Постанова

від 24.11.2020 по справі 520/19785/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

іменем України

24 листопада2020 року

м. Київ

справа №520/19785/19

провадження № 51-4578км19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі Суд) у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргув. о. директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Паравоз» (далі ТОВ «Готель «Паравоз») ОСОБА_6 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 22 червня 2020 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2019 року накладено арешт без права розпорядження та користування на будівлю та нежитлові приміщення, розташовані за адресою: вул. Водопровідна, 1-А/3,м. Одеса, які належать на праві власності ТОВ «Майнічі`та ТОВ «Готель «Паравоз», заборонено будь-кому вхід до вказаних будівель та нежитлових приміщень, а також винос з них речей та документів без письмового дозволу слідчого та процесуального керівника у кримінальному провадженні № 12019160500004375.

Ухвалою Миколаївськогоапеляційного суду від 22 червня 2020 року відмовлено директору ТОВ «Готель «Паравоз» ОСОБА_6 в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2019року, а апеляційну скаргу разом з додатками повернуто особі, яка її подала.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзіскаржник просить скасувати на підставіп. 1ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК)ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Аргументуючи свою вимогу, ОСОБА_6 зазначає,що апеляційний суд, повертаючи його апеляційну скаргу, порушив вимоги ч. 3 ст. 395, ст. 399 КПК, а також ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.

Позиції учасників судового провадження

У суді касаційної інстанції прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає оспорювані рішення в межах касаційної скарги, тобто з урахуванням викладених у ній доводів та заявлених вимог.

За ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, крім іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За змістом ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

При вирішенні питання про поновлення пропущеного строку до уваги має братися у тому числі й поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала вона розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку або якнайшвидше після його закінчення, чи скористалась вона вже таким правом раніше та інші доречні обставини.

Як убачається з матеріалів справи, в. о. директораТОВ «Готель Паровоз» ОСОБА_6 , не погоджуючись з ухвалою слідчого судді від 12 вересня 2019 року, поза межами строку на апеляційне оскарження подав апеляційну скаргу та заявив клопотання про його поновлення, мотивоване тим, що оскаржену ухвалу постановлено без виклику ТОВ «Готель «Паравоз», її копії не надіслано товариству, а йому як директору цього товариства стало відомо про ухвалу лише 18 березня 2020 року.

Розглянувши вказане клопотання, апеляційний суд не знайшов підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та ухвалою від 22 червня 2020 року повернув скаржнику апеляційну скаргу, мотивуючи своє рішення тим, що ОСОБА_6 було відомо про постановлення ухвали слідчого судді від 12 вересня 2019 року ще 23 грудня 2019 року, про що свідчить копія заяви про видачу ОСОБА_6 зазначеної ухвали з відміткою про її отримання (а. с. 160, т. 1).

Як видно з матеріалів провадження, копію ухвали суду від 12 вересня 2019 року за результатами розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно для відома було направлено, у тому числі і на адреси ТОВ «Готель «Паравоз», про що свідчить супровідний лист від 12 вересня 2019 року № С-13 (а. с. 51, т.1).

18 жовтня 2019 року захисником ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_7 було отримано копію ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2019 року, а 22 жовтня 2019 року захисник оскаржив її у повному обсязі в апеляційному порядку (як щодо приміщень, які належать ТОВ«Майнічі», так і приміщень, що належатьТОВ«Готель «Паравоз») (а. с. 52, 54-56, т. 1). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року скаргу було повернуто на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки адвокатом ОСОБА_7 не надано документів на підтвердження його повноважень діяти від імені ТОВ «Майнічі» таТОВ«Готель Паровоз».

26 грудня 2019 року ОСОБА_6 як директоромТОВ «Майнічі`було подано апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 12 вересня 2019 року, в якій, як убачається з її змісту, з обґрунтуванням незаконності накладення арешту як на ТОВ «Майнічі»,так і на частину приміщень ТОВ«Готель Паровоз» було викладено вимогу про скасуванняухвали слідчого судді від 12 вересня 2019 року та постановлення нової ухвали, якою обмежити арешт приміщення ТОВ«Готель Паровоз» приміщенням пральні та прилеглими до неї приміщеннями (а. с. 157158, т. 1). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року зазначену апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 12 вересня 2019 року про накладення арешту в рамках кримінального провадження № 12019160500004375 без змін.

Таким чином, ухвала слідчого судді від 12 вересня 2019 рокунеодноразово оскаржувалась, була предметом розгляду суду апеляційної інстанції по суті за апеляційною ОСОБА_8 , як директора ТОВ«Майнічі», у тому числі у частині накладення арешту на ТОВ«Готель Паровоз».

Наведене свідчить про правильність висновку апеляційного суду, що обставини, на які вказував ОСОБА_6 як на підстави для поновлення строку, були спрямовані на повторний перегляд ухвали слідчого судді та не є поважними.

Таким чином, апеляційний суд,постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги, діяв відповідно до вимог процесуального закону. З таким висновком погоджується і колегія суддів.

Істотних порушень норм права, які були би безумовними підставами для скасування чи зміни судового рішення, як про це йдеться в касаційній скарзі, при розгляді справи в суді касаційної інстанції не встановлено.

Тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу в. о. директора ТОВ«Готель Паровоз» ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 22 червня 2020 року без зміни.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3