Рішення

від 23.10.2020 по справі 399/478/20

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 399/478/20

провадження № 2/399/375/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої - судді Шуліка О.О.

за участю секретарів Бобрик І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Онуфріївка за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (юридична адреса: 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул.. Віктора Чміленка, буд. 84/37) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про відшкодування збитків,-

ВСТАНОВИВ

Представник державної екологічної інспекції у Кіровоградській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування збитків, згідно якого прохає суд винести рішення, яким стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, збитки за незаконну порубку дерев в сумі 111162,83 грн. на рахунок (IBAN) UA928999980333109331000011363, отримувач УК в Онуфріївському районі/с-ще Павлиш, код отримувача (ЄДРПОУ) 37824388, код класифікації доходів бюджету 24062100, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , користь Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області судові витрати, які складаються із судового збору у сумі 2102,00 грн. на рахунок (IBAN) UA238201720343140001000081007, в ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 38037110.

Свої вимоги мотивував тим, що 24 грудня 2018 року о 23.00 год. у полезахисній лісосмузі між селами Павлівка Світловодського району та села Браїлівка Онуфріївського району (територія Павлиської сільської ради Онуфріївського району) громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 незаконно спиляли вісім сиро ростучих дерев породи Дуб з діаметрами стовбура (у корі біля шийки кореня, см 40;43,5;53,5;56;58,5;60;64,5;78 без спеціального дозволу чим порушили вимоги статті 69 Лісового кодексу України. Даметр стовбурів виміряно рулеткою (свідоцтво від 19.03.2018 №155). За знищення вищевказаних дерев постановами про накладення адміністративних стягнень: від 27.11.2019 № 192206; від 27.11.2019 № 192207 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно було визнано винними у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.. 65-1 КУпАП. Адміністративні справи закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративних стягнень. Згідно чинного законодавства відповідачі не мали права зрубувати дерева без спеціального дозволу. Розмір збитків завданих відповідачами державі становить 111162,83 грн., які розраховано згідно такс, вказаних у додатку № 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року № 665 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу з урахуванням індексу інфляції. 20.09.2019 року ОСОБА_2 було вручено претензію про відшкодування завданих збитків від 28.03.2019 року № 09-10/688 з розрахунком. 18.11.2019 року ОСОБА_1 було направлено вищезазначену претензію з розрахунком. Відповіді на претензії не надійшли, а збитки не відшкодовано. Тому, вони змушені звернутися до суду з даним позовом до відповідачів.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 2.07.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 13.07.2020 року розгляд справи призначено в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

20.08.2020 року на адресу Онуфріївського райнного суду надійшов відзив на позовну заяву згідно якого представник відповідачів прохає відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Свій відзив мотивує тим, що 25.12.2018 року о 00 год.10 хв. На території лісозахисної смуги, розташованої на полі між селом Павлівка Світловодського району та Браїлівка Онуфріївського району виявлено факт незаконної вирубки 8 стовбурів дерев породи дуб. Через два кілометри від виявленого спилу дерев працівниками Державної екологічної інспекції було зупинено автомобіль УАЗ в якому були ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .В них в автомобілі були дві бензопили. За відсутності будь - яких інших підстав, за умови повного заперечення відповідачами здійснення протиправного діяння, тобто виключно на тому, що в автомобілі є бензопили, представники ДЕІ був зроблений висновок про протиправність їхньої поведінки та був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно кожного з відповідача. Також були викликані працівники Світловодського ВП ГУНП у Кіровоградській області, які здійснили вилучення (не відомо з яких підстав) автомобілю та бензопили і забрали до відділу поліції відповідачів і тримали їх до тих пір поки вони не дали пояснення. Які влаштували поліцейських. При цьому за півроку проведення слідчих дій не здобуто жодного доказу вини її довірителів. Постановою від 14.06.2019 року було закрито кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України тобто слідчим встановлена відсутність в діянні останніх складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, тобто відсутня суб`єктивна сторона злочину, до елементів якої входить і вина суб`єкта. Вказана постанова позивачем не оскаржувалась, а отже дане рішення слідчого СВ Світловодського ВП ГУЕП Кіровоградської області С.В. Шепьенка, винесеного за результатами досудового розслідування є правомірним і таким, що доводить факт того, що її довірителі не винні у вчиненні злочину, який відбувся 25.12.2018 року о 00год.10 хв. На території лісозахисної смуги внаслідок якого створилися збитки за вирубку дерев. Тому, представником відповідачів зроблено висновок, що знаходження її довірителів на відстані двох кілометрів від вирублених дерев є підтвердженням відсутності вини останніх в їх діях протиправності характеру їх поведінки, що свідчить про відсутність підстав для притягнення їх до цивільно правової відповідальності. Постанови про накладення адміністративного стягнення від 27.11.2019 року №192207 та 192206 винесені взагалі поза законом та як відновлення адміністративної справи, як зазначено в повідомленні про виклик на розгляд справи про адміністративне правопорушення без дати, такої процесуальної дії взагалі не передбачено Кодексом про адміністративне правопорушення. 25.12.2018 року представниками ДЕІ у Кіровоградській області було вирішено передати матеріали органу досудового розслідування . Хоча передача ч.6 ст. 38 КУпАП передбачена можливість накладення адміністративного стягнення у разі закритті кримінального провадження, але за умови наявності в діях порушника ознак адміністративної відповідальності, про що зазвичай вказується слідчим в постанові про закриття кримінального провадження. В даному випадку відсутність в діях осіб ознак кримінального правопорушення, що повністю виключає можливість притягнути їх до адміністративної відповідальності. Також зазначає, що на обгрунтування вини її довірителів в адміністративній справі позивач має тільки протокол про адміністративне правопорушення, що було надано до позову. Тому, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у її вчиненні, яка підтвердження належними доказами. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності тлумачиться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. (правова позиція від 8.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а).Тому прохає у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

3.09.2020 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача зазначає, що у відзиві представник відповідачів ОСОБА_3 зазначає, що постановою слідчого від 14.06.2019 року було закрито кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України та вказує, що слідчим встановлена відсутність в діяннях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, тобто відсутня суб`єктивна сторона злочину, до елементів якої входить і вина суб`єкта. На вказане зазначає, що дійсно постановою слідчого СВ Світловодського ВП ГУНП у Кіровоградській області від 14.06.2019 року було закрито кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, оскільки мінімальна сума збитків для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності повинна становить понад 1921000,00 грн, а відповідачами було завдано збитки в розмірі 111162,83 грн. Тобто, кримінальне провадження було закрито не тому, що відповідачі не спилювали дерева, а тому, що сума завданих збитків недостатня для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження відносно відповідачів було закрито, так як сума завданих збитків недостатня для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, але у зв`язку з тим, що в діях порушників були наявні ознаки адміністративного правопорушення, то позивачем було винесено постанови про накладення адміністративних стягнень, яким відповідачів було визнано винними у вчиненні адміністративних правопорушень, що повністю відповідає вимогам ч.6 ст. 38 КУпАП. Протоколи про адміністративні правопорушення є офіційні документами, якими зафіксовано факт вчинення відповідачами адміністративних правопорушень, які і були розглянуті позивачем під час винесення постанов про накладення адміністративних стягнень, а вина відповідачів підтверджена винесеними постановами, які не оскаржені та не скасовані, а тому факт вчинення відповідачами адміністративного правопорушення не підлягає доказуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та прохав їх задовольнити.

Представник відповідачів -адвокат Старікова Н.О. позовні вимоги не визнала, прохала відмовити у їх задоволені, також зазначила, що відсутній склад злочину, а постановою про притягнення до адміністративної відповідальності провадження у справі закрито у зв`язку закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Оскаржувати дані постанови вони не будуть.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

Частинами 1 і 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 76 - 82 ЦПК.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Статтею 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

При цьому, згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Статтею 105 Лісового кодексу України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Частиною 2 пунктом першим цієї ж статті зазначено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків на Чорнобильської катастрофи катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Статтею 20 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належать: складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом; пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до підпункту 6.17. пункту 6. Положення про Державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України 12.12.2011 року № 136 Державна екологічна інспекція для виконання покладених на неї завдань має право вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Судом встановлено, що 25.12.2018 року о 00 год.10 хв. На території лісозахисної смуги розташованої на полі між селом Павлівка Світловодського району та село Браїлівка Онуфріївського району Кіровоградської області виявлено факт незаконної вирубки 8 стовбурів дерев породи дуб. На відстані 2 км від вказаної лісозахисної смуги виявлено автомобіль марки УАЗ у салоні якого перебували відповідачі, крім того в даному салоні автомобіля виявлено дві бензопили марки Минск . З пояснень відповідачів встановлено, що саме вони здійснювали незаконну виробку дерев поблизу села Павлівка Світловодського району, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження.

Постановою слідчого СВ Світловодського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 14 вересня 2019 року вказане кримінальне провадження було закрито за відсутністю складу злочину, оскільки під час досудового розслідування вартість заподіяної шкоди, складає 111162,83 грн., але згідно ч.1 ст. 246 КК України кримінальна відповідальність настає у разі істотної шкоди, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто це понад 1 млн.921 тисяча гривень.

24.12.2018 року о 23.00 год. на території лісозахисної смуги розташованої на полі між селом Павлівка Світловодського району та село Браїлівка Онуфріївського району Кіровоградської областіОСОБА_2 вчинив знищення полезахисних лісових смуг, а саме спільно з іншою особою ОСОБА_1 самовільно незаконно спиляли у полезахисній смузі 8 стовбурів дерев породи дуба з діаметром стовбура у корі біля шийки кореня 40см.;43,5см.;53,5см.;56см.;58,5см.;60см.;64,5см;78 см., що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення.

Відповідно до Постанови Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Рибачук К.І. від 27.11.2019 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 65-1 КУпАП закрито у зв`язку закінченням притягнення до адміністративної відповідальності та визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.. 65-1 КУпАП. Дана постанова набрала законної сили 7.12.2019 року.

24.12.2018 року о 23.00 год. на території лісозахисної смуги розташованої на полі між селом Павлівка Світловодського району та село Браїлівка Онуфріївського району Кіровоградської областіОСОБА_1 вчинив знищення полезахисних лісових смуг, а саме спільно з іншою особою ОСОБА_2 самовільно незаконно спиляли у полезахисній смузі 8 стовбурів дерев породи дуба з діаметром стовбура у корі біля шийки кореня 40см.;43,5см.;53,5см.;56см.;58,5см.;60см.;64,5см;78 см., що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення.

Відповідно до Постанови Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Рибачук К.І. від 27.11.2019 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 65-1 КУпАП закрито у зв`язку закінченням притягнення до адміністративної відповідальності та визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.. 65-1 КУпАП. Дана постанова набрала законної сили 7.12.2019 року.

Відповідно до ст. 65-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вдовж берегів річок, каналів, навколо водних об`єктів, гідротехнічних споруд, на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць та інших захисних лісових насаджень тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`яти до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від семи до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Також встановлено, що внаслідок незаконної порубки дерев, діями відповідачів державі було завдано шкоду на загальну суму 111162,83 грн., яка була розрахована на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року за № 665, що підтверджується відповідним розрахунком.

Разом з цим встановлено, що відповідачі в добровільному порядку завдані збитки не відшкодували і не планують відшкодовувати, оскільки Державною екологічною інспекцією їм було направлено претензію про відшкодування заподіяної шкоди за №09-10/688 від 28.03.2019 року, але шкоду до даного часу не відшкодовано.

Відповідно до вимог ст.69 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища , шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Шкода, спричинена відповідачами не відшкодована, що в свою чергу негативно впливає на здійснення Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області політики направленої на охорону навколишнього природного середовища. Органом, який уповноважено державою здійснювати охорону навколишнього природного середовища є Державна екологічна інспекція України.

Відповідно до вимог ст.47 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища , частина грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища спрямовується до спеціально створених фондів охорони навколишнього природного середовища у відповідних місцевих бюджетах за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Так, відповідно до ст.66 Конституції України кожен зобовязаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

За змістом п. 9 постанови Пленуму ВСУ від 10.12.2004 №17 Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля незаконною визнається порубка дерев і чагарників, вчинена без відповідного дозволу.

Відповідно до ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст..ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст.107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

З приводу заперечень представника відповідачів, то суд виходить з наступного:

Водночас, зі змісту ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку.

Тобто, для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, виключається можливість закрити провадження у адміністративній справі саме за п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП.

За змістом ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. У зв`язку із цим у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому, постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не оскаржували вказані постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та вони набрали законної сили. Крім того, в судовому засіданні, представник відповідачів, також підтвердила, що постанови про притягнення до адміністративної відповідальності вони не оскаржували.

Тому, суд не приймає до уваги заперечення представника відповідачів, щодо відсутності в діях відповідачів вини щодо незаконного вирубування дерев дуба, оскільки дані обставини підтверджуються доказами наданими представником позивача, а саме постановами про притягнення до адміністративної відповідальності, які набрали законної сили, інших доказів представником відповідачів суду не надано.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 та п.8 ч.2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За змістом абзацу 1 пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Отже, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування майнової шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За вимогами ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Враховуючи, що відповідачами не відшкодовано шкоду, за шкоду заподіяну в результаті їх неправомірних дій, встановлених постановами про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 65-1 КУпАП, суд дійшов до переконання, що Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області про відшкодування шкоди (збитків) завданих внаслідок самовільної порубки дерев є обгрунтований та законний, в зв`язку з чим підлягає задоволенню, стягнувши з відповідачів заподіяну шкоду навколишньому природному середовищу самовільною порубкою дерев в розмірі 111162,83 грн., солідарно, в дохід держави.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного Кодексу України, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

З огляду на викладене, шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню до відповідного бюджету органу місцевого самоврядування за місцем заподіяння такої шкоди, в даному випадку на спеціальний фонд Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області, на території якої здійснено незаконну порубку деревини, та в подальшому підлягає розподілу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, що підтверджується листом ГУ Державної Казначейської служби України в Кіровоградській області від 11.11.2019 року за № 04-8/2668.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України та Закону Україн Про судовий збір, з відповідачів, порівну підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір по справі в розмірі 2102.00 грн.:2, по 1051 грн. 00 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст.2-5, 76-81, 83, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (юридична адреса: 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, буд. 84/37) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про відшкодування збитків - задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, збитки за незаконну порубку дерев в сумі 111162,83 грн. на рахунок (IBAN) UA928999980333109331000011363, отримувач УК в Онуфріївському районі/с-ще Павлиш, код отримувача (ЄДРПОУ) 37824388, код класифікації доходів бюджету 24062100, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області судові витрати, які складаються із судового збору у сумі 1051,00 грн. на рахунок (IBAN) UA238201720343140001000081007, в ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 38037110.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області судові витрати, які складаються із судового збору у сумі 1051,00 грн. на рахунок (IBAN) UA238201720343140001000081007, в ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 38037110.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 30.10.2020 року.

Суддя О.О. Шуліка