Рішення

від 26.10.2020 по справі 139/656/19

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/656/19

Провадження № 2/139/200/19

РІШЕННЯ

іменем України

26 жовтня 2020 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області у складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.,

з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Червоняка С.П.,

представника відповідача ОСОБА_11 ,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації Салецького І.О.,

секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_1 до Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: 1) Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, 2) ОСОБА_3 , 3) ОСОБА_4 , 4) ОСОБА_5 , 5) ОСОБА_6 , 6) ОСОБА_7 та 7) ОСОБА_8 , про визнання недійсними рішень загальних зборів ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є членом Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван в лоні Української Православної Церкви. 19 червня 2019 року до Управління у справах національностей та Релігій Вінницької ОДА від імені релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван подано рішення загальних зборів цієї Релігійної громади, оформлених протоколами № 1 від 05 березня 2019 року та № 2 від 26 квітня 2019 року щодо зміни підлеглості в канонічних та організаційних питаннях, перехід в інше канонічне підпорядкування та зміну назви, про переобрання керівного органу та ревізійної комісії та про прийняття Статуту Релігійної громади у новій редакції. Такі рішення стали підставою для внесення Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван в перелік релігійних організацій, які розпочали процедуру зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях.

Оскільки позивач як член Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван не приймала участі у таких зборах, вважає, що вони взагалі не проводилися, не погоджується на зміну підлеглості цієї Релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях, документальне оформлення таких рішень не відповідає Закону України Про свободу совісті та релігійні організації та Статуту Релігійної громади, прийнятого 20 грудня 2016 року та зареєстрованого в Управлінні у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації 12 січня 2017 року, а також у зв`язку з тим, що ці рішення фактично насильно позбавляють її місця, де можна молитися і здійснювати свої релігійні потреби відповідно до її релігійних переконань та віросповідання, позбавляють здійснення права на свободу світогляду та віросповідання у лоні УПЦ, ОСОБА_1 з відповідним позовом 11 липня 2019 року звернулася до Мурованокуриловецького районного суду.

Ухвалою від 12 липня 2019 року у справі відкрито провадження і призначено підготовче провадження (т. 1, а.с. 69-70). Цією ж ухвалою до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачазалучено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Під час підготовчого провадження 24 липня 2019 року отримано пояснення на позов представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації Салецького І.О. (т. 1, а.с. 73-78).

02 серпня 2019 року отримано відзив на позов (т. 2, а.с. 9-14), в якому представник релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван ОСОБА_11 позов визнав.

Ухвалою суду від 04 вересня 2019 року (т. 2, а.с. 75) було задоволено заяву позивача про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (т. 2, а.с. 47-49).

11 вересня 2019 року підготовче провадження було закрито і призначено розгляд по суті (т. 2, а.с. 92-93).

В судовому засіданні 03 жовтня 2019 року було заслухано сторони та частину заявлених свідків і оголошено перерву для повторного виклику свідків, які не з`явилися. 18 листопада 2019 року судом продовжено допит свідків.

Під час судового розгляду справи по суті представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації - Салецький І.О. 30 січня 2020 року подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі (т. 3, а.с. 1-3).

Ухвалою суду від 03 лютого 2020 року провадження у справі було зупинено до закінчення перегляду Верховним Судом в касаційному порядку справи № 598/157/15-ц (т. 3, а.с. 15-17).

Ухвалою суду від 01 вересня 2020 провадження у справі поновлено та продовжено розгляд справи по суті (т. 3, а.с. 26). Зокрема, в судовому засіданні 17 вересня 2020 року заслухано пояснення решти свідків та досліджено письмові докази у справі, за клопотанням сторін було оголошено перерву для підготовки до судових дебатів.

В судове засідання 26 жовтня 2020 року треті сторони, крім представника у справах національностей та релігій Вінницької ОДА, до суду після поновлення провадження не з`явилися втретє, хоча кожного разу належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать відповідні розписки (т. 3, а.с. 27, 45, 46, 59, 54-55, 56, 57, 58, 60, 61). Крім того, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 подали клопотання про розгляд справи без їх участі (т. 3, а.с. 6, 7, 8). З врахуванням таких обставин та положень ч. 3 ст. 211, п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України судом ухвалено про закінчення розгляду справи без участі третіх осіб, які не з`явилися.

В ході розгляду справи по суті здобуто наступні пояснення:

Позивач ОСОБА_1 підтримала свою позовну вимогу, просила задовольнити позов.

Представник позивача адвокат Червоняк Сергій Петрович (т. 2, а.с. 30, 31) суду пояснив: ОСОБА_1 є членом релігійної громади храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії УПЦ. Ця релігійна громада є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до діючого законодавства. Позивачу із сайту Вінницької ОДА стало відомо, що релігійну організацію включено до Переліку релігійних організацій, які розпочали процедуру зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях. Згодом керівництво релігійної громади повідомило, що з листа Управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА відомо, що підставою для початку такої процедури стала відповідна заява членів релігійної громади про зміну організаційної і конфесійної приналежності релігійної громади та про реєстрацію Статуту в новій редакції, на підставі рішень загальних зборів релігійної громади, викладених у протоколах № 1 від 05 березня 2019 року та № 2 від 26 квітня 2019 року. Останнім документом, крім іншого, обрано новий керівний орган релігійної громади та новий склад ревізійної комісії.

Однак, ОСОБА_1 як члену релігійної громади храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван нічого не було відомо про такі збори релігійної громади та про такі рішення. В той же час, 14 січня 2019 року на Парафіяльних зборах релігійної громади храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван 116 членів релігійної громади одноголосно проголосували за вірність УПЦ.

Таким чином, подані до Управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА від імені членів релігійної громади храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван протоколи загальних зборів релігійної громади про зміну організаційної і конфесійної приналежності релігійної громади, про реєстрацію Статуту в новій редакції, про переобрання нового складу керівного органу та ревізійної комісії порушують права позивача, оскільки насильно, поза її волею позбавили, зокрема, місця, де можна молитися і здійснювати свої релігійні потреби відповідно до її релігійних переконань та віросповідання, унеможливили здійснення конституційного права на свободу світогляду і віросповідання у лоні Української Православної Церкви. Крім того, ці рішення не відповідають вимогам чинного законодавства.

Так, відповідно до ст. 13 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , релігійна громада з моменту її державної реєстрації є юридичною особою і в своїй діяльності керується законодавством України та Статутом релігійної організації належним чином зареєстрованого. Пунктом 1.3 Статуту визначено, що членом громади храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван може бути, крім іншого, особа, яка визнає обов`язковість Статуту УПЦ та регулярно відвідує богослужіння. Особа, яка звернулася до Управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА, а також особи, які були членами зібрань 05 березня та 26 квітня 2019 року і обрані до керівного органу та ревізійної комісії релігійної громади, таким критеріям не відповідають. Вищим органом релігійної громади с. Жван, відповідно до п. 2.1 Статуту є Парафіяльні збори, до складу яких обов`язково входять священно- та церковнослужителі, засновники і члени парафії (п. 2.2 Статуту), тільки вони повноважні приймати до релігійної громади нових членів та виключати з членів релігійної громади (пункти 2.3, 2.4 Статуту). Пунктом 2.10 Статуту та ст. 8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації встановлено, що рішення про зміну організаційної і конфесійної приналежності релігійної громади та про реєстрацію Статуту в новій редакції ухвалюються не менше як 2/3 від кількості членів релігійної громади.

Вважає, що подані 19 червня 2019 року до Управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА від імені релігійної громади храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван рішення ухвалені також і з порушенням процедурних питань: до протоколу № 1 від 05.03.2019 не додано список присутніх членів релігійної громади, у протоколі № 2 від 26.04.2019 - не вказано кількість присутніх, а у списку до нього, - не члени релігійної громади, а віруючі громадяни . Крім того, питання про поновлення списку Парафіяльних зборів, переобрання керівного органу та прийняття Статуту у новій редакції вносилися до порядку денного зборів 26 квітня 2019 року уже під час проведення цих зборів, а тому про вирішення цих питань на таких зборах, зокрема, позивач не могла знати. Не зрозумілим є, чому Управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА вважає кворумом на зборах 05.03.2019 кількість 102 громадянина, а на зборах 26.04.2019 - 38 чи 40 осіб.

За таких обставин, просить задовольнити заявлений ОСОБА_1 позов у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_11 - настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному об`ємі і пояснив: Їх релігійна громада є юридичною особою, він має повноваження керівника цієї юридичної особи. Релігійна громада діє на підставі Статуту, остання редакція якого прийнята на загальних зборах релігійної громади, яка на той момент нараховувала 21 члена, 20 грудня 2016 року. 14 січня 2019 року він скликав Парафіяльні збори, на яких, в тому числі, було прийнято рішення з приводу виведення зі складу Парафіяльних зборів одних осіб, включення до складу інших, переобрано членів керівного органу та ревізійної комісії, а також від імені релігійної громади храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван висловлено вірність Українській Православній Церкві.

Про загальні збори 05 березня 2019 року громадян с. Жван, які підтримують Православну Церкву України, йому стало відомо від сільського голови уже після дати їх проведення, так само, як і про збори 26 квітня 2019 року. Наголошує, що громадяни, які зазначені у списку, доданому до протоколу № 2 від 26.04.2019, ніколи не були членами релігійної громади храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван, не ходили до храму.

Наголосив, що позовні вимоги визнає не тому, що не визнає релігійних поглядів громадян, які підтримують ПЦУ, а тому, що свої рішення вони вчинили під прикриттям релігійної громади храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван без відома та повідомлення її дійсних членів та всупереч визначеній Законом та Статутом процедурі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА Салецький Ігор Олександрович (т. 1, а.с. 79, 80-81) позовні вимоги не визнав, суду пояснив: 19 червня 2019 року уповноважений загальними зборами релігійної громади храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван ОСОБА_6 подав до Управління заяву з інформацією, що рішенням загальних зборів № 1 від 05.03.2019 релігійна громада змінила підлеглість у канонічних та організаційних питаннях і перейшла під канонічне підпорядкування Православної Церкви України. До цієї заяви було додано протокол загальних зборів № 1 від 05.03.2019 релігійної громади храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван, протокол загальних зборів № 2 від 26.04.2019 релігійної громади храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван та список віруючих громадян, які були присутні на загальних зборах щодо поновлення списку Парафіяльних зборів і прийняття Статуту в новій редакції.

Зазначив, що законодавством визначений лише один спосіб зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях - це внесення відповідних змін до Статуту релігійної громади, і це рішення ухвалюється виключно на загальних зборах релігійної громади, а не на зборах членів парафіяльних зборів релігійної громади. Так, не всі члени релігійної громади, які брали участь у її створенні, можуть ввійти до складу парафіяльних зборів, парафіяльної ради або бути головою релігійної громади, всі вони мають свої функції, які визначені Статутом. Пунктом 1.3 Статуту храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван визначено, хто може бути членом цієї релігійної громади. Крім того, відповідно до офіційних роз`яснень Міністерства культури України від 21 березня 2019 року, особи, які так чи інакше беруть участь у житті релігійної громади, вважають себе належними до неї, не підпадають під обмеження, встановлені статутами релігійних громад, можуть бути членами релігійної громади. Законодавством не встановлено процедури фіксації чи перевірки членства громадян у релігійних організаціях. Тому, вважає, що є всі законодавчі підстави вважати, що рішення, які подані ОСОБА_6 , прийняті саме членами релігійної громади храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван на загальних зборах цієї громади та повноважним складом. Однак, оскільки представник релігійної громади ОСОБА_6 не подав до Управління список членів релігійної громади до протоколу № 2 від 26.04.2019 року, - зупинено реєстрацію зміни підлеглості релігійної громади с. Жван у канонічних та організаційних питаннях та реєстрацію нової редакції Статуту цієї релігійної організації.

В судових дебатах начальник Управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА Салецький І.О., з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, заявив, що вважає, що позов заявлено не до тієї особи, яка має відповідати за такою позовною вимогою ОСОБА_1 .

На підставі ухвали від 12 липня 2019 року про відкриття провадження у цій справі (т. 1 а.с. 69-70) до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача були залучені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Ухвалою суду від 04 вересня 2019 року (т. 2, а.с. 75) до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача були залучені також ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

ОСОБА_3 суду пояснив: На підставі Закону України Про органи самоорганізації населення у с. Жван створено так званий Комітет порятунку села. 12 лютого 2019 року на звітних зборах сільського голови членами цього Комітету було ініційовано питання про проведення зборів щодо переходу релігійної громади с. Жван з підпорядкування УПЦ до підпорядкування ПЦУ. Тоді ніхто не повідомив, що 14 січня 2019 року, наче б то, було проведено парафіяльні збори храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван, на яких було прийнято рішення про вірність УПЦ. Ініціативна група Комітету порятунку села повідомила членів територіальної громади про загальні збори у фойє Будинку культури с. Жван на 05 березня 2019 року з приводу зміни організаційної і конфесійної приналежності релігійної громади. Настоятеля храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван та його прибічників ніхто не повідомляв про такі збори, оскільки не бачили в цьому сенсу, а також не робили ніякого письмового оголошення про ці збори. На загальних зборах 05 березня 2019 року, на яких він головував, було присутніми 102 члена територіальної громади, які підтримали пропозицію та проголосували про перехід релігійної громади під підпорядкування Православної церкви України. Зборами було уповноважено ОСОБА_6 підготувати та подати документи до відповідного Управління Вінницької ОДА для реєстрації зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях релігійної громади с. Жван. Він повіз список з підписами всіх 102 учасників зборів та відповідний протокол загальних зборів. Однак, з м. Вінниці ОСОБА_6 привіз надрукований бланк протоколу, в тому числі там було вписано, що 05 березня 2019 року відбулися загальні збори релігійної громади храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван. Сам він ніколи не був членом релігійної громади з підпорядкуванням УПЦ і не відвідував богослужіння цієї релігійної громади, але вважає себе членом релігійної громади с. Жван ПЦУ. 26 квітня 2019 року було проведено загальні збори релігійної громади с. Жван ПЦУ, на яких було прийнято рішення про поновлення списку Парафіяльних зборів, переобрання керівного органу релігійної громади та прийняття Статуту у новій редакції. Присутніми на цих зборах було лише 40 громадян, а голосувало - 38.

ОСОБА_4 пояснила суду: вона та її чоловік ОСОБА_6 ініціювали та організували загальні збори віруючих громадян села Жван, які висловлювали прихильність до Православної церкви України. Ці збори відбулися 05 березня 2019 року у фойє сільського Будинку культури, на них було присутніми 102 особи, її було обрано секретарем зборів. В порядку денному було питання про перехід релігійної громади з підпорядкування УПЦ до підпорядкування ПЦУ, за що проголосували одноголосно 102 голосами присутніх. Серед учасників загальних зборів були віруючі люди - прихильники ПЦУ, а також були люди, які відвідують богослужіння УПЦ ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ), але також бажають перейти під підпорядкування ПЦУ. Після консультацій в єпархії ПЦУ, вони протокол загальних зборів від 05 березня 2019 року, написаний від руки, переписали у наданий там бланк. Список з підписами всіх присутніх та заповнений бланк протоколу № 1 від 05.03.2019 загальних зборів ОСОБА_6 за дорученням зборів повіз до Управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА. Однак, тепер відомо, що той список пропав, його хтось передав настоятелю храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван. 26 квітня 2019 року на загальних зборах прихильників ПЦУ було обрано нового голову релігійної громади, новий склад керівного органу, затверджено нову редакцію Статуту релігійної громади. Заявила, що раніше відвідувала богослужіння в церкві с. Жван, але уже 3-4 роки не ходить до церкви, оскільки не визнає її підпорядкування УПЦ. Щодо парафіяльних зборів 14 січня 2019 року висловила думку, що їх фактично не було, оскільки того дня вона проходила мимо церкви і бачила там всього кілька жіночок.

Залучена до участі у справі як третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 суду пояснила, що була присутня на зборах 05 березня та 26 квітня 2019 року, виступала на них та голосувала про перехід релігійної громади с. Жван до підпорядкування ПЦУ. Про збори її повідомляла ОСОБА_4 , вона ж повідомляла, які питання будуть вирішуватися. Заявила, що це були збори жителів с. Жван, більшість з яких були прихильниками ПЦУ. Вона знає, що її обрано головою Парафіяльної ради, але не розуміє, що вона має повноваження, які раніше виконував протоієрей ОСОБА_11 ; своїх обов`язків на цій посаді не знає, але буде працювати і вивчить їх. Їй відомо зі слів інших жителів села, що на сьогоднішній день прихильники ПЦУ не можуть вільно відвідувати богослужіння в храмі, їм не дають причастя, поки не підпишуть документ, що підтримують УПЦ.

ОСОБА_6 заявив, що він з 2014 року твердо переконаний, що в Україні не має бути церкви з підпорядкуванням країні-агресору, а тому один з перших ініціював питання про перехід релігійної громади с. Жван під канонічне підпорядкування Православній Церкві України. Він ніколи не був членом релігійної громади села з підпорядкуванням УПЦ, але знав, що така релігійна громада зареєстрована як юридична особа, хоча про існування Статуту дізнався нещодавно. І 05 березня, і 26 квітня 2019 року - це були збори людей, які хочуть до ПЦУ, а не членів релігійної громади УПЦ, - бланки протоколів загальних зборів він особисто отримав у отця Ігоря в єпархії ПЦУ в м. Вінниці, і на них уже було надруковано текст із назвою зборів та релігійної громади, питання, які вирішувалися. До протоколу від 05 березня 2019 року було додано список присутніх на зборах громадян із 102 осіб із їх власноручними підписами. Однак, цей список з ОДА потрапив до настоятеля храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван і пропав. Вони намагалися поновити підписи, але люди залякані, зокрема, позивачем ОСОБА_1 , а тому вже не дають повторно своїх підписів.

ОСОБА_7 , яка залучена до участі в справі як третя особа, оскільки була обрана новим членом парафіяльної ради та скарбником релігійної громади з підпорядкуванням ПЦУ, суду пояснила: Оскільки на звітних зборах сільського голови 12 лютого 2019 року свою прихильність ПЦУ висловили 105 громадян, ініціативна група в складі ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 05 березня 2019 року організувала загальні збори прихильників ПЦУ. На них було присутніми 102 особи, які одноголосно проголосували за те, що в с. Жван має бути Православна церква України. Список присутніх з їх підписами було передано до Управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА, але він потрапив до настоятеля храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван ОСОБА_11 . Повторно зібрати підписи в такій кількості не вдалося через пророблену роботу ОСОБА_1 . Заявила, що не має ніякого відношення до УПЦ і ніколи не ходила до церкви, в якій настоятелем є ОСОБА_11 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_8 відмовляється від отримання судових повісток (т. 2 а.с. 156-157, 207-208, 248-249, т. 3 а.с. 54-55).

Ухвалою суду від 11 вересня 2019 року (т. 2 а.с. 92-93) задоволено клопотання сторін про допит в судовому засіданні свідків. Так, за клопотаннями позивача (т. 2 а.с. 28-29, 89) судом було допитано ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 . Від допиту інших заявлених свідків позивач відмовилася, мотивуючи свою позицію тим, що вони не зможуть надати суду інших показань ніж ті, які надали суду допитані свідки.

На підставі ч. 2 ст. 228 ЦПК України судом було зменшено обсяг кількості свідків, що підлягали допиту.

Залучений до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 своє клопотання про допит свідків (т. 2 а.с. 72) підтримав частково, зокрема, відмовився від допиту як свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , оскільки вони були залучені до участі у справі як треті особи і вже дали пояснення по суті справи.

Заявлена ОСОБА_3 свідок ОСОБА_10 відмовляється від отримання судових повісток (т. 2 а.с. 158-159, 205-206, 246-247), свідок ОСОБА_9 був допитаний судом.

Так, свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що вона є прихожанкою храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван приблизно 20 років і по сьогоднішній день є прихильницею Української Православної церкви. На початку 2019 року вона писала заяву про вступ у парафію храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван УПЦ. Службу відвідує принаймні двічі на місяць, постійно ходить до причастя, до сповіді. Знає, що 14 січня 2020 року збиралися збори релігійної громади і що на цих зборах підтримали підпорядкування церкви УПЦ. Про будь-які інші збори ніколи не чула і не приймала в них участі. Приблизно у березні місяці до неї підходила ОСОБА_4 і повідомила, що збирає підписи за церкву, а тому вона поставила свій підпис під № 39 (зворот а.с. 96, т. 1). Однак, пізніше ОСОБА_1 пояснила їй, що то збиралися підписи проти їх церкви та проти настоятеля ОСОБА_11 , а тому вона разом з іншими обманутими відізвала свій підпис з того списку. Із списку 40 осіб (т. 1, а.с. 121-122), які підписалися, що вони були присутні на релігійних зборах релігійної громади храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван, до церкви періодично ходили лише три особи: ОСОБА_28 , ОСОБА_5 , ОСОБА_29 .

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила: До церкви вона ходила з малолітства. З 1993 року вважає себе членом релігійної громади храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван. Вона є прихильником УПЦ і ніколи не голосувала за перехід церкви в підпорядкування ПЦУ. Крім того, вона ніколи не чула, що релігійна громада храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван в березні організовує збори, хоча вона є учасником всіх церковних зборів.

Свідок ОСОБА_17 пояснила суду: Вона працює директором Жванського Будинку культури. З нею ніхто не погоджував проведення якихось зборів, не було ніяких відповідних оголошень. Однак, їй відомо, що 05 березня у фойє, яке завжди відкрите, проводилося якесь зібрання. Про будь-які збори 26 квітня 2019 року у приміщенні Будинку культури їй нічого не відомо. Сама вона ходить до храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван. Ніколи не приймала участі в церковних зборах і ніколи не голосувала про перехід церкви до іншого підпорядкування.

Аналогічні показання суду дали свідки ОСОБА_18 - художній керівник Будинку культури с. Жван та ОСОБА_19 - бібліотекар Будинку культури с. Жван.

Допитані судом свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 суду пояснили, що вони або працюють в храмі Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван псаломщиками ( ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ), або постійно відвідують богослужіння. Їм достеменно відомо, що зі списку із 40 осіб, які наче б то голосували за перехід релігійної громади храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван в підпорядкування ПЦУ, лише ОСОБА_30 , ОСОБА_5 , ОСОБА_31 , ОСОБА_29 , ОСОБА_10 та ОСОБА_32 до 2018 року відвідували храм Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван, а інші люди або не ходили ніколи до церкви, або ж є прихильниками ПЦУ.

ОСОБА_9 був допитаний судом як свідок за клопотанням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 . Він суду пояснив: До храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван він ходив не дуже часто, частіше на служби ходила його дружина. Однак, в даний час вони переконані, що в Україні має бути Православна Церква України і всі церкви повинні їй підпорядковуватися. В с. Жван нема релігійної громади, яка б підпорядковувалася ПЦУ, вони тільки хочуть її зареєструвати. З цією метою в березні та квітні 2019 року збиралися жителі с. Жван, які хотіли б мати церкву з підпорядкуванням ПЦУ. На тих зборах він також був присутній, висловлював свої пропозиції щодо обрання людей до керівного органу, запропонували ОСОБА_6 як особу, що буде займатися оформленням необхідних документів. Висловив думку, що в селі понад сто людей підтримало перехід церкви до ПЦУ. Однак, якимось чином списки цих осіб з підписами стали відомі настоятелю храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван ОСОБА_11 , і він зі своїми прибічниками почали залякувати односельчан, а тому ті почали відкликати свої підписи.

Під час розгляду справи по суті судом було також досліджено всі письмові докази, які надала суду позивач, а також ті, які витребувані судом за клопотаннями позивача з Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації.

Так, реєстраційною картою про включення відомостей про юридичну особу (т. 1, а.с. 221-224) стверджується факт, що Релігійна громада Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви як юридична особа зареєстрована з ідентифікаційним кодом 40151010, її юридичною адресою є вулиця Зарічна, 1 в с. Жван Мурованокуриловецького району Вінницької області, а керівником є ОСОБА_11 .

Остання редакція Статуту Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви прийнята на загальних зборах релігійної громади 20 грудня 2016 року та зареєстрована12 січня 2017 року, про що стверджують надані відповідачем (т. 1, а.с. 48-56) та Управлінням у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації (т. 1, а.с. 211-219) відповідні копії Статуту.

Із наданих Управлінням у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації документів, зокрема, заяви від 06.10.2010 про реєстрацію нової редакції Статуту (т. 1, а.с. 176), протоколу № 1 загальних зборів Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви від 06.10.2010 (т. 1, а.с. 177-179), Списку, що до нього додається (т. 1, а.с. 180), заяви від 04.01.2016 про реєстрацію нової редакції Статуту (т. 1, а.с. 193), протоколу № 1 загальних зборів Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви від 19.12.2015 (т. 1, а.с. 194-1196), Списку, що до нього додається (т. 1, а.с. 197), заяви від 20.12.2010 про реєстрацію нової редакції Статуту (т. 1, а.с. 206), протоколу № 2 загальних зборів Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви від 20.12.2010 (т. 1, а.с. 207-208), Списку, що до нього додається (т. 1, а.с. 209), слідує, що ОСОБА_1 є членом Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви, принаймні з 2010 року.

Статтею 35 Конституції України закріплено право кожного на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов`язкова.

В Україні усі правовідносини, пов`язані із свободою совісті і діяльністю релігійних організацій, регулюються законодавством України, що складається із Закону України Про свободу совісті та релігійні організації № 987-XII від 23 квітня 1991 року та інших законодавчих актів України, виданих відповідно до нього (ст. 2 Закону № 987-XII).

Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи № 2673-VIII від 17 січня 2019 року внесені зміни до Закону України Про свободу совісті та релігійні організації і запроваджено механізм реалізації права на зміну підлеглості релігійної громади в організаційних і канонічних питаннях. Цей Закон набрав чинності 31 січня 2019 року.

Згідно частини першої ст. 8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Згідно з частиною другою ст. 8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення та підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону (ч.ч. 4, 5 та 6 ст. 8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації ).

Таким чином, членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення з одного боку, а з іншого - на вимогах статуту.

За таких обставин, релігійна громада шляхом викладення відповідних положень у власному статуті вправі самостійно встановлювати вимоги, які висуваються до членів релігійної громади, а також у порядку, визначеному статутом, приймати нових та виключати існуючих членів релігійної громади.

Оскільки членство в релігійній громаді може визначатись положеннями статуту (вимоги до членів громади, порядок прийняття та виключення членів), то фактично особи, які є членами релігійної громади, складають парафіяльні збори релігійної громади (як вищий орган управління).

Як передбачено пунктом 30 Розділу ІХ Статуту про управління Української Православної Церкви, членами Парафіяльних зборів парафії, Статут якої зареєстровано у відповідності до державного законодавства, є настоятель, засновники та парафіяни даної парафії, які виконують даний Статут і Статут парафії, регулярно беруть участь у богослужбовому та парафіяльному житті парафії, відомі своєю ревністю до православної віри, провадять християнський спосіб життя, беруть активну участь у вирішенні парафіяльних справ, досягли 18-літнього віку, не знаходяться під забороною, а також під церковним судом.

Крім того, остання, належним чином зареєстрована, редакція Статуту Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви (т. 1, а.с. 48-56) закріпила, що членами парафії є православні віруючі, клірики та миряни, які досягли 18-річного віку, визнають обов`язковість Статуту УПЦ та даного Статуту, регулярно відвідують богослужіння і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє участь у богослужбовому житті (п. 1.3.); парафія здійснює свою діяльність при дотриманні діючого законодавства, Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , Статуту УПЦ, Статуту Могилів-Подільської єпархії, а також цього Статуту (п. 1.5.); до складу Парафіяльних зборів належать священно- та церковнослужителі, засновники парафії, а також миряни, члени даної парафії, які регулярно беруть участь у літургійному житті даної парафії, відзначаються християнською доброчесністю, досягли повноліття, не перебувають під забороною в священнослужінні, церковним або кримінальним судом загальної юрисдикції (п. 2.2.); Парафіяльні збори скликаються настоятелем спільно з Парафіяльною радою (п. 2.6.); Парафіяльні збори працюють на основі порядку денного, поданого настоятелем спільно з Парафіяльною радою (п. 2.7.); роботою Парафіяльних зборів керує настоятель (п. 2.8.); Парафіяльні збори є чинними за умови присутності не менше 2/3 від числа членів Парафіяльних зборів, рішення приймаються простою більшістю голосів (п. 2.10.); протокол Парафіяльних зборів підписується настоятелем, секретарем та п`ятьма членами зборів (п. 2.11.).

19 червня 2019 року до Управлінням у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації ОСОБА_6 (третя особа у цій справі) як особа, уповноважена загальними зборами Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви, подав заяви з повідомленням про зміну Релігійною громадою підлеглості у канонічних та організаційних питаннях та перехід під канонічне підпорядкування Православній Церкві України зі зміною назви на Релігійна громада Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (ПЦУ) (т. 1, а.с. 115) та з клопотанням про реєстрацію статуту Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви у новій редакції у зв`язку зі зміною підлеглості (т. 1, а.с. 116). Додатками до цих заяв ОСОБА_6 подав, зокрема, Протокол № 1 загальних зборів Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви від 05 березня 2019 року (т. 1, а.с. 117-120), Протокол № 2 загальних зборів Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви від 26 квітня 2019 року (т. 1, а.с. 123-131), Список віруючих громадян, які були присутні на загальних зборах Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви щодо поновлення списку Парафіяльних зборів і прийняття статуту у новій редакції (т. 1, а.с. 121-122), Статут Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) (т. 1, а.с. 135-1147).

Станом на день розгляду справи в суді вказані заяви ОСОБА_6 . Управлінням у справах національностей та релігій Вінницької ОДА не розглянуті, нова редакція Статуту релігійної громади с. Жван не зареєстрована.

Дослідивши оскаржувані Протоколи № 1 від 05 березня 2019 року та № 2 від 26 квітня 2019 року загальних зборів Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви, суд прийшов до висновку, що вони не відповідають вимогамСтатуту Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви та ч.ч. 4, 5 та 6 ст. 8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації і щодо процедурних питань та порядку, і щодо форми та змісту, і щодо законності взагалі.

По-перше, ці збори скликані не настоятелем спільно з Парафіяльною радою, як того вимагає п. 2.6. Статуту Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви (т. 1, а.с. 48-56), в супереч п. 2.8. цього Статуту роботою зборів керував не настоятель. Настоятель Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван та члени релігійної громади цього Храму взагалі не були поінформовані про скликання таких зборів. Цей факт в судовому засіданні ствердили всі залучені до участі у справі треті особи, зокрема, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

По-друге, не вбачається за можливе визнати чинність таких загальних зборів у відповідності з п. 2.10. Статуту Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви та вимогами ч. 4 ст. 8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , оскільки в одному з протоколі кількість присутніх зазначена 102 особи (т. 1, а.с. 117), в іншому - кількість не зазначено (т.1, а.с. 123), але голосувало з усіх питань 38 осіб (т. 1, а.с. 124-131), а до оновленого списку членів релігійної громади включили лише 34 особи (т. 1, а.с. 127). Крім того, як додаток до Протоколу № 1 (без дати) додано Список віруючих громадян, які були присутні на загальних зборах Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви (т. 1, а.с. 121-122) із підписами 40 осіб. В той же час, у цьому Списку зазначено, що загальні збори були з приводу поновлення списку Парафіяльних зборів і прийняття статуту у новій редакції, а такі питання вирішувалися за зборах 26 квітня 2019 року.

По-третє, всупереч п. 2.11. Статуту Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви протоколи Парафіяльних зборів підписані не настоятелем, секретарем та п`ятьма членами зборів, а лише головою зборів ( ОСОБА_3 ) та секретарем зборів ( ОСОБА_4 ).

По-четверте, змінивши рішенням від 05 березня 2019 року назву релігійної організації на Релігійна громада Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) , ця ж релігійна громада 26 квітня 2019 року знову скликає загальні збори від імені Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви.

І головне: Парафіяльні (загальні) збори 05 березня та 26 квітня 2019 року проведено не в складі священно- та церковнослужителей, засновників парафії, а також мирян, членів даної парафії, які регулярно беруть участь у літургійному житті даної парафії, як того вимагає п. 2.2. Статуту Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви та частини 4 і 5 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , а в складі членів територіальної громади с. Жван, які проти існування релігійної громади з підпорядкуванням Українській Православній Церкві.

Цей факт підтвердили в судовому засіданні всі допитані судом учасники цих загальних зборів.

Також цей факт доводиться наданими з Управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА заявою ОСОБА_3 від 14 березня 2019 року (т.1, а.с. 94), який діяв чомусь від релігійної громади Миколая Чудотворця УПЦ с. Жван , Списком парафіян с. Жван , які підтримують Православну Церкву України із підписами 105 осіб (т. 1, а.с. 95-96) та протоколом № 1 засідання ініціативної групи релігійної громади с. Жван від 05 березня 2019 року (т.1, а.с. 97), де присутніми були голова ( ОСОБА_3 ) та секретар ( ОСОБА_4 ) зборів і ще 9 осіб.

Ці письмові докази (т. 1, а.с. 94-97) повністю узгоджуються із поясненнями третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про те, що вони не є членами релігійної громади с. Жван з підпорядкуванням УПЦ, а також з показами допитаних судом свідків про те, що в селі не збиралися збори релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії УПЦ 05 березня чи 26 квітня 2019 року в кількості 38 чи більше осіб.

Частково факт відсутності на зборах 05 березня чи 26 квітня 2019 року такої кількості жителів с. Жван доводиться заявами жителів с. Жван до начальника Управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА від 22 квітня 2019 року (т. 1, а.с. 104) та 05 травня 2019 року (т. 1, а.с. 106), які відкликали свої підписи зі Списку, який збирали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підтримку переходу релігійної громади села до ПЦУ.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу, що поданий на реєстрацію Статут Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) (т. 1, а.с. 135-147) також містить невідповідності, через які він не може бути зареєстрований.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації для реєстрації статуту релігійної громади у новій редакції до органу реєстрації статуту подаються, зокрема, статут (положення) релігійної громади у новій редакції, а відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації - додатково подаються належним чином засвідчена копія протоколу (або витяг з протоколу) загальних зборів релігійної громади про внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної громади, ухвалених відповідно до порядку, визначеного у чинному на момент внесення змін статуті (положенні) релігійної громади, із зазначенням списку учасників цих загальних зборів.

Відповідачем не дотримано такої вимоги Закону.

З тексту Статуту релігійної громади у новій редакції (т. 1, а.с. 135) слідує, що його прийнято загальними зборами Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви від 05 березня 2019 року (протокол № 1). Однак, як слідує із протоколу № 1 Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви від 05 березня 2019 року (т. 1, а.с. 117-120), рішень про внесення змін до Статуту релігійної громади чи затвердження нової редакції Статуту на цих зборах не приймалися. Натомість, таке рішення, відповідно до протоколу № 2 (т. 1, а.с. 123-131) приймалося на загальних зборах Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії УПЦ 26 квітня 2019 року.

Із згаданого протоколу № 2 (т. 1, а.с. 123-131) загальних зборів Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії УПЦ від 26 квітня 2019 року вбачається, що 7 питанням порядку денного було переобрання керівного органу та ревізійної комісії. За результатами голосування головою Парафіяльної ради обрано ОСОБА_5 , заступником голови Парафіяльної ради - ОСОБА_6 , скарбником - ОСОБА_7 , а до складу ревізійної комісії обрали: головою - ОСОБА_8 , членами - ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

Відповідно до п. 2.15. діючого Статуту Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії УПЦ (т. 1, а.с. 48-56) Парафіяльна рада складається із голови, його помічника та скарбника. Парафіяльна рада обирається з числа активних членів парафії за ознаками компетентності, морального авторитету та відданості УПЦ, а відповідно до п. 2.28. цього Статуту членами Ревізійної комісії не можуть бути обрані особи, які перебувають у родинних зв`язках, духовному спорідненні з настоятелем або членами Парафіяльної ради.

Під час розгляду питання № 7 на загальних зборах Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії УПЦ від 26 квітня 2019 року такі вимоги Статуту дотримані не були.

Зокрема, до Парафіяльної ради Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії УПЦ обрано осіб, які, за їх же поясненнями та активними діями, є противниками Української Православної Церкви, що суперечить п. 2.15. діючого Статуту цієї Релігійної громади. Крім того, в порушення п. 2.28. Статуту до складу Ревізійного комісії обрано заступника голови Парафіяльної ради ОСОБА_6 , а також його дружину ОСОБА_4 .

Таким чином, розглянувши справу в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши всі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Згідно ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо.

Цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Статтею 12 ЦК України закріплено принцип диспозитивності, за яким суб`єкти цивільного права здійснюють та реалізують свої права вільно, на власний розсуд.

Як зазначалося вище, у ст. 35 Конституції України, закріплено право кожного на свободу світогляду і віросповідання, яке включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Статтею 3 акону України Про свободу совісті та релігійні організації також кожному громадянину в Україні гарантовано право на свободу совісті, яке включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання. Ніхто не може встановлювати обов`язкових переконань і світогляду. Не допускається будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання або відмови від сповідання релігії, до участі або неучасті в богослужіннях, релігійних обрядах і церемоніях, навчання релігії.

Згідно зі ст. 4 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади.

На підтвердження приналежності до членів релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії УПЦ, позивач надала суду протокол № 1 від 14 січня 2019 року разом з додатками 1, 2, 3 Парафіяльних зборів Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви (т. 1, а.с. 31-46). Відповідно до рішення із питання № 4, 118 присутніх членів парафіяльних зборів одноголосно проголосували за вірність УПЦ на чолі з Предстоятелем - Блаженнійшим Онуфрієм , Митрополитом Київським і всієї України. Відповідно до додатків до вказаного протоколу, якими є списки осіб, які взяли участь в загальних зборах парафіян (т. 1, а.с. 37-39), осіб, які подали заяви на вступ до складу парафіян Релігійної громади (т. 1, а.с. 40-42) та реєстр нового складу парафіян Релігійної громади (всього 118 осіб) (т. 1, а.с. 43-46). Серед колишніх членів Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії УПЦ та серед нового складу парафіян під номером 8 значиться ОСОБА_1 .

Крім того, із згаданого протоколу № 1 від 14 січня 2019 року Парафіяльних зборів Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії УПЦ слідує, що позивач ОСОБА_1 обрана скарбником цієї релігійної громади.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Стаття 2 ЦПК України передбачає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи чи інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (правова позиція ВСУ № 6-951цс16 від 24.05.2017).

Суд переконаний, що у цій справі дійсно було порушено права, свободи або інтереси позивача.

Так, позивач суду довела належними доказами та своїми поясненнями, що вона послідовно сповідує православну віру, визнає обов`язковість Статуту Української Православної Церкви та Статуту Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії УПЦ, регулярно відвідує богослужіння, є членом Керівного органу цієї Релігійної громади.

В той же час, рішеннями, прийнятими від імені відповідача та оформленими протоколами № 1 від 05 березня 2019 року та № 2 від 26 квітня 2019 року, без відома позивача, без врахування її думки, поза її волею, Релігійну громаду, членом якої вона є, переведено в підпорядкування Православної Церкви України, а її саму без будь-яких пояснень та попереджень усунено від виконання обов`язків скарбника Парафіяльної ради Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії УПЦ.

Отже, цими рішеннями відповідача порушено права позивача, передбачені в ст. 35 Конституції України та ст. 3 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації . Цими ж рішеннями відповідача порушено ст. 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на свободу думки, совісті та релігії, яке включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно. Тому звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом є таким, що узгоджується з нормами цивільного та цивільного процесуального законодавства, воно є логічним з огляду на свавільне присвоєння групою прихильників ПЦУ (не членами Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії УПЦ) прав щодо визначення Релігійною громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії УПЦ своєї підлеглості у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням).

Відповідно до ст. 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У справі Церква села Сосулівка проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює право на суд , в якому право на доступ до суду - право порушити провадження у судах щодо прав та обов`язків цивільного характеру - становить тільки один з його аспектів (див. Голдер проти Об`єднаного Королівства , рішення від 21 лютого 1975 року, Серія A, № 18, ст. 18, п. 36). Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (див. Беллет проти Франції , рішення від 4 грудня 1995 року, Серія A, № 333-Б, ст. 42, п. 36).

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У зв`язку з цим позивач мала повне право в порядку цивільного судочинства звернутися до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області за захистом своїх особистих немайнових прав.

Щодо позиції представника Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації Салецького І.О. про те, що позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, оскільки пред`явлений не до того відповідача, суд вважає її такою, що не узгоджується із Цивільним процесуальним Кодексом України.

Так, згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

За положеннями статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач, якими можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі в цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Зі змісту позовної вимоги ОСОБА_1 слідує, що вона не визнає за дійсні рішення загальних зборів Релігійної громади храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви, оформлені у формі Протоколів № 1 від 05 березня 2019 року та № 2 від 26 квітня 2019 року.

Обставина, що ініціаторами таких рішень були фізичні особи, які залучені до участі у справі як треті особи на стороні відповідача, ніяким чином не впливає на факт оскарження саме рішень Релігійної громади, від імені якої ті діяли, приймаючи оскаржувані ОСОБА_1 колегіальні рішення.

Так само, не може бути відповідачем за цим позовом і Релігійна громада с. Жван з підпорядкуванням ПЦУ, оскільки статус юридичної особи, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , релігійна організація набуває статус юридичної особи з дня її державної реєстрації. У судовому засіданні встановлено, в тому числі поясненнями начальника Управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА, що заяви про зміну підлеглості релігійної громади, її назви та реєстрацію нової редакції Статуту від 18 червня 2019 року до цього часу не розглянуті.

Таким чином, суд вважає правильним визначення відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 саме Релігійної громади храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви.

Керуючись, ст.ст. 35, 55 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 275 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 7, 8, 12-14 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 19, 51, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити. Визнати недійсним, викладене в Протоколі № 1 загальних зборів Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви від 05 березня 2019 року рішення з питання № 4 порядку денного щодо зміни підлеглості в канонічних та організаційних питаннях, перехід в інше канонічне підпорядкування та зміну назви.

Визнати недійсним, викладене в Протоколі № 2 загальних зборів Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви від 26 квітня 2019 року рішення з питання № 7 порядку денного щодо переобрання керівного органу та ревізійної комісії.

Визнати недійсним, викладене в Протоколі № 2 загальних зборів Релігійної громади Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жван Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви від 26 квітня 2019 року рішення з питання № 8 порядку денного щодо прийняття Статуту Релігійної громади у новій редакції.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02 листопада 2020 року.

Суддя: