Рішення

від 31.10.2020 по справі 826/947/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2020 року м. Київ № 826/947/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче об`єднання Нікомед до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче об`єднання Нікомед (далі - ТОВ НВО Нікомед , позивач) із позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач), у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05 жовтня 2016 року №2092615147.

Позов обґрунтований протиправністю та необґрунтованосте висновків акту перевірки від 23.09.2016 року № 154/26-15-14-07-01/34431950 на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення, з огляду на відсутність фактів порушення позивачем та ного контрагентами, ТОВ АРТ-ЛЕГІОИ та ТОВ Бонус Інформ , норм податкового законодавства.

Позивач зазначає, що відповідач не мав права виносити податкове повідомлення рішення щодо порушень під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин позивача та ТОВ АРТ-ЛЕГІОН , з огляду, що такі операції проводились у 2012 році, а отже строк притягнення до відповідальності пропущений, Також, необґрунтованими є висновки відповідача щодо фіктивності фінансово-господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ Бонус Інформ , так як зазначені відносини вже аналізувались податковим органом, та судом, за результатами розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 826/10996/15 встановлено відсутність порушень чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду (суддя Аблов Є.В.) на 06.04.2017 року о 13:50.

06 квітня 2017 року в судовому засіданні, на виконання ухвали про відкриття провадження у справі, відповідачем подано відзив на адміністративний позов, яким проти позовних вимог заперечено у повному обсязі.

Відзив обґрунтовано тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача, встановлено порушення вимог податкового законодавства. Так, позивачем не підтверджено реальність господарських операцій між ним та ТОВ АРТ- ЛЕГІОН , а також ТОВ Бонус Інформ , що призвело до нарахування зобов`язання з податку па додану вартість за період червень-грудень 2012 року на суму 16 253 541 гри., та з податку на прибуток за 2012 рік па суму 17 066 128 гри., за 2014 рік на загальну суму 214 613, 75 грн. Разом з тим, за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням з позивача стягнуто лише суму зобов`язання з податку на прибуток за 2014 рік на загальну суму 214 613,75 . (171 691,00 грн. податку на прибуток, та 42 922,75 грн. сума штрафних санкцій.). Від сплати інших зазначених сум позивач звільнений в порядку передбаченому статтею 102 Податкового кодексу України.

24 жовтня 2017 року в судовому засіданні, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснити у порядку письмового провадження у справі.

Відповідно до Розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2019 року №264 справу № 826/947/17 повторно розподілено на суддю Погрібніченка І.М.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 року прийнято адміністративну справу № 826/947/17 до провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2016 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві складено Акт № 154/26-15-14-07-01/34431950 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТВ НВО Нікомед з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ АРТ-ЛЕГІОН та ТОВ Бонус Інформ за період з 01.01.2012 року по 30.06.2016 року, відповідно до висновків якого ТОВ НВО Нікомед збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму - 171 691,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 42 922,75 грн., а також встановлено заниження податоку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2012 по 30.06.2016 років у загальній сумі 16 253 541 грн.

05 жовтня 2016 року на підставі Акту перевірки від 23.09.2016 року № 154/26-15-14-07-01/34431950 відповідачем винесено податкове повідомлення рішення № 2092615147 відповідно до якого позивач має сплатити зобов`язання з податку на прибуток у сумі 214 630,75 грн. (основне зобов`язання у сумі 171 691,00 грн., та штрафні санкції у сумі 42 922,75 грн.)

Не погодившись з прийнятим ГУ ДФС у м. Києві податковим повідомленням-рішенням, керуючись положеннями статті 56 Податкового кодексу України, позивач 11.10.2016 року звернувся із скаргою до Державної фіскальної служби України.

12 грудня 2016 року позивачем було отримано рішення ДФС України від 08.12.2016 року № 526573/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 05.10.2016 року № 2092615147, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями податкового органу позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин далі - ПК України ).

пунктом 6.1 статті 6 ПК України встановлено, що податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема: з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з вимогами пункту 200.1. статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов`язкові реквізити.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У пункті 198.6 статті 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно пункту 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону

Таким чином, враховуючи викладені норми Податкового кодексу України, для формування податкового кредиту має бути наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

В розумінні підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником).

Відповідно до статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з`ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Крім того, засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов`язані складати фінансову звітність.

Згідно частини 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 Закону № 996-ХІV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається, з акту перевірки від 23.09.2016 року № 154/26-15-14-07-01/34431950 відповідачем встановлено порушення ТОВ НВО Нікомед норм податкового законодавства, а саме:

пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, у зв`язку з чим ТОВ НВО Нікомед збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму - 171 691,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 42 922,75 грн.

пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2012 по 30.06.2016 рік у загальній сумі 253 541 грн.

Вказані висновки відповідач зробив у зв`язку з ненаданням позивачем в ході перевірки на письмовий запит відповідача від 13.09.2016 року б/н. документів щодо взаємовідносин з ТОВ Арт-Легіон та ТОВ Бонус-Інформ у зв`язку з чим, підприємством в порушення норм Податкового кодексу України, безпідставно завищено витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Відповідно до пункту 3 Акту від 23.09.2016 року № 154/26-15-14-07-01/34431950 під час проведення перевірки аналізу підлягали господарські відносини між позивачем та ТОВ АРТ-Лігфон у червні-грудні 2012 року та позивача з ТОВ Бонус-Інформ у липні 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи позивач здійснював господарські операції з ТОВ Бонус Інформ у 2014 року відповідно до договору купівлі - продажу обладнання від 14.07.2014 року № 147-н.

Так, зазначені господарські відносини вже аналізувались податковим органом під час проведення перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві у 2014 року, за результатами якої було складено Акт від 27.11.2014 року № 1727/26-59-22-01/34431950 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства Науково-виробниче об`єднання Нікомед , податковий номер 34431950 по взаємовідносинах з ТОВ Про Сервіс податковий номер 33153611 та з ТОВ Бонус Інформ , податковий номер 38898183 за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 року , тобто за той самий період і з тим самим контрагентом що і в оскаржуваному Акті перевірки від 23.09.2016 року №154/26-15-14-07-01/34431950.

На підставі Акта від 27.11.2014 року №1727/26-59-22-01/34431950 було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.12.2014 року №0017622201, яке було оскаржено позивачем до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду від 14.08.2015 року по справі №826/10996/15, яка набрала законної сили відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.11.2016 року адміністративний позов ТОВ Науково виробниче об`єднання Нікомед задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 17.12.2014 року №0017622201.

Так, зазначеним вище рішенням встановлено реальне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Бонус Інформ у 2014 року відповідно до договору купівлі - продажу обладнання від14.07.2014 року № 147-н та їх зв`язок з господарською діяльністю позивача, а також наявність належним чином оформлених первинних документів.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Бонус Інформ та правомірність віднесення витрат позивача здійснених по договору купівлі - продажу обладнання від 14.07.2014 року № 147-н при визначенні об`єкта оподаткування.

Також, суд критично ставиться до посилань відповідача щодо ненадання позивачем первинних документів на підтвердження господарських операцій з ТОВ Бонус Інформ , з огляду на те, що позивач листом від 19.07.2016 року №19/07 повідомив податковий орган про неможливість надати такі документи з огляду, їх вилучення слідчим в ОВС прокуратури м. Києва юристом другого класу Ходаківським C.П., в рамках кримінального провадження №42015100000000035 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. від 24.09.2015 року у справі № 752/15809/15-к, згідно з протоколом обшуку від 02.10.2015 року.

Таким чином, враховуючи встановлення судом реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ Бонус Інформ у липні 2014 року, суд приходить до висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток за 2014 рік та застосування штрафних (фінансових) санкцій, спірними податковими повідомленнями-рішенням.

Також суд, погоджується з посиланнями позивача щодо необхідності врахування відповідачем 1095 денного терміну під час аналізу господарських операцій з ТОВ Арт-Легіон , які здійснювались позивачем з червня 2012 року по грудень 2012 року.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Водночас, суд звертає увагу позивача, що відповідно до розрахунку фінансових санкцій до акту перевірки від 23.09.2016 року № 154/26-15-14-07-01/34431950 суми донарахованого податку на прибуток за 2012 рік на суму 17066218 грн. та з податку на додану вартість за період червень-грудень 2012 року на суму 16253541 грн. віднесене відповідачем до сум, що не підлягають стягненню в порядку передбаченому статтею 102 ПК України та не були включені до оскаржуваного податкового повідомлення рішення, а таким чином висновки акту перевірки щодо реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ Арт-Легіон не порушують прав позивача та не створюють обов`язків для останнього.

Так, відповідно до зазначеного вище розрахунку, оскаржуване податкове повідомлення рішення стосується лише донарахування податку на прибуток за 2014 рік.

Таким чином, з огляду на зазначене та враховуючи висновки суду щодо протиправності донарахування позивачу сум податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій за 2014 рік, суд дійшов до переконання про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 05 жовтня 2016 року №2092615147.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких підлягають відшкодуванню або оплаті витрати позивача - не суб`єкта владних повноважень при задоволенні адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 3 219,47 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 51 від 04.01.2017 року, що міститься в матеріалах справи.

Враховуючи задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві підлягає сплачений позивачем судовий збір у сумі 3 219 грн. 47 коп.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1 . Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче об`єднання Нікомед задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05 жовтня 2016 року №2092615147.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче об`єднання Нікомед (код ЄДРПОУ 34431950, місцезнаходження 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, місцезнаходження 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судовий збір у розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев`ятнадцять) грн. 47 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя І.М. Погрібніченко