Ухвала

від 02.11.2020 по справі 560/1018/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 560/1018/20

адміністративне провадження № К/9901/26823/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Яковенка М. М., Дашутіна І. В., Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 560/1018/20 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Поділля монтаж плюс до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ТОВ Поділля монтаж плюс звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області про відмову у реєстрації податкових накладних /РК в єдиному реєстрі податкової накладної: № 1440785/43222890 від 17.01.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 11.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов`язати Державну податкову службу України внести до єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкової накладної ТОВ Поділля монтаж плюс датою її фактичного отримання Державною податковою службою України, а саме податкову накладну №1 від 11.12.2019.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року відкрито провадження у цій справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, у зв`язку з віднесенням її до категорії незначної складності.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року, задоволено позовні вимоги.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області № 1440785/43222890 від 17.01.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 11.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Поділля монтаж плюс № 1 від 11.12.2019 датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю Поділля монтаж плюс судові витрати у розмірі 2852,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Поділля монтаж плюс судові витрати у розмірі 2852,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 15 жовтня 2020 року Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою Суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Згідно ч. 1 ст. 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зробити висновок, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 6 ст.12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України слідує, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (ч. 4 ст. 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями та предмету спору у цій справі, випадків, які б виключали можливість застосування положень п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, не вбачається.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні ч. 3, 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень ч. 2 ст. 328 КАС України, відсутні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах Levages Prestations Services v. France від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем розумних обмежень в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 248, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 560/1018/20 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Поділля монтаж плюс до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов