Постанова

від 03.11.2020 по справі 904/1473/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2020 року м.Дніпро Справа № 904/1473/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач),

суддів Білецької Л.М., Чередка А.Є.,

розглянувши у приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агромайстер на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2020 (суддя Назаренко Н.Г.; повне рішення складено 10.08.2020) у справі № 904/1473/20

за позовом Приватного підприємства Аграрне золото України , м. Дніпро

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агромайстер , с. Калинівка, Солонянського району, Дніпропетровської області

про стягнення безпідставно одержаних коштів в розмірі 169999,93 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Приватне підприємство Аграрне золото України звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агромайстер безпідставно одержаних коштів в розмірі 169999,93 грн.

Позов мотивований збереженням відповідачем 169999,93 грн без достатньої правової підстави, оскільки договір № 15052019/1 від 15.05.2019 за умовами якого позивач перерахував відповідачу зазначену суму грошових коштів, розірваний рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 у справі № 904/3092/19.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2020 у справі № 904/1473/20 позов задоволено.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агромайстер на користь Приватного підприємства Аграрне золото України 169999,93 грн безпідставно отриманих коштів та 2550,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване відсутністю у відповідача правових підстав утримувати 169999,93 грн, отриманих від позивача на підставі договору № 15052019/1 від 15.05.2019, розірваного рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 у справі № 904/3092/19.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агромайстер звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2020 у справі № 904/1473/20 скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням місцевим господарським судом обставин справи, внаслідок чого ухвалене необґрунтоване рішення.

Скаржник вважає, що посилання позивача на безпідставне утримання відповідачем спірної суми грошових коштів є помилковими, оскільки позивач отримав товар відповідно до умов договору № 15052019/1 від 15.05.2019, в той час як положення статті 1212 Цивільного кодексу України можуть бути застосовані тільки після того, як правова підстава отримання майна скасована, визнана недійсною, змінена або була відсутня взагалі. Тобто розірвання договору не може слугувати підставою для застосування зазначеної норми цивільного права, оскільки за загальним правилом, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, в межах кримінального провадження порушеного за фактом шахрайських дій позивача, встановлено факт поставки 23.05.2019 пшениці за договором № 15052019/1 від 15.05.2019.

Зазначені обставини на думку скаржника унеможливлюють застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Також скаржник посилається на відсутність в матеріалах справи доказів того, що поставлений відповідачем на умовах договору № 15052019/1 від 15.05.2019 товар є неякісним, а також на відсутність доказів повернення позивачем отриманого товару, внаслідок чого вимоги про повернення грошової суми, сплаченої в якості розрахунку за отриманий товар є безпідставними.

В якості доказу на виконання умов договору № 15052019/1 від 15.05.2019 скаржник посилається на прийняту позивачем податкову накладну, що свідчить про використанням ним податкового кредиту, сформованого за рахунок поставки товару і підтверджує визнання покупцем операції з отримання товару за вказаним договором.

Посилаючись на встановлені на території країни карантинні обмеження скаржник зазначає, що не встиг подати до суду відзив на позов, тому ухвалення оскарженого рішення за відсутності відзиву на позов вважає порушенням своїх процесуальних прав, що є підставою для його скасування.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Приватне підприємство Аграрне золото України відзив на апеляційну скаргу не надало.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2020 відкрито провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агромайстер на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2020 у справі № 904/1473/20.

Розгляд скарги судом вирішено провести у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Приватне підприємство Аграрне золото України (покупець) 15.05.2019 уклало з Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агромайстер (постачальник) договір поставки № 15052019/1 (далі - Договір).

За умовами пункту 1.1 Договору на умовах та в порядку передбачених договором, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, на підставі підписаних сторонами специфікацій, які є невід`ємною частиною договору.

Згідно із пунктом 1.2 Договору поставка товару здійснюється партіями. Найменування, асортимент, кількість, якість, вартість та строк поставки товару в кожній партії визначаються у підписаній сторонами специфікації.

Якість товару що постачається має повністю відповідати стандартам, технічним умовам, санітарним нормам та іншим правилам і нормам, чинним в Україні. Постачальник повинен засвідчити якість товару, що поставляється, належними документами, які надаються покупцю разом з товаром (пункт 3.1 Договору).

Загальна ціна цього договору визначається, як наростаюча сума за всіма поставками товару здійсненими протягом усього терміну дії цього договору на підставі видаткових накладних (пункт 5.1 Договору).

Відповідно до пункту 5.3 Договору оплата 100% вартості товару здійснюється покупцем згідно з рахунком на оплату постачальника на узгоджену сторонами партію товару впродовж 5 банківських днів з дати поставки товару.

Згідно п.6.3. Договору, моментом виконання зобов`язання з поставки товару вважається момент підписання видаткової накладної повноважними представниками Сторін та отримання Покупцем супровідної документації на товар.

У відповідності до умов пункту 6.6 Договору в разі виявлення покупцем під час приймання товару невідповідності його кількості, якості та/чи комплектності покупець зобов`язаний письмово повідомити про це постачальника (шляхом надсилання на електронну пошту, кур`єрською службою, телеграмою або іншим способом у письмовій формі) протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня виявлення невідповідності. Протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту направлення вищезазначеного повідомлення покупцем, уповноважений представник постачальника зобов`язаний прибути у місце знаходження товару для складання акта про невідповідність кількості, якості та/чи комплектності товару (при цьому представник постачальника зобов`язаний мати у наявності оригінал довіреності, яка підтверджує його повноваження підписувати від імені постачальника відповідні акти.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом одного року, а в частині зобов`язань - до їх повного і належного виконання (здійснення). У випадку, якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення терміну дії договору не виявила бажання розірвати договір, то строк дії договору продовжується на той самий строк, якщо інше не буде передбачене додатковою угодою між сторонами (пункт 12.1 Договору).

Позивач перерахував відповідачу 169999,93 грн в якості оплати за пшеничну крупу Артек , що підтверджується платіжним дорученням № 3325 від 23.05.2019.

Як зазначено у позовній заяві, на виконання умов вказаного договору відповідач 23.05.2019 поставив позивачу крупу пшеничну Артек в кількості 17000 кг на суму 169999,93 грн.

Під час приймання товару позивачем виявлено неоднорідність кольору крупи, що свідчить про неякісність даного товару, також виявлено цілі зерна крупи, що, відповідно до ДСТУ 7699:2015, свідчить також про неякісність товару.

З огляду на виявлені недоліки, позивачем складений акт про невідповідність якості товару та повернуто товар.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агромайстер про розірвання договору від 15.05.2019р. № 15052019/1 та стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі 169999,93 грн й штрафу у сумі 8450,00 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 позов задоволено частково. Розірвано договір № 15052019/1 від 15.05.2019 і стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агромайстер на користь Приватного підприємства Аграрне золото України штраф у сумі 8450,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На підставі викладеного позивач вважає, що внаслідок розірвання договору №15052019/1 від 15.05.2019 відповідач повинен відшкодувати позивачу безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 169 999,93 грн.

6. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення з відповідача на підставі положень статей 1212-1213 Цивільного кодексу України безпідставно збережених коштів.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав.

Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов:

1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведену правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Відповідно до правового висновку Касаційного господарського суду у постановах від 19.02.2020 у справі № 915/411/19, від 21.02.2020 у справі № 910/660/19, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі шляхом розірвання договору.

Відповідно до частин другої та третьої статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 у справі № 904/3092/19 встановлено, що договір № 15052019/1 від 15.05.2019 укладений між сторонами у даній справі розірваний.

Оскільки договір № 15052019/1 від 15.05.2019 на підставі якого відповідач отримав від позивача 169999,93 грн розірваний рішенням господарського суду, яке набрало законної сили, правова підстава володіння відповідачем цими грошовими коштами відпала.

Також рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 у справі № 904/3092/19 встановлено, що товар за договором № 15052019/1 від 15.05.2019 не поставлений.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що у відповідача у даній справі відсутні правові підстави утримувати отримані від покупця за розірваним договором грошові кошти у сумі 169999,93 грн, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Апеляційний господарський суд відхиляє посилання скаржника на наявність кримінального провадження, в межах якого встановлено факт поставки товару за договором № 15052019/1 від 15.05.2019, оскільки рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3092/19, що набрало законної сили та не може бути поставлене під сумнів, встановлене протилежне.

Відповідачем не надано доказів повернення отриманих коштів позивачу, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що вимоги про повернення безпідставно отриманих коштів узгоджуються із положеннями чинного законодавства та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Посилання скаржника на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права щодо забезпечення права подати відзив на позов, апеляційний господарський суд визнає безпідставними, оскільки справа не містить доказів наявності у відповідача перешкод подання відзиву на позов у даній справі спричинених карантинними заходами, тоді як саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів. Крім того, ухвалою місцевого господарського суду від 17.04.2020 відповідачу було надано додатковий строк для подачі відзиву на позов.

З 17.07.2020 набрав чинності Закон України № 731-ІХ від 18.06.2020, яким викладено у новій редакції пункт 4 розділу Х Прикінцеві положення ГПК України та встановлено пільговий період з 17.07.2020 по 06.08.2020 включно, впродовж якого учасники справи мали право на продовження процесуальних строків.

З огляду на вказані вище законодавчі приписи, 06.08.2020 сплинув граничний строк для подання сторонами заяв про продовження процесуальних строків з підстав запровадження в Україні карантину.

Враховуючи вищенаведене, вбачається, що дії відповідача щодо неподання відзиву зумовлені не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою, спрямованою на затягування судового процесу.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агромайстер на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2020 у справі № 904/1473/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2020 у справі № 904/1473/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.11.2020.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя Л.М. Білецька

Суддя А.Є. Чередко