Рішення

від 20.10.2020 по справі 468/824/19-ц

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/824/19-ц

2/468/137/20

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

20.10.2020 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Янчук С.В., за участі секретаря Хижняк К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Іксора" та Херсонського обласного управління Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 під час розгляду кримінального провадження №12017150000000883 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч.2 КК України звернулася з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в наслідок вчинення кримінального правопорушення. В обґрунтування позовних вимог позивач в позові вказала, що 26.10.2017 року, близько 09 год. 35 хв. на вулиці Ювілейна при в`їзді в м. Баштанка Миколаївської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Москвич АЗЛК 21406 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 та автобуса марки БАЗ А079.25 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Дана дорожньо-транспортна пригода сталась в наслідок порушень Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 , в результаті чого пасажир автомобіля Москвич АЗЛК 21406 , реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 (мати позивача) від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди. В наслідок смерті матері позивач понесла витрати на поховання матері (організація похорон, поминальний обід, організація автобусу на похорон, виготовлення пам`ятника), транспортні витрати для поїздок до органів пенсійного фонду та соціального захисту, нотаріуса, консультацій адвоката, Укртелекому, страхової компанії, органів реєстрації актів цивільного стану, поліції, прокуратури та суду, переоформлення документів, комунальних послуг тощо. Крім того, нею були витрачені кошти на придбання ліків, а також до суми шкоди вона віднесла вартість мобільних телефонів, що були пошкодження в результаті вказаної пригоди. Матеріальної шкоди позивачу (на її думку) було завдано на загальну суму 500 000 грн. Крім того, позивач вважає, що смертю матері їй було завдано моральну шкоду, яку вона оцінила в 4 000 000 грн. На підставі викладеного, з урахуванням уточнення позовних вимог, позивач просила накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Іксора" та Херсонського обласного управління Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", а також стягнути солідарно з відповідачів на її користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 500 000 грн., моральну шкоду в розмірі 4 000 000 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2600 грн.

Вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 26.09.2018 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Вироком Миколаївського апеляційного суду від 19.06.2019 року вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 26.09.2018 року в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

01.07.2019 року на наслідками автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Янчуку С.В.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 08.07.2019 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

06.08.2019 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, згідно якого останній вказав, що до позовної заяви не додано документів, які підтверджують обґрунтованість заявлених вимог, при цьому пред`явлення вимог до нього є безпідставним, оскільки шкоду повинні відшкодувати страховик та Товариство з обмеженою відповідальністю "Іксора", з яким він на той час перебував у трудових відносинах.

06.08.2019 року від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Іксора", надійшов відзив на позов, згідно якого останній заперечував щодо стягнення шкоди з товариства, посилаючись на не доведеність позивачем суми завданої матеріальної шкоди в розмірі 500 000 грн., надані позивачем докази підтверджую суму матеріальної шкоди в значно меншому розмірі. Крім того, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну під час керування автобусом марки Еталон реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована за полісом цивільно-правової відповідальності у Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", а тому в зв`язку з настанням страхового випадку обов`язок відшкодувати шкоду виник саме в страхової компанії.

27.09.2019 року від представника Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" надійшов відзив на позов, згідно якого останній заперечував проти задоволення позову щодо стягнення шкоди з Херсонського обласного управління Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" посилаючись на те, що позов пред`явлено до відокремленого підрозділу юридичної особи, позовні вимоги щодо стягнення з Страховика витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника на загальну суму 61260 грн. не підлягають задоволенню, оскільки загальний розмір такого відшкодування не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, витрати на поминальний обід не підлягають стягненню, оскільки законодавством не передбачено обов`язку здійснити відшкодування такого виду шкоди. Витрати на лікування позивача не підлягають відшкодуванню, оскільки позивач у розумінні п. 1.3 ст. 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в даному випадку не є потерпілою. Виплата розміру моральної шкоди не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Ухвалою від 29.01.2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність та підтримання позову.

Від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Іксора" надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову в частині стягнення шкоди з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іксора" заперечує.

Представник відповідача Херсонського обласного управління Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" до суду не з`явився. Відзив на позов, наданий Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" містить клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника, в задоволенні позову просили відмовити.

Дослідивши матеріали справи (копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копію лікарського свідоцтва №113 від 26.10.2017 року про смерть ОСОБА_4 ; копію виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого на ім`я ОСОБА_1 ; копію чеків Аптеки ТОВ ПКФ Медпрепарати ; копію фіскальних чеків; копію квитанції до прибуткового касового ордеру №14 від 18.10.2018 року; копію товарних чеків; копію квитків на автобус; копію накладних від 14.03.2018 року; копію полісу №АК/3801301 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 20.06.2017 року; копію положення про Херсонське обласне управління Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки БАЗ А079.25 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; копію ліцензійної картки; квитанцію №77 від 02.05.2018 року; копію рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 26.09.2018 року; копію вироку Миколаївського апеляційного суду від 19.06.2019 року; копію постанови Верховного суду від 15.01.2020 року), суд, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено наступне.

Вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 26.09.2018 року ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, і призначено йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Згідно вироку, 26.10.2017 року близько 09.35 год. (в денний час доби) водій ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автобусом БАЗ А079.25 реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по сухій асфальтованій проїзній частині автодороги Н-11 Дніпропетровськ-Миколаїв зі швидкістю близько 64,7-66,5 км/год, зі сторони м. Миколаєва в напрямку м. Новий Буг, та при в`їзді до населеного пункту м. Баштанка Миколаївської області на заокругленій частині автодороги, що обмежувала видимість у напрямку його руху, водій ОСОБА_2 розпочав виконувати маневр обгону невстановленого вантажного транспортного засобу у з`єднані з причепом. Під час руху водій ОСОБА_2 порушив вимоги пп.1.5, 2.3.б, 10.1 та 14.2.в ПДР України, а саме: проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася, та її змін, перед початком виконання маневру обгону не переконався, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, виїхав на зустрічну для себе смугу руху, рухаючись по якій в`їхав в населений пункт м. Баштанка, та своїми діями створив небезпеку для руху водієві автомобіля АЗЛК 21406 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 , який рухався по вул. Ювілейній м. Баштанка в напрямку м. Миколаєва, та своєчасно не вжив всіх можливих заходів для усунення створеної його діями небезпеки для руху останньому. На непрогнозовані дії водія ОСОБА_2 водій автомобіля АЗЛК 21406 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 відреагував уводом керованого ним автомобіля на праве узбіччя за напрямком свого руху з метою звільнення для водія ОСОБА_2 своєї смуги руху та надання можливості закінчити останньому розпочатий ним маневр обгону, на що водій ОСОБА_2 також змінив напрямок свого руху на вищевказане узбіччя зустрічної для нього смуги руху та застосував екстрене гальмування, при цьому, не переконавшись, що вказаний маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та допустив зіткнення передньою частиною керованого ним автомобіля БАЗ А079.25 реєстраційний номер НОМЕР_2 з передньою частиною автомобіля АЗЛК 21406 реєстраційний номер НОМЕР_1 на узбіччі зустрічної для нього смуги руху. В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля АЗЛК 21406 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів ребер праворуч, розриву, контузії правої легені з підшкірною емфіземою праворуч, розриву печінки з внутрішньочеревною кровотечею, великої підшкірної гематоми грудинно-поперекової ділянки, перелому лівого надколінника, струсу головного мозку, рваних ран обличчя та правої кисті, які ускладнилися травматичним шоком третього ступеню, а пасажир ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень у вигляді гострої крововтрати на ґрунті розриву грудного відділу аорти загинула на місці пригоди.

Вироком Миколаївського апеляційного суду від 19.06.2019 року вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 26.09.2018 року відносно ОСОБА_2 в частині звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням та в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 про стягнення майнової та моральної шкоди - скасовано. Ухвалено в цій частині новий вирок, яким вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 2 ст. 286 КК України з призначенням покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Провадження в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. В іншій частині вирок залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 15.01.2020 року вирок Миколаївського апеляційного суду від 19.06.2019 року щодо ОСОБА_2 залишено без змін.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Сукупність встановлених судом обставин свідчить, що 26.10.2017 року близько 09.35 год. при в`їзді до населеного пункту м. Баштанка Миколаївської області на заокругленій частині автодороги сталася дорожньо-транспортна пригода в наслідок порушення Правил дорожнього руху України відповідачем ОСОБА_2 . В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди загинула ОСОБА_4 , яка доводиться матір`ю позивача, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження.

На момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Іксора" та керував автобусом БАЗ А079.25 реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить даному товариству, при цьому його цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну під час керування транспортним засобом була застрахована за полісом цивільно-правової відповідальності у Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія".

Згідно зі ст. 1166 ЦК України шкода, заподіяна особі або майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Згідно з ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч.5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом постанови Верховного Суду від 03.05.2018 року у справі №372/1010/16-ц, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов`язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

З системного аналізу вище наведених правових норм слідує, що відсутні підстави для стягнення з відповідачів в солідарному порядку шкоди, завданої обвинуваченим ОСОБА_2 з огляду на те, що шкода була завдана останнім як працівником юридичної особи ТОВ Іксора , яка в свою чергу застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Наведене вказує на те, що в межах сум страхового відшкодування відповідальність несе страховик ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія , а суми, які перевищують розмір страхового відшкодування - сплачує власник застрахованого транспортного засобу, в даному випадку це ТОВ Іксора .

Відповідно до положень ст.ст. 6, 9, 22, 23 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

З наявного в матеріалах справи полісу №АК/3801301 від 20.06.2017 року обов`язкового страхування вбачається, що розмір страхового відшкодування за шкоду завдану життю і здоров`ю застрахованим транспортним засобом ТОВ Іксора визначений в 200 000 грн., за шкоду завдану майну - 100 000 грн.

Згідно вимог ст. 23 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Таким чином, загальний ліміт відповідальності страховика вказаний у відповідному полісі за шкоду завдану здоров`ю охоплює всі перелічені вище види заподіяної шкоди, з яких шкода, пов`язана із смертю потерпілого, є лише одним з видів.

З матеріалів справи слідує, що потерпілій ОСОБА_1 безпосередньо злочином шкода здоров`ю не була спричинена, оскільки вона не була учасником дорожньо-транспортної пригоди, за такого - їй була завдана шкода злочином лише у зв`язку із смертю її матері ОСОБА_4 .

Згідно з пп. 27.3, 27.4 ст. 27 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік у 2017 році мінімальна заробітна плата складала у місячному розмірі 3200 гривень.

За такого, ст. 27 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлює ліміт відповідальності страховика за такий різновид шкоди, заданої життю та здоров`ю, як шкода пов`язана із смертю потерпілого.

Таким чином, загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 від злочину за рахунок страховика на користь позивача ОСОБА_1 , яка є дочкою померлої ОСОБА_4 становить 38400 грн. (3200 грн. х 12)

Розмір страхового відшкодування матеріальної шкоди позивачу, спричиненої понесенням витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника ОСОБА_1 , за рахунок страховика становить також становить 38400 грн. (3200 грн. х 12).

Всі інші суми відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої позивачу у зв`язку зі смертю її матері має сплатити відповідач ТОВ Іксора .

Разом з тим, на думку суду, позов в частині стягнення на користь позивача матеріальної та моральної шкоди з Херсонського обласного управління Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" не підлягає задоволенню, оскільки пред`явлений до неналежного відповідача.

Так, в ході розгляду справи встановлено, зокрема з наявного в матеріалах справи положення про Херсонське обласне управління Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", дане управління не є юридичною особою і вступає у відносини від імені Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія".

Відокремлені підрозділи наділяються певною цивільною компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною цивільною процесуальною правоздатністю та дієздатністю.

Частиною 2 ст. 48 ЦПК України передбачено, що позивачами і відповідачами в цивільному судочинстві можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

В силу статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Таким чином, у спірних правовідносинах, за правилами встановленими процесуальним законодавством, в якості відповідача може бути залучено юридичну особу.

В свою чергу позов пред`явлено до управління, яке не є юридичною особою, як наслідок, воно не може бути відповідачем в цивільному процесі, а тому суд не вбачає законних підстав щодо задоволення позову в частині, щодо стягнення суми шкоди з Херсонського обласного управління Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія".

В свою чергу, відмова у позові з цих підстав, не позбавляє позивача права звернутися до суду із даним позовом до належного відповідача, з дотриманням правил Цивільно-процесуального кодексу України.

За змістом ст. 51 ЦПК України заміна неналежного відповідача на належного можлива лише за клопотанням позивача.

В ході розгляду справи позивачу пропонувалось скористатись своїм правом та замінити неналежного відповідача, однак останній категорично заперечував щодо цього, зазначивши це в заяві від 29.01.2020 року про призначення справи до судового розгляду.

Позивачем заявлено суму матеріальної шкоди в розмірі 500 000 грн. на підтвердження якої позивачем надано: товарні чеки вартості мобільних телефонів, які були пошкодженні в ДТП, на суму 3529 грн., чек про оплату послуг з перевезення пасажирів на похорон в сумі 3200 грн., чек на придбання предметів для поховання та оплату поминального обіду в сумі 20727 грн., накладну та рахунок за виготовлення пам`ятника в сумі 58060 грн., чеки на придбання ліків та квитки на проїзд.

Витрати позивача на придбання ліків та витрати на проїзд останньою, пов`язані з її поїздками в різні установи з-приводу оформлення смерті матері, не підлягають відшкодуванню з огляду на те, що дані витрати не пов`язані безпосередньо зі злочином.

Позивачем не доведено належними та допустимим доказами, що телефони були пошкодженні в вище вказаній дорожньо-транспортній пригоді, а тому не підлягають відшкодуванню вартість даних мобільних телефонів.

Суд також не вбачає достатніх підстав для задоволення позову в частині стягнення витрат вартості поминального обіду в розмірі 9400 грн. згідно накладної від 14.03.2018 року, оскільки такі витрати не можуть відноситись безпосередньо до витрат на поховання, виходячи з положень ст. 2 Закону України Про поховання та похоронну справу , за якою похованням померлого є комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

В свою чергу витрати на придбання та установку пам`ятника в сумі 58060 грн., витрати на придбання предметів для поховання в загальній сумі 11327 грн. та витрати на послуги з перевезення пасажирів на похорон в сумі 3200 грн. підтвердженні наявними в матеріалах справи квитанцією, рахунком та накладними.

Таким чином, позивачу підлягає відшкодуванню матеріальна шкода, пов`язана із смертю матері в загальній сумі 72587 грн. (58060 грн. - витрати на придбання та установку пам`ятника, 11327 грн. - витрати на придбання предметів для поховання та 3200 грн. - послуги з перевезення пасажирів на похорон).

При цьому, як вказувалось вище, страховиком ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія має бути відшкодовано 38400 грн. (шляхом пред`явлення позову до належного позивача), а залишок в сумі 34187 грн. має відшкодувати ТОВ Іксора .

Вирішуючи позов в частині стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди позивачу суд бере до уваги характер та обсяг фізичних і душевних страждань позивача у зв`язку зі смертю матері, їх тривалість, зменшення реалізації звичок, обсяг додаткових зусиль для організації життя, непоправність втрати, негативні наслідки і вважає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди, яке потрібно стягнути на користь позивача становить 200 000 гривень, при цьому з урахуванням наведених вище обставин щодо наявності у страховика ліміту відповідальності за моральну шкоду в межах 38400 грн., суд вважає можливим лише стягнення з ТОВ Іксора моральної шкоди в розмірі 161600 грн., а право на грошове відшкодування моральної шкоди з ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія в розмірі 38400 грн. може бути реалізоване позивачем лише шляхом пред`явлення нового позову до належного відповідача.

В свою чергу позов в частині стягнення шкоди з відповідача ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, оскільки як зазаначалось вище, відповідно до положень ст. 1172, 1194 ЦК України в даному випадку відповідальність щодо відшкодування шкоду несе підприємство, з яким останній перебував у трудових відносинах (ТОВ Іксора ) та страховик ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія .

Заявлені позивачем до відшкодування витрати на правову допомогу в сумі 2600 грн. не підлягають задоволенню.

Згідно постанови Верховного Суду від 03.05.2018 року №372/1010/16-ц для стягнення таких витрат суду має бути надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат.

Всупереч зазаченому позивачем не надано акту приймання-передачі наданих послуг та розрахунку понесених витрат, а тому відсутні підстави для стягнення вказаних сум з відповідачів.

Щодо вимог позивача про необхідність накладення арешту на все майно та рахунки ТОВ Іксора та страховика Херсонського обласного управління ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія , то вони не підлягають задоволенню з огляду на те, що за змістом ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В свою чергу позивачем не наведено достатнього обгрунтування з приводу того, що невжиття заходів забезпечення ускладнить виконання рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,12,13, 81,263-265,268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Іксора" та Херсонського обласного управління Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іксора" на користь ОСОБА_1 34187 (тридцять чотири тисячі сто вісімдесят сім) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іксора" на користь ОСОБА_1 161600 (сто шістдесят одну тисячу шістсот) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Баштанський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 30 жовтня 2020 року.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_3 );

Відповідачі:

ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 );

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іксора" (місцезнаходження: Бериславське шосе 11, м. Херсон, код ЄДРПОУ 31848398);

Херсонське обласне управління Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (місцезнаходження: вул. Пугачова, 8, м. Херсон).

Суддя: