Рішення

від 30.10.2020 по справі 400/3657/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2020 р. № 400/3657/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю " Приватмашстрой", вул. Мала Морська, 108, оф.200, м. Миколаїв, 54002 до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001; Державної податкової служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053 про:визнання протиправним та скасування рішення від 15.10.2019 № 1306820/33368160 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 06.09.2019 №21 за датою її фактичного подання, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРИВАТМАШСТРОЙ (надалі - Товариство або позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, що, з урахуванням заяви (ар. с. 121), містив вимоги:

визнати протиправним та скасувати повністю Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1306820/33368160 від 15.10.2019, прийняте Комісією центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 21 від 06.09.2019, подану Товариством, датою її фактичного подання.

відповідачами у позові Товариство вказало Головне управління ДПС у Миколаївській області (надалі - Управління або відповідач 1) і Державну податкову службу України (надалі - ДПС або відповідач 2).

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив, що він виконав всі встановлені вимоги, необхідні для реєстрації податкової накладної, а рішення про відмову в її реєстрації не відповідає нормам Податкового кодексу України та затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2018 № 117 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 117). Також Товариство вказало, що контролюючий орган не мав законних підстав для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, яке стало передумовою для прийняття рішення, що оскаржується.

У відзиві (ар. с. 104-106) відповідачі вказали, що підставою для прийняття комісією центрального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної було ненадання позивачем необхідних документів, а саме - розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку.

Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався.

Як встановлено судом, 06.09.2019 Товариство виписало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН податкову накладну № 21 на суму 193 946,04 грн. (товар - Пшениця 4-го класу, походження - Україна, врожаю 2019р. ), в тому числі ПДВ - 32 324,34 грн. (надалі - Накладна, ар. с. 19).

Накладну позивач надіслав до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) 24.9.2019.

В той саме день (24.09.2019) Автоматизованою системою Єдине вікно подання електронних документів ДПС, за результатами обробки податкової накладної, було сформовано квитанцію про зупинення реєстрації (надалі - Квитанція, ар. с. 20). У Квитанції, зокрема, зазначено: … ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація … зупинена. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних … .

04.10.2019 Товариство через Головне управління ДФС у Миколаївській області, Миколаївське управління, Державна податкова інспекція у м. Миколаєві (Центральний р-н м. Миколаєва) подало до ДПС Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (ар. с. 67-68, 23, 24), а також документи:

1. Штатний розпис Товариства (ар. с. 69, 25).

2. Договір від 01.03.2017 № 1 оренди нежитлового приміщення, що був укладений позивачем і ТОВ НІКІНВЕСТ2017 (ар. с. 75-78, 26).

3. Договір від 02.07.2018 № 1 оренди приміщення (від склад), що був укладений позивачем і Приватним виробничо-комерційним підприємством БУДЖАК (ар. с. 70-71, 27).

4. Акт надання послуг № НІК00001280 від 31.08.2019 (ар. с. 80, 28).

5. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 00000008 від 31.08.2019 (ар. с. 72, 29).

6. Виписка банку від 03.09.2019 (ар. с. 82, 30).

7. Платіжне доручення від 16.07.2018 № 90 (ар. с. 74, 31).

8. Рахунок на оплату № 00001118 від 01.09.2019 (ар. с. 81, 32).

9. Рахунок № 37 від 16.07.2018 (ар. с. 73, 33).

10. Договір від 05.09.2019 № ПП19/055ВП купівлі-продажу, що був укладений позивачем і ТОВ Нью Ворлд Грейн Юкрейн (ар. с. 51-53, 34).

11. Довіреність від 05.09.2019 № 165 (ар. с. 56, 35).

12. Рахунок-фактура від 06.09.2019 № СФ-0000635 (ар. с. 54, 36).

13. Видаткова накладна від 06.09.2019 № РН-0000618 (ар. с. 55, 37).

14. Товарно-транспортна накладна від 06.09.2019 № 45235 (ар. с. 57, 58, 38).

15. Виписка банку від 10.09.2019 (ар. с. 65-66, 39).

16. Сертифікат якості (ар. с. 59, 40).

17. Договір від 11.03.2019 № 11031 купівлі-продажу, що був укладений позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Копенкувате (ар. с. 85-86, 41).

18. Рахунок на оплату від 21.08.2019 № 67 (ар. с. 87, 42).

19. Видаткова накладна від 21.08.2019 № 67 (ар. с. 88, 43).

20. Платіжне доручення від 21.08.2019 № 459 (ар. с. 89, 44).

21. Платіжне доручення від 21.08.2019 № 463 (ар. с. 90, 45).

22. Договір від 06.05.2019 № 06-05-19-1 перевезення вантажів (ар. с. 60-62, 46).

23. Рахунок-фактура від 06.09.2019 № ФА-0000023 (ар. с. 64, 47).

24. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.09.2019 № ФА-0000023 (ар. с. 63, 48).

25. Журнал-ордер і Відомість по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 15.08.2019 - 22.08.2019 (ар. с. 84, 49).

26. Журнал-ордер і Відомість по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями за 01.09.19 - 10.09.19 (ар. с. 83, 50).

Факт отримання вказаних вище документів відповідачі не заперечили.

15.10.2019 Комісія центрального рівня (ДПС), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі - Комісія ДПС) прийняла рішення № 1306820/33368160, яким відмовила в реєстрації Накладної в ЄРПН з підстави ненадання Товариством копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (надалі - Рішення, ар. с. 21-22).

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 117, підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є, зокрема, ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку.

У Рішенні не зазначено, відсутність яких саме розрахункових документів перешкоджала Комісії ДПС прийняти рішення про реєстрацію Податкової накладної.

Відповідна інформація відсутня і у відзиві.

При цьому, як вказано вище, Товариство подало 04.10.2019 розрахункові документи на підтвердження: оплати придбаного ним товару у контрагента-постачальника; часткової оплати проданого ним товару контрагентом-покупцем; оплати вартості послуг з оренди нежитлових приміщень, що їх використовував позивач для здійснення господарської діяльності.

Суд встановив, що покупець сплатив на користь позивача 80% вартості товару (155 156,83 грн.), що узгоджувалось з пунктом 4.2 договору (ар. с. 52).

Проте ненадання Товариством документів на підтвердження оплати 20% вартості товару жодним чином не доводить законність Рішення.

Азбацом першим пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом строк.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Товар був відвантажений 06.09.2019, відповідно, податкове зобов`язання та обов`язок позивача зі складення та реєстрації податкової накладної виник саме 06.09.2019, тому відсутність розрахункових документів (навіть, якщо припустити, що така відсутність мала місце) не могла бути перешкодою для реєстрації Податкової накладної.

Крім того, суд погодився з позивачем в тому, що у Комісії ДПС були відсутні й правові підстави для прийняття Рішення.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Норми про те, що Кабінет Міністрів України визначає порядок та умови відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу не містить.

Згідно з пунктом 20.2 статті 20 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідний порядок Міністерство фінансів України (яке, згідно з пунктом 1 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 Положення, є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику) не визначило.

Пунктом 12 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - Порядок № 1246) встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматичному режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Згідно з викладеним вище, прийняттю Рішення передувало зупинення реєстрації Податкової накладної.

Порядком № 117 визначено дві підстави для зупинення реєстрації:

у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку (пункт 6);

у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна /розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку (пункт 7).

Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій не встановлені ані нормами Податкового кодексу України, ані Порядком № 1246, ані Порядком № 117.

Виходячи з дати Квитанції, зупиняючи реєстрацію Податкової накладної, Комісія ДФС керувалась затвердженими 07.08.2019 в.о. Голови ДФС України Критеріями ризиковості платника податку та критеріями ризиковості здійснення операцій , зареєстрованими в ДФС за № 1963/99-99-29-01-01 (надалі - Критерії).

Суд зауважив, що відповідач 2 послався на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв, в якому вказано, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунках у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Відповідач 2 не надав суду жодного доказу на підтвердження того, що Комісія ДФС внесла Товариства до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18 (касаційне провадження № К/9901/4668/19) за позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та про зобов`язання ДФС зареєструвати в ЄРПН податкову накладну зазначив, що … наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення, законність якого обґрунтовано перевірена судами попередніх інстанцій. Судами попередніх інстанцій встановлено безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у квитанції № 1 вказано критерії ризиковості, визначені виключно листом ДФС … Верховний Суд … враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, як встановлено судами попередніх інстанцій, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних та юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Враховуючи суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної … та протиправності рішення податкового органу … про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних … .

Згідно з викладеним вище, підставою для прийняття Рішення Комісія ДПС зазначила ненадання Товариством розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Проте таке твердження спростовується наданими позивачем доказами.

З урахуванням наведеного, суд визнав, що відповідач 2 не довів наявність законних підстав для зупинення реєстрації Податкової накладної та наявність законних підстав для відмови в її реєстрації, тому дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування Рішення.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Як вказано у частинах третій, четвертій статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Спосіб відновленого порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень та необхідність повторного звернення до суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання ДФС зареєструвати Податкову накладну підлягають задоволенню.

В даному випадку, на думку суду, покладення на суб`єкта владних повноважень відповідного обов`язку не є втручанням в його дискреційні повноваження. Пунктом 20 Порядку № 117 встановлені два варіанти поведінки комісій контролюючих органів: реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або відмова у реєстрації. При цьому, як вказано вище, вичерпний перелік підстав для відмови в реєстрації наведений у пункті 21 Порядку № 117. Недоведеність відповідачем 2 законних підстав для прийняття Рішення та визнання його протиправним, відсутність у Порядку № 117 норми, що дає можливість контролюючому органу повторно прийняти рішення про відмову в реєстрації (в тому числі, з інших підстав, ніж зазначено у відповідному рішенні), обмежують право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За подання позовної заяви до адміністративного суду позивач сплатив 3842 грн. судового збору як за дві вимоги немайнового характеру (1 921 грн. за платіжним дорученням від 22.10.2019 № 584 та 1 921 грн. за платіжним дорученням від 06.11.2019 535).

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Разом з тим, системний аналіз частини першої статті 6 Закону № 3674-VI, частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 640/21330/18.

Отже, позивач сплатив судовий збір у сумі на 1 921 грн. більшій, ніж передбачено законом.

Суд роз`яснює позивачу, що, згідно із пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI, надмірно сплачена сума судового збору може бути повернута ухвалою суду за клопотанням позивача.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суд повністю задовольнив адміністративний позов, сума сплаченого позивачем судового збору (1 921 грн.) підлягає стягненню на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Товариство подало:

копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (ар. с. 91);

копію витягу з Єдиного реєстру адвокатів України (ар. с. 92);

копію довідки про взяття фізичної особи - підприємця, адвоката Глушаниці А.Л. на облік платника податків (ар. с. 93);

довіреність (ар. с. 17);

копію договору про надання правової допомоги від 17.10.2019 № 74 (ар. с. 112-114)№

копію додатку до договору - Детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) від 03.12.2019 - ар. с. 115-116);

копію акта здачі-прийняття наданих послуг № 1від 03.12.2019 (ар. с. 117);

копію платіжного доручення від 22.11.2019 № 568 на суму 3 000 грн. (ар. с. 118).

Ці документи є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами понесення позивачем відповідних витрат.

Відповідачі у відзиві вказали, що … враховуючи складність справи, якість підготовленого документу, відсутність відомостей про витрачений адвокатом час для складання позовної заяви з огляду на підготовку та подачу адвокатом до суду вважаємо, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу є неспівмірними, необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами … .

Суд зауважив, що у позові Товариство лише вказало суму витрат, а відповідні докази подало після відкриття провадження у справі (що дозволено частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України), але відповідачі жодних заперечень щодо цих доказів не висловили, клопотання про зменшення зазначеної позивачем суми не подали, обов`язок доведення неспівмірності витрат не виконали.

На думку суду, заявлена позивачем сума (фіксований гонорар) є співмірною (із складністю справи та виконаних адвокатом робіт; із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; із ціною позову, тому підстави для її зменшення відсутні.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватмашстрой" (вул. Мала Морська, 108, оф.200, м. Миколаїв, 54002, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 33368160) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати прийняте 15.10.2019 Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної податкової служби України рішення № 1306820/33368160.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 43005393) зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних подану 06.09.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю ПРИВАТМАШСТРОЙ (вул. Мала Морська, 108, оф. 200, м. Миколаїв, 54002, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 33368160) податкову накладну № 21 датою її фактичного подання.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватмашстрой" (вул. Мала Морська, 108, оф.200, м. Миколаїв, 54002, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 33368160) судовий збір у сумі 1 921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватмашстрой" (вул. Мала Морська, 108, оф.200, м. Миколаїв, 54002, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 33368160) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн. (три тисячі гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна