Постанова

від 28.10.2020 по справі 373/239/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 373/239/18

провадження № 61-2479 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів : Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі : товариство з обмеженою відповідальністю Українська будівельно-технічна експертиза , товариство з обмеженою відповідальністю Енерго-промислова група Югенергопромтранс ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2019 року у складі судді Залеської А. О. та постанову Київського апеляційного суду від 15 січня

2020 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Желепи О. В., Мараєвої Н. Є.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства

з обмеженою відповідальністю Українська будівельно-технічна експертиза (далі - ТОВ УБТЕ ), товариства з обмеженою відповідальністю

Енерго-промислова група Югенергопромтранс (далі - ТОВ ЕПГ Югенергопромтранс ), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

1) визнати дії ТОВ ЕПГ Югенергопромтранс неправомірними у зв`язку

з порушенням: пунктів 1.6, 1.10 Державних будівельних норм (ДБН) А.2.2-1-2003; пункту 17 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення експертиз, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 11 травня 2011 № 560; пункту 18 постанови Кабінету Міністрів України

від 11 липня 2002 № 956; пункту б), пункту ж) статті 3, статей 9, 10 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища у зв`язку з відсутністю публікації Заяви про наміри , відсутністю публікації про планову діяльність; порушенням права позивача брати участь у процесі підготовки матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (далі - ОВНС); порушенням права позивача на доступ до інформації та на участь у процесі прийняття екологічно значимого рішення на порушення права на безпечне життя та здорове довкілля; приховуванням від факту скасування містобудівних умов від 24 лютого 2016 року № 23-06-173 та отримання інших містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки від 09 вересня 2016 року № 23-06-288; введенням позивача в оману шляхом публікації в газеті Вісник Переяславщини від 21 березня 2017 року № 21 Будують не ТЕЦ, а деревообробне підприємство ;

2) визнати дії ТОВ УБТЕ неправомірними у зв`язку з порушенням пунктів 1.6, 1.10 ДБН А.2.2-1-2003; пунктів 6, 15 та 17 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення експертиз, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 № 560; порушенням пункту 2.11

ДБН А.2.2-1-2003; порушенням пункту б) та пункту ж) статті 3, статей 9, 10 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища

у зв`язку з: використанням в експертному звіті неправдивої інформації стосовно публікації Заяви про наміри у місцевих засобах масової інформації: у газеті Вісник Переяславщини від 17 травня 2016 року № 35 та публікації про плановану діяльність у газеті Вісник Переяславщини

від 24 травня 2016 року № 37 (стаття Перспективи ); використанням звіту ОВНС без урахування інтересів позивача;

3) визнати недійсним та скасувати експертний звіт від 02 серпня 2016 року

№ 7-099-16ЕП/КО щодо розгляду проектної документації Будівництво електростанції на біомасі встановленою потужністю 5000 кВт у м. Переяслав-Хмельницькому Київської області .

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є мешканкою міста Переяслав-Хмельницького Київської області, в якому будували електростанцію на біомасі встановленою потужністю 5 000 кВт, розташованої по вулиці Героїв Дніпра, 38-а/1 . Як член громади міста вона виступала проти будівництва цього об`єкту, оскільки введення його в експлуатацію могло негативно вплинути на екологію міста, погіршити її стан здоров`я та стан здоров`я інших мешканців міста.

Вважала, що ТОВ ЕПГ Югенергопромтранс порушено вимоги законодавства при отриманні відповідних рішень, дозволів на будівництво, експертних висновків, містобудівних умов тощо, що не гарантує їй та всій громаді міста право на безпечне і здорове життя, екологічне і чисте довкілля. Крім того, не забезпечувалася практична реалізація права громадськості брати участь у розробленні ОВНС, інформація про будівництво екологічно небезпечного об`єкту приховувалася, а громадськість вводили в оману. Також посилалася на порушення положень Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля від 25 червня 1998 року, ратифіковану Законом України Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля від 06 липня 1999 року

(далі - Орхуська конвенція) та Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , зокрема, права на доступ до інформації та участь

у процесі прийняття рішень, що стосуються навколишнього середовища.

Оскаржуючи дії та бездіяльність ТОВ УБТЕ , які пов`язані зі складанням експертного звіту від 02 серпня 2016 року № 7-099-16-ЕП/КО щодо розгляду проектної документації Будівництво електростанції на біомасі встановленою потужністю 5 000 кВт у м. Переяслав-Хмельницькому Київської області , позиваачка вказувала, що у звіті містяться неправдиві, перекручені та неповні відомості стосовно технічних характеристик основного обладнання та щодо перевірки ОВНС, який був складений без попереднього обговорення з мешканцями міста екологічних наслідків будівництва відповідного об`єкта. Форми заяви про наміри не було дотримано, а інформацію про планову діяльність не було опубліковано.

При цьому ТОВ ЕПГ Югенергопромтранс не проінформувало населення та провело обговорення проекту та планової діяльності екологічно небезпечного об`єкту.

Крім того, в експертному звіті не враховано, що 30 червня 2016 року рішенням міської ради були скасовані містобудівні умови і обмеження, видані

для будівництва теплової електростанції (далі - ТЕС), а відомості щодо технічних характеристик об`єкту експлуатації та його складових були неправдивими. Вказувала також на інші неточності в ОВНС, на порушення вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, що затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України

від 19 червня 1996 року № 173. При цьому ТОВ ЕПГ Югенергопромтранс ,

як суб`єкт господарювання, не провело ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки та не надіслало усім зацікавленим та компетентним органам повідомлення про результати ідентифікації за формою, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956.

З урахуванням наведеного та уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області

від 20 березня 2018 року у складі судді Реви О. І. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху і надано строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області

від 03 квітня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 15 травня 2018 року

у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2018 року скасовано, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області

від 30 липня 2018 року у складі судді Реви О. І. відкрито провадження

в указаній справі.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області

від 25 березня 2019 року провадження у справі закрито на підставі

пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України (справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства).

Постановою Київського апеляційного суду від 21 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області

від 03 жовтня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між сторонами існує спір щодо дотримання суб`єктом господарювання та виконавцем експертного звіту вимог закону у частині належного інформування громадськості про планування будівництва теплової електростанції на біомасі та забезпечення при цьому прав позивача на участь у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля, а також щодо додержання безпечних умов будівництва для навколишнього середовища.

Міськрайонний суд встановив, що ТОВ ЕГП Югенергопромтранс не вжило всіх необхідних заходів та форм для належного інформування громадськості при проведенні планової діяльності з будівництва електростанції, що є порушенням вимог ряду нормативно-правових актів України та Орхуської конвенції. Однак, із змісту протоколу громадських слухань вбачається, що громадськість не була зацікавлена в обговоренні проекту будівництва, а виступала проти такого будівництва за будь-яких умов.

Разом з цим, обраний позивачем спосіб захисту його суб`єктивних немайнових прав є неефективним, оскільки скасування експертного звіту не забезпечить відновлення прав позивача. Електростанція функціонує з липня 2018 року по теперішній час під наглядом відповідних контролюючих органів.

При цьому тлумачення ОСОБА_1 експертних висновків та положень,

які стосуються технічних характеристик об`єкта будівництва й впливу роботи електростанції на навколишнє середовище, які зроблені спеціалістами,

не можуть розцінюватися як фахові, а тому були відхилені міськрайонним судом.

Таким чином, ОСОБА_1 не довела, що її права та права громадськості

на чисте та безпечне довкілля порушені чи могли бути порушені експертним звітом за результатами розгляду проектної документації.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня

2019 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції вірно з`ясовано фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, висновки районного суду підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на нормах діючого законодавства. При цьому погодився з висновками районного суду про наявність порушень екологічних прав позивачки щодо неналежного інформування громадськості при проведенні планової діяльності з будівництва електростанції на біомасі,

що вплинуло на експертний висновок.

Проте апеляційний суд вказав, що електростанція уже побудована і з липня 2018 року працює, висновки негативного впливу на навколишнє середовище відсутні, а тому обраний позивачем спосіб судового захисту, а саме скасування експертного висновку як доступ до інформації та участь

у плануванні будівництва об'єкта, що становить підвищену екологічну небезпеку, є неефективним і не призведе до відновлення її прав, матиме інші наслідки та може призвести до невиправданого порушення прав суб`єкта господарювання.

Крім того, Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації проведено державну екологічну експертизу і складено висновок від 15 грудня 2017 року № 06-2-04/5929, яким схвалено матеріали проекту будівництва електростанції.

Суд апеляційної інстанції також вказав, що незгода позивача з документами, виданими відповідними державними контролюючими органами, не може бути судом врахована, так як суд не наділений повноваженнями по здійсненню державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права

та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 07 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 373/239/18 із Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У липні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили усіх обставин справи, а обраний нею спосіб судового захисту своїх порушених прав є належним, відповідає положенням

статті 16 ЦК України, оскільки вона захищає своє особисте немайнове право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, що передбачено

статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положеннями Орхуської конвенції й національним законодавством. При цьому судами визнано, що ТОВ ЕГП Югенергопромтранс порушило права мешканців міста, у тому числі й позивача, не забезпечивши доступ громадськості до матеріалів та обговорення ОВНС, але безпідставно відмовлено в позові, хоча наведене призвело до того, що в основу експертного звіту покладено недостовірні дані, а сам звіт не відповідає меті і є неякісним. Судами надано помилкове тлумачення Закону України

Про екологічну експертизу , так як він не стосується експертного звіту,

а стосується висновку державної екологічної експертизи, яка вона наразі оскаржує в адміністративному суді у справі № 810/1110/18.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ТОВ ЕГП Югенергопромтранс ,

в якому вказано, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу -

без задоволення.

Вважає, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем у справі, не має статусу представника громадськості, неправильно тлумачить положення Орхуської конвенції та не подала до суду доказів порушення відповідачами норм екологічного законодавства.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області (шосте скликання) від 20 жовтня 2015 року надано дозвіл

ТОВ ЕПГ Югенергопромтранс на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду по вулиці Героїв Дніпра, 38-а/1 , площею 1,1293 га, для розміщення, будівництва, експлуатації будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій

(а. с. 237, т. 1).

Рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області (сьоме скликання) від 17 грудня 2015 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, площею 1,1293 га, для розміщення, будівництва, експлуатації будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій ТОВ ЕПГ Югенергопромтранс , розташовану по вулиці Героїв Дніпра, 38-а/1 , кадастровий номер

3211000000:01:023:0047 (а. с. 238, т. 1).

28 грудня 2015 року між Переяслав-Хмельницькою міською радою

та ТОВ ЕПГ Югенергопромтранс укладено договір оренди земельної ділянки для розміщення, будівництва, експлуатації будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, кадастровий номер 3211000000: 01:023:0047, строком на п`ять років (а. с. 50-52, т. 1).

24 лютого 2016 року відділом архітектури містобудування та використання земель виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради

ТОВ ЕПГ Югенергопромтранс видані містобудівні умови та обмеження земельної ділянки №23-06-173 для будівництва електростанції по вулиці Героїв Дніпра, 38-а/1 .

02 серпня 2016 року ТОВ УБТЕ на замовлення ТОВ ЕПГ Югенергопромтранс (договір від 12 липня 2016 року № 7-099-16 ЕП/КО) провело експертизу проектної документації Будівництво електростанції

на біомасі встановленою потужністю 5 000 кВт у місті Переяслав-Хмельницькому Київської області , розробником якої є ТОВ Харківський проектно-конструкторський інститут ТТЕПЛО-ЕЛЕКТРОПРОЕКТ-СОЮЗ , складено Експертний звіт № 7-099-16-ЕП/КО (а. с. 73-97, т. 1).

У додатку до експертного звіту вказано, що об`єкт експертизи відноситься

до пункту 1 Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року № 808. Інформування

зацікавленої громадськості здійснено згідно з вимогами пунктів

1.6, 1.10 ДБН А 2.2-1-2003 шляхом публікації заяви про наміри та публікації про планову діяльність у місцевих засобах масової інформації:

у газеті Вісник Переяславщини від 17 травня 2016 року № 35, від 24 травня 2016 року № 37 (а. с. 87, т. 1).

У газеті Вісник Переяславщини від 17 травня 2016 року № 35 у рубриці Міськвиконком секретарем Переяслав-Хмельницької міської ради було поміщено оголошення про проведення 24 травня 2016 року громадських слухань щодо будівництва теплової електростанції на біомасі потужністю

5 000 кВт (а. с. 99, т. 1).

24 травня 2016 року у газеті Вісник Переяславщини 24 травня 2016 року

№ 37 у рубриці Перспективи було опубліковано статтю під назвою ТЕЦ,

що працює на біомасі, виступає альтернативою дорогому ресурсу

(а. с. 102-105, т. 1).

24 травня 2016 року у місті Переяслав-Хмельницькому відбулися громадські слухання щодо будівництва електростанції на біомасі (а. с. 53-63, т. 1).

З протоколу громадських слухань вбачається, що генеральний директор

ТОВ ЕПГ Югенерггопромтранс розповів про планування будівництва,

екологічні переваги та назвав захисну санітарну зону в межах 50 метрів -

це територія станції, а також повідомив громадян міста про те, що на слухання їхня компанія запросила представників проектного інституту і тих, хто робить проектну експертизу, щоб громадськість змога задати питання, які їх хвилюють. Технічний директор повідомив про найсучасніший і безпечний проект електростанції на біомасі, розповів про технічне обладнання

та характеристики станції та їх переваги над іншими діючими в Україні. Представник Харківського проектного інституту у своєму виступі назвав основні фонові, безпечні показники викидів станції, зокрема діоксид азоту 0,04. Також запропонував громадськості ознайомитись з розділом проекту Захист навколишнього середовища . При обговоренні проекту будівництва громадяни більшістю голосів з присутніх (104) висловились проти будівництва.

06 жовтня 2016 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТОВ ЕПГ Югенергопромтранс надано дозвіл № IV-114162802214

на виконання будівельних робіт на об`єкт Будівництво електростанції

на біомасі встановленою потужністю 5 000 мВт у місті Переяслав-Хмельницькому Київської області .

ІНФОРМАЦІЯ_2 у газеті Вісник Переяславщини в рубриці Звернення була опублікована стаття, підготовлена ТОВ ЕПГ Югенергопромтранс

під назвою: ІНФОРМАЦІЯ_1 , де в доступній для громадськості формі детально викладені основні положення ОВНС при проектуванні, будівництві та експлуатації електростанції (а. с. 84-85, т. 2).

15 грудня 2017 року Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації провів державну екологічну експертизу

за матеріалами проекту будівництва електростанції, складено висновок

від 15 грудня 2017 року № 06-2-04/5929, яким схвалено матеріали проекту

та прийнято за доцільне його реалізацію згідно з викладених у документах рішень (а. с. 158-166, т. 1).

Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2017 року у справі № 373/1059/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративого суду від 08 січня

2018 року, визнано протиправним та скасовано рішення Переяслав-Хмельницької міської ради від 28 квітня 2016 року № 01-11- VІІ

Про ненадання згоди на будівництво електростанції на біомасі у місті Переяслав-Хмельницькому по вулиці Героїв Дніпра, 38А/1; визнано протиправними та скасовано рішення Переяслав-Хмельницької міської ради від 30 червня 2016 № 01-16- VІІ Про заборону будівництва ТЕЦ у частині пункту 1 (щодо заборони будівництва) та пункту 2 (щодо скасування містобудівних умов та обмеження земельної ділянки); визнано протиправними та скасовано положення пункту 1 рішення Переяслав-Хмельницької міської ради від 29 травня 2017 року № 01-36- VІІ

Про припинення будь-якого будівництва по

вулиці Героїв Дніпра, 38А/1 у місті Переяслав-Хмельницькому (а. с. 125-143, т. 1).

30 березня 2018 року у газеті Вісник Переяславщини у рубриці З перших вуст , незадовго до запуску електростанції, була опублікована інформаційна стаття за наслідками онлайн-бесіди журналіста з координатором проекту компанії КРА Unicon (Фінляндія) фахівцем у галузі енергетики

ОСОБА_2 . Вказана стаття містить також дані інтерв`ю з виконавчим директором ТОВ ЕПГ Югенергопромтранс (а. с. 86-87, т. 2).

07 червня 2018 року замовником будівництва, генеральним проектувальником, генеральним підрядником та субпідрядниками був складений Акт готовності до експлуатації об`єкта - електростанції на біомасі встановленою потужністю 5 000кВт у місті Переяслав-Хмельницькому Київської області (а. с. 37-42, т. 2 ).

11 червня 2018 року Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області видав сертифікат серії КС № 162181620786,

яким засвідчено відповідність закінченого будівництва І черги електростанції на біомасі, встановленою потужністю 5 000 кВт, у місті Переяслав-Хмельницькому Київської області по вулиці Героїв Дніпра, 38-А/1

(а. с. 43, т. 2).

18 липня 2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про реєстрацію права власності за ТОВ ЕПГ Югенергопромтранс на електростанцію (а. с. 45-46, т. 2).

Електростанція функціонує з липня 2018 року.

24 вересня 2018 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, складено акт № 325 за результатами позапланової перевірки ТОВ ЕПГ Югенергопромтранс щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики, а саме з виробництва електричної енергії (а. с. 7-19, т. 2 ).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Касаційна скарга подана 04 лютого 2020 року, тобто до набрання чинності наведеного вище Закону України (08 лютого 2020 року).

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі

в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржені судові рішення не відповідають.

Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що між сторонами існує спір щодо дотримання суб`єктом господарювання та виконавцем експертного звіту щодо розгляду проектної документації вимог закону в частині належного інформування громадськості про планування будівництва теплової електростанції на біомасі та забезпечення при цьому прав позивача на участь у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля,

а також щодо додержання безпечних умов будівництва для навколишнього середовища.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право

на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів

і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким

не може бути засекречена.

Екологічні інтереси населення можуть підлягати судовому захисту на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Основного Закону, відповідно до якої ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Міжнародним документом, який закріпив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, стала Орхуська конвенція.

Орхуську конвенцію ратифіковано Законом України від 06 липня 1999 року № 832-ХІУ, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.

Для забезпечення належної реалізації, зокрема, зокрема, екологічних прав Орхуська конвенція передбачає у статті 9 право і гарантії доступу до судового й адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені з порушенням права на доступ до інформації чи права на участь у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб,

що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

При цьому відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні (згідно з Керівництвом із провадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік), далі - Керівництво). Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦК України фізична особа має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її збирання та поширення.

Частинами другою, третьою статті 13 Закону України Про інформацію правовий режим інформації про стан довкілля (екологічної інформації) визначається законами України та міжнародними договорами України,

згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об`єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом.

Визначення екологічної інформації закріплено також пунктом 3 статті

2 Орхуської конвенції.

Частиною 3 статті 3 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища визначені основні принципи охорони навколишнього природного середовища, серед яких: гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей та гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду.

Відповідно до статті 9 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища кожний громадянин України має право на: безпечне для його життя та здоров`я навколишнє природне середовище; участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об`єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань; вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом; участь у громадських обговореннях з питань впливу планованої діяльності на довкілля.

Екологічні права громадян, серед іншого забезпечуються обов`язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об`єктів економіки; участю громадських організацій та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища (стаття 10 вказаного Закону).

Положення статті 51 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища закріплено, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей.

Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки

її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.

Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об`єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об`єктів на навколишнє природне середовище.

Суди попредніх судових інстанцій частково послалися на наведені вище законодавчі положення, у тому числі на гарантії, передбачені Орхуською конвенцією, встановивши порушення екологічного законодавства й прав позивачки, проте через неправильне застосування норм матеріального права щодо способів судового захисту та порушивши норми процеусального права, дійшли передчасного висновку про відмову ОСОБА_1 у позові через обрання нею неефективного способу судового захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу,

що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої

Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі

№ 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі

№ 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року

у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України позивач викладає свої вимоги щодо предмета позову та їх обгрунтування.

Згідно з пунктами 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Предмет позову - це конкретна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, заявлена через суд.

Підстава позову - це ті юридичні факти, з яких позивач виводить свої позовні вимоги до відповідача.

Значення правильного визначення підстави позову у тому, що це сприяє суду правильно визначити предмет доказування.

Предметом позовних вимог у цій справі є дві вимоги: 1) визнання дій та бездіяльності відповідачів неправомірними й такими, що порушують права позивачки на безпечне життя та здорове довкілля; 2) визнання недійсним та скасування експертного звіту.

Відмовляючи у задоволенні позову, пославшись на положення статті 16 ЦК України, суди попередніх інстанцій виходили лише з того, що обраний позивачем спосіб судового захисту, а саме скасування експертного звіту, є неефективним та не призведе до відновлення її прав, і, більше того, матиме інші наслідки та може призвести до невиправданого порушення прав суб`єкта господарювання .

При цьому суди також послалися на положення частини третьої статті 13 ЦК України, згідно з якою не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (так звана шикана у цивільних правовідносинах).

Зазначене є суперечливим з огляду за основний зміст судових рішень, в яких зазначається про порушення екологічних прав позивачки, але обраний нею спосіб судового захисту, на думку суду, є неефективним. Іншими словами, суди встановили порушення прав позивачки, тому взаємовиключним є посилання судів на те, що позов ОСОБА_1 направлений на зловживання правами та може завдати шкоди господарській діяльності відповідача.

Згідно з частиною другою статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, взявши за основу лише одну позовну вимогу - визнання недійсним і скасування експертного звіту, суди взагалі не дослідили й не надали правового висновку у резолютивній частині рішення щодо іншої позовної вимоги ОСОБА_1 , а саме визнання дій та бездіяльності відповідачів неправомірними й такими, що порушують права позивачки на безпечне життя та здорове довкілля, які за своїм способом судового захисту є належним та повінстю узгоджується з пунктами 3, 4 частини другої статті 16 ЦК України.

Так, ОСОБА_1 у позові просила: визнати дії та бездіяльність ТОВ ЕПГ Югенергопромтранс неправомірними, у тому числі відсутністю публікації Заяви про наміри , відсутністю публікації про планову діяльність, порушенням права позивача брати участь у процесі підготовки матеріалів ОВНС, на доступ до інформації та на участь у процесі прийняття екологічно значимого рішення на порушення права на безпечне життя та здорове довкілля; визнати діїта бездіяльність ТОВ УБТЕ неправомірними, зокрема

у зв`язку з використанням в експертному звіті неправдивої інформації стосовно публікації Заяви про наміри у місцевих засобах масової інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 265 ЦПК України у резолютивній частині рішеннязазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог .

Натомість, суди вирішили спір лише у частині вимоги про визнання недійсним і скасуванні експертного звіту.

Усунути ці недоліки на стадії касаційного перегляду з урахуванням повноваження Верховного Суду та меж перегляду справи в касаційній інстанції (стаття 400 ЦПК Укпраїни), коли необхідно встановлювати фактичні обставини та оцінювати докази, є неможливим.

Відповідно до пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин судові рішення не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України, що в силу пункту 1 частин третьої та четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області

від 03 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду

від 15 січня 2020 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець