Рішення

від 29.10.2020 по справі 400/2400/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 р. № 400/2400/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ІМПЕРІАЛ", вул. М. Морська, 108, оф.707, м. Миколаїв, 54020 до відповідача:Київської митниці Держмитслужби, б-р Вацлава Гавела, 8-А, м. Київ, 03124 про:визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 03.07.2019 р. № UA100110/2019/300015/2 і картки відмови в прийнятті митної декларації від 04.07.2019 р. № UA 100110/2019/00851, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Імперіал" звернулося з позовом до Київської міської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 03.07.2019 р. № UA100110/2019/300015/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.07.2019 р. № UA100110/2019/00851.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час декларування митної вартості імпортованого товару визначив його вартість відповідно до ціни контракту. Всі необхідні документи були надані. Відповідачем безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, що призвело до збільшення митних платежів. Оплата за товар здійснювалася в іноземній валюті, а тому посилання відповідача на Інструкцію про безготівкові розрахунки України в національній валюті є безпідставними. До того ж, надане позивачем доручення в іноземній валюті містило дату, підпис та відбиток штампу банку. Загальна вартість товару відповідає графі 22 декларації. Переклад документів для митного оформлення надається виключно за обґрунтованою вимогою митного органу, а відповідач такої вимоги не надсилав. Законодавство не містить вимог щодо змісту, форми та порядку заповнення прайс-листа.

23.07.2020 р. відповідач подав відзив на позовну заяву (т. 1 а. с. 101-107), де вказав, що подані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості: платіжний документ не відповідає вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки України в національній валюті; інформація щодо вартості товару в копії митної декларації країни відправлення відрізняється від вартості, зазначеної в поданій позивачем декларації; не забезпечено переклад документів; у прайс-листі відсутній стандарт підшипника та якісні параметри. Вказані розбіжності є суттєвими для визначення митної вартості, що викликало обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів. Декларантом не надано документи, які підтверджують усі складові митної вартості товарів, не усунуто виявлені розбіжності та не спростовано сумніви у правильності задекларованої митної вартості.

За клопотанням позивача справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

04.04.2018 р. між позивачем та "SHANDONG HIKING INTERNATIONAL COMMERCE GROUP CO.LTD." (Китай) укладено контракт № 1915 на поставку підшипників (т. 1 а. с. 16-19). Ціна, кількість, асортимент товарів можуть змінюватися згідно взаємної домовленості сторін, що має бути відображено у проформах-інвойсах та інвойсах продавця. Загальна вартість контракту обумовлюється сторонами в залежності від сум виставлених інвойсів. Продавець поставляє товар на умовах CIF - Одеса.

28.02.2019 р. постачальником виставлено проформу-інвойс № OTE20190228-Ukraine на поставку партії підшипників на суму 25342,90 доларів США (т. 1 а. с. 20-21).

24.04.2019 р. постачальником виставлено проформу-інвойс № OTE20190228-Ukraine на поставку партії підшипників на суму 25342,90 доларів США (т. 1 а. с. 41-42).

По надходженню товару на митну територію України, позивач подав електронну митну декларацію від 26.06.2019 р. № UA100110/2019/176396, в якій вартість товару задекларовано за ціною контракту (т. 1 а. с. 110-117).

На підтвердження митної вартості товару, заявленої за ціною контракту, позивач надав: контракт від 04.04.2018 р. № 1915, пакувальний лист від 24.04.2019 р., проформи-інвойси від 28.02.2019 р. і від 24.04.2019 р. № OTE20190228-Ukraine, коносамент від 28.04.2019 р. № ZIMUQIN5204677, міжнародну товарно-транспортну накладну від 24.06.2019 р. № 24, сертифікат про походження товару від 13.05.2019 р.

У зв`язку з переходом сторін на стадію консультації, позивачем було надано також додаткові документи.

За результатами контролю правильності визначення митної вартості товару Київською міською митницею ДФС (правонаступником якої є Київська міська митниця Держмитслужби) прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 03.07.2019 р. № UA100110/2019/300015/2, яким збільшено митну вартість товару з 25342,90 доларів США до 40019,23 доларів США (т. 1 а. с. 66-71).

Митну вартість товару скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, зокрема за ціною товару, який ввозився на митну територію України за митними деклараціями від 22.05.2019 р. № UA100110/2019/143558, від 29.06.2019 р. № UA500010/2019/116964, від 21.06.2019 р. № UA500120/2019/5924, від 15.05.2019 р. № UA500020/2019/5050, від 15.05.2019 р. № UA500010/2019/12435 та ін.

Крім того, винесено картку відмови у прийнятті митної декларації від 04.07.2019 р. № UA100110/2019/00851 (т. 1 а. с. 72-73).

З метою розмитнення товару позивач подав електронну митну декларацію від 04.07.2019 р. № UA100110/2019/177091, в якій вартість ввезеного товару визначена відповідно до прийнятого відповідачем рішення про визначення митної вартості (т. 1 а. с. 79-87).

Відповідно до ст. 49, 50 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів наведений в ч. 2 цієї статті.

Як визначено в ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.03.2019 р. по справі № 814/921/17.

Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 6 цієї статті митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно приписів ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, виходив із того, що подані позивачем документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 ст. 58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч. 4 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).

Відповідно до положень ст. 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Суд погоджується з позицією позивача щодо нерозповсюдження на спірні правовідносини Інструкції про безготівкові розрахунки України в національній валюті, оскільки оплата за товар здійснена в іноземній валюті. Надане до митного оформлення та суду платіжне доручення в іноземній валюті від 06.03.2019 р. № 24 містить дату, підпис та відбиток штампу банку (т. 1 а. с. 35).

Щодо розбіжностей у вартості товару в декларації країни відправлення та в електронній митній декларації позивача суд зазначає, що в декларації країни відправлення від 25.04.2019 р. № 422720190000271197 (т. 1 а. с. 45) загальна вартість товару вказана 25342,90 доларів США, що відповідає даним електронної митної декларації від 26.06.2019 р. № UA100110/2019/176396.

Щодо ненадання позивачем перекладу поданих документів суд виходить з того, що за приписами ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Відповідач не надав суду доказів того, що у позивача витребовувався переклад поданих до митного оформлення документів, а позивач відмовився його надати.

Щодо відсутності у прайс-листі стандарту підшипника та якісних параметрів суд зазначає, що прайс-лист має рекламний характер, законодавство не містить вимог, яким повинен відповідати прайс-лист за формою, змістом чи порядком заповнення.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було надано митниці безпосередньо контракт, а також проформи-інвойси, де чітко визначена ціна товару. Не встановив відповідач розбіжностей між цими документами щодо назви товару, кількості та умов поставки.

Таким чином, відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Згідно з ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, суд вважає оскаржувані рішення відповідача протиправними, що є підставою для їх скасування.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 2102,00 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Імперіал" (вул. Мала Морська, 108, офіс 707, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 39137396) до Київської міської митниці Держмитслужби (б-р Вацлава Гавела, 8-А, м. Київ, 03124, ідентифікаційний код 43337359) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 03.07.2019 р. № UA100110/2019/300015/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.07.2019 р. № UA100110/2019/00851 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 03.07.2019 р. № UA100110/2019/300015/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.07.2019 р. № UA100110/2019/00851.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Держмитслужби (б-р Вацлава Гавела, 8-А, м. Київ, 03124, ідентифікаційний код 43337359) судовий збір у сумі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві грн 00 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Імперіал" (вул. Мала Морська, 108, офіс 707, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 39137396).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 29.10.2020 р.

Суддя Н.В. Лісовська