Рішення

від 21.10.2020 по справі 568/736/20

РАДИВИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/736/20

Провадження №2/568/567/20

21 жовтня 2020 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Троцюк В.О.

за участі секретаря судових засідань Гуменюк Г.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Радивилів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області про визнання права власності на земельну ділянку

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Радивилівського районного суду Рівненської області з позовом до Бугаївської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що 06 травня 2001 року вона купила Ѕ частину дерев`яного житлового будинку АДРЕСА_1 , шляхом укладення договору купівлі-продажу з ОСОБА_2 посвідченим приватний нотаріусом Гордійчук В.І. В подальшому, в результаті адміністративного поділу, від с.Бугаївка було відокремлено с.Балки, тому будинок має порядковий номер АДРЕСА_2 . Власником іншої частини Ѕ будинку була ОСОБА_3 , в після її смерті - її син ОСОБА_4 . ОСОБА_4 є інвалідом дитинства та відповідно до рішення Бугаївської сільської ради №235 від 22.12.2008 року позивач призначено його піклувальником. При зверненні до Бугаївської сільської ради щодо отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою дізналась, що на земельну ділянку, на якій розташовано житловий будинок, належить ОСОБА_5 - матері продавця ОСОБА_2 ), відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 05.06.1996 р. серія РВ №354. Про існування державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,04 га по вул..Балки продавець ОСОБА_2 при укладення договору купівлі-продажу не повідомляла. Просить визнати за нею право власності на Ѕ частину земельної ділянки розміщеної по АДРЕСА_2 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилася, в поданій до суду заяві позов підтримала повністю, просила позовні вимоги задовольнити. Розгляд справи просила проводити у її відсутністі.

Представник Бугаїівської сільської ради в підготовче судове засідання не з`явився, в поданій до суду заяві позовні вимоги ОСОБА_1 визнали повністю, не заперечували проти їх задоволення, розгляд справи просила проводити у відсутності представника сільської ради.

На підставі ст.247 ч.2 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Суд, вважає можливим справу розглянути за відсутності сторін по справі.

Вивчивши матеріали справи суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Дослідивши письмові матеріали справи суд дійшов наступного.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06 травня 2001 року ОСОБА_1 купила Ѕ частину житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 . (а.с.8)

Згідно копії Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 188550207 від 13.11.2019 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на Ѕ частину житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_2 . (а.с.10)

Рішенням Бугаївської сільської ради №28 від 25.02.2014 року Про уточнення адреси будинковолодіння ОСОБА_1 внесено зміни в адресне господарство будинковолодіння ОСОБА_1 , яке належить їй на підставі договору купівлі-продажу серія АЕА №819075 від 06.05.2001 року шляхом зміни адреси загального будинковолодіння з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 . (а.с.17)

Згідно відповіді Бугаївської сільської ради власником земельної ділянка, яка розташована по АДРЕСА_2 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 05.06.1996 року серія РВ №354 є ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла ОСОБА_2 (а.с.14).

Згідно ч.1 ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Оскільки, при укладенні договору купівлі-продажу будинку не було зазначено відчуження земельної ділянки, то позивач позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію земельної ділянки на якій розташоване належне її будинковолодіння.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Згідно ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України (що діяла на час укладення угоди), при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Суд враховує висновок Верховного Суду України у справі №6-2цс15 від 11 лютого 2015 року щодо застосування ст. 120 ЗК, а саме: частина четверта статті 120 ЗК України (в редакції,чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачала,що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Аналіз змісту норми статті 120 ЗК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Враховуючи викладене, а також той факт, що ОСОБА_1 на підставі правочину набула право власності на частину житлового будинку і вказане право зареєструвала, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання за нею права власності на частину земельної ділянки, на якій розташований належний житловий будинок.

Відповідно до п."е" ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Враховуючи, що земельна ділянка, право власності на яку просить визнати позивач, є об`єктом цивільних прав, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.377 ЦК України, стт.120, 141 ЗК України ст.ст.4, 10, 76, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області про визнання права власності на земельну ділянку - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителькою АДРЕСА_2 ) право власності на Ѕ частину присадибної земельної ділянки площею 0,04 га, яка знаходиться в АДРЕСА_2 без зміни її цільового призначення.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлено 30.10.2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_2 .

Відповідач: Бугаївська сільська рада Рівненської області, код ЄДРПОУ04387817, місце знаходження: 35561, с.Бугаївка вул..Шевченка, 36 Радивилівського району Рівненської області.

Суддя В.О. Троцюк