Рішення

від 20.10.2020 по справі 461/2356/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/2356/20

2/461/794/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2020 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Пелех О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівського комунального підприємства Снопківське про відшкодування матеріальної та моральної шкоди-

в с т а н о в и в:

16.03.2020 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівського комунального підприємства Снопківське про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 40231 грн. та моральної шкоди в сумі 39000 грн.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що ОСОБА_2 являється власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідач проживає у квартирі АДРЕСА_2 , яка знаходиться поверхом вище належної позивачу квартири. Позивач зазначає, що з липня 2019 року, з вини відповідача відбувається постійне залиття її квартири, що підтверджується до актом ЛКП Снопківське від 26.07.2019 року, у якому зазначено, що причиною залиття являється несправний підвід каналізаційної труби до унітазу в квартирі АДРЕСА_2 , власником якої є відповідач. Окрім того, представник позивача зазначає, що тривалість вимушених змін у житті позивача та її родини, тривале знаходження в стані стресу та зниження якості проживання, небажання відповідача добровільно відшкодувати завдану шкоду, призвело до моральних та фізичних страждань позивача. Просить позов задоволити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 31.03.2020 року у даній справі відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

22.04.2020 року через канцелярію Галицького районного суду м.Львова відповідач подала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову. Зокрема, ОСОБА_3 зазначила про відсутність її вини у виникненні пошкоджень в квартирі позивача, адже причиною протікання вологи були тріщини каналізаційних труб саме в перекритті між поверхами. Також відповідач повідомила, що жодних ремонтів у квартирі не проводила, каналізаційні труби не змінювалися з часу зведення будинку, капітальний ремонт каналізаційної мережі не проводився, відтак вважає, що протікання стало результатом природного старіння каналізаційних труб.

Окрім того, ОСОБА_3 подала клопотання про розгляд справи з викликом сторін в судове засідання, а також клопотання про виклик та допит свідків, які є працівниками ЛКП Снопківське та інших сантехніків, до яких вона зверталася в приватному порядку для вирішення ситуації, яка є підставою позову.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 23.04.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання. Окрім того, судом роз`яснено сторонам, що вони у разі необхідності можуть подати письмові пояснення свідків, а також додаткові пояснення з приводу спору та доказів, які містяться в матеріалах справи.

15.05.2020 року представник позивача через канцелярію Галицького районного суду м.Львова подав клопотання про зупинення провадження у даній справі.

09.06.2020 року від представника відповідача ОСОБА_4 надійшли заперечення по суті справи, у яких представник зазначила, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_3 та заподіянням шкоди. Зазначає, що жодних неправомірних дій відповідач не чинила. Окрім того, представник відповідача стверджує, що труба, просочування вологи з якої стало причиною залиття, знаходилася в перекритті між квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 . Відтак, просить відмовити у задоволенні позову.

Окрім того, представник відповідача ОСОБА_4 подала клопотання про розгляд справи із викликом сторін в судове засідання, а також клопотання про виклик та допит в якості свідків працівників ЛКП, які складали акти та проводили ремонтні роботи, а саме майстра по експлуатації житлового фонду ОСОБА_5 .

Також, представником відповідача ОСОБА_4 було долучено заперечення ОСОБА_6 , який являється чоловіком відповідача та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у яких останній зазначив, що протікання почалося з червня 2019 року, однак встановити причину намокання стелі у квартирі позивача тривалий час не виявлялося за можливе у зв`язку із складністю ситуації, а також у зв`язку з тим, що сантехніки відмовлялися виконувати таку роботу. Окрім того, ОСОБА_6 повідомив, що у жовтні 2019 року, сантехніком ЛКП Снопківське ОСОБА_7 було замінено трубу, яка знаходилася у перекритті.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11.06.2020 року клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі - задоволено. Зупинено провадження у даній цивільній справі до набрання законної сили судовим рішенням Галицького районного суду м.Львова у справі №461/7541/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Львівське комунальне підприємство "Снопківське" про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05.10.2020 року провадження у справі відновлено у зв`язку із набрання законної сили судовим рішенням Галицького районного суду м.Львова у справі №461/7541/19. Справу призначено до розгляду на 20.10.2020 року без виклику учасників справи в судове засідання.

19.10.2020 року від представника відповідача ОСОБА_4 через канцелярію Галицького районного суду м.Львова надійшло клопотання про розгляд справи із викликом сторін в судове засідання, а також клопотання про виклик свідків, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , а також ОСОБА_6 .

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглядавши клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін в судове засідання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно п.6 ст.279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Судом встановлено, що предметом позову є стягнення матеріальної та моральної шкоди в розмірі 79231 грн., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Окрім того, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Відтак, враховуючи норми чинного цивільно-процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотанні представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін необхідно відмовити.

Розглянувши клопотання представника відповідача про виклик свідків, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 в судове засідання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 91 ЦПК України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи, яка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.

Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання, перше судове засідання відбулося 23.04.2020 року, клопотання представника відповідача про виклик свідків надійшло до суду 09.06.2020 року та повторно 19.10.2020 року, тобто після першого судового засідання у справі, відтак суд вважає, що заявлене клопотання представника відповідача слід залишити без розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №183508417 від 03.10.2019 року, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності ОСОБА_9 /а.с.5-6/.

Загальна площа вказаної квартири становить 54,4 кв.м, житлова площа -32,2 кв.м /а.с.5/.

З довідки з місця проживання про склад сім`ї і прописки №1255 від 12.04.2018 року вбачається, що ОСОБА_3 являється власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.81/.

В акті від 26 липня 2019 року, складеному комісією ЛКП Снопківське , вказано, що квартирою АДРЕСА_2 було затоплено нижче розташовану квартиру АДРЕСА_1 . Причину залиття встановити неможливо, так як власник квартири АДРЕСА_2 не надав дозвіл на зняття унітазу /а.с.7/.

Відповідно до акту від 25 вересня 2019 року, складеного комісією ЛКП Снопківське у складі: головного інженера ОСОБА_11., майстра по експлуатації житлового фонду ОСОБА_5 та слюсара - сантехніка ОСОБА_10 , встановлено причину залиття - несправний підвід каналізаційної труби до унітазу в квартирі АДРЕСА_2 , яка розташована поверхом вище /а.с.9/.

Відповідно до висновку будівельно-технічного експертного дослідження №29/19 від 09.10.2019 року, вартість відновлюваного ремонту в приміщенні квартири АДРЕСА_1 становить 40231 грн. /а.с.13-20/.

Окрім того, рішенням Галицького районного суду м.Львова від 13.01.2019 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 15.09.2020 року, позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівське комунальне підприємство "Снопківське" про зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Зобов`язано ОСОБА_3 привести внутрішні квартирні інженерні мережі водопостачання та водовідведення у квартирі АДРЕСА_2 до належного технічного стану, який унеможливить надходження рідини через міжповерхове перекриття до квартири АДРЕСА_1 , належній ОСОБА_2 та розташованій у будинку АДРЕСА_1 /а.с.55-57/.

Вказаним рішенням встановлено, що намокання поверхні стелі в коридорі та у ванній кімнаті в квартирі позивача сталося внаслідок надходження води з розташованої поверхом вище квартири АДРЕСА_2 , в якій проживає відповідач ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 1, ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України при розгляді справи N6-183цс14 від 03.12.2014 року, законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Судом встановлено, що у квартирі позивача сталося залиття через несправний підвід каналізаційної труби до унітазу в квартирі АДРЕСА_2 , яка розташована поверхом вище квартири позивача. Розмір заподіяної шкоди становить 40231 грн. Вказані обставини підтверджені матеріалами справи.

Позивачем виконано обов`язок щодо доказування заподіяння вини відповідачем ОСОБА_3 та її розмір. Відповідачем не спростовано даних обставин.

Судом не приймається до уваги покликання відповідача та її представника на те, що протікання в квартирі позивача сталося в результаті природного старіння каналізаційних труб, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження зазначеного факту.

Відтак, враховуючи фактичні обставини, встановлені під час розгляду справи, з врахуванням доказів наданих сторонами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частинні стягнення з відповідача майнової шкоди в розмірі 40231 грн.

Окрім майнової шкоди, позивачем заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 39000 гривень, яка проявилася у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна, тривалих вимушених змінах у житті позивача та її родини, тривале знаходження в стані стресу, та зниження якості проживання.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України, моральна немайнова шкода, заподіяна громадянинові діяннями іншої особи, відшкодовуються особою, що заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральну шкоду заподіяно не по її вині. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, що причинила шкоду, фізичних або моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків .

Відповідно до ч. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року із послідуючими змінами "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Однак, позивач та її представником не наведено аргументів, які б свідчили про нанесені позивачу моральні чи душевні страждання. Позивачем не доведено факт заподіяння моральних чи фізичних страждань, спричинених відповідачем, не аргументовано суму морального відшкодування. Відтак, суд не знаходить підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення на її користь моральної шкоди.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позов підлягає до часткового задоволення.

На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Керуючись вимогами ст.ст.15, 16, 23, 386, 1166, 1167, 1190 ЦК України, ст.ст.2,12, 77, 81, 89, 141, 247, 263-265,354-355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівського комунального підприємства Снопківське про відшкодування матеріальної та моральної шкоди -задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок залиття квартири в розмірі 40231 (сорок тисяч двісті тридцять одна) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у сумі 840 грн.80 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Львівське комунальне підприємство Снопківське , ЄДРПОУ 23891645, місцезнаходження: 79011, м.Львів, вул.Кубійовича, буд.33.

Повний текст рішення виготовлено 26.10.2020 року.

Суддя Зубачик Н.Б.