Постанова

від 30.10.2020 по справі 487/4611/20

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/4611/20

Провадження № 1-кс/487/5906/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2020 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю представника заявника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві клопотання ОСОБА_5 щодо скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2020 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_5 , в якому він просив скасувати арешт та повернути майно, яке вилучили під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: планшет Ipad model A1550 FCC ID BCGAA1550 IC 579C A1550, грошові кошти 24 пачки по 100 купюр номіналом 500 грн. загалом 1 млн. 200 тис. грн.; грошові кошти на загальну суму 100 тис. грн.; грошові кошти на загальну суму 413 тис. 705 грн..

У клопотанні заявник посилався на те, що вилучене під час обшуку майно є результатом його господарської діяльності та воно не має значення для досудового розслідування. Крім того, досудове розслідування кримінального правопорушення триває протягом значного часу, проте жодній особі так і не повідомлено про підозру. У зв`язку з чим, вважає накладений арешт на майно ухвалою слідчого судді від 30.05.2019 року необґрунтованим та таким, що порушує права власника арештованого майна.

Представник заявника адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, просив про його задоволення.

Слідчий у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що досудове розслідування ще триває, у даному кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, у зв`язку з чим, клопотання про скасування арешту є необґрунтованим.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження №42019110350000036 стосовно накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що Третім СВ СУ ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42019110350000036 внесенего до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205-1, ч.2 ст.364, ч.3 ст. 410 КК України.

Постановою прокурора військової прокуратури Київського гарнізону від 17.05.2019 року вилучені під час обшуку речі та документи за адресою: м. Одесса, вул. Геллера Юхима, 43, визнанні речовими доказами у кримінальному провадженні №42019110350000036.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2019 року (справа №757/27847/19-к) було накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку заадресою:м. Одеса, вул. Геллера Юхима, 43, зокрема: планшет Ipad model A1550 FCC ID: BCGAA1550 IC:579C- A1550 Serial: F9FR90FGHMK, грошові кошти на загальну суму 413 тис. 705 грн., грошові кошти, а саме 24 пачки по 100 купюр номіналом 500 грн. загалом 1 млн. 200 тис. грн.; грошові кошти на загальну суму 100 тис. грн..

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частинами першою, другою та четвертою статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ч. 1 ст. 319 ЦПК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснення. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійснені лише у випадку та в порядку, встановлених законом.

Так, із досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження №42019110350000036 вбачається, що 02.04.2019 року прокурор звернувся з клопотанням про дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою слідчого судді від 04.04.2019 року зазначене клопотання було задоволено частково, зокрема, у задоволенні клопотання про надання дозволу на відшукання та вилучення грошових коштів відмовлено.

Разом з тим, з матеріалів вищезазначеного кримінального провадження вбачається, що 23.04.2019 року прокурор звернувся з аналогічним клопотанням про дозвіл на проведення обшуку. Ухвалою слідчого судді від 24.04.2019 року було надано дозвіл на обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі і на відшукання та вилучення коштів, на які не надано доказів правомірності їх походження.

Як вбачається з протоколу обшуку за адресою: АДРЕСА_1 від 16.05.2019 року, який міститься в матеріалах кримінального провадження №42019110350000036, ОСОБА_5 надавалися документи на підтвердження походження виявлених під час обшуку коштів, зокрема, розписки, договори позики.

Крім того, із досліджених матеріалів кримінального провадження вбачається, що арешт майна слідчим суддею було застосовано з метою збереження речових доказів, оскільки з огляду на обставини кримінального провадження, майно, на яке було накладено арешт, відповідало критеріям, зазначеним уст.98 КПК України. При цьому, прокурор в обґрунтування накладення арешту на грошові кошти у своєму клопотанні зазначив про необхідність встановлення законності їх походження, що також було зазначено в ухвалі слідчого судді.

Статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак вони мають бути об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції,що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Проте, в судовому засіданні слідчий зазначив, що будь-яких слідчих процесуальних дій, з метою встановлення походження вилучених грошових коштів, органом досудового розслідування не проводилося. Разом з тим, зазначив, що матеріали кримінального провадження не містять даних на спростування, наданих власником доказів, походження коштів, що були вилучені в ході обшуку.

При цьому, слідчий суддя констатує, що органом досудового розслідування, як ініціатором застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження, жодних доказів на підтвердження необхідності арешту майна грошових коштів на даній стадії кримінального провадження не надано. Будь-якій особі про підозру в даному кримінальному провадженні не повідомлено.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі"Ісмаїлов проти Росії"від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

При розгляді клопотання про скасування дії заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя, бере до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження на даній стадії.

Згідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі"Бакланов проти Російської Федерації", Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі "Фрізен проти Російської Федерації", Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу N 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що органом досудового розслідування не наведено доводів в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються , як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності, слідчий суддя приходить до переконання, що в застосуванні арешту грошових коштів, відпала потреба, а заявлене клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна - задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30.05.2019 року в кримінальному провадженні №42019110350000036, на майно вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- грошові кошти на загальну суму 413 тис. 705 грн.,

- грошові кошти - 24 пачки по 100 купюр, номіналом 500 грн. на загальну суму 1 млн. 200 тис. грн.,

- грошові кошти на загальну суму 100 тис. грн..

В задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1