного.

Як докази понесення витрат на професійну правничу допомогу ОСББ Проспект-87 надало копію договору про надання правової допомоги від 16.07.2020, укладений з адвокатом Гутником В. П., копію додаткового договору від 20.07.2020 щодо визначення гонорару до договору про надання правової допомоги від 16.07.2020, копії рахунків №24/07-20-1 від 24.07.2020, №17/08-20-1 від 17.08.2020, копії платіжних доручень №36 від 30.07.2020 на суму 5000,00 грн, №40 від 18.08.2020 на суму 1500,00 грн, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Однак з наданих документів неможливо встановити, який саме розмір складають витрати на професійну правничу допомогу адвоката, понесені ОСББ Проспект-87 у зв`язку з розглядом первісного позову, та розмір таких витрат у зв`язку з розглядом зустрічного позову.

У судовому засіданні 22.10.2020 представник ОСББ Проспект-87 також зазначив, що такі витрати окремо по кожному із позовів не визначались і поділяються порівну.

За таких обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом первісного та зустрічного позовів, у розмірі 20 000,00 грн понесені ОСББ Проспект-87 за розгляд кожного з позовів у рівних частинах, тобто по 10 000,00 грн.

Оскільки у зустрічному позові відмовлено, витрати ОСББ Проспект-87 на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн стягненню з ТОВ Стрейл не підлягають.

Отже, стягненню з ТОВ Стрейл підлягають витрати на професійну правничу допомогу за первісним позовом у розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрейл" (код ЄДРПОУ 40527027, бульвар Дружби Народів, буд. 18/7, м. Київ, 01103) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект-87" (код ЄДРПОУ 43168226, проспект Перемоги, 87, м. Чернігів, 14000) 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повне рішення складено 02.11.2020.

Суддя В. В. Шморгун