Справа № 686/25932/19
Провадження № 1-кс/686/12773/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2020 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржників адвоката ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.191, ч.5 ст. 191 КК України від 03.06.2020 року та зобов`язання слідчого, прокурора вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №62019240000000378,
ВСТАНОВИВ:
20.10.2020 року скаржник адвокат ОСОБА_3 як захисник підозрюваного ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із скаргою на повідомлення про підозру за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.191, ч.5 ст. 191 КК України від 03.06.2020 року та зобов`язання слідчого, прокурора вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про дату, час повідомлення про підозру ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.191, ч.5 ст. 191 КК України.
Скаржник у своїй скарзі зазначив, що вказане повідомлення про підозру підлягає скасуванню у зв`язку із тим, що підозра є необґрунтованою, не вмотивованою, не містить жодного обґрунтування та її зміст не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення.
У судовому засіданні скаржники підтримали вимоги скарги та просили її задовольнити. Адвокат ОСОБА_3 акцентував увагу на тому, що текст підозри аналогічний повідомленню про підозру, яка оголошена ОСОБА_6 02.06.2020, а тому вважає, що зазначення в повідомленні про підозру дати її складення 03.06.2020 не відповідає дійсності, а насправді підозра була складена 02.06.2020. Вказує, що органом досудового розслідування приховано факт аудиторського звіту № 14 від 19.07.2019 р., за результатами якого не виявлено порушень у господарській діяльності. Висновок експерта № 57 не є належним доказом, оскільки в ході експертного дослідження не враховано висновку вказаного аудиторського звіту, а використовуються листи ГУНП у Вінницькій області, що свідчить про порушення при проведенні експертизи та суперечить вимогам нормативно-правових актів, які регламентують порядок проведення експертизи; вважає, що експерт не може проводити ревізійні дії самостійно, а мав лише підтвердити або спростувати аудиторський висновок.
Прокурор заперечив проти задоволення поданої скарги, вказавши, що підозра є обґрунтованою та підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши наявні матеріали скарги та надані матеріали кримінального провадження №62019240000000378 від 13.05.2019 року, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст.2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Ч. 1 ст.24 КПК України, передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст.303 КПК України на досудовому провадженні серед іншого також може бути оскаржено - повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Першим слідчим відділом слідчого управління ТУ ДБР розташованого в м. Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019240000000378 від 13.05.2019 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.5 ст. 191 КК України.
03 червня 2020 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.5 ст. 191 КК України.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п.10 ч.1ст.303 КПК.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннямиглави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст.278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276, зміст повідомлення про підозруст.277 вказаного закону.
Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, відповідно до положеньст.276 КПК Україниповідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу.Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.
Згідно ізст.277 КПК Україниписьмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, імя, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України).
Повідомлення про підозру є початком одного з етапів досудового розслідування, на якому орган досудового розслідування на підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів готовий висловити припущення щодо вчинення певною особою кримінального правопорушення, з метою отримання можливості здійснення подальших слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій у кримінальному провадженні, однією з головних умов для здійснення яких є наявність повідомлення особи про підозру.
Питання про встановлення вини підозрюваної особи у вчиненні інкримінованого злочину, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положеньст.17 КПК Українине входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положеньст.303 ч.1 п.10 КПК Українина стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості.
Визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду (ст.89 КПК України).
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
За своїм змістом повідомлена ОСОБА_4 03.06.2020 року підозра відповідає вимогамст.277 КПК, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимогист.278 КПК України.
Системний аналіз положень статей 276-278 КПК України вказує на те, що при розгляді скарги на рішення слідчого про підозру слідчий суддя має з`ясувати виконання слідчим положень кримінального процесуального закону в частині дотримання порядку повідомлення про підозру та наявності на день повідомлення про підозру достатніх доказів для підозри особи.
Як встановлено при розгляді скарги, повідомлення про підозру ОСОБА_4 було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що останній був причетний до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.5 ст. 191 КК України.
На час повідомлення про підозру такими доказами були: висновок економічної експертизи № 57 від 21.02.2020; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 11.07.2019; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 05.07.2019; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 20.09.2019; протокол допиту свідка протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 20.09.2019; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 20.09.2019; актами виконаних робіт, іншими матеріалами кримінального провадження.
Оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.5 ст. 191 КК України, слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 в контексті її розуміння ЄСПЛ, присутня.
За таких обставин, слід дійти висновку про те, що при здійсненні повідомлення про підозру органом досудового розслідування було дотримано вимог положеньст.276-278 КПК України.
Слідчий суддя не приймає до уваги твердження захисника підозрюваного щодо сумнівів у тому, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 насправді складено 02.06.2020, оскільки воно ґрунтується на припущеннях і не підтверджується належними та допустимими доказами. Той факт, що на думку захисника, текст повідомлення про підозру ОСОБА_6 схожий на повідомлення про підозру, оголошене ОСОБА_4 , не свідчить про його складення 02.06.2020.
Оцінюючи пояснення адвоката скаржника відносно того, що висновок експерта № 57 не є належним доказом, оскільки в ході експертного дослідження не враховано висновку вказаного аудиторського звіту, а використовуються листи ГУНП у Вінницькій області, що на думку скаржника, свідчить про порушення при проведенні експертизи та суперечить вимогам нормативно-правових актів, які регламентують порядок проведення експертизи, слідчий суддя зазначає, що оцінка окремого доказу на предмет належності, достатності та допустимості не входить до повноважень слідчого судді, а буде проведена в ході судового розгляду з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Фактично доводи сторони захисту зводяться до оцінки доказів винуватості чи невинуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, перевірку яких суд на даній стадії кримінального провадження не здійснює. При цьому факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних стадій кримінального провадження, на що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини у своїх судових рішеннях (рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року). Отже, на початковій стадії розслідування, оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Відмовляючи у задоволенні скарги щодо скасування повідомлення пропідозру ОСОБА_4 слідчий суддя відмовляє у вимозі скаржника щодо зобов`язання слідчого, прокурора вчинити дії, щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про дату, час повідомлення про підозру ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.191, ч.5 ст. 191 КК України, оскільки вона є похідною від основної вимоги встановленої п.10 ч.1 ст.303 КПК України.
На підставі викладеного, ст.ст.303-307 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.191, ч.5 ст. 191 КК України від 03.06.2020 року та зобов`язання слідчого, прокурора вчинити дії, щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про повідомлення про підозру, у кримінальному провадженні №62019240000000378 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Хмельницького
міськрайонного суду ОСОБА_1
Суд | Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2020 |
Оприлюднено | 10.02.2023 |
Номер документу | 92582962 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування інші скарги |
Кримінальне
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Кирик О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні