Ухвала

від 02.11.2020 по справі 360/1748/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 360/1748/20

адміністративне провадження № К/9901/26616/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 3" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 69641,76 грн.,

УСТАНОВИВ:

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Комунального підприємства "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 3", в якому просило стягнути з відповідача на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році 69600 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році, яка нарахована за період з 16 квітня 2020 року по 17 квітня 2020 року у розмірі 41,76 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з указаними рішеннями судів попередніх інстанцій Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняте нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.

Згідно з матеріалами касаційної скарги предмет спору в даній справі є стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені на загальну суму 69 641,76 грн.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років . 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

З урахуванням того, що за предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, тому з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.

В свою чергу, пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.

Аналіз наведених положень законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, у разі незгоди з ухваленими судовими рішеннями, після перегляду таких в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх касаційного оскарження, однак, лише у визначених законом випадках.

Також, частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, згідно з приписами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Таким чином, судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню виключно у випадках, вичерпний і остаточний перелік яких передбачений підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Крім того, доводи касаційної скарги у даній справі стосуються правильності застосування норм матеріального права у конкретно визначених правовідносинах щодо окремо взятої особи і не стосуються питань права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі належить відмовити.

Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Суд також враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09.10.2018 (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Керуючись статтями 328, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 3" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 69641,76 грн.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик С.Г. Стеценко