Ухвала

від 26.10.2020 по справі 520/19785/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1067/20

Номер справи місцевого суду: 520/19785/19 1-кс/947/11109/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючої - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника ТОВ «МАЙНІЧІ» ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу директора ТОВ «МАНІЧІ» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28.08.2019 про арешт майна, вилученого під час огляду, проведеного в приміщенні готелю «Токіо-Стар» за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1А/1, 1А/3, у кримінальному провадженні №12019160500004375, внесеному до ЄРДР 17.08.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 270, ч. 2 ст. 172 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28.08.2019 задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , про арешт майна, вилученого під час огляду, проведеного в приміщенні готелю «Токіо-Стар» за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1А/1, 1А/3, у кримінальному провадженні №12019160500004375, внесеному до ЄРДР 17.08.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 270,

ч. 2 ст. 172 КК України.

Своє рішення про накладення арешту на майно слідчий суддя мотивував тим, що вилучені речі та документи мають суттєве значення для встановлення фактичних обставин кримінального провадження, з вилученим майном необхідно провести ряд невідкладних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, в тому числі експертних досліджень, а тому накладення арешту на майно є необхідним, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може привести до зміни слідової інформації.

Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.

Не погодившись із прийнятим рішенням слідчого судді, директор ТОВ «МАНІЧІ» ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену ухвалу, як незаконну, скасувати.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що вилучене в ході огляду майно не має відношення до кримінального провадження; розгляд скарги відбувся без участі апелянта, копія ухвали йому направлена не була; огляд на місці події був проведений на підставі незаконної ухвали слідчого судді та з істотними порушеннями вимог КПК України; при надходженні клопотання слідчого до суду були порушені вимоги ст. 35 КК України щодо автоматизованого визначення складу суду для його розгляду. Вказує, що клопотання про арешт майна було подане з пропуском строку, передбаченого законом, на подачу такого клопотання, на що слідчий суддя не звернув увагу.

Позиції учасників апеляційного розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ апелянта, який просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив оскаржену ухвалу залишити без змін; дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Положеннями ст. ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні кримінальних правопорушень. Одним з таких заходів є арешт майна у кримінальному провадженні.

Нормами Глави 10 та Глави 17КПК України передбачені правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, які мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення :1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною другоюст.173КПК Українивстановлено,що привирішенні питанняпро арештмайна слідчийсуддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6)наслідки арештумайна дляпідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить висновку про те, що слідчий суддя розглянув клопотання повно, всебічно та об`єктивно, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

З матеріалів судового провадження вбачається, що СУ ГУНП в Одеській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019160500004375, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 270, ч. 2 ст. 172 КК України.

18.08.2019 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, а саме у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров`ю людей та загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі, інші тяжкі наслідки.

Відповідно до оскарженої ухвали слідчого судді та клопотання про арешт майна, 17.08.2019 до Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення оператора «102», про те, що в готелі «Токіо-Стар», розташованому за адресою: м. Одеса,

вул. Водопровідна, буд. 1/1, внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, виникла пожежа.

Володільцем приміщення, у якому розташований готель «Токіо-Стар», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна 1\1, є ОСОБА_7 , також у володінні ОСОБА_7 знаходиться готель «Зірка», який розташований за адресою:

м. Одеса, вул. Успенська, 70.

Таким чином, порушення вимог пожежної безпеки, що полягали в неналежному виконанні ОСОБА_7 , своїх обов`язків, призвели до того, що 17.08.2019 близько 01:54 у приміщенні за адресою: вул. Водопровідна, 1/1, де розташовувався готель «Токіо-Стар», виникла пожежа.

На момент виникнення пожежі у приміщенні готелю «Токіо-Стар» знаходилося та працювало 270 готельних номерів, з яких евакуйовано 136 осіб, госпіталізовано 10 осіб, з них 4 особи знаходяться у важкому стані, загинуло під час пожежі 9 осіб.

У період часу з 18 год. 06 хв. до 19 год. 24 хв. 23.08.2019, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси №520/19725/19 від 23.08.2019, проведено огляд за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1А/1, АДРЕСА_1 , у приміщенні готелю «Токіо-Стар», під час якого було виявлено та вилучено речі та документи, відповідно до переліку вказаному у клопотанні про арешт майна, на які оскарженою ухвалою слідчого судді накладено арешт.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що є передбаченні законом підстави для накладення арешту на вилучене під час обшуку майно, а тому для досягнення мети кримінального провадження є необхідність у задоволенні клопотання слідчого, погодженого прокурором, та накладенні арешту на майно, вилучене під час проведення огляду на підставі ухвали слідчого судді, оскільки на час постановлення такого рішення досудове розслідування нещодавно розпочалось та тривало невеликий проміжок часу, а тому, з метою забезпечення збереження речових доказів та проведення невідкладних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, в тому числі експертних досліджень, була необхідність у застосуванні заходу забезпечення даного кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя встановив належну мету, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та відповідну їй правову підставу, передбачену ч. 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого і накладення арешту на майно, врахував при цьому наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, та забезпечив своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, у зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування оскарженої ухвали слідчого судді.

На даний час обвинувальний акт разом із додатками у кримінальному провадженні №12019160500004375, внесеному до ЄРДР 17.08.2019, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 207 КК України, перебуває на розгляді у Приморському районному суді м. Одеси, про що свідчить супровідний лист Прокуратури Одеської області від 30.06.2020 № 04/2/5-1551-20, який отримано судом 01.07.2020.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисники, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

За наведених обставин, апелянт не позбавлений можливості звернення із відповідним клопотанням про скасування арешту майна повністю або частково під час судового провадження безпосередньо до суду, у провадженні якого перебуває вказане кримінальне провадження.

Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний суд вважає, що інші доводи апеляційної скарги щодо процесуальних порушень та про доцільність скасування арешту не підлягають перевірці, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено, обвинувальний акт передано до суду для розгляду по суті.

Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги в частині порушення вимоги ст. 35 КК України щодо автоматизованого визначення складу суду для розгляду клопотання слідчого, погодженого прокурором, про арешт майна, є тільки припущеннями, не обґрунтовані доказами та не відповідають дійсності так, як відповідно до «Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Київському районному суді м. Одеси» затверджених рішенням зборів суддів Київського районного суду м. Одеси від 14.08.2015 року, доступ до яких є вільним у мережі інтернет, зазначено, що клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення слідчим строку звернення із клопотанням про накладення арешту на майно, апеляційний суд враховує, що після пожежі в незначний проміжок часу органами досудового розслідування було проведено значну кількість обшуків під час яких вилучено великий обсяг майна, а тому апеляційний суд вважає, що слідчий суддя вірно дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання та накладення арешту на зазначене у клопотання майно.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу слідчого судді без змін.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «МАНІЧІ» ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районногосуду м.Одеси від28.08.2019про арештмайна,вилученого підчас огляду,проведеного вприміщенні готелю«Токіо-Стар»за адресою:м.Одеса,вул.Водопровідна,1А/1,1А/3,у кримінальномупровадженні №12019160500004375,внесеному доЄРДР 17.08.2019,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.270,ч.2ст.172КК України,-без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4